На початку вересня більше двохсот студентів РІС КСУ, що проживали в гуртожитках, намагалися виселити без надання місця проживання. З цією проблемою студенти звернулися до своєї профспілки та до РПГМ ОПОРА. 28 серпня 2006 р. близько 200 студентів Рівненського інституту слов’янознавства Київського славістичного університету (РІС КСУ), що проживали в гуртожитку РДГУ повідомили про те, що до 12 години 1 вересня мають звільнити кімнати, в яких вони проживають. За детальнішою інформацією порадили їм звернутися до ректора, який на той час знаходився на лікарняному. Простоявши 2 години під кабінетом проректора студенти дізналися, що пані проректор на них «не має часу». Після того вони звернулися до своєї профспілки та РПГМ ОПОРА. Було проведено спільну нараду, на якій вирішено організувати акцію протесту з вимогою вирішити проблему.
30 серпня 2006 р. в холі гуртожитку почалася акція – студенти «поселилися» безпосередньо в холі: розклали спальники, приготували харчі, облаштували «нужник», розвісили транспаранти з написами «Не хочу жити на Ж/Д», «Ми не маємо житла, для студентів то біда», «Проблеми студентів ректора не хвилюють». Ми привернули увагу усіх місцевих ЗМІ – часописи, радіо, телебачення. Під час акції до студентів вийшли виконуючий обов’язки ректора вузу та проректор з виховної роботи. Адміністрація намагалася переконати присутніх, що студенти знали про виселення з квітня місяця, а студенти пообіцяли, що поки не буде вирішена проблема з поселенням, з кімнат їх виселять лише з застосуванням сили та міліції.
Наступним кроком стала організація зустрічі лідерів страйкуючих студентів та адміністрації вузу, на якій студентів намагалися спокусити житлом для 10-20 самих активних протестуючих, в обмін на що вимагалося «зам’яти» справу. Однак такий хід не влаштовував студентів, які пообіцяли, що, доки не буде поселено усіх, акцією протесту в холі вони не обмежаться.
За активної участі РПГМ ОПОРА, зокрема члена Координаційної ради, депутата міської ради Шабуніна В. відбувся черговий етап переговорів з адміністрацією вузу, на якому було чітко окреслено позицію РПГМ ОПОРА та студентів – поселення в кімнати з умовами, рівноцінними тим, в яких вони проживали. В протилежному випадку – акції непокори, аж до зриву навчального процесу. Після цієї розмови з’явилося декілька варіантів вирішення проблеми: поселення в гуртожитки інших вузів, оренда окремих приміщень.
Підсумком стала пропозиція переселення в інший гуртожиток. Студентам повідомили, що вони уже з речами мають переїхати до інших кімнат, тобто звільнити свої. Однак, за наполяганням ГМ ОПОРА, студенти спробували поселитися туди, не звільняючи і своє попереднє помешкання. Як показала ситуація – це було дуже доречно, оскільки ордери на поселення виявилися невідповідними, а в кімнатах ще не було завершено ремонтні роботи. Зусиллями нашої організації та студентів було досягнуто договору з адміністрацією, за яким ремонтні роботи мали бути прискорені та завершені і лише після чого має відбутися поселення. А до того часу студенти лишалися жити у вже «не своїх» кімнатах.
Зрештою, 11 вересня РПГМ ОПОРА організували підсумкову прес-конференцію зі студентами та представниками адміністрації уже в нових кімнатах – з поселенням згідно традиції – перерізанням стрічки та впусканням в кімнату кошеняти, на гарне подальше проживання.
