Публічні консультації про долю міських просторів: досвід Дрогобича

2020 рік був роком викликів для кожного – як для людей, так і для влади. Проте і в цей нелегкий час у містечку Дрогобич змогли вирішити кілька важливих питань з участю громадськості. Так, протягом минулого року містяни визначалися із долею міських просторів – двох вуличок у центрі та найбільшого парку у Дрогобичі.

Участь мешканців у плануванні розвитку міста – не новинка для Дрогобича. Ще кілька років тому у 2017 році з ініціативи громадської організації «Український молодіжний прорив» у місті відбувалося громадське обговорення щодо паркових зон навколо Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Проект називався «Три маленькі парки Дрогобича». Активісти розробили громадську концепцію розвитку відпочинкових просторів, залучивши до цього чимало різних цільових аудиторій. Тоді ж домовилися з міською радою і представниками бізнесу та провели конкурс серед архітекторів на кращий проєкт розвитку цих зон. В результаті два проєкти визнали переможцями. На їх основі активісти підготували дві заявки на конкурс проєктів місцевого розвитку від Львівської обласної ради. Конкурс дозволяв отримати фінансування до 500 тис. грн. І хоча за ці кошти зробити все заплановане було неможливо, однак це дозволило успішно розпочати роботи. Допоміг і університет – він оплатив внесок від громади у розмірі 50 тис. грн. Завдяки злагодженій роботі усіх в одному парку вдалося облаштувати вуличний лекторій на місці закинутого басейну, а в іншому – зробити благоустрій частини паркової доріжки.

Ініціативні мешканці продовжують роботу над розвитком парку – подають проєкти на громадський бюджет міста та планують ще подаватися на конкурс проєктів місцевого розвитку від Львівської обласної ради. Тож робота в цьому напрямку триває. Важливо те, що містяни вже знають, яким хочуть бачити цей простір.

Попередній досвід об’єднання зусиль людей, влади, бізнесу, освітнього та громадського середовища послугував тому, що у 2020 році міською радою було прийнято положення «Про громадський простір в Дрогобицькій територіальній громаді та участь жителів громади в його плануванні». Цей документ передбачає, що мешканці можуть ініціювати проведення консультацій щодо розвитку того чи іншого громадського простору, а результати консультацій є обов’язковими для розгляду органами місцевого самоврядування. Важливо, що громадський простір, який був предметом публічних консультацій є пріоритетним для фінансування містом. Методичну допомогу в розробці документу надала Рада Європи через проєкт Council of Europe: civil participation. Детальніше про історію можна дізнатися тут: http://kpp-ngo.org/coe/uchm/?fbclid=IwAR3lgzEJbYtWf13h5qpQ5UWOoiEPHzUf5r00vVFS8WqKcDzPfFUQP-knURc.  У цьому ж карантинному році у місті відбулося також кілька консультацій щодо розвитку міських просторів.

Простір конфлікту чи простір можливостей?

У Дрогобичі завжди викликало суперечки питання розвитку вулиці Шолом-Алейхема, яка знаходиться у центрі міста. Вулиця невеличка, жителі часто називають її «стометрівкою». На вулиці є кілька пам’яток архітектури, тож вона знаходиться у історичному ареалі міста. Протягом багатьох років на цій вулиці розташовувався місцевий овочевий ринок, велася торгівля з машин та «шансів» (так у Дрогобичі називають старі МАФи). У 2018 році міська рада отримала петицію, щоб на цій вулиці облаштувати наземний паркінг. Однак вже у січні 2019 року місцеві підприємці звернулися до міської ради із іншою петицією – щоб замість запланованого паркінгу облаштувати торгові місця для належної торгівлі усіх членів спілки «Підприємців Дрогобичини». Після цього виконком прийняв рішення облаштувати цю вулицю і для парковки, і для торгівлі. А вже через два місяці міськрада отримала третю петицію, де пропонувалося зробити вулицю повністю пішохідною – без МАФів та парковки.

Вулиця до ремонту. Фото – Змістовно: https://zmistovno.com.ua/?p=5697.

Протягом квітня – травня 2020 року у місті відбувалися публічні консультації щодо того, який вигляд повинна набути ця вулиця. На передконсультаційному етапі відбулося опитування мешканців через анкету. В опитуванні взяли участь 339 респондентів і його результати дозволили фахівцям напрацювати певні рекомендації з облаштування простору.
Згодом відбувся збір пропозицій від мешканців, телефонні інтерв’ю та спілкування з групами зацікавлених (місцеві жителі, підприємці).

Одночасно з консультаціями у квітні 2020 року розпочалися роботи із реконструкції вулиці для облаштування парковки. Підприємцям пообіцяли виділити місця для торгівлі у іншому місті, проте така ідея не сподобалася всім.

«Консультації проводились досить в терміновому порядку бо був вже готовий проект реконструкції вулиці, який передбачав ще одну автомобільну вулицю, з бордюрами, максимумом місць для автомобілів та мінімумом зелені,  – розповідав на своїй сторінці у Facebook колишній радник міського голови з гуманітарних питань Олег Дукас. Також він зазначав, що завдяки проведеним з мешканцями міста консультаціям в проект реконструкції вулиці було внесено суттєві зміни. Вулиця буде безбар”єрною в один рівень, по суті вона матиме вигляд продовгастої площі 100*30 м, а також передбачено збільшення кількості дерев та зелені.  Паркування на вулиці теж передбачено. Але по суті вулиця буде експериментом між пішохідною зоною та місцем для паркування і подальше її використання залежатиме від потреб мешканців, а на вихідні планується, що вона буде повністю вільною від авто. Інструменти громадської участі це дійсно потужна сила, адже вона дає можливість почути найрізноманітніші категорії мешканців, в тому числі й тих, голоси яких раніше дуже слабо лунали».

Загалом до консультацій долучилося 518 мешканців міста. Через карантинні обмеження це консультування відбувалося у онлайн-форматі, але різними способами – анкетування, збір коментарів через соціальні мережі та електронну пошту, viber-спільноти ОСББ, телефонні інтерв’ю, електронні консультації на сайті. Також було проведено воркшоп, на якому визначили головні пріоритети при плануванні вулиці. В результаті було підготовлено три сценарії щодо подальшого планування та розвитку вулиці (пішохідно-транзитна в один рівень з місцями для паркування, початок туристичного маршруту центром міста з місцями для паркування та впорядкований пішохідний громадський простір).

Уже під час реконструкції з’явилася ще одна петиція – облаштувати на вулиці громадський простір, забравши місця для паркування. Однак, ця петицію не набрала достатньої кількості голосів.

Тож протягом 2020 року вулицю капітально відремонтували – провели заміну водо та газопроводу, вистелили бруковане покриття. Вулиця інклюзивна, зроблена в один рівень, проте там таки заплановано місця для парковки автомобілів.

Вулиця після ремонту. Фото зі сторінки Дрогобицької міської ради.

Колишній радник міського голови з гуманітарних питань, який займався публічними консультаціями Олег Дукас зазначає «Оновлена вулиця Шолом–Алейхема класно виглядає, тут нема що говорити. Приємно, що завдяки публічним консультаціям з дрогобичанами було змінено проект типової автомобільної вулиці на вулицю, яку можна змінювати, трансформувати і розвивати завдяки одному рівню та інклюзії. А ще вулиця має потенціал стати в майбутньому Дрогобицькою “стометрівкою“, де б мешканці могли гуляти, зустрічатись, проїжджати на велосипедах, кататися на роликах, де грала б вулична музика, а із кав“ярень долинав аромат кави».

Ще одна вулиця у Дрогобичі, яка планувалася спільно з людьми – прилегла до вищезгаданої вулиці Шолома Алейхема вулиця Малий ринок. Вона є однією із найпопулярніших у місті, адже веде до місцевого ринку. Після консультацій частину вулиці було облаштовано як пішохідну зону, в один рівень і без зайвих бар’єрів, що сприяє її комфорту для всіх. Консультації щодо долі цієї частини вулиці відбувалися через збір електронних та письмових пропозицій мешканців.

Вулиця до і після ремонту.Фото зі сторінки Олега Дукаса у Facebook.

Розвиток зелених зон у місті триває: парк Новонароджених

Також у карантинному 2020 році у Дрогобичі відбулися масштабні публічні консультації щодо Парку Новонароджених. Цей парк отримав таку назву через історію його створення. У Дрогобичі була традиція висаджувати дерево як народжувалася у сім’ї дитина і таким чином утворився парк. Його площа понад 30 га. У місті це єдиний парк таких розмірів. Він знаходиться біля найбільш заселеної частини міста і фактично є «зеленими легенями» для нього. Однак, він не пристосований для відпочинку людей, адже не облаштований. І хоча жителі час від часу організовують там толоки, проте активісти зрозуміли, що без системних дій такий парк не можна відновити.

Вигляд парку з висоти пташиного польоту. Відео Володимира Васюти (Volodymyr Vasyuta).

Представники громадського середовища ще кілька років тому напрацювали певну концепцію розвитку, тобто ідеї щодо того, як парк може розвиватися. Однак, у 2020 році такі ідеї було переглянуто під час масштабного обговорення, яким містяни бачать відроджений парк: яку назву пропонують, яку інфраструктуру хочуть бачити, а що – буде зайвим і недоречним.

Представники громадського середовища ще кілька років тому напрацювали певну концепцію розвитку, тобто ідеї щодо того, як парк може розвиватися. Однак, у 2020 році такі ідеї було переглянуто під час масштабного обговорення, яким містяни бачать відроджений парк: яку назву пропонують, яку інфраструктуру хочуть бачити, а що – буде зайвим і недоречним.

Пропозиції збиралися через онлайн-анкету, через електронну/поштову адресу міськради, сервіс електронних консультацій, а також через обговорення з різними цільовими аудиторіями під час фокус-груп – офлайн та онлайн у ZOOM. Так, було організовано зустрічі з мешканцями мікрорайону, представниками молоді та громадських організацій, людьми з інвалідністю, любителями велосипедів і вуличного спорту, архітекторами, парафіянами церкви, яка знаходиться неподалік, представниками студентського середовища, підприємцями, пенсіонерами, поліцією. Таким чином було пропрацьовано бачення парку з позиції потреб різних груп.

Фото зі сторінки Олега Дукаса у Facebook.

Фото зі сторінки ініціативи Парк Новонароджених у Facebook.

До участі у публічних консультаціях було залучено більше 400 людей. В результаті у вересні було напрацьовано рекомендації з планування простору та описано, якими мають бути наступні кроки для відродження парку. Зокрема, було підсумовано, що у парку було б недоцільно облаштовувати водойму через високу вартість її утримання та наявність водойм у інших парках. Натомість, у парку мають бути газони, розвинута інфраструктура, доріжка по периметру парку, яка б слугувала транзитним кільцем, парк має бути інклюзивним і містити такі зони: дитячу, спортивну, для екстремальних видів спорту, вуличної їжі, зона для культурних подій та вигулу собак.

Після завершення консультацій робота над відродженням парку триває. У місті відбуваються масштабні толоки та спільні зустрічі групи з планування парку та представників влади. Зокрема, на такій зустрічі у грудні 2020 року сторони запланували на цей рік визначити чіткі межі парку, розробити детальний план парку, який би враховував результати публічних консультацій, після цього – залучати кошти на фінансування. Також домовилися про спільні толоки та проведення спортивних і культурних подій у парку.

Фото зі сторінки ініціативи Парк Новонароджених у Facebook.

Звісно, робота над відродженням зеленої зон таких розмірів – це справа не одного року через нестачу власних коштів громади і потребу їх залучити ззовні. Однак, громада вже має чітке бачення того, у якому напрямку рухатися, як розвивати цей парк. А головне, громада вже має досвід використання інструменту, за допомогою якого може донести до влади своє бачення розвитку громадських просторів.

Олег Дукас, який продовжує розвивати у Дрогобичі інструмент публічних консультацій, зазначає: «Публічні консультації з планування громадських просторів цінні в першу чергу тим, що вони дають можливість використати креативний потенціал мешканців, який є одним із головних ресурсів міста. Планування просторів за участі громади створює місток довіри між владою та громадою, яка є головним соціальним капіталом. Такі місця стають живими та безпечними і використовуються майже всіма категоріями населення, тому що вони пристосовані практично до потреб усіх. Тут практично не буде вандалізму, тому що простір матиме багато “очей” зі сторони людей, що долучались до його створення.

В Дрогобичі публічні консультації щодо громадських просторів дали розуміння мешканцям, що вони самі можуть впливати на те, як місто виглядатиме, згуртували їх навколо ідей творення міста та навчили взаємодіяти один з одним і враховувати думку один одного, що допоможе формувати активну та відповідальну спільноту, яка братиме участь у проектах з розвитку громади як рівноправний партнер до влади та бізнесу.

Враховуючи ефективність інструменту публічних консультацій з планування громадських просторів, у Дрогобичі плануються наступні консультації щодо планування розвитку пам’ятки культури «Шпихлір» (Дрогобицька житниця XVIII століття) та прилеглої території. Це допоможе зібрати ідеї, щодо майбутнього функціонального призначення «Шпихліра» та наповнення території, щоб зробити простір привабливим місцем зустрічей, дозвілля та культурних подій».

Мирослава Клічук, комунікаційниця Коаліції громадських організацій та ініціатив Рада Реформ Рівного та Громадянської мережі ОПОРА у Рівненській області

e-mail: rada.reform.rivne@gmail.com

Публікація створена Коаліцією громадських об’єднань та ініціатив «Рада реформ Рівного» в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст публікації є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.