ОПОРА презентувала дослідження практик участі та комунікації у трьох громадах області

Команда Громадянської мережа “ОПОРА” у Рівненській області дослідила практики комунікації та залучення жителів у Вирівській, Деражненській та Володимирецькій громадах. Результати презентували для посадовців рад та жителів. Вони стануть основою для розробки комунікаційних карт та Статутів громад. 

Дослідження тривало протягом липня – серпня 2025 року. У кожній громаді ОПОРА провела інтервʼю з представниками рад, фокус-групи із жителями та дослідила нормативно-правові акти рад.

– У Вирівській та Деражненській громаді немає відділу або сектору комунікації з громадянами. Там це роблять люди, які окрім комунікації, мають свої основні посадові обов’язки. Натомість у Володимирецькій громаді ситуація краща. Канали, які використовують ради для оприлюднення інформації зазвичай схожі – це фейсбук, телеграм, вайбер-чати та, звісно ж, сайт. Його, зі слів жителів, вони використовують мало – це особливість, яка об’єднує досліджені громади, – розповідає координаторка проєктів та комунікацій ОПОРИ Алла Максимчук.

Щодо інструментів участі, то жителям зазвичай найзручніше використовувати електронні петиції, проте у деяких ромадах вони не мають цифрової можливості це зробити. Інші ж інструменти люди майже не використовують. 

– Деякі з інструментів участі радам варто краще пропрацювати. До прикладу, не варто ставити показник у 200 підписів під петицією, якщо у громаді живе всього 6 тисяч людей. У одній з громад інструменти взагалі не врегульовані. Особливістю сільських рад є також те, що жителі звикли спілкуватись зі старостами, депутатами напряму. Це і зумовлює непопулярність там інструментів участі. Проте це не виключає їхньої необхідності. Адже, як відповідали жителі на фокус-групах, ті ж петиції вони хотіли б використовувати, – додає Алла.  

Надалі ОПОРА спільно з радами розроблятиме комунікаційні карти у громадах. Вони покликані вирішити проблему непопулярності інструментів участі, які згодом будуть описані у Статутах громад. 

– Комунікаційні карти повинні забезпечити своєчасний, повний та зрозумілий обмін інформацією для покращення поінформованості мешканців, залучення їх до процесів прийняття рішень та підвищення довіри до влади. У ситуації, коли ресурси на комунікації обмежені, ми разом із радами шукатимемо варіанти, як зробити їх максимально ефективними. Ми будемо спілкуватися із комунікаційницями, проводити тренінги для посадовців рад та та обговорювати напрацьоване під час робочих груп. Вони у радах вже створені, також вже відбулись перші засідання, – розповідає Алла Максимчук. 

Після створення карт комунікацій, робочі групи будуть працювати над Статутами громад.

Звіти за результатами дослідження у громадах можна переглянути за посиланнями:
1. Практики участі та комунікації у Вирівській сільській громаді. 

2.Практики участі та комунікації у Володимирецькій селищній громаді. 

3. Практики участі та комунікації у Деражненській сільській громаді. 

Матеріал підготовлено в рамках проєкту «Дієвий статут – основа сильної громади», що реалізовує РОО ВГО Громадянська мережа «ОПОРА» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».