Що влада ховає під радянським прапором?

Дата: 10.05.2011

28 квітня та 4 травня 2011 року відбулося перше та друге пленарне засідання 5 сесії Рівненської міської ради VI скликання. Депутати розглянули більше двох сотень питань, включених до порядку денного. Зокрема, прийняли на баланс міста КП «Рівнеоблводоканал» та декілька гуртожитків, затвердили правила благоустрою міста, правила утримання тварин у Рівному, змінили умови надання в оренду приміщень місцевим осередкам політичних партій, ухвалили звернення до Президента України із вимогою ветувати закон про обов’язкове вивішування 9 травня червоних прапорів. Також депутати спробували заборонити публічне використання радянської символіки на території Рівного. Проте, для ухвалення відповідного рішення обранцям не вистачило часу і голосів.

 

 

Normal 0 false false false RU X-NONE X-NONE

Перше пленарне засідання розпочалося з дискусії, яка виникла навколо того, чи потрібно вносити до порядку денного питання про заборону публічного використання і розміщення радянської символіки на території Рівного. Це питання запропонував лідер фракції ВО «Батьківщина» у Рівненській міській раді Любомир Гладун. Він озвучив спільну позицію його політичної сили та фракції ВО «Свобода» щодо заборони вивішування червоних прапорів 9 травня. Така ініціатива не сподобалася міському голові Рівного Володимиру Хомку. Мер зазначив, що особисто він та його родина вивішувати червоні прапори не будуть, однак, заборонити робити це ветеранам він не може. Він також припустив, що піднімаючи питання щодо заборони червоних прапорів, окремі політичні сили хочуть зайвий раз зробити собі рекламу.

Після майже півгодинної суперечки депутати таки винесли питання «Про заборону публічного використання і розміщення радянської символіки на території Рівного» на голосування. Однак, результати голосування призвели до нового конфлікту. Згідно підрахунків лічильної комісії, всього 18 депутатів підтримали внесення даного питання до порядку денного. При цьому, паралельні підрахунки показали, що питання мало бути внесеним більшістю голосів. Представник ОПОРИ зафіксував, що «За» проголосувало 35 депутатів (ВО «Батьківщина» – 20, ВО «Свобода» – 6, «Наша Україна» – 5 та «Фронт змін» – 4 депутати).

Опираючись на результати паралельного підрахунку голосів, представники ВО «Свобода» та ВО «Батьківщина» звернулися до Володимира Хомка із проханням поставити дане питання на повторне голосування. Така пропозиція спершу не знайшла підтримки у міського голови, який до останнього не сумнівався у точності оголошених результатів. Переконати міського голову вдалося лише після того, як оператор одного з місцевих телеканалів продемонстрував йому запис волевиявлення депутатів. Переглянувши відео, мер виставив питання на повторне голосування, яке показало підтримку пропозиції 30 депутатами.

Враховуючи серйозну різницю при підрахунку голосів, представники ОПОРИ сумніваються у випадковості результатів першого голосування. Навіть непрофесійна лічильна комісія навряд чи випадково не помітила б більше половини піднятих рук. Можна припустити, що оголошуючи результат першого голосування, члени комісії свідомо «помилилися» для досягнення певної мети. Не віриться, що вони сподівалися на фортуну, яка мала б закрити очі членам Свободи і Батьківщини на таке безчинство. Відтак, ОПОРА припускає, що на сесії 28 квітня відбувся розіграш театралізованого дійства, метою якого було відволікти увагу громадян від більш важливих питань, які розглядалися на сесії. Про це свідчить, наприклад, те, що добившись внесення питання до порядку денного, депутати не встигли розглянути його на сесії, відтак, перенесли його на наступне засідання, що відбулося 4 травня. Там стало зрозумілим наскільки принциповим було недопущення радянської символіки для людей, що так палко його відстоювали 28 квітня. За заборону радянської атрибутики на сесії проголосувало всього 14 із 32 депутатів. (ВО «Батьківщина», ВО «Свобода» – по 6, один депутат від «Нашої України» та один позафракційний). Слід відмітити, що безпосередньо перед голосуванням цього питання, одразу більше десяти депутатів поспішно покинули сесійну залу. Більшість з них – представники ВО «Батьківщина».

На думку ОПОРИ, дії більшості депутатів «правих сил» доводять, що конфлікти при вирішенні цього питання були радше показухою ніж принциповою позицією. Значить дії народних обранців спрямовувалися на те, щоб набити собі політичних дивідендів та, можливо, відвернути увагу від важливіших питань. А їх на сесіях розглядалося чимало. На першому засіданні міські обранці переважною більшістю голосів ухвалили рішення прийняти в комунальну власність міста «Рівнеоблводоканал», який до цього знаходився в підпорядкуванні обласної ради. Слід зазначити, що напередодні Рівненська обласна рада своїм рішення вирішила передати «Рівнеоблводоканал» у власність територіальній громаді Рівного. Після цього міським депутатам залишалося прийняти водоканал на баланс міста, що вони і успішно зробили. Депутати прийняли на баланс міста декілька гуртожитків (Коцюбинського,6; Фабрична,4 та 4а; Київська,20). Окрім цього, депутати затвердили план благоустрою міста та правила поводження з тваринами у Рівному. Під час другого пленарного засідання обранці ухвалили рішення провести громадські слухання щодо запланованого будівництва автозаправних станцій по вул. Соборна, 420 і по вул. Басівкутській.

Окрема слід виділити, ще одне питання, яке було розглянуто депутатами під час першого пленарного засідання. Мова йде про внесення змін в умови надання в оренду приміщень місцевим осередкам політичних партій та громадським організаціям. Так, згідно внесених змін до рішення Рівненської міської ради від 12.06.2007 року №869 «Про умови надання в оренду приміщень місцевим осередкам політичних партій та громадським організаціям», орендувати тепер комунальні приміщення на пільгових умовах зможуть лише ті місцеві осередки політичних партій, які за підсумками місцевих виборів отримали три і більше відсотка голосів виборців та потрапили до Рівнеради. Зокрема, ВО «Батьківщина», ВО «Свобода», Партія регіонів, «Наша Україна», «Фронт змін», «Всеукраїнський патріотичний союз», Народна партія, «УДАР» та Сильна Україна.

Таким чином, для даних політичних партій орендна ставка буде зафіксована на рівні 1% від вартості нерухомого майна за використання (оренду) нежитлових приміщень площею до 200 кв. м. та 4% за кожний наступний кв. м. орендованої площі. За відповідне рішення проголосувало 28 депутатів. Не голосували депутати фракцій ВО «Батьківщина» та ВО «Свобода».

Варто зазначити, що для тих політичних партій, які не потрапили до міської ради та орендують приміщення у Народному домі збільшиться з 1 до 4 % від вартості майна, визначеної шляхом незалежної експертної оцінки. У першу чергу це стосується УНП та Народного Руху, які орендують свої партійні офіси саме у Народному домі. Таким чином, якщо дані політичні партії не виявлять бажання облаштувати собі нове приміщення під партійний офіс, то їм доведеться платити у чотири рази більшу суму від тієї, яку вони на даний момент сплачують до міського бюджету.

 

Прес-центр ГМ “ОПОРА”