Знання, ресурси та люди: що ще потрібно для євроінтеграції у громадах обговорили під час форуму ОПОРИ у Рівному

У останній день зими відбувся обласний форум міжсекторальної взаємодії «Євроінтеграція у діях: практики, що змінюють громади Рівненщини», який організувала Громадянська мережа ОПОРА у Рівненській області. Спікерами події були лідери думок національного та локального масштабів, що дозволило форуму охопити різну величину процесу євроінтеграції: від геополітичного, до змін у громадах. 

Розповідаємо основні сенси та деталі події.

Майже 70 учасників із різних громад області вже традиційно зустрілись на обласному форумі від Громадянської мережі ОПОРА у Рівному. Цьогоріч спілкувались про роль кожного з нас у надважливому для країни процесі – європейській інтеграції. 

Запрошені спікери говорили про місце України на мапі Європейського Союзу, визначали виклики і рішення євроінтеграції. У діалогових групах учасники спілкувались, як задовольнити потреби людей у громадах; як допомогти молоді побачити європейське майбутнє в Україні; як підтримувати культуру волонтерства та, як будувати партнерство у громадах, яке допоможе нам бути стійкими. 
Розпочався форум із діалогу про важливе, як назвали його організатори. Ольга Айвазовська, голова правління Всеукраїнської громадської організації «Громадянська мережа ОПОРА» розповіла слухачам про місце України на мапі ЄС, про тих, хто нас підтримує та про зобов’язання, які ми маємо виконати для вступу.

– Треба бути чесними з собою. І відверто відповісти: ми готові щось робити, чи ми хочемо просто мати доступ до благ (ЄС – авт.)? Друге просто отримати неможливо. А якщо ми готові щось робити, то ми точно отримаємо доступ до благ. І ці блага – це не лише про про можливість десь вчитись, працювати, платити податки в тій країні, яка нам більше подобається (йдеться про життя у країнах ЄС, які ми можемо обрати, коли Україна буде у ЄС – авт.), а ми отримуємо доступ, умовно, до коштів на безпеку і оборону. Чи це є питанням виживання країни? Сто відсотків – так.

– Тому, мені здається, що ми пройшли вже дуже багато шляху від несприйняття нас багатьма країнами, як рівних, ціннісних, цінних до сприйняття нас невідворотними членами ЄС. Але за за однієї умови – ми все ж таки виконаємо базові вимоги (кластерів, зокрема – авт.).  

Після діалогу Ольги із учасниками, розпочалась діалогова панель «Євроінтеграція без ілюзій: виклики і рішення», де спікери обговорювали роль громад у процесі євроінтеграції. Адже без рішень на місцях вступ до ЄС не буде вдалим.  

Модерував розмову голова РОО ВГО «Громадянська мережа «ОПОРА» Андрій Токарський, а участь у ній взяли заступник голови Рівненської ОВА Ігор Павленко, старша грантова менеджерка «ІСАР Єднання» Анна Лаппо, PhD, голова ГО «Форум розвитку громадянського суспільства», експерт Ради Європи Олексій Коваленко та  заступник голови правління БО «100% життя Рівне» Юрій Лазаревич. 

Ігор Павленко розповів про співпрацю громад області із країнами членами-ЄС та пояснив ризики, з якими зустрічаються громади в процесі євроінтеграції. На його думку, європейські країни готові співпрацювати та вести діалог насамперед із органами місцевого самоврядування у громадах. А у деяких  поки не вистачає ресурсів для вдалого партнерства. 

Також про співпрацю, але на місцевому рівні, зазначила  Анна Лаппо. Вона поділилась, що організація підтримує ініціативи в громадах, які спрямовані на розбудову партнерства та заглиблення у процес євроінтеграції. 

– Якщо говорити про виклик в цьому контексті, то багато організацій все ще мають цю модель, яку використовували раніше: ми просто поговоримо з громадянами про Євросоюз і загалом про процес євроінтеграції. А для нас важливо, щоб це було вже не “просто поговоримо”, а щоб в громадські організації заходили вже у вузькоспеціалізовані теми, глибше. І тут часто бракує експертизи. Але все ж таки позитивно, що такі організації є. Ми бачимо, як вони активно розвивають свою спроможність.

Олексій Коваленко під час діалогу поділився своїми поглядами на участь громадськості у процесі євроінтеграції. Він зосередився на прикладах для представників різних соціальних груп, аби конкретно показати, як кожен може впливати на цей важливий для країни процес. 

Зокрема, для молоді доступний шкільний громадський бюджет. Для місцевої влади – це методика diy4change, яку Олексій Коваленко із командою розробили для громад. Вона пропонує проводити консультації з жителями в цифровому форматі та спрямована на те, щоб місцеві ради працювали ефективно, без зайвих витрат робочого часу. Це одна із практик для впровадження вимог першого кластеру вступу до ЄС, вважає експерт. Адже стосується прозорості роботи влади. 

Також прикладами євроінтеграції є розробка статутів та стратегій розвитку громад. 

– Це конкретні приклади інструментів, які дуже просто інтегрувати і впровадити у себе в громадах, для того, щоб посилити спроможність органів місцевого самоврядування і в учасницький спосіб напрацьовувати рішення. 

Про охорону здоров’я у громадах, яка формує економіку поділився Юрій Лазаревич. За його словами, система громадського здоров’я у Європі засереджена на профілактиці захворювань. Адже на ранньому етапі їх можна позбутися із меншими витратами коштів. 

Серед викликів, які нам слід подолати у медицині – це призначення головних лікарів без нагляду громадськості та кількість нерентабельних лікарень, які варто скоротити. Також, серед іншого, ми досі не можемо подолати корупцію у медичних закладах. І самі ж пацієнти, які звикли платити, продовжують це, попри систему безкоштовної медицини. 

– А чому так відбувається? Звичка. Тому для мене євроінтеграція – це наша зміна, – наголосив він. 

Підсумовуючи панель, Ігор Павленко резюмував: 

– Нам, українцям, треба себе полюбити. А перед цим потрібно себе прийняти: те, які ми, хто ми. Коли ми це зробимо, з’явиться енергія, бажання і запал. Ми зрозуміємо, що ми впливаємо і ми змінюємо самі свою реальність. Тому найбільший виклик в контексті євроінтеграції, який може бути, це можливо, згасання енергії і запалу. Тим більше, коли ми бачимо перепони. Але,що ми можемо з цим зробити? Просто йти далі. 

Після дискусії та обіду, учасники обрали консультативно-діалогові групи, де працювали із ідеями для руху громад у напрямку євроінтеграції. Групи були за такими темами і з такими спікерами: 

• Громади орієнтовані на потреби, або безпека та захист потрібні кожному. Спікерка-модераторка – Ганна Котенко, виконавча директорка БО «100 % життя Рівне» 
• Європейське майбутнє для молоді: як забезпечити його в Україні. Спікерка-модераторка – Вікторія Костюк, голова ГО «Інтонація змін» та засновниця молодіжного центру «Keneberg»
• Свідомий громадянин: як волонтерство змінює людей і громади. Спікерка-модераторка – Олена Хомич, соціальна менеджерка Центру життєстійкості у Рівному, співголова ради волонтерів та благодійників при Рівненській ОВА. 
• Партнерство у громадах: як його можна досягти. Спікер-модератор – Андрій Токарський, РОО ВГО «Громадянська мережа «ОПОРА». 

Опісля відбулись презентації напрацювань. 

Ганна Котенко підсумувала роботу своєї групи та звернула увагу, що потреби усіх жителів громад мають бути задоволені. Якщо людині комфортно жити, якщо її інтереси враховують при розподілі ресурсів, то таку громаду можна вважати проєвропейською. І головне – повага до гідності і прав людини – це та основа до якої мають прагнути у кожній громаді. 

Вікторія Костюк поділилась, що для того, щоб молодь побачила своє майбутнє в Україні, їм потрібні: проактивні та проукраїнські дорослі, які стануть прикладом для наслідування; підтримка батьків; молодіжна інфраструктура та додаткові освітні послуги поза школою; класний маркетинг європейського майбутнього у власній державі та українських цінностей, які визначають нашу ідентичність.

Олена Хомич під час презентації розповіла про різницю між українською та європейською системою волонтерства. Європейська базується на системності: волонтерство формується з дитинства, підтримується муніципальними програмами, освітою, публічним визнанням і партнерством між неурядовими організаціями та владою. Українська ж модель – про швидкість, гнучкість і довіру до ініціативних людей. Європейська інтеграція дозволить поєднати волонтерське серце України та системність Європи.

Андрій Токарський зосередився на важливих умовах для партнерства влади та жителів у громадах. Основне, що має бути – це спільна ціль. Якщо обидва партнери розуміють її, бачать свої кроки і свою роль у її досягненні, тоді партнерство буде успішним. Але для цього інколи потрібно прибрати свої амбіції. Вони не можуть бути вищими за спільне благо. 

Під час підсумків форуму Алла Максимчук, координаторка проєктів та комунікацій Громадянської мережі ОПОРА у Рівненській області розповіла про останні півроку інформаційної роботи організації та зосередилась на важливих для європейської інтеграції чинниках, які мають мати громади. 

Останні півроку ОПОРА намагалась поширювати знання про європейську інтеграцію у різній формі: через подкаст «РівноЦінні», інформаційні відео «СамоІнтегруйся» та історії людей з громад «Обличчя змін». А також під час літнього табору, після якого партнери проводили заходи у громадах. 

Зокрема, за мету собі собі ставили – поліпшити обізнаність партнерів у громадах щодо інтеграції України до ЄС. Адже знання – це один із важливих факторів, які мають мати люди у громадах, щоб розуміти свою роль у цьому процесі. Інші дві складові, на думку Алли, це ресурси та люди. 

– Знання можна здобути, якщо захотіти. Ресурси ми можемо отримати, якщо розумітимемо навіщо вони нам і як їх використати. Але люди – це головне. Ми маємо виростити в собі спроможності і набути компетенцій, щоб стати справжніми амбасадорами євроінтеграції у своїх громадах. Без людей не буде ресурсів, інвестицій та європейської інтеграції. Коли ми усвідомимо своє значення, припинимо себе знецінювати і почнемо у себе вірити, тоді наші кроки стануть важливими змінами для країни, про яку ми мріємо. 

Матеріал створено РОО ВГО Громадянська мережа ОПОРА у рамках проєкту «Єднання для громади», що реалізується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст матеріалу є відповідальністю ОПОРИ і не обов’язково відображає позицію Ісар Єднання.