Відкриті дані: що це і для чого потрібні рівнянам?

Сьогодні, про відкриті дані чути дедалі частіше. Громадянська мережа ОПОРА спробує розповісти, що таке «відкриті дані», їх переваги, приклади використання відкритих даних й створення на їх основі онлайн-сервісів, а також на якому етапі впроваджується політика відкритих даних у Рівному.

Відкриті дані & Open data

Відкриті дані стають невід’ємною складовою економічного та соціального розвитку як на державному, так і на місцевому рівні. За допомогою відкритих даних можна швидко отримувати першочергову інформацію про важливі аспекти життя суспільства. Основний результат використання таких даних — прозорість процесів у суспільстві та створення нових сервісів для мешканців.

Відкриті дані – публічна інформація, яка повинна знаходитися у вільному та безоплатному доступі, безперешкодно використовуватися та розповсюджуватися. При цьому, такі дані можуть використовувати як неприбуткові організації, так і комерційні установи. Важливим елементом відкритих даних є їх машиночитний формат, тобто можливість автоматизованого оброблення електронними засобами, без втручання людини.

Кабінет Міністрів зобов’язав розпорядників інформації оприлюднювати набори даних за замовчуванням, а не надавати інформацію лише після запиту. Відкритість за замовчуванням призводить до більшої ефективності та скорочення витрат (як фінансових так і часових), залучення громадян до прийняття рішень. Уряд  визначає, який перелік наборів даних отримує статус open data, які установи повинні відкривати інформацію та як часто вони повинні її оновлювати. У 2017 році Кабмін дав громадськості доступ до 600 наборів даних (раніше було 300). Найпопулярнішими форматами для публікації наборів даних у формі відкритих даних є: TXT, RTF, DOC(X), XML, JSON, CSV, XLS(X).

Кому і для чого потрібні відкриті дані?

Відкриті дані – це не лише вимога інформаційного, технологічного часу, в якому ми живемо, а й реальний інструмент для покращення врядування, для зменшення витрат часу і коштів на роботу з інформацією, відповідей на запити, прийняття рішень.

Відкриті дані сприяють більш прозорій розробці державної політики й діалогу між владою та громадянами, допомагають владі знижувати витрати в таких ключових сферах, як охорона здоров’я, освіта та комунальні послуги. Влада має збалансовувати потреби населення, що постійно зростають, з необхідністю вирішувати проблеми на місцях. Доступність якісних  відкритих даних є надзвичайно важливим фактором для покращення надання послуг на місцевому рівні.

Відкриті дані — це цінний ресурс, який допомагає посилити цифрову та «реальну» економіку і сприяє економічному зростанню. Це інструмент для стимулювання бізнес-середовища, бо надає інформацію для досліджень та ведення бізнесу на основі даних.

                Сервіси, створені на основі відкритих даних

Відкриті дані є надзвичайно важливою частиною надання сучасних послуг, що сприяє появі нового бізнесу та розвитку компаній, що вже працюють на основі відкритих даних.

Відкриті дані сприяють інноваціям та розвитку, відкриваючи можливості для великого й малого бізнесу, щоб створювати нові послуги, знаходити шляхи економії та поліпшувати операційну діяльність. Відкриті дані можуть допомогти владі розвивати економіку, поліпшувати надання послуг та скорочувати витрати. Відкриті дані є корисними для суспільства, оскільки вони удосконалюють те, як ми пересуваємося й працюємо, а також те, як влада здійснює управління.

На їх основі можна робробляти і онлайн-сервіси, що можуть стати громадянам у пригоді:

– портал «Відкрита школа» – це сервіс із детальною інформацією про усі школи України. Відкриті дані допомагають проекту «Відкрита школа» з легкістю масштабувати свою роботу та одночасно надавати якісні послуги громадянам.

– «Rivne Good Education»  – сервіс, на якому висвітлюється актуальна інформація про рівненські школи та садочки.

– «Prozorro» — система державних закупівель. В Україні система Prozorro допомогла скоротити витрати з бюджету на суму 800 мільйонів гривень завдяки реформі державних закупівель. Крім того, усі результати опубліковано у формі відкритих даних на інтерактивній інформаційній панелі.

– «EasyWay» або «Dozor» надають інформацію про маршрути громадського транспорту в українських містах.

Рівне на етапі впровадження відкритих даних

Наразі, Рівне на шляху впровадження політики відкритих даних: пройшовши аудит даних Рівненської міської ради, мешканці спільно напрацьовують Положення «Про відкриті дані у Рівному».

Впродовж липня – вересня 2018 року Громадянська мережа ОПОРА провела та представила результати аудиту наборів даних, розпорядником яких є профільні управління Рівненської міської ради.  Під час аудиту були досліджені:

–  формати даних, в яких зберігається інформація;

– формати даних, в яких публікується інформація;

– машиночитність форматів;

– ресурси, де публікуються дані;

– періодичність оновлення даних.

Враховуючи результати аудиту, ОПОРА підготувала ряд рекомендацій для покращення роботи.

Зараз спільно з депутатами міської ради, представниками  управлінь та громадськими активістами відбувається напрацювання проекту Положення «Про відкриті дані» (goo.gl/i17BLq). Кожен може долучитися до розробки документу: коментувати, вносити власні пропозиції та зауваження. Остання робоча зустріч по напрацювання Положення відбудеться 28 листопада об 11:30 год. Крім цього, 12 грудня відбудеться Хакатон, на якому активісти розроблятимуть корисні для міста сервіси.  .

«Розробка Положення дасть старт впровадженню політики відкритих даних у місті, а також дозволить створити нові правила ведення та публікації наборів даних, розпорядником яких є Рівненська міська рада, її виконавчі органи та міські комунальні підприємства.  Положення визначатиме діяльність ради щодо впровадження політики відкритих даних від визначення та створення даних до їх публікації», – прокоментував координатор проектів відкритих даних Громадянської мережі ОПОРА Володимир Якшин.

Покращення ситуації з публікацією, використанням та поширенням відкритих даних сприятиме впровадженню електронних сервісів для міської ради та громадян, проведення аналізу, прийняття рішень, а також налагодженню постійного зв’язку з середовищем зацікавлених сторін (бізнес, науковці, громадський сектор, журналісти, активісти, ІТ-середовище, представники влади).

Володимир Якшин, Громадянська мережа ОПОРА