Енергоефективні рішення для власної оселі та громади: поради Екоклубу
Генератор, павербанк та інвертор потрапили в топ пошукових запитів Google у категорії «Покупки» в Україні. Люди як можуть намагаються справлятися…
Про те, як правильно поводитися з побутовими приладами та що потрібно зробити, аби зекономити, дізнавались у Рівненському природничо-математичному ліцеї «Елітар». Громадянська мережа ОПОРА провела інформаційну зустріч зі старшокласниками на тему «Бути енергоефективним перспективно».
Частина порад стосувалась роботи побутових пристроїв: холодильника, праски, пральної машини, пилосмока. Купувати обладнання потрібно найвищих класів енергетичної ефективності (відповідно до маркування, енергоефективність позначається класами від класу А до G, де клас А++ означає найвищу енергоефективність, а G – найнижчу).
Активісти ОПОРИ акцентували на порадах, дотримуватись яких зможе навіть школяр. Ці поради дозволять зменшити споживання води, тепла та світла.
– Мийте посуд у закритій пробкою раковині, а не під проточною водою, це у 3-5 разів зекономить споживання води.
– Періть речі у холодній воді, адже 90 % енергії, яку споживає пральна машина, йде на обігрів води.
– Приймайте душ замість ванни: таким чином ви зекономите 60 % води. 140-160 літрів витрачається на ванну та 30-50 літрів на прийняття п’ятихвилинного душу.
– Вимикайте з розетки мобільні телефони, ноутбуки, планшети та іншу техніку після того, коли вони зарядилися. Так ви заощадите багато електроенергії та вбережете від швидкого зношування акумулятори.
Під час інформаційної зустрічі представники ОПОРИ наголосили також на вторинному використанні сировини. Для зменшення побутових відходів варто складати сміття принаймні у два окремих контейнери: для органічних та неорганічних відходів (тобто усе, що можна переробити). Сміття зі скла, паперу, пластику та металу треба викидати у спеціалізовані контейнери. Макулатуру, ПЕТ-пляшки, поліетилен, пластмаси, алюмінієві банки та склобій потрібно здавати у пункти прийому вторинної сировини.
«Щороку кожен українець продукує 200-250 кг твердих відходів, а мешканець великого міста – до 400 кг. Загалом українці щороку виробляють близько 12 млн тонн твердого сміття. І ця кількість з кожним роком стрімко зростає. Тому потрібно знати, що підлягає вторинній переробці та де шукати пункти прийому», – розповіла представниця Громадянської мережі ОПОРА Олена Чудінович.
Активісти акцентували на необхідності утилізації батарейок, адже через те, що у них є важкі метали, викидати їх разом зі звичайними побутовими відходами не можна. Елементи батарейки токсичні та небезпечні, оскільки містять:
– свинець (накопичується в нирках, спричинює нервові розлади, захворювання мозку);
– кадмій (токсичний для легенів та нирок);
– ртуть (послаблює зір, слух, призводить до захворювань органів дихання, рухового апарату);
– нікель і цинк (спричинюють дерматити);
– луги (зумовлюють опіки слизових оболонок і шкіри).
Насамкінець, молодь одержала брошури, розроблені в рамках Проекту USAID «Муніципальна енергетична реформа в Україні». У них наведені поради з енергозбереження на кухні, у ванній кімнаті та туалеті, а також у квартирі загалом.
За додатковою інформацією звертайтесь:
місцевий координатор житлово-комунальних
та енергетичних програм
Громадянської мережі ОПОРА
Ірина Кантарія
тел.: +38 093 726 3677
Ця інформація для преси стала можлива лише завдяки широкій підтримці американського народу через Агентство Сполучених Штатів Америки з міжнародного розвитку (USAID). Відповідальність за зміст несе Громадянська мережа ОПОРА, що не обов’язково відображає погляди USAID чи Уряду Сполучених Штатів Америки.