Енергоефективні рішення для власної оселі та громади: поради Екоклубу
Генератор, павербанк та інвертор потрапили в топ пошукових запитів Google у категорії «Покупки» в Україні. Люди як можуть намагаються справлятися…
Найбільше програмою часткової компенсації за купівлю генераторів цікавляться ОСББ, в управлінні яких перебувають будинки з даховими котельнями. Втім, поки жодне ОСББ Рівненської громади відшкодувань ще не отримало. Як оформити компенсацію у Рівному, чи є масовий запит від ОСББ на таку допомогу і як це питання врегульоване в інших громадах, дізнавалася ОПОРА.
23 листопада Рівнерада ухвалила Рішення №2751, завдяки якому можна отримати часткову компенсацію вартості електрогенераторів (“Про затвердження Програми часткової компенсації вартості закупівлі електрогенераторів для забезпечення потреб співвласників багатоквартирних будинків Рівненської міської територіальної громади під час опалювального сезону 2022–2023 років”).
Скористатися такою Програмою можуть об’єднання співвласників багатоквартирних будинків, управлінські компанії (управителі), ЖБК, а також інші суб’єкти господарювання, які управляють житловим фондом у громаді.
Відшкодувати можна 70% від вартості електрогенератора, але не більше, ніж 45 тис. грн. Є й певні вимоги:
Що слід зробити, аби отримати кошти?
Комісія перевіряє наявність всіх документів, поданих разом із заявкою, та їх відповідність вимогам Програми, формує, затверджує та скеровує протокол комісії із зазначеними в ньому відповідними сумами часткової компенсації для погодження фінансування директору Департаменту інфраструктури та благоустрою.
Як розповідають представники ГО «Ресурсний центр підтримки ОСББ Рівненщини» Надія Гвоздик та Володимир Лазарчук, міська програма не діє, бо в ній не прописана дорожня карта процесу відшкодування. У програмі є цікавий момент — там не вказано, що компенсацію надаватимуть за замовчуванням, натомість рішення прийматиме комісія, яка може його відхилити.
Гвоздик і Лазарчук зазначають, що можливостями програми легше скористатися управлінським компаніям, які мають в управлінні не один будинок. Вони зможуть визначити відповідальну людину, яка пройде навчання, матиме допуск до роботи й обслуговуватиме генератори в усіх будинках.
Співрозмовники ОПОРИ кажуть, що насамперед генератори необхідні в тих будинках, де є дахові котельні — це життєва необхідність (їм відомо про одне ОСББ, яке придбало генератор для забезпечення тепла, але поки не отримало відшкодування коштів за місцевою програмою). Там, де опалення індивідуальне, є багато “але”: генератор не можна під’єднати до будинкової електромережі, тому що технологічно він матиме потужність 4кВт, і його не можна під’єднати в мережу, розраховану на більшу потужність. Аби все-таки це реалізувати, слід зробити альтернативне заживлення кожної квартири із запобіжником на 0,5 кВт чи хоча б на 0,3 кВт, адже в будинках не вмикають одночасно всі котли. Наприклад, у під’їзді на 40 квартир увімкнення відбувається у шахматному порядку — із близько 10 квартир люди виїдуть, лишиться 30. Їх можна вмикати по черзі, але має бути альтернативне заживлення із запобіжником, щоб не знайшовся той, хто вмикатиме, скажімо, електрочайник. Кажуть, що представники одного із будинків вирішили, що якщо ситуація буде погіршуватися, то вони підуть саме таким шляхом. Але, звісно, він складний — це нові електромережі, і навіть купити провід та привести електрика — фінансово витратно. Повертаючись до генераторів, наголошують, що ціни зараз порівняно з початком сезону дуже зросли. Брендовий генератор на 5,5 кВт коштує близько 60 тисяч гривень.
Питання генератора для багатоквартирного будинку неактуальне, зазначають представники організації. Головне — тепло. Часто проблема в тому, що котельня може працювати, але якщо будинок отримує тепло не напряму, а через теплові пункти, то в будинку може не бути тепла, оскільки його немає на теплопунктах. На підприємстві діє певна процедура вмикання теплових насосів і, на жаль, через завантаженість працівників чи їх обмежену кількість ці насоси не завжди запускають одразу, як тільки вмикають світло. Іноді в проміжку між увімкненням світла і запуском насосу можна було б хоч трішки прогріти будинки.
Надія Гвоздик і Володимир Лазарчук вважають, що пріоритетніше було б забезпечити генераторами саме теплопункти. Без тепла світло не потрібне, звісно, якщо користувач свідомий і не “кладе” мережу обігрівачами. Звісно, є будинки, де без електрики немає і води, а ще додати до цього кухонні електроплити — ситуація зовсім важка. Втім, загалом найбільша потреба — це генератори саме на теплопункти і котельні. Окремо кажуть, що аби спрямувати генератори із пунктів незламності на теплопункти, то можна було б обігріти більшу кількість людей, аніж здатні помістити пункти.
Співрозмовники також розповіли, що в цих умовах люди гуртуються: якщо трапляється так, що в одному будинку довгий час немає світла, а в іншому є, то люди можуть прийти один до одного і залишити на зарядку павербанки. Мешканців також підтримують місцеві підприємці, які дозволяють охочим підзарядити телефони.
Як розповів ОПОРІ Руслан Гудима, директор Департаменту інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради, жодного відшкодування ще не відбулося, бо програма тільки починає працювати. Департамент вже отримав кілька звернень від ОСББ. Перше — це процедурні питання, і зараз вивчають саму процедуру відшкодування. Консультацію надають працівники Управління житлово-комунального господарства, зокрема Москальчук Олена Віталіївна. Також зацікавлені можуть звертатися безпосередньо у Департамент інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради за адресою: вул. Шевченка, 45.
Руслан Гудима каже, що по компенсації звертаються голови ОСББ, які мають дахові котельні, бо для них забезпечити будинок теплом найпростіше, підключивши дахову котельню до генератора.
Також чиновник розповів, що виконком виділив кошти на придбання генераторів для аварійної взаємодії — підтримки життєдіяльності котелень. Вже придбані 2 генератори на 400кВт, на підході — ще потужніші, які допоможуть забезпечити систему теплопостачання.
Як зазначає директор Департаменту, теплопункти забезпечуватимуть генераторами поетапно. Оскільки теплопункти заживлені через обленерго, вони так і працюватимуть. Бригад, працівники яких мають відповідні рівні допусків до роботи, є дуже мало, адже дехто із працівників служить у війську. Навіть якби місто водночас забезпечило усі теплопункти генераторами, то це нічого не вирішило б, поки не приїхали би працівники обленерго, які їх підключать.
Відшкодування вартості генераторів на місцевому рівні запровадили також у Чернівцях, Луцьку, Львові, Тернополі, Києві, Полтаві, Сумах, Запоріжжі, Одесі та низці інших міст. Відсоток компенсації, максимальна сума і технічні вимоги до генератора в різних містах відрізняються. Порядок відшкодування схожий, як і та умова, що кошти відшкодовують лише за генератори, придбані у період воєнного стану.
У столиці компенсують 75% від вартості незалежних джерел електроенергії (бензинові, дизельні, газові генератори, сонячні зарядні станції, інвертори), але не більш як 80 000 гривень. Адресні переліки ОСББ, ЖК, управителів, яким відшкодовують кошти, формують один раз у 2 місяці районні у місті Києві державні адміністрації.
Також значну суму готова надати й Одеська міська рада — 70% від вартості генератора, але не більше 100 000 гривень.
У Чернігові багатоквартирні будинки отримали генератори у межах Міської програми вдосконалення найпростіших укриттів. Рішенням виконкому обладнання передають ЖЕКАм, а ті передають їх старшим будинків під відповідальне зберігання або приватним управителям.
У Івано-Франківську для отримання в користування генератора ОСББ, ЖБК, ОК, управляючі компанії мають прибрати та облаштувати приміщення, підвал для сховища, в якому зможуть зігрітися і перебути мешканці не лише цього, а й сусідніх будинків. Опісля слід залишити заявку за номерами телефону, комісія перевірить сховище на відповідність, і після цього можна отримати у користування генератор.
У Тернополі міська рада компенсує 50% вартості генераторів для потреб енергозабезпечення багатоповерхових житлових будинків. Для відшкодування потрібно сформувати потребу для будинку/під’їзду, але за умови розрахунку не менше 2 кВт на одну квартиру (в будинку або під’їзді повинно бути не менше 10 квартир), потім слід звернутися із заявою до управління ЖКГ та погодити технічні характеристики генератора.
У Луцьку передбачили відшкодування 50% вартості придбаних незалежних джерел електричної енергії, але не більше 40 000 гривень на один багатоквартирний житловий будинок. При цьому для компенсації, крім інших документів, необхідно подати копії протоколу співвласників багатоквартирного будинку про прийняття рішення щодо закупівлі обладнання.
У Чернівцях відшкодовують до 80% вартості генераторів, але не більше 60 000 гривень. На реалізацію програми з бюджету передбачили 10 мільйонів гривень: 5 млн — на 2022 рік і ще 5 млн — на 2023. Отримати компенсацію можна в розрахунку один генератор на 36 квартир. Подати заяву на часткову компенсацію можна через ЦНАП.
У Львові можна отримати компенсацію за придбання електрогенератора у будинки, які мають 3 та більше поверхів. Обсяг 50% від ціни, але не більше 30 000 гривень. Номінальна потужність електрогенератора — від 3кВт. Передбачається, що процедура розгляду заяви на компенсацію триватиме до 10 днів.
Станом на 12 грудня у Львові подали 76 заявок на компенсацію генераторів, з них 22 вже акцептовані та передані на оплату. Попередньо на цю програму місто виділило 10 мільйонів гривень.
Також у Львівській громаді підтримали і підприємців ресторанної сфери та роздрібної торгівлі продуктами харчування, запровадивши ваучери на енергозабезпечення. Ваучер передбачає відшкодування 50% вартості генераторів, але не більше 80 000 гривень.
Довідково:
Проєкт «Промоція соціальної згуртованості у громадах та посилення демократичних цінностей» реалізує Громадянська мережа ОПОРА за підтримки Національного фонду підтримки демократії (NED). Його мета на локальному рівні – допомогти місцевому самоврядуванню напрацювати якісні рішення для розв’язання конкретних проблем, які виникли під час та після війни, а також забезпечення належних умов для кожного мешканця громади. Проєкт спрямований на підвищення соціальної єдності, посилення впливу громадянського суспільства на місцевому рівні та залучення неурядового сектору до подолання наслідків війни. На цьому етапі проєкт реалізовується у трьох цільових громадах (Івано-Франківськ, Львів, Рівне).