Громадянська мережа ОПОРА розпочала масштабну кампанію моніторингу за позачерговими виборами народних депутатів України 26 жовтня 2014 року, який включатиме довготермінове та короткотермінове спостереження. Так, протягом всього виборчого періоду до моніторингу залучено 213 спостерігачів (по одному на кожен одномандатний округ). У день голосування організація мобілізує понад 2 000 активістів для здійснення паралельного підрахунку голосів на основі статистично обґрунтованої вибірки. ОПОРА системно інформуватиме суспільство про перебіг кампанії, дотримання чинного законодавства суб’єктами виборчого процесу, участь посадових осіб у перегонах, дотримання міжнародних стандартів організації виборів усіма зацікавленими сторонами. Масштабне громадське спостереження має на меті попередити порушення протягом передвиборчої кампанії та унеможливити зловживання під час підрахунку голосів. Окрім спостереження, ОПОРА проводитиме інформаційно-просвітницьку кампанію та надаватиме юридичну підтримку громадянам щодо захисту їх виборчих прав.
Позачергові вибори до Верховної Ради України 2014 року стали логічним продовженням президентської кампанії. Український парламент зразка 2012 року було обрано під потреби президентської гілки влади. Він не став інституційно незалежним, що яскраво засвідчили голосування за так звані «диктаторські закони» 16 січня та методи політичного діалогу між Віктором Януковичем та депутатами. Після відходу колишнього Президента, репрезентативність законодавчої гілки влади поставлена під сумнів самими суспільством. Соціологічні дослідження засвідчують, що понад 70 % громадян підтримували дострокові парламентські вибори, очікуючи від них оновлення складу депутатського корпусу. Неактуальність політичного представництва складу Верховної Ради України, військові дії в окремих районах Донецької та Луганської областей, невисока активність реформ стали політичною базою для розпуску парламенту. Формальною підставою для Указу Президента щодо дострокового припинення повноважень ВРУ є розвал коаліції, з якої вийшли фракції «УДАР» та ВО «Свобода». Практичним же завданням, яке ставиться перед виборами є «політична люстрація» законодавчої гілки влади, утворення нової конфігурації парламентської коаліції, до складу якої увійде декілька нових політичних сил, відновлення дієздатності парламенту.
На жаль, депутати залишили без змін виборчу систему, відповідно до якої 225 парламентарів обиратимуться за закритими списками політичних партій, а 213 (оптимістичний прогноз) у одномандатних мажоритарних округах. ОПОРА змушена констатувати, що відсутність політичної волі та розуміння виборчої системи з відкритими регіональними списками призвела до консервування законодавства, яке не було змінено вчасно. Більшість фракцій використовували прогресивну риторику щодо необхідності прийняття «нових правил гри» перед початком кампанії, втім, жодних практичних дій, які б свідчили про готовність до виборів за новою системою не відбулось. Партії не переглядали систему управління та прийняття рішень, що стало б сигналом про підготовку політичних структур до нової якості виборів. Жоден із зареєстрованих законопроектів щодо нової виборчої системи так і не було розглянуто в пленарній залі.
26 жовтня голосування не відбуватиметься на тимчасово окупованій території АР Крим та в місті Севастополь (12 округів). За попередніми прогнозами спостерігачів ОПОРИ, виборчий процес можна провести у всіх населених пунктах лише 1 округу Луганської області та 8 округів Донецької. Активність регулярних військ армії Російської Федерації та озброєних терористичних груп буде перешкоджати в реалізації виборчих прав громадян. Втім, підстав для невизнання виборів поки немає. Відповідно до Основного закону України конституційний склад ВРУ[1] – 450 народних депутатів, втім, законодавчий орган є повноважним[2] за умови обрання не менш ніж 2/3 від нього (300 депутатів). Після завершення бойових дій на території, яка сьогодні контролюється терористичними організаціями за підтримки регулярної армії РФ, необхідно оголосити довибори.
Спостерігачі ОПОРИ проаналізували хід утворення окружних виборчих комісій та неофіційний старт кампанії до реєстрації більшості кандидатів Центральною виборчою комісією. Варто відзначити, що ЦВК працює в межах повноважень, наданих їй законодавством та у безконфліктний спосіб. Утворення ОВК відбулося відповідно до чинного законодавства, яке, втім, надає нелогічні переваги партіям-суб’єктам виборчого процесу, які зареєстрували список кандидатів під час останніх чергових виборів. Таким чином, частина «технічних партій», маніпулятивна участь у виборах яких була зафіксована як міжнародними місіями, так і українськими спостерігачами у 2012 року, знову має перевагу в комісіях цього рівня. Станом на 10 вересня 61 % членів ОВК представляють партії, які брали номінальну участь у виборах 2012 року та в середньому отримали менше 1 % підтримки громадян. ОПОРА уважно проаналізувала процедуру, склад та перші засідання ОВК, про що йтиметься розгорнуто у цьому звіті.
Спостерігачі проаналізували агітаційну активність кандидатів на цьому етапі кампанії та відзначають її локальну інтенсивність. Політичні погодження та переговори щодо конфігурації партійних списків, майбутніх парламентських коаліцій та складу Уряду затримали повноцінний старт виборів з боку партійних гравців, однак це дає певну перевагу мажоритарникам-самовисуванцям, які працюють на близьких для себе округах.
Найбільшими загрозами, які поки можна відзначити на початку кампанії є популізм та незаконні ресурси (підкуп виборців, тіньові фінанси тощо).
На позачергових виборах народних депутатів України утворення ОВК має процедурні та хронологічні особливості. У зв’язку із звуженими часовими рамками підготовки до голосування, суб’єкти виборчого процесу 2014 р. не мали можливості формувати склад ОВК. Реєстрація кандидатів у загальнодержавному окрузі та в одномандатних округах завершується 30 вересня, натомість утворення ОВК у відповідності із календарним планом виборів відбулося 05 вересня.
Враховуючи ці обставини, законодавство наділяє правом подавати свої кандидатури до складу ОВК лише двох суб’єктів: політичні партії, депутатські фракції яких зареєстровані у Верховній Раді України поточного скликання (ВО «Батьківщина», ВО «Свобода», «УДАР», Партія регіонів); політичні партії-суб’єкти виборчого процесу, кандидатів від яких було зареєстровано у загальнодержавному окрузі на останніх чергових виборах народних депутатів України 28 жовтня 2012 р. (21 партія, враховуючи судову заборону діяльності політичної партії «Руський Блок»). Таким чином, основне навантаження щодо формування складу ОВК припадає на учасників минулої передвиборчої кампанії, які здебільшого не отримали у 2012 р. парламентського представництва.
ЦВК із дотриманням законодавчих строків і процедур утворила ОВК у 213 виборчих округах[3]. Відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян на правовий режим на тимчасово окупованій території України», ОВК не були створені у 10 виборчих округах Автономної Республіки Крим (№ 1-10) та 2 округах м. Севастополь
(№ 224-225)[4].
Формування ОВК на позачергових виборах до Верховної Ради України відбулося законно та у безконфліктній атмосфері, але політичні впливи у складі комісій залишаються непрозорими. Участь маловпливових суб’єктів виборчого процесу зразка 2012 р. у формуванні ОВК створює потенційні ризики використання їхніх квот в інтересах більш потужних політичних гравців. За даними ОПОРИ, політичні сили, які у 2012 р. не подолали виборчий бар’єр (з них найбільшу підтримку тоді отримала Партія Наталі Королевської «Україна – Вперед!» – 1,58 %), займають 61 % місць у новосформованих ОВК.
На позачергових виборах народних депутатів України ОВК утворювались у складі голови, заступника голови, секретаря та інших членів комісій у кількості не менше дванадцяти і більше вісімнадцяти осіб[5].
Закон України «Про вибори народних депутатів України» наділяв ВО «Батьківщина», «УДАР», Партію регіонів, ВО «Свобода», які мають фракції у поточному скликанні парламенту, правом подати по одній кандидатурі до складу кожної з 213 округів. За умов дотримання вимог до членів виборчих комісій кандидатури від цих парламентських партій включалися до складу ОВК обов’язково (без проведення жеребкування). При цьому, ВО «Батьківщина», «УДАР», Партія регіонів, ВО «Свобода» мали можливість вносити кандидатури не лише як парламентські партії, а й претендувати на додаткове представництво у комісіях на правах суб’єкта виборчого процесу 2012 р.
Політичні партії, які висували кандидатів у загальнодержавному окрузі у 2012 р., мали можливість подати по одній кандидатурі до складу кожної ОВК. Ці кандидатури включалися до складу ОВК згідно із Порядком проведення жеребкування, затвердженим постановою ЦВК від 25.04.2013 р. № 87[6] (зі змінами, внесеними постановою від 27.08.2014 р. № 813[7]). У загальнодержавному виборчому окрузі 2012 р. балотувалися кандидати від 22 партій. Враховуючи заборону діяльності партії «Руський блок»,у зв’язку із закликами до повалення конституційного ладу та порушення територіальної цілісності України, кількість партій[8], що мали можливість подавати свої кандидатури до складу ОВК на позачергових виборах зменшилася до 21.
Внесення подань щодо кандидатур до складу ОВК відбувалося з 28 серпня по 02 вересня 2014 р. включно. В окремих випадках ЦВК залишала без розгляду подання від окремих політичних партій або приймала рішення про відхилення кандидатур до складу ОВК. Зокрема, ЦВК залишено без розгляду подання від політичної партії «Солідарність жінок України», оскільки ця політична сила не висувала в 2012 р. кандидатів в загальнодержавному окрузі та немає фракції в поточному скликанні парламенту[9]. Натомість подання кандидатур до складу ОВК № 1-10, 224-225 (АР Крим та м. Севастополь) від Радикальної партії Олега Ляшка було залишено Комісією без розгляду, враховуючи неможливість проведення виборів на тимчасово окупованих територіях[10]. У зв’язку із підписанням неналежною особою подання від політичної партії «Народно-трудовий союз України» ЦВК відхилила 225 кандидатур до складу ОВК, а також звернулася до Генеральної прокуратури України щодо ознак вчинення злочину чи іншого правопорушення[11]. Ця політична сила повторно подала свої кандидатури і отримала представництво в ОВК.
Зафіксовані випадки відсутності заяв про згоду на участь у роботі ОВК від осіб, які були включені до подань партій (КПУ, Ліберальна партія України, Партія зелених України, Партія Наталії Королевської «Україна – Вперед!», Партія пенсіонерів України, Політичне об’єднання «Рідна Вітчизна», «Народно-трудовий союз», «Наша Україна», «УДАР», Радикальна партія Олега Ляшка, Українська партія «Зелена планета»), кратного включення кандидатур від різних суб’єктів подання (Ліберальна партія України, Партія Наталії Королевської «Україна – Вперед!», «УДАР», Радикальна партія Олега Ляшка). У поданнях були наявні посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування (Партія пенсіонерів України). Загалом було відхилено 293 кандидатури до складу ОВК від різних політичних партій.
За наявності подань від політичних партій, які мають депутатські фракції у поточному складі Верховної Ради України, до складу ОВК включалися по одній їхній кандидатурі.
Після заповнення обов’язкових квот парламентськими партіями ЦВК проводила жеребкування подань від політичних партій, які у 2012 р. висували кандидатів у загальнодержавному окрузі. Для проведення жеребкування в алфавітному порядку складався список кандидатур окремо для кожної ОВК (із зазначенням порядкового номеру кожної особи). Натомість кількість жеребків дорівнювала найбільшій кількості кандидатур, запропонованих для включення до складу ОВК. Згідно із встановленою жеребкуванням черговістю визначалася послідовність включення кандидатур до складу ОВК. На відміну від чергових виборів народних депутатів України 2012 р., коли жеребкування визначало черговість політичних партій щодо включення їх кандидатів одночасно до усіх окружних виборчих комісій, нинішня процедура забезпечила більшу рівномірність у представництві різних суб’єктів.[12]
За результатами жеребкування серед 21 політичної партії та розгляду подань від 4 парламентських партій найбільшу кількість представників у окружних виборчкомах матимуть «УДАР» (363 особи), Партія регіонів України (355), ВО «Свобода» (352) і ВО «Батьківщина» (344). Найменше представництво у ОВК буде у «Правого сектору» (59 осіб), політичного об’єднання «Рідна Вітчизна» – 90 та Партії пенсіонерів України – 109 (див. Табл. 1). Частка кожної категорії керівних посад в ОВК (голова, заступник голови, секретар) для кожної політичної партії визначалася відповідно до кількості кандидатур, включених від кожної з них до цих комісій[13].
Персональний склад ОВК, утворених 05 вересня 2014 р., вже зазнає змін. 09-10 вересня ЦВК прийняла постанови про зміни у складі ОВК[14]. Зокрема, постановою № 884 від 09 вересня замінено 6 членів різних комісій. Як прогнозують спостерігачі ОПОРИ, ці рішення є лише початком традиційних ротацій членів ОВК.
Згідно із статтею 33 Закону України «Про вибори народних депутатів України» ОВК мали провести своє перше засідання не пізніше, ніж на третій день після їх утворення. Таким чином, 8 вересня був кінцевий термін для проведення засідань ОВК.
Більшість ОВК вчасно провели свої перші засідання. На засіданнях комісій були присутні в середньому не менше 70 % членів від складу ОВК. Всі присутні члени ОВК склали присягу. Часті непорозуміння в ході цього процесу стосувалися форми складання присяги, яка має відбуватися шляхом особистого оголошення членом комісії присяги із подальшим засвідченням тексту присяги особистим підписом (стаття 36 Закону). Тоді як члени комісій вбачали прийнятним варіант з підписанням тексту присяги без її особистого зачитування.
У Донецькій та Луганській областях повноцінна організація роботи окружних виборчих комісій вже на цьому етапі є утрудненою і комісії не в повній мірі дотримуються визначеної законодавством процедури. Дві ОВК в Донецькій області (№ 49 і 59) взагалі не змогли провести перше засідання у відведений Законом триденний термін. Інші комісії на Донеччині (зокрема ОВК № 46, 47, 50, 57, 58, 59) працювали і здійснювали складання присяги в умовах відсутності кворуму. Відповідно до статті 33 Закону України «Про вибори народних депутатів України» засідання виборчої комісії є повноважним за умов присутності більше половини складу цієї комісії (10 з 18 осіб). Стаття 31 Закону встановлює, що повноваження ОВК починаються з моменту складання присяги не менш як двома третинами її мінімального складу (2/3 від 12 осіб або 8 осіб). Тоді як у першому засіданні ОВК № 58 змогли взяти участь лише 2 особи, ОВК № 57 – 4 особи, ОВК № 50 – 8 осіб, ОВК № 46 і 47 – по 9 осіб. У Луганській області через відсутність кворуму не зуміли провести перше засідання ОВК № 106, 107, 112. На засіданні кожної з цих комісій були присутні лише 5 членів. Безпроблемною на Луганщині виявилася лише ОВК № 113
(м. Сватове). Повторно проводила перше засідання ОВК № 179 у Харківській області – теж через відсутність кворуму. Ну було кворуму під час перших засідань ОВК № 126 у Львівській області, ОВК № 138 в Одеській області і ОВК № 67 в Житомирській області.
В цілому, низька явка членів комісій стала основною проблемою в ході проведення перших засідань окружними виборчими комісіями. Не дивлячись на те, що згідно Закону (п.9 ст.36) член виборчої комісії зобов’язаний брати участь у засіданнях виборчої комісії. За узагальненою інформацією, зібраною спостерігачами Громадянської мережі ОПОРА, 25 % від загальної кількості членів ОВК (в тому числі керівного складу) не брали участі в першому засіданні окружних виборчих комісій. Найбільш недисциплінованими виявилися представники політичної партії «Зелені» – 69 % членів ОВК від цієї партії (97 осіб з 141) не з’явилися на перше засідання комісії. За ними слідує Соціалістична партія України (43 % членів прогуляли перше засідання ОВК), Радикальна Партія Олега Ляшка (41 % прогульників) і Партія Пенсіонерів України (40 % прогульників). Найменше прогульників виявилося серед членів політичної партії Українська платформа «СОБОР» – 15 % її представників в ОВК не відвідали перше засідання. Основними причинами відсутності членів комісій на першому засіданні була їхня відмова брати участь у засідання або не актуальна контактна інформація цих осіб (неправильні чи непрацюючі номери телефонів). Як і в попередні роки, повторюється ситуація, коли подання на членів комісій робилися без відома осіб, чиї дані подавалися в ЦВК. Тому можна очікувати численних заміни у складі ОВК, склад яких зміниться щонайменше на чверть. Випадків зумисного неповідомлення членів ОВК про перші засідання комісій спостерігачами виявлено не було.
На перших засіданнях ОВК неодноразово фіксувалися випадки присутності представників державних органів місцевої влади та органів місцевого самоврядування. Основною причиною перебування яких було інформування про підготовку матеріально-технічної бази для забезпечення роботи ОВК. В усіх зафіксованих випадках комісії приймали рішення для надання дозволу бути присутнім на засіданні ОВК місцевим чиновникам.
Загалом перші засідання ОВК були короткотривалими й не супроводжувалися конфліктами чи іншими нештатними ситуаціями. За винятком кількох випадків недопущення на засідання комісії осіб, які мають на це право (зафіксованих в Одеській, Рівненській і Запорізькій областях).
Стан матеріально-технічного забезпечення виборчих комісій поки що знаходиться на незадовільному рівні. Є проблеми з недостатньою площею приміщень (приміщення більше тридцяти ОВК не відповідають вимогам ЦВК). Перші засідання окремих комісій відбувалися не за офіційною адресою ОВК, а в інших приміщення тимчасового наданих органами місцевої влади. На більшості ОВК відсутні вивіски. Значна частина комісій не має телефонного зв’язку, Інтернету, оргтехніки, меблів, канцелярських знарядь. Це зумовлено тим, що на цьому етапі виборчого процесу місцева влада ще не встигла створити належні умови для роботи ОВК, в свою чергу ОВК ще не отримали коштів, передбачених на закупівлю необхідних речей.
Формування ОВК на позачергових виборах народних депутатів України відбулося відповідно до вимог Закону України «Про вибори народних депутати України», із дотриманням ЦВК принципів політичної неупередженості та об’єктивного розгляду подань політичних партій. Суб’єкти, наділені правом формувати виборчі комісії, на належному рівні забезпечили внесення кандидатур до складу ОВК. У той же час домінування маловпливових партій провокуватиме поділ комісій на неформальну більшість та неформальну меншість, в залежності від домовленостей між реальними учасниками виборів.
Попри часові обмеження майже усі комісії провели перші засідання у відведений законом термін. Найбільш проблемним питанням є низька явка членів ОВК на перші засідання, спричинена безвідповідальним ставленням політичних партій-суб’єктів виборчого процесу до підбору кандидатур до складу ОВК.
Верховній Раді України
Представництво політичних партій у окружних виборчих комісіях на парламентських виборах[15].
Назва партії | Кандидатур для жеребкування | Кандидатур для включення до складу ОВК від політичних партій-суб’єктів виборчого процесу 2012 р. | Кандидатур для включення до складу ОВК від політичних партій, депутатські фракції яких зареєстровані у парламенті | Загальна кількість членів ОВК | Результатипартій на виборах 2012 р. |
Політична партія «УДАР Віталія Кличка» | 195 | 152 | 211 | 363 | 13.96 % |
Партія регіонів | 190 | 142 | 213 | 355 | 30.00 % |
Всеукраїнське об’єднання «Свобода» | 172 | 140 | 212 | 352 | 10.44 % |
Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» | 199 | 131 | 213 | 344 | 25.54 % |
Політична партія «Україна майбутнього» | 199 | 152 | – | 152 | 0,18 % |
Всеукраїнське об’єднання «Громада» | 192 | 146 | – | 146 | 0,08 % |
Ліберальна партія України | 189 | 145 | – | 145 | 0,07 % |
Політична партія «Наша Україна» | 196 | 145 | – | 145 | 1,11 % |
Політична партія «НОВА ПОЛІТИКА» | 193 | 144 | – | 144 | 0,10 % |
Партія Зелених України | 194 | 141 | – | 141 | 0,34 % |
Партія Наталії Королевської «Україна – Вперед!» | 193 | 141 | – | 141 | 1,58 % |
Політична партія «Зелені» | 197 | 141 | – | 141 | 0,25 % |
Політична партія Українська платформа «СОБОР» | 188 | 137 | – | 137 | Знялася із виборів |
Радикальна Партія Олега Ляшка | 195 | 137 | – | 137 | 1,08 % |
Політична партія «Народно-трудовий союз України» | 189 | 135 | – | 135 | 0,11 % |
Українська партія «Зелена планета» | 192 | 135 | – | 135 | 0,34 % |
Соціалістичнапартія України | 199 | 134 | – | 134 | 0,45 % |
Комуністичнапартія України | 166 | 133 | – | 133 | 13,8 % |
Партія Пенсіонерів України | 155 | 109 | – | 109 | 0,56 % |
Політичне об’єднання «Рідна Вітчизна» | 120 | 90 | – | 90 | 0,16 % |
«Правий сектор» (у 2012 р. «УНА») | 91 | 59 | – | 59 | 0,34 % |
Позачергові вибори народних депутатів України інтенсифікували процеси партійного переформатування, утворення передвиборчих союзів та зміни в керівному складі політичних сил. Висування кандидатів у народні депутати України розпочалося ще 28 серпня, але станом на 10 вересня ЦВК ще не зареєструвала жодного виборчого списку кандидатів політичних партій. Непоспішність партій пояснюється динамічними строками позачергової кампанії та довготривалими політичними трансформаціями після президентських виборів 2014 р.
В аспекті офіційної реєстрації активнішими виявилися кандидати-самовисуванці. У одномандатних виборчих округах зареєстровано 69 кандидатів, серед яких лише одна особа є висуванцем партії (найбільше кандидатів[16] зареєстровано в Одеській області – 14, Донецька, Закарпатська, Луганська – 4). Відповідності до Закону України «Про вибори народних депутатів України», передвиборча агітація кандидата розпочинається на наступний день з прийняття ЦВК рішення про його реєстрацію. Таким чином, на поточний момент лише зареєстровані в одномандатних виборчих округах кандидати розпочали офіційну агітаційну кампанію.
Не дивлячись на відсутність офіційного статусу суб’єкта виборчого процесу, політичні партії де-факто розпочали передвиборчу агітацію. Як засвідчують дані спостерігачів ОПОРИ, агітаційна активність партій у різних регіонах не є рівномірною. Це залежить від сформованості виборчих штабів, узгодженості інтересів місцевих політичних груп щодо участі у виборчій кампанії.
Високою активністю характеризуються агітаційні кампанії партій в Кіровоградській, Херсонській, Запорізькій, Одеській та Житомирській областях. У цих регіонах прояви передвиборчої кампанії присутні у більшості округів, одна чи більше партій вдаються до різних форм агітації. У регіонах із інтенсивним стартом агітаційної кампанії найбільш активними є партія «Сильна Україна» (Запорізька, Житомирська обл.), ВО «Батьківщина» (Херсонська, Одеська обл.). У Кіровоградській області активно розпочала кампанію Партія розвитку України.
У Вінницькій, Київській, Харківській, Хмельницькій, Чернігівській, Чернівецькій, Дніпропетровській, Донецькій областях, м. Київ та інших регіонах передвиборча агітація розгортається достатньо мляво. Ознаки старту кампанії наявні лише в окремих округах цих регіонів.
Спостерігачі ОПОРИ зазначають, що передвиборчу агітацію у тих чи інших формах та із різною інтенсивністю в країні в цілому розпочали 10 партій: ВО «Батьківщина», партія «Блок Петра Порошенка», Радикальна партія Олега Ляшка, «УДАР», ВО «Свобода», «Сильна Україна», Партія розвитку України, «Громадянська позиція», Блок лівих сил, партія «Самопоміч». У окремих регіонах проявляють активність партії «Справедливість» (Чернівецька обл.), «Справедлива Україна «(Дніпропетровська обл.), Партія Наталі Королевської «Україна – вперед!» (Донецьк обл.), Всеукраїнське аграрне об’єднання «Заступ» (Житомирська обл.).
За даними ОПОРИ, абсолютна більшість партій на поточний момент вдаються до зовнішньої реклами (білборди, сітілайти, плакати тощо), що пояснюється намірами політичних сил проінформувати виборців про власні наміри балотуватися до українського парламенту. В окремих регіонах вже з’явилася медійна реклама партій (публікації, повідомлення, виступи, сюжети в ЗМІ) – Кіровоградська обл.
Зареєстровані чи потенційні кандидати-мажоритарники від партій «Блок Петра Порошенка», «УДАР», ВО «Батьківщина», ВО «Свобода», Партії регіонів, Партії розвитку України, Радикальної партії Олега Ляшка, «Сильної України», «Громадянської позиції», партії «Самопоміч» вже розпочали агітацію на власну користь. До прикладу, розгорнули агітацію Віталій Грушевський (ВО № 101, Кіровоградська обл., Партія регіонів), Андрій Путілов (ВО № 183, Херсонська обл., «УДАР»), Андрій Гамов (м. Запоріжжя, «Сильна Україна»), Іван Васюник (ВО № 117, Львівська обл., ВО «Батьківщина»), Сергій Каплін (ВО № 144, Полтавська обл., «УДАР»), Дмитро Святаш (ВО № 170, Харківська обл., Партія регіонів), Ігор Сябій (ВО № 189, Хмельницька обл., ВО «Свобода»), Владислав Антрошенко (ВО № 206, Чернігівська обл., партія «Блок Петра Порошенка»), Юрій Левченко (ВО № 223, м. Київ, ВО «Свобода» ) та інші.
У більшості округів країни передвиборчу агітацію розпочали зареєстровані чи потенційні кандидати-самовисуванці. Зокрема, у ВО № 102 (Кіровоградська обл.) проявляє активність колишній секретар Київської міської ради Олесь Довгий, ВО № 16 (Вінницька обл.) – колишній член фракції КПУ в парламенті, народний депутат Україна Оксана Калетник, ВО № 98 (Київська обл.) – народний депутат України Сергій Міщенко, ВО № 135 (Одеська обл.) – народний депутат України Сергій Ківалов, ВО № 66 (Житомирська обл.) – Віталій Журавський та інші.
Після офіційної реєстрації виборчих списків політичних партій та кандидатів в одномандатних виборчих округах їхня передвиборча агітація підпадає під низку законодавчих обмежень. Зокрема, передвиборна агітація або надання виборцям, закладам, установам, організаціям, а також виборчим комісіям та їх членам коштів або безоплатно чи на пільгових умовах товарів, послуг, робіт, цінних паперів, кредитів, лотерейних білетів, інших матеріальних цінностей, що супроводжується закликами або пропозиціями голосувати за або не голосувати за певну політичну партію чи кандидата у народні депутати України або згадуванням назви партії чи імені кандидата, законодавство визнає непрямим підкупом виборців[17]. Забороняється використання приміщень органів державної влади та органів місцевого самоврядування для проведення передвиборчої агітації за рахунок коштів виборчих фондів партій, кандидатів у депутати в одномандатному окрузі, розміщення агітаційних матеріалів та політичної реклами на будинках органів влади та в транспортних засобах тощо.
Як засвідчує досвід парламентських виборів 2012 р., пропорційно-мажоритарна виборча система сприяє розпорошенню суспільної уваги та потенціалу громадського контролю за суб’єктами виборчого процесу між локальними кампаніями в округах. Це створює потенційні умови для зловживань з боку кандидатів, використання на окремих територіях підкупу виборців, адміністративного ресурсу та інших недобросовісних технологій. У зв’язку із цією обставиною, правоохоронні органи мають продемонструвати нові стандарти реагування на порушення виборчого законодавства, що сприятиме суспільному та міжнародному визнанню результатів голосування.
Міністерству внутрішніх справ України, Генеральній прокуратурі України:
Послідовна агресія з боку Російської Федерації змушує Україну вирішувати безпрецедентні задачі із відновлення конституційного порядку на своїй території та забезпечення безпеки власних громадян, у тому числі в аспекті проведення загальнонаціональних виборів.
14 квітня 2014 р. Верховна Рада України надала Автономній Республіці Крим та
м. Севастополь статус тимчасово окупованої території, що призвело до визнання неможливості проведення загальнонаціональних та місцевих виборів у цих адміністративно-територіальних одиницях[18]. Таким чином, встановлення російського політичного режиму в АР Крим та м. Севастополь позбавило права голосу на позачергових виборах Президента України 25 травня 2014 р. більшість з 1 млн 810 тис. українських громадян, які проживають на цих територіях. Відповідне порушення виборчих прав громадян України відтвориться і на позачергових виборах до Верховної Ради України 26 жовтня 2014 р., оскільки не існує правової та практичної можливості провести голосування на анексованих територіях.
Розгортання російських військових формувань та терористичних організацій на теренах Донецької та Луганської областей унеможливило голосування більшості виборців цих регіонів на позачергових виборах Президента України. Враховуючи розмах терористичної діяльності, лише у 8 з 22 територіальних виборчих округів Донецької області вдалося забезпечити голосування громадян 25 травня 2014 р. (практично результати були встановлені лише на 25 % усіх виборчих дільниць регіону). У Луганській області позачергові вибори Президента України відбулися у 2 з 12 територіальних виборчих округів (результати встановлено лише на 14 % дільниць регіону).
Позачергові вибори до Верховної Ради України у Донецькій та Луганській областях супроводжуються аналогічними безпековими викликами, потенціал загострення яких неможливо спрогнозувати у зв’язку з агресивними планами Росії. Не дивлячись на успіхи Антитерористичної операції, які спостерігались до моменту публічного втручання регулярних російських збройних формувань, значна частина виборців Донеччини та Луганщини знову може зіштовхнутися із зухвалим перешкоджанням їхнім виборчим правам.
На позачергових виборах народних депутатів України в Донецькій та Луганській областях створено 32 одномандатних виборчих округи (21 – Донецька обл., 11 – Луганська обл.). За оцінками ОПОРИ, станом на 10.09.2014 р. лише у 9 з 32 округів Донеччини та Луганщини вибори реалістично провести на усіх виборчих дільницях або в усіх населених пунктах.
Спостерігачі ОПОРИ проаналізували військово-політичну, безпекову та адміністративну ситуацію в Донецькій та Луганській областях і розподілили усі виборчі округи на три групи 1) округи, в яких ситуація потенційно дозволяє провести голосування в межах усіх виборчих дільниць та населених пунктів; 2) округи, в яких зберігається невизначена ситуація або голосування може бути проведено лише на окремих виборчих дільницях/в окремих населених пунктах; 3) округи, в яких проведення голосування не можна прогнозувати у жодному форматі.
За результати аналізу інформації від власних довготермінових спостерігачів ОПОРА дійшла такого висновку (див. інфографіку станом на 10.09.2014):
Донецька область
Луганська область
Таким чином, майже половина виборців Донецької та Луганської областей проживають в межах округів, які знаходяться під повним контролем незаконних збройних формувань. На поточний момент ці показники є оптимістичними з точки зору практичного забезпечення виборчих прав громадян, оскільки не враховують округи із невизначеною ситуацією.
Центральним та місцевим органам влади, правоохоронним органам України, Центральній виборчій комісії
Центральній виборчій комісії
Верховній Раді України
[1]Стаття 76 Конституції України. Конституційний склад Верховної Ради України – чотириста п’ятдесят народних депутатів України, які обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п’ять років.
[2]Стаття 82 Конституції України.
[4]Частина 1 ст.8 Закону вказує, що під час проведеннявиборів Президента України,народнихдепутатівУкраїни, всеукраїнського референдуму голосуваннягромадянУкраїни на тимчасовоокупованійтериторії не організовується і не проводиться.
[8][8]Українська національна асамблея –суб’єкт виборчогопроцесу 2012 р. – змінила назву, а тому в ОВК на позачергових виборах 2014 р. представлена політичною партією «Правий сектор».
[12]http://oporaua.org/news/2197-korotki-pidsumky-formuvannja-ovk-na-vyborah-narodnyh-deputativ-do-vru
[15]Використані дані: Громадянська мережа ОПОРА, відділ взаємодіїі з ЗМІ Секретаріату ЦВК
[16]Станом на 10.09.2014 р.
[19]На позачергових виборах Президента України 2014 р. окремі виборчі комісії продовжували підготовку до голосування в умовах встановлення терористами контролю над населеними пунктами, що супроводжувалося захопленням членів комісій у полон, фізичним та моральним знущанням.
Просвіта молоді, забезпечення притягнення до відповідальності винних у підкупу, запровадження відповідальності за «виборчу благодійність» та дочасну агітацію. Такі варіанти зменшення…
Кажуть, що відомий український мислитель Іван Франко програв вибори до австрійського парламенту через те, що його конкурент роздавав людям ковбасу…
24 листопада Рівненська міська ТВК встановила результати повторного голосування на виборах міського голови. Ним став Олександр Третяк, висуванець партії «Європейська…
У день повторного голосування у Рівному спостерігачі ОПОРИ фіксували випадки ймовірного фотографування бюлетенів. Такі факти мають бути належно розслідувані правоохоронцями….
