Рівненська міська рада на завершальних акордах каденції

Фракція ВО «Свобода» – єдина у Рівненській міській раді, яка протягом цієї каденції збільшила кількість депутатів, що дозволило їй стати найчисельнішою та посилити свої позиції.

Результати місцевих виборів

За підсумками виборів до Рівненської міської ради 2015 року 7 місцевих організацій політичних партій здобули право участі в розподілі депутатських мандатів: Рівненська міська організація ПАРТІЇ «БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА «СОЛІДАРНІСТЬ» на чолі з Олексієм Муляренком (12 325 або 15,8143% голосів виборців), Рівненська міська партійна організація Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина» на чолі з Галиною Кульчинською (11 108 або 14,2527% голосів), Рівненська міська організація Всеукраїнського об`єднання «Свобода» на чолі з Юрієм Осіпчуком (9 611 або 12,3319% голосів), Рівненська міська організація Політичної партії «Об’єднання «САМОПОМІЧ»  на чолі з Ігорем Ковальцем (8 264 або 10,6036% голосів), Рівненська міська парторганізація ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ «ВСЕУКРАЇНСЬКЕ ОБ’ЄДНАННЯ «ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ» на чолі з Святославом Євтушенком (7 060 або 9,0587% голосів), Рівненська міська організація Радикальної Партії Олега Ляшка на чолі з Романом Стасюком (6 607 або 8,4775% голосів), РІВНЕНСЬКА МІСЬКА ПАРТОРГАНІЗАЦІЯ ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ «УКРАЇНСЬКЕ ОБ”ЄДНАННЯ ПАТРІОТІВ – УКРОП» на чолі з Ольгою Криж (4 251 або 5,4545% голосів).

У міській раді було створено 7 фракцій. Найбільше обранців увійшло до фракції «БПП «Солідарність» (9 депутатів). Другою за чисельністю фракцією в міській раді стала ВО «Батьківщина» (8 депутатів), третьою – ВО «Свобода» (7 депутатів). До фракції «Об’єднання «Самопоміч» у міській раді увійшло 6 депутатів, до фракції «Громадський контроль» – 5, до фракції «Радикальної партії Олега Ляшка» – 4, до фракції Політичної партії «Українське об’єднання патріотів – УКРОП» – 3 депутати.

Переобрався на свою посаду міський голова Рівного Володимир Хомко, який балотувався як самовисуванець, але за підтримки політичної партії «БПП «Солідарність». Володимир Хомко набрав 36  852 голосів виборців або ~ 69,14% голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.

Секретарем Рівненської міської ради шляхом таємного голосування було обрано перший номер у списку Рівненської міської організації партії «Блок Петра Порошенка «СОЛІДАРНІСТЬ» Олексія Муляренка. Його кандидатуру запропонував мер міста Володимир Хомко. Олексія Муляренка  підтримали 27 з 31 депутатів, які взяли участь в голосуванні. Відмовилися брати участь представники трьох найменших фракцій у міськраді – фракції «Громадський контроль», фракції Політичної партії «Українське об’єднання патріотів – УКРОП» та фракції «Радикальної партії Олега Ляшка». Депутати ж  цих фракцій не отримали керівні посади у жодній із утворених восьми постійних комісій міськради.

Так, комісії очолили:

• 3 представники фракції БПП «Солідарність: Сергій Паладійчук – Постійна комісія з питань бюджету, фінансів та управління комунальною власністю; Людмила Туровська – Постійна комісія з питань архітектури, будівництва та землевпорядкування); Олександр Чубай – Постійна комісія з питань захисту прав людини, законності, правопорядку, розвитку місцевого самоврядування, Регламенту, депутатської діяльності та етики;
• 2 представники фракції ВО «Батьківщина»: Олександр Нестерук – Постійна комісія з питань транспорту, зв’язку та екології; Віталій Павелків – Постійна комісія з питань науки, освіти, культури, духовного відродження, молоді, спорту, зв’язків з громадськими об’єднаннями та засобами масової інформації;
• 2 представники фракції «Об’єднання «Самопоміч»: Назарій Поліщук – Постійна комісія з питань міського господарства; Ігор Ковалець – Постійна комісія з питань економічного розвитку, промисловості, інвестицій, підтримки підприємництва та регуляторної політики;
• 1 представник фракції ВО «Свобода»: Юрій Осіпчук – Постійна комісія з питань охорони здоров’я, материнства і дитинства та соціального захисту населення.

Вже після перших сесійних засідань міськради до більшості умовно відносили фракції «БПП «Солідарність», ВО «Батьківщина», ВО «Свобода» та «Об’єднання «Самопоміч», до опозиції – фракцію «Громадський контроль», фракцію Політичної партії «Українське об’єднання патріотів – УКРОП» та фракцію «Радикальної партії Олега Ляшка». Хоча згодом ситуація змінювалася неодноразово і до опозиції додатково відносили то фракцію ВО «Свобода», то частину фракції «Об’єднання «Самопоміч». Часто у Рівнераді більшість, як і опозиція, була явищем ситуативним, яке залежало не від партійної дисципліни і стабільної «коаліційної» домовленості діяти спільно, а від конкретних рішень, які приймалися чи не приймалися у раді.

Після призначення у квітні 2016 році Олексія Муляренка губернатором Рівненської області, він припинив виконувати обов’язки секретаря ради, однак депутатський мандат не віддав. Приблизно місяць посада секретаря залишалася вакантною, його обов’язки виконував мер, а у місті в той час велися жваві дискусії з приводу того, кого ж Володимир Хомко буде пропонувати на цю посаду.

16 червня міська рада обрала нового секретаря. Ним став Сергій Паладійчук, як і попередній секретар, теж представник виборчого списку «БПП «Солідарність» і голова бюджетної комісії Рівнеради. За цю кандидатуру депутати віддали 31 голос із 36 присутніх депутатів.
Після Сергія Паладійчука бюджетну комісію очолив представник ВО «Свобода» – Олег Карпяк, який до того був заступником голови цієї комісії. Наступника запропонував сам Сергій Паладійчук.

Зміни фракційної приналежності

Станом на 1 квітня 2020 року в міській раді залишається сім фракцій, які були утворені на початку скликання. Проте, кількісний склад декількох з них змінився. Найбільше депутатів втратила фракція ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ «ВСЕУКРАЇНСЬКЕ ОБ’ЄДНАННЯ «ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ», яка тепер нараховує 3 депутата, замість 5. Фракція «Радикальної партії Олега Ляшка» зменшилася на 1 депутата. Формально 1 депутата втратила фракція «Європейська солідарність», це пов’язано з тим, що один з її депутатів у різний час – чи то Олексій Муляренко чи Сергій Паладійчук перебували на посаді секретаря міської ради, яка передбачає позафракційність.

Під час цієї каденції збільшила своє представництво у міській раді лише фракція ВО «Свобода». До неї долучилося 2 депутати.

З «Громадського контролю» в «Свободу»

Партія «Громадський контроль» на національному рівні невідома. Вона створювалася для участі у виборах до Рівненської міської ради, а також, щоб позмагатися за посаду міського голови Рівного. Кандидатом на посаду мера партія висунула свого лідера  – Дмитра Якимця, який раніше очолював створену напередодні виборів Громадську організацію «Рівненський громадський контроль». Дмитру Якимцю вдалося вийти у другий тур виборів міського голови, але там він з суттєвим відривом програв вибори Володимиру Хомку.

За підсумками виборів у міську раду Рівного партія «Громадський контроль» здобула 5 мандатів. Виборчий список партії очолив депутат міської ради Святослав Євтушенко.  Лідер партії – Дмитро Якимець, який балотувався по одному з територіальних виборчих округів міста, до ради не потрапив, а керівництво партією  передав Роману Денисюку.

Партія поступово втратила контроль над власною фракцією у міській раді.  28 березня голова політичної партії «Громадський контроль» Роман Денисюк направив заяву секретарю міської ради Сергію Паладійчуку, де проінформував його про те, що партія прийняла рішення про припинення діяльності в Рівненській міській раді фракції «Громадський контроль» та заборонила використовувати депутатам міської ради назву та символіку партії.

Роман Денисюк пояснив мотиви рішення партії тим, що підбивши підсумки виконання рішень фракції за 2016-2017 роки, він зрозумів, що більшість «громадських» обранців почали грати в особисту гру.

29 березня на своєму засіданні фракція прийняла рішення, що продовжить свою роботу і не буде саморозпускатися. За таке рішення проголосувало 3 депутати (Святослав Євтушенко, Роман Яворський та Тетяна Чубай), ще 2 (Любов Романюк та Святослав Стельмащук) – проти.

14 вересня 2017 року фракцію покинули Святослав Стельмащук, який був її керівником, та Тетяна Чубай. Новим лідером фракції було обрано Романа Яворського, а заступником – Любов Романюк.

У квітні 2018 року Святослав Стельмащук та Тетяна Чубай приєдналися до фракції ВО «Свобода».  В коментарі для одного з рівненських ЗМІ Стельмащук пояснив мотиви свого рішення тим, що він протягом 7 місяців працював як позафракційний депутат і в такому форматі дуже важко щось зробити для міста. Також депутат додав, що до нього надходили і пропозиції з інших фракцій, але після неформальної розмови з головою фракції ВО «Свобода» він прийняв рішення приєднатися саме до неї. Після цього фракція ВО «Свобода» стала найчисельнішою у міській раді.

Мінус один у радикалів

22 травня 2019 року про свій вихід з «Радикальної партії Олега Ляшка» та однойменної фракції заявив Володимир Кудрін. За словами депутата, мотивом такого рішення стали фейкові та протиправні загальні збори виборців по відкликанню депутатів обласної ради від Радикальної партії Володимира Ковальчука і Андрія Сайчука. Наразі депутат залишається позафракційним.

Нагадаємо, що «Радикальна партія Олега Ляшка»  відкликала 2 депутатів обласної ради Володимира Ковальчука та Андрія Сайчука у порядку народної ініціативи наприкінці 2018 року. Самі відкликані депутати стверджують, що підписи ініціативної групи під їхнім відкликанням були сфальсифіковані.

Розподіл мандатів за фракціями у Рівненській міській раді

Виключити не можна, залишити

Питання фракційної єдності у голосуваннях і дотримання партійної дисципліни цього скликання було актуальним не тільки для фракції «Громадського контролю», але й фракції «Політичної партії «Українське об’єднання патріотів – УКРОП».

У квітні 2019 року після заяви Олександра Довжаниці на сесії міської ради стало відомо, що двох інших його колег по фракції – Юрія Сухого та Ольгу Криж було виключено з партії. Однак, виключити депутатів із фракції партійна організація не спромоглася, адже відповідно до норм Регламенту міської ради, для виключення з фракції потрібне або рішення більшості фракції або особиста заява депутата. Відкликання партія не ініціювала через тривалість процедури.

Складені мандати

Протягом цієї каденції прецедентів відкликання депутатів Рівнеради не було. Проте, один депутат, який потрапив до ради під прапорами ВО «Свобода» після 4 років роботи склав свої повноваження. Назарій Загоровський написав заяву про вихід з партії та віддав свій мандат. 12 грудня 2019 року на черговій сесії рада прийняла рішення про припинення повноважень депутата. Це рішення викликало жваві дискусії серед обранців. Депутати довго сперечались між собою, адже вважали, що прийняття такого рішення без заслуховування позиції самого депутата на засіданні і без його присутності є порушенням Регламенту роботи міської ради. Однак, обранці  таки підтримали проєкт рішення про припинення повноважень депутата Назарія Загоровського 23-ма голосами «ЗА». На зміну Назарію Загоровському до складу Рівненської міської ради увійшов Дмитро Козачок, який на той момент працював заступником директора КП «Рівнекнига».

Резюме

За підсумками місцевих виборів 2015 року в Рівненській міській раді було створено 7 депутатських фракцій. Така ж кількість фракцій залишилася в міській раді станом на 1 квітня 2020 року. Проте, певних змін зазнав їхній кількісний склад: фракція «Громадський контроль»  втратила 2 депутати, які у підсумку приєдналися до фракції ВО «Свобода» і внаслідок цього вона стала найчисельнішою в раді. Ще одного депутата втратила Радикальна партія і одного, хоча й формально – фракція «Європейська Солідарність» (раніше називалася – фракція БПП «Солідарність»).

Більшість, як і опозиція у Рівненській міськраді, – явище швидше ситуативне, яке залежить не від партійної дисципліни і стабільної «коаліційної» домовленості діяти спільно, а від конкретних рішень, які приймалися чи не приймалися у раді.

За додатковою інформацією звертайтеся:

Михайло Балик, обласний координатор спостереження за виборами Громадянської мережі ОПОРА в Рівненській області

тел.: 093 833 83 45

e-mail: rivne@opora.org.ua

Довідково: Громадянська мережа ОПОРА проводить моніторинг інституційного розвитку політичних партій України. До вибірки потрапили політичні партії, які на останніх парламентських виборах отримали 2% і більше голосів виборців на свою підтримку, а також регіональні політичні партії, які продемонстрували високий результат підтримки на останніх місцевих виборах в Україні. Опис особливостей регіонального партійного будівництва та оцінка стану розвитку політичних партій відбуваються на основі аналізу доступної публічної інформації та відкритих даних.