Звіт за аналізом практик комунікації народних депутатів Рівненської області з виборцями, місцевою владою та зацікавленими сторонами (стейкхолдерами)

Резюме

За результатами дослідження Громадянської мережі ОПОРА, встановлено, що народні депутати Рівненської області протягом липня-грудня 2020 року найбільше комунікували з виборцями. Найбільш поширеним майданчиком цих комунікацій був фейсбук.

22% комунікацій, про які депутати повідомляли публічно, мали ознаки іміджевого чи передвиборчого піару і здійснювалась напередодні місцевих виборів.

Значно менше народні депутати повідомляли про комунікації з органами влади і стейкхолдерами, тому ця частина роботи залишається недостатньо відомою широкому загалу і дізнатися  про такі випадки взаємодій можна лише від органів влади, або ж безпосередньо від  депутатів.

Встановлено, що комунікація депутатів-мажоритарників значно  відрізняється  від комунікації їхніх колег, обраних в багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі. Зокрема й тому,  що “списочникам” від опозиційних фракцій складніше  вирішувати питання громади, ініціюючи виділення субвенцій на соціально-економічний розвиток. Вибудувався логічний тренд – комунікація мажоритарників була більш зосередженою в округах у той час коли  комунікація “опозиційних” депутаток Яни Зінкевич і Соломії Бобровської, у порівнянні, охоплювала ширший спектр проблем всеукраїнського рівня.

Крім того, комунікація “депутаток-списочниць” Яни Зінкевич і Соломії Бобровської мала характер активізму, містила чимало критики влади і її ініціатив,  у той час як позиція їхніх колег-мажоритарників, або не мала вираженого ставлення щодо більшості ініціатив Уряду чи “пропрезидентської” фракції (Віктор М’ялик, Роман Іванісов), або ж навпаки мала характер підтримки і навіть піару пропрезидентських ініціатив (наприклад, програма “Велике будівництво”). Окремі повідомлення мажоритарників від “Слуги народу”, наприклад,  про прийнятий бюджет на 2021 рік, мали фактично ті самі думки і посили.

Вступ

У рамках проекту “Депутат на зв’язку” Громадянської мережі ОПОРА було здійснено аналіз публічних повідомлень народних депутатів Рівненської області з різними цільовими аудиторіями: виборці, органи влади та їх посадові особи, заінтересовані особи.

Досліджувались повідомлення 5 депутатів-мажоритарників Романа Іванісова, Олександра Ковальчука, Віктора М’ялика, Сергія Литвиненка, Олександра Аліксійчука та народних депутаток  Яни Зінкевич та Соломії Бобровської, які обрані в багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі.

Випадками комунікації є публікації у соцмережах депутата, матеріали ЗМІ (які можна знайти в мережі Інтернет), уривки з ефірів телеканалів, розміщені на Youtube тощо, у яких є повідомлення про взаємодію депутата з цільовими аудиторіями.

Враховувався контент, у якому депутат інформував про свою роботу, роботу його команди, фракції, комітету, Верховної Ради (оперативні повідомлення про прийняті проекти законів, які народний депутат підтримав чи не підтримав). Тобто всі випадки комунікації, яка відноситься до повноважень народного депутата (робота в комітеті, відвідування округу, законотворчість, зустрічі з владою тощо), або ж частково належить до його повноважень, як, наприклад, поєднання поїздки в округ з виборчою кампанією чи просуванням програм Уряду, президента тощо.

Не враховувались повідомлення народних депутатів у яких йшлося виключно про їхнє бачення щодо певних подій, законів і ініціатив та повідомлення про події з приватного життя чи громадську діяльність і таке інше.

Якщо депутат в одному повідомленні комунікував, або повідомляв про комунікацію з кількома аудиторіями одразу, то така комунікація оцінювалась як два окремі випадки взаємодії. Наприклад, повідомлення про відвідування округу, в якому йдеться про зустріч депутата з виборцями і місцевою владою, містить ознаки взаємодії одразу з двома цільовими аудиторіями.

Таким чином, у  відкритих джерелах інформації у липні-грудні 2020 року, загалом було виявлено 438 випадків комунікації народних депутатів від Рівненської області з виборцями, органами державної влади, місцевого самоврядування та стейкхолдерами.

Крім того, депутатки значно частіше за своїх колег виступають на телеефірах і з’являються у ЗМІ.

Виявлено наступні тенденції в комунікації народних депутатів з Рівненської області:

• 83,1% комунікації стосуються взаємодії з виборцями;
• 12,6 % комунікацій про взаємодію народних депутатів з органами державної та місцевої влади та їх посадовими особами;
• 4,3 % випадків стосуються взаємодії зі стейкхолдерами

Найбільше випадків комунікації з виборцями зафіксовано у Соломії Бобровської, Романа Іванісова та Олександра Ковальчука.

Найбільше випадків комунікації з органами державної влади, місцевого самоврядування та їх посадовими особами виявлено у народних депутатів Романа Іванісова, Віктора М’ялика та Олександра Аліксійчука.

Із заінтересованими сторонами найбільше комунікував народний депутат Олександр Ковальчук.

Також Громадянська мережа ОПОРА звернулася до органів місцевого самоврядування та виконавчої влади у Рівненській області: міських, районних, селищних рад/їхніх правонаступників, до обласної та районних адміністрацій та їхніх структурних підрозділів з запитами на доступ до публічної інформації, у яких просила надати перелік звернень та запитів, які вони отримували від народних депутатів України 9-го скликання у липні-грудні 2020 року, повідомити  їх суть  та повідомити про випадки присутності народних депутатів на заходах органів влади. Відповіді показали, що найбільше депутати цікавилися питаннями своїх округів, також просили відреагувати на певні заяви, з якими до них зверталися виборці, зокрема і щодо вирішення матеріальних питань.

Також в рамках дослідження проведені інтерв’ю з народними депутатами Романом Іванісовим, Олександром Ковальчуком, Соломією Бобровською та Олександром Алексійчуком.

Вся інформація зібрана з відкритих джерел. Дані не є абсолютно точними, але демонструють тенденції у комунікаціях народного депутата зі своїми виборцями, органами влади та різними групами стейкхолдерів.

Розділ 1. Комунікація депутата з виборцями

Народні депутати України є представниками політичної волі громади та її інтересів. Тож комунікація з виборцями є обов’язковою частиною роботи народного депутата. Більше того, у Законі України “Про статус народного депутата” (ст.7), йдеться про те, що народні депутати, обрані в одномандатних виборчих округах, зобов’язані підтримувати зв’язок з виборцями своїх округів. У свою чергу народні депутати, обрані в багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі, здійснюють зв’язок з виборцями, які мешкають на території України, у порядку персонального представництва, визначеному депутатськими фракціями (групами) Верховної Ради України відповідно до закону.

Взаємодія з виборцями може відбуватися у різних формах: організація роботи приймальні, зустрічі з виборцями, реагування на звернення громадян, активні соцмережі народного депутата тощо. Окремі депутати Рівненської області вдавалися й до оригінальних форм комунікації  – проведення культурних вечорів Соломії Бобровської та практика “відкритого мікрофону” депутатки Яни Зінкевич.

Повідомлення про взаємодію народних депутатів з виборцями, відповідно до методології моніторингу, віднесені до таких форм комунікації:

• інформування про результати своєї роботи;

Як депутат інформує виборців про поточні результати своєї роботи в парламенті. Наприклад, через соціальні мережі чи через участь в ефірах місцевих ЗМІ.

• реагування на зверненням громадян;

Чи реагує депутат на звернення громадян. Яким чином. Щодо яких питань виборці найчастіше звертаються до депутата.

• зустрічі з виборцями; 

Чи проводить депутат зустрічі з виборцями. Як часто. З якими категоріями виборців він зустрічається. Які питання піднімаються під час цих зустрічей. Як депутат інформує про особистий прийом. 

• звітування депутата перед виборцями;

Чи звітує депутат про результати своєї роботи. Як часто та у якому форматі (через ЗМІ чи на зборах виборців). Як депутат інформує виборців про те, що він планує звітувати. На чому робить основний акцент у звіті. Як можна ознайомитися зі звітом депутата, чи є він у відкритому доступі. 

• контроль за розглядом скарг та заяв громадян;

Чи здійснює народний депутат безпосередньо або із залученням своїх помічників-консультантів, представників громадськості контроль за розглядом у органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях пропозицій, заяв та скарг громадян, які надійшли на його ім’я.

• особистий прийом;

Чи проводить депутат особистий прийом громадян. Як часто. Де відбувається цей прийом і чи є у депутата приймальні в окрузі. Як депутат інформує про особистий прийом. 

Деякі повідомлення народних депутатів  (пости у соцмережах, публікації у ЗМІ) про проведені комунікації могли містити одразу кілька форм взаємодії, до того ж з різними стейкхолдерами.  Наприклад, коли  народний депутат інформував про результати розгляду депутатського звернення, яке він направив до органів влади у відповідь на звернення виборців.

Таким чином, кількість повідомлень депутата  у соцмережах і ЗМІ не дорівнює кількості проведених комунікацій.

Всього виявлено 446 випадків комунікації народних депутатів з Рівненської області з виборцями у липні-грудні 2020 року.  

Найбільш популярними формами комунікації були:

• Інформування про результати своєї роботи – 343 випадки такої комунікації – відповідно 76,9% усіх зарахованих повідомлень депутатів. 

Загальні тенденції: найчастіше народні депутати інформували виборців про поточні результати своєї роботи в парламенті, окрузі, комітеті, інших заходах і ініціативах. Повідомлення були переважно у соцмережах та під час виступів на ефірах телеканалів. 

• Зустрічі з виборцями – 44 повідомлення, які віднесені до цієї форми і відповідно  9,9% від загальної кількості.

Загальні тенденції: чимало зустрічей з виборцями відбулося незадовго до місцевих виборів, та з метою надання благодійної допомоги. 

• Реагування на звернення громадян – 33 повідомлення і відповідно  7,4% від загальної кількості комунікацій. 

Загальні тенденції: народні депутати повідомляли про отримані звернення на які здебільшого реагували власними запитами до компетентних структур. Окремі депутати періодично повідомляли про рух своїх звернень;

• Звітування депутата перед виборцями – 18 повідомлень, або 4% від усіх комунікацій.

Загальні тенденції: у період, який підлягав аналізу, майже всі депутати публікували річні звіти про роботу у Верховній Раді, звітували у ЗМІ та в ефірах телеканалів;

• Особистий прийом – виявлено 6 випадків такої форми комунікації, що складають 1,3 % від загальної кількості. 

Загальні тенденції: депутати мало повідомляли про роботу своїх приймалень і відповідно про прийоми громадян. Більшість випадків такої комунікації (5 із 6) було зафіксовано у Яни Зінкевич, яка відкрила у Рівному приймальню напередодні місцевих виборів і активно в ній працювала.

• Контроль за розглядом скарг та заяв громадян – виявлено лише 2 повідомлення про таку комунікацію – відповідно 0,4 % від усіх комунікацій з виборцями.

У комунікації Олександра Ковальчука з виборцями переважали такі форми взаємодії:

• Інформування про результати своєї роботи – 78,5% комунікацій;
• Зустрічі з виборцями – 10 % комунікацій;
• Реагування на зверненням громадян – 6,5% комунікацій;
• Звітування депутата перед виборцями – 5% комунікацій;

У публічному доступі не виявлено повідомлень про особистий прийом громадян депутатом та контроль за розглядом скарг та заяв громадян, попри те, що під час інтерв’ю депутат розповів, що отримав за півроку понад 500 звернень громадян і велика кількість з них мали позитивне вирішення.

У народної депутатки Соломії Бобровської переважали такі форми комунікації: 

• Інформування про результати своєї роботи – 85 % комунікацій;
• Зустрічі з виборцями – 8% комунікацій;
• Звітування депутата перед виборцями – 6% комунікацій;
• Особистий прийом – 1%.

Не виявлено повідомлень в яких йшлося б про реагування на звернення громадян, або контроль за розглядом скарг та заяв громадян. Про те, що депутатка виконує цю функцію аудиторія може припускати, зважаючи на деталізований опис проблемних ситуацій (наприклад, опис місцевої проблеми Рівного з мастифами). Як вдалося з’ясувати під час інтерв’ю, насправді велика частина роботи є саме реакцією на звернення громадян і контролем за ходом цих звернень, але для депутатки ці практики є звичними і тому про більшість з них вона не повідомила.

У комунікації народного депутата Віктора М’ялика з виборцями переважали такі форми:

• Інформування про результати своєї роботи – 65%;
• Зустрічі з виборцями – 27% ;
• Реагування на зверненням громадян – 8% .

Водночас не було виявлено звітів про роботу народного депутата Віктора М’ялика – лише публікації про його поїздки в округ, які не можна вважати повноцінним звітуванням про роботу депутата. Також не виявлено повідомлень про проведені особисті прийоми та контроль за розглядом скарг та заяв громадян.

При взаємодії з виборцями народний депутат Роман Іванісов вдавався до таких форм: 

• Інформування про результати своєї роботи – 76%;
• Реагування на зверненням громадян – 17%;
• Зустрічі з виборцями – 3%;
• Звітування депутата перед виборцями – 3%;
• Контроль за розглядом скарг та заяв громадян – 1%

У Романа Іванісова не було виявлено повідомлень про особистий прийом громадян. Під час інтерв’ю він повідомив, що в окрузі у нього працює громадська приймальня і щоденно він отримує близько 10 звернень громадян лише електронною поштою.

Народна депутатка Яна Зінкевич у комунікації з виборцями вдавалася до таких форм:  

• Інформування про результати своєї роботи – 76%;
• Особистий прийом – 10%;
• Зустрічі з виборцями – 8%;
• Звітування депутата перед виборцями – 4%;
• Реагування на зверненням громадян – 2%

Не виявлено повідомлень Яни Зінкевич  про випадки контролю за розглядом скарг та заяв громадян.

Народний депутат Олександр Аліксійчук при комунікації з виборцями застосував такі форми:  

• Інформування про результати своєї роботи – 84%;
• Реагування на зверненням громадян – 9%;
• Звітування депутата перед виборцями – 5%
• Зустрічі з виборцями – 2%

Не виявлено повідомлень Олександра Аліксійчука про проведення особистих прийомів та про контроль за розглядом скарг та заяв громадян. Щоправда під час інтерв’ю, депутат повідомив, що просто про них не повідомляє.

Найменше випадків взаємодії з виборцями було зафіксовано у народного депутата Сергія Литвиненка. Його комунікація проходила у таких формах: 

• Інформування про результати своєї роботи – 78%
• Зустрічі з виборцями – 7%
• Звітування депутата перед виборцями – 7%
• Реагування на зверненням громадян – 4%
• Контроль за розглядом скарг та заяв громадян – 4%
• Особистий прийом – 0%

Не виявлено повідомлень народного депутата Сергія Литвиненка про проведення особистих прийомів виборців.

Моніторинг показав, що найбільш поширеною формою комунікації народних депутатів з виборцями було інформування про результати своєї роботи. Всього було виявлено 495 випадків такої форми комунікації, частина з яких відноситься й до інших форм (наприклад, коли депутат в одній публікації повідомляв про свою роботу і водночас про зустріч з владою, виборцями тощо).

Народні депутати повідомляли виборців про:

• Участь у роботі Верховної Ради (у засіданнях) -22%;
• Інформування про суспільно важливі питання – 16,8%;
• Інше (переважно благодійність, або програма “Велике будівництво”) – 15,2%
• Інформування про свою роботу в окрузі (зокрема, зустрічі з органами місцевого самоврядування, органами влади, виборцями та іншими стейкхолдерами) – 14,3% ;
• Участь у роботі комітету, тимчасових спеціальних комісій, тимчасових слідчих комісій, утворених Верховною Радою України – 12,9%;
• Про надіслані запити та звернення – 7,5%;
• Участь у роботі над законопроектами, іншими актами Верховної Ради України – 4%;
• Участь у роботі депутатської фракції (групи) – 3,2%;
• Участь у парламентських слуханнях  – 2%

Народний депутат Олександр Ковальчук активно використовує фейсбук та ЗМІ, як майданчик комунікації. Інформування народного депутата було про:

• Роботу в окрузі – 25%
• Участь у роботі Верховної Ради – 19%
• Суспільно важливі питання – 19 %
• Участь у роботі комітету, тимчасових спеціальних комісій, тимчасових слідчих комісій, утворених Верховною Радою України – 14%
• Участь у роботі над законопроектами, іншими актами Верховної Ради  – 11%
• Інше – 9%
• Про надіслані запити та звернення – 2%
• Участь у роботі депутатської фракції (групи) – 1%

Найбільше повідомлень депутата стосувалося роботи в окрузі. Олександр Ковальчук відвідав заклади освіти, культури, медицини і писав про їхні проблеми, окремі з яких вдалося вирішити, залучивши кошти соцеконому. Наприклад, за кошти субвенції вдалося придбати рентгенівський діагностичний апарат, кисневу бочку, ендоскопічне обладнання для лікарень. Також напередодні місцевих виборів депутат дуже активно відвідував місцеві ЗМІ і давав інтерв’ю разом з кандидатами від партії “Слуга народу”.

Серед колег-мажоритарників Олександра Ковальчука вирізняє більша кількість комунікацій на тему законотворчості. Наприклад, він  писав і розповідав про свою роботу над законопроектом щодо розмитнення транспорту, неодноразово повідомляв про співпрацю з Всеукраїнською аграрною радою, зокрема, про консультації щодо законопроекту по організації водокористувачів.

За півроку депутат поширював чотири звіти про свою роботу: три розміщені у фейсбуці, а один у вигляді інтерв’ю на сайті ЗМІ. Крім того, у  Рівному працює приймальня народного депутата Олександра Ковальчука, але про її роботу за півроку він не повідомляв, пояснивши у інтерв’ю, що прийоми не здійснювались через поширення  коронавірусу.

Разом з тим, у  досить насиченій комунікації не було виявлено жодного повідомлення про участь народного депутата Олександра Ковальчука у парламентських слуханнях та про виконання доручень Верховної Ради України та її органів.

Народна депутатка Соломія Бобровська застосовує різні канали і форми комунікації з виборцями: активні пости у фейсбуці (на особистій і робочій сторінці), постійна участь в ефірах телеканалів, блоги в інтернет-ЗМІ (близько сотні появ у ЗМІ за півроку), ведення ютуб-блогу і проведення культурних вечорів, які водночас є зустрічами з виборцями. Депутатка повідомляла виборців про:

• Суспільно важливі питання – 29% ;
• Участь у роботі Верховної Ради  – 22%;
• Про надіслані запити та звернення – 21%;
• Участь у парламентських слуханнях – 9%;
• Участь у роботі комітету, тимчасових спеціальних комісій, тимчасових слідчих комісій, утворених Верховною Радою України – 8%;
• Участь у роботі депутатської фракції (групи) – 6%;
• Участь у роботі над законопроектами, іншими актами Верховної Ради- 4%;
• Інше – 2%

Її комунікація охоплює різні теми: починаючи від позицій України на світовій арені та озвучування проблем ОРДЛО, національної безпеки, закінчуючи проблемами місцевого характеру. Більшість повідомлень стосуються резонансних тем, які обговорюються в українському політикумі. Майже всі такі комунікації зараховані як повідомлення про суспільно важливі питання.

Більша частина комунікацій мають характер ідеологічних повідомлень, які не завжди повідомляли про виконання депутатської роботи, а мали, швидше, просвітницький характер, елементи критики влади і окремих політиків (повідомлення про мовні закони, референдум президента, ковідний фонд, суди над активістами), бачення вирішення ситуації, збір підписів за певні ініціативи, позиції щодо роботи окремих політиків (Фокін, Степанов, Фокін і Кравчук) тощо.

Тим не менше, велика частина повідомлень про комунікації стосувалася саме виконання депутатських повноважень – Соломія Бобровська, як секретарка Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва, активно писала і просувала необхідність прийняття постанови щодо ситуації в Білорусі, повідомляла про події міжнародного характеру і їх вплив на Україну. Також вона писала про напади на активістів, розслідування та суди у справах активістів – це відноситься до її роботи в тимчасової комісії Верховної Ради для здійснення парламентського контролю за розслідуваннями нападів на Катерину Гандзюк та інших громадських активістів протягом 2017-2018 років. Цікаво, що депутатка ініціювала дискусії у коментарях, запитуючи думку підписників щодо певних подій.

Соломія Бобровська найбільше серед колег з Рівненської області брала участь у парламентських слухання (всього 10 випадків) під час яких висловлювала свою думку про зростання тиску на активістів в Україні, питання Білорусі, повідомляла про проблеми українських військових, моряків, розвідників тощо.

Депутатка активно комунікувала з виборцями, зокрема влітку 2020 року проводила “Культурні вечори Соломії Бобровської”. Це зустрічі з виборцями, які окрім комунікацій мали розважальну і просвітницьку мету – ознайомили місцевих жителів з українською культурою. Депутатка активно анонсувала ці зустрічі, а в подальшому висвітлювала їх у соцмережах. За словами Соломії Бобровської, під час зустрічей до неї надходили звернення виборців, які вона надалі  намагалася вирішити.

Соломія Бобровська часто повідомляла про надіслані запити і звернення. Вона часто звертається до правоохоронних органів з проханнями відреагувати на антидержавницькі дії політиків (поїздка депутатів ОПЗЖ до Росії, співання угорського гімну на засіданні ради на Закарпатті тощо). Але найчастіше вона писала про ініційовані перевірки можливості в’їзду на територію України російських музикантів, які виступали в Криму. За результатами деяких звернень, наприклад, щодо поїздки депутатів ОПЗЖ у Росію, були розпочаті розслідування правоохоронців.

Напередодні місцевих виборів депутатка писала про кандидатів від “Голосу” до Рівненської міської ради.

Звіт про річну діяльність депутатка опублікувала у фейсбуці, а також презентувала на “Суспільному телебаченні”.

В цілому комунікація народної депутатки продиктована її повноваженнями як “депутата-списочника”, який має більше турбуватися про питання загальнодержавного рівня, а не свого округу. Серед усього не було виявлено повідомлень Соломії Бобровської про виконання доручень Верховної Ради України та її органів.

Загалом Віктора М’ялика можна назвати непублічним народним депутатом. Лише час від часу він з’являвся у сюжетах-подяках, або ж про нього писав сайт “Володимирець сіті”. Народний депутат фактично “живе” своїм округом і впродовж півроку повідомляв виборців про:

• Благодійну діяльність – 62% ;
• Участь у роботі Верховної Ради – 15%;
• Роботу в окрузі – 15% ;
• Про надіслані запити та звернення  – 4%;
• Участь у роботі комітету, тимчасових спеціальних комісій, тимчасових слідчих комісій, утворених Верховною Радою України – 2%;
• Участь у роботі над законопроектами, іншими актами Верховної Ради – 2%.

Будучи народним депутатом, Віктор М’ялик  продовжує активну благодійну діяльність, завдяки якій він був відомий і до виборів. Зазвичай під час поїздок до свого 155 округу, депутат відвідував декілька населених пунктів, де проводив зустрічі з виборцями, місцевою владою, активістами чи стейкхолдерами. Метою зустрічей, як правило, було обговорення проблем населеного пункту чи конкретної установи (погана дорога, недобудований об’єкт, потреби в техніці тощо). Більшість таких публікацій повідомляли про надану депутатом благодійну допомогу на вирішення проблеми: депутат купував парти і меблі для шкіл, подарунки дітям, засипав дорогу в селі, надавав кошти на будматеріали і ремонти тощо.

Часто депутат перепощував публікації у Фейсбуці, де йому висловлювали щирі подяки за надану допомогу вчителі, політики, лікарі. Іноді такі публікації писали його помічники, інколи поширювали місцеві групи партії “За майбутнє”.

Депутат час від часу публікував пости про законопроекти, які він підтримав, висловлював свою думку про них. Вийшло лише одне інтерв’ю депутата на сайті громадської організації, в якому він частково розповів про пропонований ним курс “Основи сім’ї”, за який він особисто “збирав підписи” у Верховній Раді. Водночас депутат не оприлюднив звітів про свою діяльність. Виявлені лише невеликі розповіді про візити його команди до округу, які публікували в інтернет-ЗМІ. Втім ці публікації мало розповідають про роботу, яка стосується повноважень депутата, а тому їх не можна вважати звітами.

Загалом депутат Віктор М’ялик фактично  не інформує виборця про виконання покладених на нього обов’язків: про законотворчу діяльність, роботу в комітетах і у фракції. Не було виявлено повідомлень Віктора М’ялика про його участь у парламентських слуханнях, у роботі депутатської фракції (групи) та про виконання доручень Верховної Ради України та її органів. Тож публічна картина Віктора М’ялика – народного депутата мало відрізняється від картини “Віктора М’ялика-мецената”. Адже народний депутат і надалі вирішує питання громади за власні кошти, нівелюючи можливості залучення коштів субвенцій на соціально-економічний розвиток (або не повідомляючи про це), або можливість вирішувати питання громади за допомогою звернень.

Народний депутат Роман Іванісов комунікує з виборцями на своїй офіційній сторінці у фейсбуці і фактично не з’являється у ЗМІ. Більшість повідомлень стосуються депутатської роботи, а тому були зараховані як випадки комунікацій. Щоправда, виявлено чимало зустрічей з виборцями (всього 8), під час яких команда депутата надавала благодійну допомогу хворим та подарунки дітям.

Загалом депутат Роман Іванісов повідомляв виборців про:

• Участь у роботі Верховної Ради – 24%;
• Участь у роботі комітету, тимчасових спеціальних комісій, тимчасових слідчих комісій, утворених Верховною Радою України – 24%;
• Роботу в окрузі – 22%;
• Суспільно важливі питання – 10%;
• Благодійну діяльність – 9%;
• Про надіслані запити та звернення – 9%;
• Участь у роботі над законопроектами, іншими актами Верховної Ради- 2%

Комунікація депутата здебільшого тематично співпадає з діяльністю у Верховній Раді, де він є членом комітету з питань антикорупційної політики. Він часто і детально писав про роботу цього комітету, а також про прийняті законопроекти, які він підтримував, або навпаки був проти них.

Роман Іванісов також повідомляв про роботу в окрузі – про відвідані села, зустрічі з виборцями і проблеми громад, які здебільшого полягають у поганому стані приміщень закладів освіти і культури. Деякі з цих проблем вдалося вирішити за допомогою виділених субвенцій. Наприклад, капітальний ремонт будівлі Оженинського спортивного комплексу, ремонт Корнинського Будинку культури, вирішення проблеми з освітленням у Гощанському районі.

У комунікації народного депутата було чимало випадків реагування на звернення виборців. Наприклад, він підготував звернення до профільних відомств і служб з вимогою створити спеціальну комісію і провести всі необхідні перевірки діяльності підприємства, на забруднення повітря яким жалілися мешканці округу. Також депутат відреагував на трагічну подію у окрузі, де на проблемному пішохідному переході збили школяра. Роман Іванісов звернувся зі зверненням до “Укравтодору”, у відповідь на яке пообіцяли обладнати перехід знаками з підсвіткою і встановити додаткове освітлення.

Упродовж півроку народний депутат оприлюднив два звіти  за результатами річної роботи у фейсбуці та один у вигляді інтерв’ю на телеканалі “ITV”. Також депутат публікував пост-звіт у фейсбуці, в якому детально описав усі субвенції, які вдалося отримати в його окрузі та про стан виконання робіт.

Серед всього не було виявлено повідомлень народного депутата Романа Іванісова про участь у парламентських слуханнях та про виконання доручень Верховної Ради України та її органів. Оскільки депутат є позафракційним, він не повідомляв про роботу фракції.

Народна депутатка Яна Зінкевич активно з’являється у ЗМІ і використовує соцмережі як майданчик для двосторонньої комунікації з виборцями – ініціює дискусії в коментарях, наперед інформує як потрапити до неї на прийом, іноді заохочує підписників ставити питання на які згодом відповість в ефірі ЗМІ.

Загалом вона повідомляла виборців про:

• Суспільно важливі питання (зазвичай у ЗМІ) – 43%;
• Інше – 16%;
• Участь у роботі комітету, тимчасових спеціальних комісій, тимчасових слідчих комісій, утворених Верховною Радою України – 16%;
• Участь у роботі Верховної Ради  – 13%;
• Участь у роботі депутатської фракції (групи) – 13%

Комунікація депутатки здебільшого має характер реакцій на важливі події. Яна Зінкевич, як опозиційна депутатка, яка прийшла з громадського корпусу, активно коментує дії влади, або ж її бездіяльність. Часто саме з її вуст можна почути позицію фракції “Європейська солідарність”, вона ж реагує на події місцевого (рівненського) характеру.

Можна виокремити кілька тематик, про які вона найбільше повідомляє, адже входить до складу відповідних комітетів – це проблеми військових: протягом півроку Яна Зінкевич активно писала про те як вона консультувала і допомагає сотням військових отримати посвідчення учасників бойових дій. Також Яна Зінкевич є одним з головних коментаторів телеканалів на тематику медицини (вона входить до відповідного парламентського комітету) – депутатка повідомляла про проблеми лікарів, критикувала розтрати “ковідного” фонду, говорила про бездіяльність Міністра охорони здоров’я тощо.

Депутатка брала активну участь у передвиборчій кампанії на місцевих виборах 2020 року, що відобразилося у поїздках і появах у ЗМІ. Під час однієї із них, у Полтаві, був  відкритий форум, від час якого кожен охочий міг долучитись і поставити свої питання депутатці. Також незадовго до місцевих виборів Яна Зінкевич відкрила приймальню і водночас офіс “Європейської солідарності”  у Рівному. Приймальня активно працює і нині. Депутатка детально повідомляла як потрапити до неї на прийом і які питання відносяться до компетенції народного депутата.

Не було виявлено детальних звітів про роботу Яни Зінкевич протягом липня-грудня 2020 року. Депутатка лише написала блог “Мій рік у парламенті” на сайті інтернет-ЗМІ, де повідомила, що одним з головних здобутків вважає прийняття закону про захист медиків. Але конкретних даних щодо кількості надісланих запитів, ініційованих проектів, зустрічей з виборцями, які б давали уявлення про те як депутатка використовує механізми, надані народному депутату, у публічному просторі виявити не вдалось (за виключенням сайту Верховної Ради).

Також у комунікації народної депутатки Яни Зінкевич не було виявлено повідомлень про надіслані запити та звернення (хоча з коментарів і з її активності очевидним є те, що депутатка виконує цю роботу). Тобто ця частина її роботи залишається не розкритою широкому загалу.

Народний депутат Олександр Аліксійчук є достатньо публічним депутатом. Він часто  комунікував з виборцями у соцмережі фейсбук, іноді коментував свою роботу і позицію у ЗМІ, виступав в ефірах  телеканалів.

Загалом він повідомляв виборців про:

• Участь у роботі Верховної Ради – 33%;
• Роботу в окрузі  – 18%;
• Інше – 14%;
• Участь у роботі комітету, тимчасових спеціальних комісій, тимчасових слідчих комісій, утворених Верховною Радою України – 14%;
• Суспільно важливі питання – 14%;
• Про надіслані запити та звернення – 3%;
• Участь у роботі над законопроектами, іншими актами Верховної Ради – 3%;
• Участь у роботі депутатської фракції (групи) – 3%;

Народний депутат охопив майже всі форми комунікації з виборцями, але найчастіше повідомляв про прийняті законопроекти і роботу в окрузі, яка була досить різноманітною – депутат відвідав міста з нагоди певних свят, сесій рад, щоб побачити проблемні об’єкти тощо. Наприклад, він особисто перевіряв чи отримала Здолбунівська лікарня обладнання, яке він допоміг придбати за кошти субвенції, їздив перевірити як ремонтують міст у Дубному, на ремонт якого йому часто скаржились місцеві жителі.

Незадовго до місцевих виборів, депутат відкрив громадську приймальню і водночас офіс “Слуги народу” у місті Дубно. Щоправда про її роботу він не писав.

На звернення щодо проблемних питань громади, депутат відповідав різними способами – надсилав звернення, ініціював консультації. Наприклад, отримавши звернення від батьків, діти яких не могли піти до школи через “червоний” рівень епідемічної небезпеки, нардеп провів консультацію з в.о. Міністра освіти, який пообіцяв озвучити проблему на найближчому засіданні. Також нардеп повідомляв про проблеми школярів Прем’єр-міністра і присвячував цим темам не один пост.

Серед інших депутатів Олександр Аліксійчук вирізняється акцентуванням на програмі  “Велике будівництво”. Він писав не лише про прийняті поправки і зміни, а й про те як вона реалізується в його окрузі – які дороги будуть будувати, скільки коштів на це виділено, частково повідомляв про консультації з Укравтодором і про своє сприяння виділенню коштів саме на 154 округ. Крім того, народний депутат  не раз відвідував ці дороги. Візити відображались у відео про перебіг будівельних робіт.

Народний депутат прозвітував про свою річну роботу у парламенті у ефірі “Суспільного”, за допомогою інфографіки – звіт роботи, яку йому вдалося зробити за рік та частково на сайті “ВСЕ”. Відповідно до звітів, за рік роботи депутат став співавтором 54 законопроектів. При цьому він лише  двічі писав про свої поправки.

Також депутат не інформував аудиторію про свою участь у парламентських слуханнях та виконання доручень Верховної Ради України.

Сергій Литвиненко найменше серед депутатів повідомляв про свою роботу і  комунікацію і робив це лише у фейсбуці – за виключенням публікації одного інтерв’ю у інтернет-ЗМІ. Інколи депутат писав розлогі пости, в яких багато розмірковував відразу на декілька тем. Загалом він повідомляв виборців про:

• Участь у роботі Верховної Ради – 37%;
• Роботу в окрузі  – 26%;
• Благодійну діяльність – 19%;
• Участь у роботі комітету, тимчасових спеціальних комісій, тимчасових слідчих комісій, утворених Верховною Радою України – 7%;
• Суспільно важливі питання – 4%;
• Про надіслані запити та звернення – 4%;
• Участь у роботі над законопроектами, іншими актами Верховної Ради – 4%

Найбільше повідомлень Сергія Литвиненка – про підтримані законопроекти і його думку про  них. А про власну законотворчу діяльність, за виключенням законопроекту  щодо регуляції ігрового бізнесу, співавтором якого він є, нардеп повідомив небагато.

Сергій Литвиненко писав про декілька зустрічей в окрузі, у результаті однієї з яких він пообіцяв залучити кошти субвенцій на соціально-економічний розвиток – йдеться про запуск роботи басейну у школі. Ще кілька зустрічей було напередодні першого вересня – тоді народний депутат подарував школам термометри і міркував у соцмережах про те, що навчальні заклади не можуть придбати їх самі.

У період, який потрапив до моніторингу, Сергій Литвиненко відкрив офіс партії “Слуга народу”, який водночас є його приймальнею, до якої він запрошував виборців у окремому дописі. Щоправда, ані контактів, ані адреси офісу народний депутат не повідомляв. Також нардеп опублікував звіт за результатами річної роботи та  звіт-інтерв’ю на сайті “Сарни сіті”.

Депутат не інформував виборців про участь у парламентських слуханнях, про його участь у роботі депутатської фракції та про виконання доручень Верховної Ради України та її органів.

Розділ 2.  Комунікація з місцевими органами влади та органами місцевого самоврядування

Взаємодія з владою є значно менш популярним і менш висвітленим у публічній площині видом комунікації серед народних обранців – така комунікація становила всього 12,6% від загальної кількості комунікацій.

Незважаючи на це, взаємодія  з органами влади є інструментом впливу мажоритарника на життя громади, яка його делегувала у владу. Крім того, народні депутати мають гарантовані законом права безперешкодно відвідувати органи місцевого самоврядування і державної влади, брати участь у їхніх заходах, отримувати інформацію на надіслані запити і звернення тощо.

Окрім всього, депутати можуть подавати свої пропозиції Мінрегіону до проекту акта Кабінету Міністрів України щодо розподілу субвенцій на соціально економічний розвиток. Те як має відбуватися взаємодія парламентарів з місцевою владою щодо питання субвенцій, законом не визначено. Тим не менше, депутати можуть проводити публічні консультації щодо об’єктів, які потребують фінансування з органами місцевого самоврядування, а останні мають можливість за допомогою народних депутатів доносити свої позиції до органів центральної влади та озвучувати проблеми громади на всеукраїнський рівень.

Взаємодія парламентаря з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування досліджувалась за такими критеріями:

• участь в роботі місцевих рад;
• присутність на офіційних заходах, які організовують місцеві органи державної влади та органи місцевого самоврядування;
• організація публічних заходів за участі представників органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
• проведення консультацій щодо напрямів залучення бюджетних коштів;
• висловлення позиції щодо публічних консультацій;
• підготовка депутатського запиту;
• підготовка депутатського звернення;
• підготовка законопроекту.

Народні депутати з Рівненської області використовували такі форми взаємодії з органами влади та їх посадовими особами (дані у відсотках від загальної кількості комунікацій з владою – всього зафіксовано 78  випадків комунікації) : 

• Підготовка депутатського звернення – 29,2% випадків;
• Присутність на офіційних заходах, які організовують місцеві органи державної влади та ОМС  – 26,9%;
• Проведення консультацій щодо напрямів залучення бюджетних коштів – 10,1%;
• Підготовка депутатського запиту  – 8,9%;
• Участь в роботі місцевих рад – 7,9%;
• Організація публічних заходів за участі представників органів державної влади та ОМС – 7,8%;
• Висловлення позиції щодо публічних консультацій – 5,6%;
• Підготовка законопроекту – 3,3%

Картина взаємодії з органами влади виглядала так:

• Найбільше депутати інформували про комунікацію з органами місцевого самоврядування та їх посадовими особами – 28% від всіх комунікацій;
• 19,2% повідомлень – про взаємодію з правоохоронними органами за допомогою запитів і звернень. Всі ці комунікації – Соломії Бобровської;
• 14,1% комунікацій – про взаємодію депутатів з Офісом Президента, Кабінетом Міністрів України та міністерствами;
• У 12,8% випадків депутати комунікували з іншими державними структурами і підприємствами (Укравтодор, Держпродспоживслужба,  ДП НАЕК «Енергоатом»,  Держлісагентство, Державний центр зайнятості тощо).

Менше комунікацій було з районними і обласними державними адміністраціями, обласними і районними радами.

Оскільки депутати мало повідомляли про свою взаємодію з владою, з метою кращого розуміння ситуації, було надіслано запити з проханням надати інформацію про запити і звернення народних депутатів, які надходили до органів місцевого самоврядування Рівненської області, районних адміністрацій, Рівненської обласної ради і Рівненської обласної адміністрації. Також просили надати інформацію про зустрічі з народними депутатами, відвідування заходів органів влади.

У повному обсязі відповіді надала Рівненська обласна державна адміністрація і Рівненська обласна рада та їх структурні підрозділи. Також надійшли відповіді про взаємодію народних депутатів з вісьмома міськими радами, двома районними радами, шістьма селищними радами і трьома районними адміністраціями.

Народний депутат Олександр Ковальчук повідомляв про свою співпрацю з представниками Міністерства фінансів, Уряду та головою Рівненської ОДА. Всього виявлено 8 випадків прямої взаємодії з владою, про які він повідомив у соцмережах. Комунікація відбувається у таких формах:

• Присутність на офіційних заходах, які організовують місцеві органи державної влади та ОМС – 25%;
• Організація публічних заходів за участі представників органів державної влади та ОМС –  2 випадки – 25%;
• Підготовка депутатського звернення – 25%;
• Підготовка законопроекту – 25%

У інтерв’ю Олександр Ковальчук повідомив про 132 звернення, надісланих до органів влади за півроку. З його слів, вони стосувалися великої кількості громадян, зачіпають інтереси соціально вразливих верств населення – наприклад, були звернення щодо забезпечення ліками онкохворих, щодо можливості навчання АТОвців, тощо.

Органи місцевого самоврядування та виконавчої влади Рівненської області повідомили Громадянській мережі ОПОРА про 13 звернень народного депутата, окремі з яких були у співавторстві з іншими депутатами. Вони стосувалися питань житлово-комунального характеру (підтоплення вулиць у Рівному, будівництва дитячих майданчиків, сприяння відновленню торгівлі). Відомо про два звернення депутата, які мали за мету вирішення приватних питань громадян – покращення умов проживання особи з інвалідністю та земельне питання.

Олександр Ковальчук розповів ОПОРІ, що завдяки взаємодії з владою реалізовано проект «Бурштинові копальні», а також про співпрацю з ДФРР.

Було виявлено повідомлення про 25 випадків комунікації народної депутатки Соломії Бобровської з органами влади. У 18 з них депутатка надсилала заяви і звернення, здебільшого до правоохоронних органів: СБУ, МВС і Генеральної прокуратури України.

У публічній площині взаємодія Соломії Бобровської  з владою мала такі форми:

• Підготовка депутатського звернення – 48%;
• Підготовка депутатського запиту – 24%;
• Організація публічних заходів за участі представників органів державної влади та ОМС – 8%;
• Участь в роботі місцевих рад – 8 %;
• Висловлення позиції щодо публічних консультацій  – 8 %;
• Присутність на офіційних заходах, які організовують місцеві органи державної влади та ОМС – 4%;

Депутатка інформувала про зустрічі і співпрацю з Державною прикордонною службою України, Військово-Морськими силами Збройних сил України, писала про зустріч з міським головою Рівного і участь у сесіях Дубенської міської та Одеської обласної рад.

Серед надісланих запитів можна виокремити цілу категорію скарг до правоохоронних органів на дії політиків, артистів (з Російської Федерації), заяви про антидержавницькі дії окремих осіб.

Також були звернення і запити, що стосувалися проблем місцевого рівня: депутатка реагувала на скарги рівненських благодійних організацій щодо нестачі ліків для важкохворих дітей зверненням до Президента, зверталась до Мін’юсту та до Держпродспоживслужби з проханням провести перевірки місця розведення собак.

У інтерв’ю в рамках моніторингу Соломія Бобровська повідомила, що з липня по грудень 2020 року надіслала 146 звернень і 12 запитів. Від Рівненської міської ради і Рівненської ОДА відомо про 13 з них. Найбільше депутатка цікавилася історичними даними, інформацією про витрачені кошти на утримання і можливість демонтажу пам’ятників радянським діячам у місті Рівне – всього 5 звернень. Також її цікавили дані про надходженнями до бюджету і витрати з бюджету міста Рівне: на утримання пам’ятників радянським діячам, заробітну плату міському голові Рівного, часткову компенсацію кредитів підприємцям. Крім того, народна депутатка надіслала запити на тематику житлово-комунального господарства і цікавилась, чи може міська рада надати приміщення для громадської приймальні.

Віктор М’ялик повідомляв у своєму фейсбуці про співпрацю з представниками органів місцевої влади 155 округу. Всього виявлено 19 випадків комунікації, вона мала такі форми:

• Присутність на офіційних заходах, які організовують місцеві органи державної влади та ОМС – 42%;
• Організація публічних заходів за участі представників органів державної влади та ОМС – 21%;
• Проведення консультацій щодо напрямів залучення бюджетних коштів – 16%;
• Висловлення позиції щодо публічних консультації – 10%;
• Участь в роботі місцевих рад – 5%;
• Підготовка депутатського запиту – 5%.

Депутат  відвідав засідання деяких новообраних рад свого округу, брав участь в робочій нараді Володимирецькій РДА та закликав НАЕК «Енергоатом» консультувати його і співпрацювати в питаннях захисту РАЕС під час круглого столу на тему енергетики. Крім того, нардеп повідомляв про два надіслані запити – реакцію на звернення виборців щодо погано відремонтованої дороги і запит щодо питання Рівненської АЕС.

Народний депутат досить активно відвідує свій округ, але при цьому місцеві органи влади округу повідомили, що він не звертався до них з запитами і зверненнями у липні-грудні 2020 року. Водночас Рівненська ОДА повідомила про 5 отриманих запитів і звернень від Віктора М’ялика (одне з яких від групи депутатів). Депутат цікавився можливістю відновлення курсування рейсу потяга Антонівка-Зарічне, скаржився на поганий ремонт дороги в окрузі і просив вирішити питання медичного забезпечення.

Було виявлено 6 випадків комунікації народного депутата Сергія Литвиненка з органами влади та їх представниками. Переважали такі форми комунікації:

• Участь в роботі місцевих рад  – 33%;
• Присутність на офіційних заходах, які організовують місцеві органи державної влади та ОМС  – 33%
• Організація публічних заходів за участі представників органів державної влади та ОМС – 17%
• Проведення консультацій щодо напрямів залучення бюджетних коштів – 17%

З річного звіту депутата Сергія Литвиненка відомо, що за рік роботи у парламенті він в сумі направив 45 звернень і запитів, але нардеп дуже рідко інформував про ці звернення свою аудиторію. За інформацією, яку ми отримали у відповідь на запити до органів влади, нардеп надіслав 9 звернень до Рівненської обласної державної адміністрації – майже в усіх цікавився можливостями фінансування реконструкцій та будівництв об’єктів інфраструктури свого округу (школи, лікарні), можливостями вирішення проблем щодо субвенції та переходу однієї громади на прямі бюджетні відносини. Крім того, депутат відвідав сесії окремих місцевих рад свого округу.

Було виявлено 11 випадків взаємодії Романа Іванісова з владою у таких формах: 

• Підготовка депутатського звернення – 73%
• Присутність на офіційних заходах, які організовують місцеві органи державної влади та ОМС –      18%;
• Участь в роботі місцевих рад – 9%;

Публічні повідомлення депутата Романа Іванісова про комунікацію з владою мали дві форми – спільне вирішення і консультації щодо залучення субвенцій, а також комунікація за допомогою запитів.

У інтерв’ю Громадянській мережі ОПОРА Роман Іванісов розповів, що сам дуже рідко відвідував органи місцевого самоврядування, а його помічники, які працюють в окрузі, роблять це постійно. За словами Романа Іванісова, за липень-грудень 2020 року він направив 108 звернень.

Рівненська ОДА, у відповідь на запит Громадянської мережі ОПОРА повідомила про шість отриманих звернень від народного депутата. Тематика цих звернень – субвенції, ініціювання перевірки підприємства, на яке скаржилися виборці та запит щодо адміністративних перепон у добровільному об’єднанні окремих територіальних громад.

Було виявлено 9 випадків комунікації народного депутата Олександра Аліксійчука з органами влади. Комунікація мала такі форми:

• Участь в роботі місцевих рад – 33%;
• Присутність на офіційних заходах, які організовують місцеві органи державної влади та ОМС – 23%;
• Організація публічних заходів за участі представників органів державної влади та ОМС – 11%
• Висловлення позиції щодо публічних консультацій – 11%
• Підготовка депутатського запиту – 11%
• Підготовка депутатського звернення – 11%

Олександр Аліксійчук відвідував сесії Дубенської міської і районної рад, приїжджав до міст і сіл свого округу на запрошення представників влади, відвідував будівництва тощо. За результатами перебування на одному з засідань Дубенської районної ради він надіслав депутатські звернення. Також нардеп комунікував з владою та іншими депутатами фракції “Слуга народу” під час своїх поїздок-інспекцій доріг, які будують в рамках програми “Велике будівництво”.

Під час інтерв’ю народний депутат повідомив, що за півроку отримав 324 звернень виборців та 97 звернень від органів влади за півроку. У свою чергу депутат надіслав 148 звернень за півроку. Але за піврічний проміжок часу було виявлено тільки три повідомлення про звернення депутата. Органи влади Рівненської області повідомили про 17 отриманих звернень від Олександра Аліксійчука і його участь у 5-ти різних заходах, які вони організовували. У своїх зверненнях депутат цікавився фінансуванням ремонтів доріг, питаннями забезпечення медицини, активно надсилав запити про проблему батьків школярів свого округу, які вимагали відновлення права дітей на освіту в обраному закладі тощо.

Не було виявлено повідомлень про взаємодію Олександра Аліксійчука в рамках підготовки законопроекту або ж проведення консультацій щодо залучення бюджетних коштів.

Депутатка Яна Зінкевич фактично не повідомляла про взаємодію з владою Лише  в одному пості у фейсбуці згадала про свою співпрацю з Міністерством у справах ветеранів України, спеціалісти якого допомогли її команді в оформленні посвідчень УБД військовим, втім ця комунікація не відноситься до жодної з передбачених моніторингом форм.

Упродовж липня-грудня 2020 року вона не повідомляла свою аудиторію про надіслані нею запити і звернення. За інформацією Рівненської міської ради та Рівненської обласної державної адміністрації, Яна Зінкевич за півроку направила 8 звернень, які стосуються надання громадянам допомоги різного характеру – виділення кімнати, ділянки, оформлення субсидії, надання транспорту тощо. Також відомо, що депутатка була присутня на першому засіданні Рівненської міської ради 9 скликання.

Розділ 3. Комунікація з заінтересованими сторонами

Крім комунікацій з владою і виборцями, у своїй роботі народні депутати можуть співпрацювати із стейкхолдерами. Так називають групи людей, які об’єднані спільним інтересом – бізнесмени, лікарі, АТОвці, фахівці в різних сферах, представники громадянського суспільства тощо. Під час роботи над законопроектом, депутат може проводити консультації зі стейкхолдерами, щоб краще розуміти реалії сфери, щодо якої він напрацьовує законодавчі зміни.

Співпрацю зі стейкхолдерами було проаналізовано за такими критеріями:

• організація публічних консультацій;
• організація публічних заходів;
• участь у заходах, організованих неурядовими організаціями та стейкхолдерами;
• підготовка депутатського запиту;
• підготовка депутатського звернення;
• підготовка законопроекту.

Народні депутати з Рівненської області загалом мало або недостатньо повідомляли про взаємодію зі стейкхолдерами. Виключення – комунікації депутата Олександра Ковальчука.

Моніторинг виявив такі тенденції:  

• Участь у заходах, організованих неурядовими організаціями та заінтересованими сторонами- 14% комунікацій;
• Підготовка законопроекту – 29% комунікацій;
• Підготовка депутатського звернення – 11% комунікацій;
• Підготовка депутатського запиту – 3% комунікацій;
• Організація публічних консультацій – 26% комунікацій;
• Участь у заходах, організованих неурядовими організаціями та заінтересованими сторонами – 3% комунікацій;
• Організація публічних заходів – 14% комунікацій.

Найбільше депутати комунікували з представниками соціальних груп населення (45% всіх комунікацій зі стейкхолдерами). Майже однакова кількість публікацій була про взаємодію з бізнесом та неурядовими організаціями.

Олександр Ковальчук активніше за інших депутатів повідомляв про комунікації зі стейкхолдерами. Здебільшого  йшлося про співпрацю з ГС «Всеукраїнська аграрна рада», ГО “Офіс простих рішень та результатів” та Рівненською агенцією із залучення інвестицій. Депутат писав про заходи організацій, які відвідував, а також про спільні напрацювання та плани.

Наприклад, у жовтні 2020 року до народного депутата звернулися Всеукраїнська Аграрна Рада з повідомленням про те, що через засуху, яка вплинула на врожайність, одеські аграрії не можуть підтвердити статус платників єдиного податку 4 групи. Відтак аграрії поскаржилися, що будуть змушені сплачувати податки на загальних підставах. Депутат звернувся зі зверненням до Одеської обласної ради, адже її рішення може врегулювати це питання.

У інтерв’ю народний депутат розповів, що консультувався з бізнесом під час роботи над проектами по легалізації бурштину та розмитнення транспорту. У одному випадку депутат фактично відстоював інтереси ТОВ «Центр «Сонячне ремесло», яке не могло видобувати на ділянці, на яку отримали спецдозвіл, адже там росте ліс. Компанія звернулася з проблемою до депутата, а він, в свою чергу, повідомив про це Прем’єр-міністра. Таку взаємодію важко вважати такою, що відноситься до компетенцій депутата.

Соломія Бобровська  не часто повідомляла про свою взаємодію зі стейкхолдерами. Відомо лише про кілька таких випадків, серед яких можна виокремити зустріч з підприємцями, які передали депутатці напрацювання, що стосуються законодавчих змін щодо відміни тотальної фіскалізації, а також стосовно Закону України 367-ІХ, котрий, на думку ФОПів, несе великі загрози для мікробізнесу.

У інтерв’ю Соломія Бобровська повідомила, що найбільше комунікує з соціальними групами стейкхолдерів (АТОвці, моряки, підприємці, вчителі тощо) і з бізнесом. Здебільшого саме стейкхолдери звертаються до неї з пропозиціями.

Віктор М’ялик комунікував з такими групами стейкхолдерів як вчителі, лікарі, соціальні працівники, поліцейські. Більшість випадків комунікації стосувалися обговорення проблем цих стейкхолдерів та іноді надання благодійної допомоги депутатом.

За період липень-грудень 2020 року було зафіксоване лише одне повідомлення про взаємодію Сергія Литвиненка зі стейкхолдерами-аграріями, які зверталися до нього з проханням вжити заходів щодо зниження ставки  ПДВ. У решті випадків повідомлення не містили характеру комунікації.

Було виявлено випадок комунікації народного депутата Олександра Аліксійчука зі стейкхолдерами – батьками першокласників. Випадки про які писав депутат – наприклад, відвідування турніру з футболу, не належать до депутатських повноважень і тому не могли зараховуватись.

Яна Зінкевич активно повідомляла про комунікації з госпітальєрами, яким вона допомагала отримувати посвідчення Учасників бойових дій. Зокрема, депутатка організувала збір документів і консультувала військових.

За допомогою депутатських звернень депутату Роману Іванісову вдавалося допомагати заінтересованим особам. Депутат наполегливо повідомляв про те, що до нього зверталися працівники реорганізованого комунального медичного закладу “Новостав” щодо невиплати їм заробітної плати. Депутат підготував звернення до Міністра охорони здоров’я та обласної державної адміністрації щодо цього питання та закликав депутатів обласної ради ухвалити зміни до обласного бюджету, де передбачити кошти на погашення заборгованості медикам. У результаті  депутати обласної ради проголосували за виділення 5 мільйонів гривень на погашення заборгованості перед медичними працівниками.

Також Роман Іванісов після отриманих заяв представників благодійних організацій надіслав звернення до Міністра охорони здоров‘я Максима Степанова з проханням терміново забезпечити необхідними ліками заклади охорони здоров’я Рівненської області.

Рекомендації

1. У ході проведення інтерв’ю з’ясувалось, що депутати публічно повідомляють про меншу частину роботи. Таким чином громадськість не має повної картини щодо їхньої діяльності. Щоправда, частково ситуацію покращують публікації звітів. Рекомендується  приділяти більше уваги висвітленню роботи. Наприклад, публікувати  міні-звіти про виконану роботу за тиждень/місяць; 
2. Загалом депутати мало писали про свою законотворчу діяльність. Рекомендується більше висвітлювати цю частину роботи;
3. Рекомендується організувати прозору роботу громадських приймалень – інформувати виборців про те як потрапити на прийом до народного депутата та які питання належать до його  компетенції; 
4. Повідомляти громадськість  про контроль за розглядом скарг та заяв громадян – принаймні писати про найрезонансніші випадки, які вдалось вирішити. Таким чином виборці розумітимуть, як працює цей механізм;
5. Депутатам Яні Зінкевич і Віктору М’ялику варто публікувати звіти про роботу депутата, адже виборці не мають об’єктивних даних про те, як вони виконують свої депутатські обов’язки;  
6. Рекомендується проведення консультацій з владою під час підготовки законопроектів; 
7. Депутати-мажоритарники мають більше повідомляти про свої консультацій з владою щодо напрямів залучення бюджетних коштів; 
8. Оскільки депутати фактично не повідомляють про свою взаємодію зі стейкхолдерами, у громадськості може скластися думка, що консультацій з фахівцями та іншими заінтересованими особами під час розробки законодавчих ініціатив не відбуваються взагалі. Варто приділяти висвітленню цих процесів більше уваги. 

Довідково: Проєкт «Депутат на зв’язку» реалізується Рівненською обласною організацією Всеукраїнської громадської організації «Громадянська мережа «ОПОРА» в межах Програми USAID РАДА, що виконується Фондом Східна Європа.