“Клієнтоорієнтований” бізнес

Ще раз розізлився на “Шалену черепаху”

Ще раз зневидів “Шалену черепаху”.

За дві речі.
Перша – “Споживацьке” ставлення до клієнтів.
Я вперше попросив забрати нас з Кірою вночі з міста. Щоб зекономити гроші за таксі та зайняти біль-менш адекватні місця. До цього я жив біля автовокзалу і ходив туди пішки. Чьорт, нас забравши висадили перед автобусом на вокзалі. Що тут за дєсантірованіє з машини почалось… передати в мене не вийде. Масовий псіхоз здоровенних мужиків з величезними сумками які молнієй вносились в салон. Спитавши диспетчера про те, чому не попередили про такі маніпуляції з маишнами отримали відповідь  а-ля – по телефону всіх попереджали, ви неуважні були. Звоніть туди і розбирайтесь, я просто квитки продаю.
Доречі про диспетчера. Якого фіга представник компанії займає для себе найкраще місце? Чи це не ця тьотя має сидіти з самого заду в кутку, а не на другому одиночному (хто їздить сам по маршруту Київ-Рівне, той знає)?

Друга – кругова безвідповідальність.
Якщо в машині 17 місць, чому бронюють для 18 осіб? Чому при цьому проблему має вирішувати не диспетчер і оператор-телефоніст ,а пасажир? Чому хтось має пересідати в авто іншого перевізника, коли везуть свого диспетчера, ще й на найкращому, курва би її за волосся вхватила і двічі об асфальт тріпнула місці.

Третя – вони такі ж, як і інші. Алтернативи немає, на жаль.
Може ви знаєте кращий спосіб вибратись з Рівного до Києва та з Києва до Рівного? Чи просто якусь іншу альтернативу цьому “клієнтоорієнтованому” бізнесу