Активна залученість мешканців до участі в роботі органів місцевого самоврядування є однією з основ суспільства, побудованого на демократичних принципах. Присутність в статуті та регламенті громади інструментів участі громадян, зокрема публічних консультацій, дозволяє активній частині громадськості долучатися та безпосередньо впливати на рішення органів місцевої влади.
Ефективна робота органів місцевої влади можлива лише за наявності конструктивної співпраці місцевої влади та громадян. Така співпраця забезпечується, зокрема, завдяки використанню дієвих практик взаємодії з мешканцями, що сприяють підвищенню прозорості роботи органів влади так дозволяють мешканцям впливати на процес розробки та ухвалення важливих для громади рішень.
Використання методу публічних консультацій є практикою, що діє в багатьох країнах світу. Консультації з мешканцями відбуваються за ініціативи місцевої влади, що дозволяє їй краще зрозуміти пріоритети мешканців громади в розвитку, ефективному розподілі коштів, покращенні надання певних сервісів та послуг.
Подібна практика наразі впроваджується й в Україні, в містах, районах, зокрема й в об’єднаних територіальних громадах. Проте, наразі, вона ще не є поширеною.
З мешканцями потрібно говорити
Не зважаючи на те, що практика проведення публічних консультацій в Україні ще не є поширеною, в українському законодавстві закріплена важливість участі громадян в системі управління.
– Законодавство передбачає що первинним суб’єктом самоврядування є громада села, селища, міста. Тобто це чітко закріплено Конституцією України. На сьогодні є Постанова Кабінету міністрів №996 (від 3 листопада 2010 року), яка регулює участь громадськості у взаємодії з органами місцевої влади. У ній йдеться, зокрема, про те, що де можуть утворюватися такі органи як робоча група чи громадська рада безпосередньо при органі місцевої влади. І це один з інструментів впливу. Також законодавчо регулюється питання звітування голів громад і старост безпосередньо перед громадою, – пояснює консультант з правових питань Офісу реформ Рівненського відділення Асоціації міст України Василь Курилас.
Важливість діалогу з громадою розуміють і в органах влади, оскільки таким чином керівництво громад як інформує про свою діяльність, так і отримує підтримку населення у здійсненні тих чи інших дій, зокрема ефективному розподілі коштів громади.
Інструменти участі громадян
В об’єднаних територіальних громадах, що уже діють в Україні, наявні різні інструменти взаємодії влади та мешканців. Наразі найчастіше застосовуються ті, що існували в селах і до їх об’єднання – загальні збори або сходи сіл.
– Наразі найбільш ефективним є збори в громадах. У них є внутрішній документ, прийнятий на виконання Закону про добровільне об’єднання громад, і рішення по процедурі об’єднання громад приймалося виключно на основі громадського обговорення. Виключно громади приймали рішення об’єднуватись чи ні. Тобто це важливий інструмент. Зібрання, обговорення на сходах сіл, або загальні збори, коли має бути присутніми більша половина мешканців. Саме на таких зустрічах обговорюються важливі для громади питання і знаходяться варіанти їх вирішення, – пояснює Василь Курилас.
Василь Курилас. Фото з ФБ Офісу реформ Рівненського РВ АМУ
Як приклад успішної взаємодії влади з мешканцями на Рівненщині, фахівець навів Миляцьку ОТГ (Дубровицький район Рівненської області), яка серед перших 159 ОТГ в Україні об’єдналася, і де, зокрема, був відкритий перший в Україні ЦНАП в сільській місцевості. Таким чином в громаді зробили крок до комфортного надання послуг мешканцям та побудови ефективної взаємодії з ними.
Інструменти активної участі
Зважаючи на важливість комунікації з мешканцями, влада об’єднаних громад у своїй роботі спирається на їхнє бачення та пропозиції.
Яскравим прикладом такої співпраці можна вважати Тростянецьку міську громаду (Сумська область), де усі важливі питання вирішили обговорювати з мешканцями. Щоб максимально врахувати думку кожного, обрали голів вуличних та квартальних комітетів, без яких влада не планує жодних робіт та консультується у питаннях розподілу бюджетних коштів.
– Ми робили соціологічне опитування, круглі столи, громадські слухання. На основі серйозного аналізу та консультацій з фахівцями, ми визначили пріоритети розвитку міста і розклали все по поличках. Але робили це після обговорень з громадськістю: депутатським корпусом, представниками вуличних і будинкових комітетів, громадських організацій і бізнес-структур, – пояснив у коментарі журналістам «Українська правда. Життя» міський голова Тростянця Юрій Бова.
Юрій Бова розповідає про туристичний потенціал громади. Фото УП.
Окрім сходів села чи загальних зборів, в ОТГ діють і системи електронних петицій, за допомогою яких мешканці можуть висловити свої пропозиції щодо вирішення певних питань, а також бюджети участі або громадські бюджети, коли частина бюджету громади йде на проекти, подані мешканцями.
Скріншот з порталу Єдиної системи електронних петицій. Хоростківська ОТГ.
Таку форму, як електронні петиції, уже використовують в Хоростківській міській об’єднаній територіальній громаді, що на Тернопільщині. Громада зареєструвалася на порталі Єдиної системи е-петицій, а мешканці уже подали декілька пропозицій.
Розділ Громадського бюджету Балтської ОТГ (Одеська область). Скріншот з сайту громади.
Натомість в Балтській ОТГ Одеської області вирішили дослухатися до думки мешканців через запровадження Громадського бюджету.
На ініціативи мешканців виділили 2 мільйони гривень, і у вересні 2017 року розпочали прийом пропозицій.
За словами експерта, не зважаючи на функціонування певних інструментів, на даний час спостерігається невисока самоорганізація населення, оскільки громадяни недостатньо знають про свої важелі впливу.
– Ми, в свою чергу, намагаємося пояснити, як мають працювати такі інструменти і впливати на процеси в громаді. Крім того, Асоціація міст України як інструмент взаємодії громади з органами управління запропонувала типовий проект Статуту місцевої громади, де зокрема прописана така система управління, де представницький орган зорієнтований саме на вирішення першочергових потреб громади, – запевняє Василь Курилас.
За словами Василя Куриласа, без розвинутої системи інформаційних технологій в сільській місцевості певні інтерактивні форми консультацій важко запровадити, проте саме в бюджетному процесі консультування з мешканцями є найбільш необхідним.
– Найперше і найважливіше для громади, щоб система публічних консультацій працювала при формуванні бюджетів. Оскільки окрім освіти, медицини, заробітних плат, мають бути речі, спрямовані на розвиток. Кожен член громади платить податки в казну, і, відповідно зацікавлений, аби ці кошти йшли на розвиток громади. Політику розвитку громади мають диктувати мешканці, – каже Василь Курилас.
Орієнтиром в плані досягнення ефективної комунікації з мешканцями можуть слугувати закордонні приклади. Наприклад, уряд гміни Шидлув (Свентокшиське воєводство, Польща) консультується з мешканцями стосовно різних важливих для громади питань. Зокрема, влітку 2017 року керівництво уряд гміни консультувався з мешканцями стосовно надання солтиству Шидлув (центр гміни) статусу міста.
Аби максимально врахувати думку мешканців сіл гміни, свою думку мешканці могли надіслати листом на адресу уряду гміни, електронною поштою або особисто прийти до будівлі уряду гміни.
За підсумком консультацій уряд гміни Шидлув сформував результати як по кожному солтиству, так і загалом по гміні.
Результати громадських консультацій в гміні Шидлув. Скріншот сайту гміни.
Подібним чином визначається бачення громади стосовно усіх важливих для мешканців питань.
Важливо зазначити, що деякі громади в Україні, розуміючи важливість інструменту публічних консультацій, зокрема врахування думки мешканців при розподілі бюджету, розпочали підготовку до впровадження Положення про публічні консультації в бюджетному процесі. Зокрема, це відбувається в громадах Рівненської, Чернівецької та Чернігівської областей.
Наголошуємо, що результатом такого конструктивного діалогу є формування партнерських відносин влади й громадян, з розумінням мешканцями важливості своєї участі та можливістю впливу на прийняття важливих для громади рішень.
За коментарями звертайтеся:
Михайло Балик, керівник проекту
тел. (093) 833-83-45, m.balyk@opora.org.ua
Довідка:
Проект «Формування бюджетів об’єднаних територіальних громад через призму потреб мешканців» реалізується РОО ВГО “Громадянська мережа «ОПОРА» в рамках програми «Публічні бюджети від А до Я: інформування, активізація та залучення громадянського суспільства», що виконується Фондом Східна Європа у партнерстві з Фундацією польсько-української співпраці ПАУСІ за фінансової підтримки Європейського Союзу.
Точка зору, відображена у цій публікації чи матеріалі, є винятковою відповідальністю РОО ВГО «Громадянська мережа «ОПОРА» і може не співпадати з точкою зору Фонду Східна Європа, ПАУСІ і/або Європейського Союзу.
Громадянська мережа ОПОРА презентувала звіт про залучення мешканців Рівненської громади до формування місцевих політик та рішень. Учасники заходу, серед яких…
Останнім часом питання участі громадян у прийнятті рішень, зокрема на місцевому рівні, стає все більш важливим. Громадянська мережа ОПОРА дослідила,…
Лише 12 публічних консультацій провели у Рівному за 5 років. Такі результати показав огляд інструментів участі, проведений Громадянською мережею ОПОРА….
Більше 25 представників виконавчих органів та комунальних підприємств Рівненської міської ради пройшли навчання з питань застосування публічних консультацій як інструменту…
