Публічні консультації в умовах децентралізації: результати дослідження

Кожен із нас любить подарунки, проте часто трапляється так, що нам дарують щось непотрібне. Саме такими непотрібними можуть бути «подарунки» мешканцям  громади від влади, наприклад, перебудова скверу чи непродумана заміна важливого автобусного маршруту. Для того, аби точно визначити, яких «подарунків» хочуть місцеві жителі та уникнути неприємних – часто конфліктних – наслідків, необхідно реально, а не формально залучати мешканців до обговорення та ухвалення спільних рішень у питаннях, важливих для усієї громади. Одним із таких інструментів є публічні консультації – відкритий процес діалогу влади з мешканцями, метою якого є прийняття владою оптимальних рішень щодо суспільно важливих справ.

Залучення мешканців у місцеві процеси прийняття рішень щодо справ, які їх безпосередньо стосуються, вже давно не є ані чудернацькою вигадкою, ані примхою. Це справжній тренд, що в багатьох сферах суспільного життя перетворюється на своєрідний стандарт.

В Україні наразі розроблений проект Закону «Про публічні консультації», в якому враховано кращий український та зарубіжний досвід. Також Законопроект отримав позитивний висновок Бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ.

Та звісно, при використанні нових методів, актуальним є дотримання стандартів і  правил, що регулюватимуть процеси залучення місцевих мешканців та визначатимуть спектр тем, особливо на локальному рівні.

Про це, зокрема, свідчать результати дослідження, що проводилось Київським міжнародним інститутом соціології в межах проекту «Відповідальне управління громадою», що впроваджується Громадянською мережею ОПОРА за підтримки Програми «U-LEAD з Європою». Дослідження «Практика публічних консультацій в об’єднаних територіальних громадах» проводилось у форматі фокус-груп із представниками 5-ти регіонів України. Результати дослідження дозволили побачити існуючий рівень обізнаності із інструментом публічних консультації, досвід його застосування, бажані результати та занепокоєння щодо впровадження інструменту на місцях.

На думку респондентів, мета консультацій полягає у підвищенні якості підготовки, пошуку і прийняття оптимальних рішень з важливих питань місцевого значення, а також покращення діалогу між владою та громадськістю. Усі респонденти визнали доречність і необхідність використання інструменту на локальному рівні.

Головною характеристикою публічних консультацій є відкритість, а основними принципами – доступність, публічність, неупередження, доцільність та законність. Респонденти відзначили, що особисто для них ці принципи означають встановлення зрозумілого робочого процесу, який дасть можливість кожному громадянину взяти участь у житті своєї громади. Важливо, що при цьому громада повинна навчитися спільній відповідальності за прийняті рішення і бути готовою розділити її із владою.

Ризики від проведення публічних консультацій респонденти вбачали у піднятті гострих питань, які можуть спричинити конфлікт і розкол у громаді, можливих маніпуляціях з боку опозиційних громадських лідерів, політичних спекуляціях та неспроможності правильної організації процесу. Озвучених ризиків можна уникнути за допомогою профільних експертів та використання діалогових практик в громаді.

Формат проведення публічних консультацій напряму залежить від цільової аудиторії, її віку, обізнаності з електронними засобами спілкування тощо. Існує вікова диференціація у наданні переваги певній формі проведення публічних консультацій. Респонденти відзначають, що представники молодого покоління надають перевагу електронним формам взаємодії, без безпосередньої фізичної присутності. Але при цьому важливо забезпечити участь якнайширших верств населення, навіть якщо знайти правильну форму взаємодії не буде достатньо легко. Усі респонденти погодились, що думка локальних мешканців повинна бути пріоритетною при ухваленні рішень в питаннях місцевого значення. Кількість учасників публічних консультацій теж може змінюватись залежно від форми проведення. Респонденти відзначили, що більш широка і чисельна аудиторія збирається на громадські слухання, збори (коли є фізична присутність особи в аудиторії), ніж для участі в електронних консультаціях чи опитуваннях.

Щодо досвіду впровадження публічних консультацій в українських ОТГ, то в цілому респонденти зауважили, що така практика в Україні не є поширеною, і якщо існує на місцях, то «на початковому рівні» і часто має «формальний підхід». Враховуючи це, респонденти описували конкретні практики залучення громади до прийняття рішень у тих формах, що були ними застосовані, хоча й могли не носити офіційної назви «публічних консультацій».

Головним позитивним наслідком проведення громадських заходів є аргументація своїх намірів з боку місцевої влади, яка дозволила досягти: 1) розуміння з боку громади; 2) зниження напруги між громадою і місцевою владою, 3) прийняття найоптимальнішого рішення. Яскравим прикладом була Вінницька область, де місцева влада ОТГ поставила на громадські слухання питання про закриття однієї із сільських шкіл з метою оптимізації освітнього процесу, а також розподілу коштів. Після громадських слухань ухвалили рішення: школу не закривати, бо думка громади перемогла. Але після проведення роз’яснювальної роботи на місцях думка «противників» закриття школи змінилась. До негативних наслідків проведення публічних консультацій, респонденти віднесли вираження негативного емоційного ставлення до місцевого керівництва, організаторів цих консультацій, яке, по суті, є виявом негативного ставлення до проблем. Це є стресовою ситуацією для керівництва, але, водночас, стимулює до виправлення помилок та підвищення ефективності прийняття рішень.

Головним результатом проведеного якісного дослідження є те, що респонденти зазначили, що на теперішній час немає перешкод і обмежень (принаймні вони їм невідомі) щодо проведення публічних консультацій в об’єднаних територіальних громадах. Багато респондентів вже мають досвід участі або організації подібних заходів і часто ототожнюють їх з громадськими слуханнями, громадськими обговореннями, опитуваннями, тощо. Тим не менш існує чітка потреба в додатковій експертній підтримці, навчанні, створенні та поширенні спеціалізованого методологічного матеріалу, який дозволить втілити такий бажаний інструмент регулювання локальних питань максимально ефективно.

Саме тому Громадянською мережею ОПОРА були враховані результати опитування при розробці навчальних матеріалів («Абетка громадянської участі. Посібник для організаторів процесів залучення громадян до ухвалення рішень», кейси «Консультації, аналіз ситуації, спільне рішення: як залучати мешканців до розмови про місцеві справи»,) та програми тренінгів для представників органів місцевого самоврядування ОТГ, що відбуватимуться протягом листопада в усіх обласних центрах.

За детальнішою інформацією звертайтеся:

Наталія Величко, керівниця проекту «Відповідальне управління громадою»

тел. +38 063 628 67 85

v.nataliia@gmail.com

 Довідково: Проект «Відповідальне управління громадою» впроваджується Громадянською Мережею ОПОРА у співпраці з Фундацією «Лабораторія соціальних досліджень та інновацій «Сточня» (Польща) та ГО «Подільська агенція регіонального розвитку» за підтримки Програми «U-LEAD з Європою».