Важливі питання перших повоєнних виборів: ОПОРА провела дискусію у Рівному

Проєкт Закону щодо перших повоєнних виборів в Україні готовий на 65%. Представники Громадянської мережі ОПОРА входять до робочої групи із напрацювання цього документу. Нині команда відвідує регіони, аби презентувати напрацювання та познайомити із викликами, які чекають на країну під час повоєнних виборів. 

Коротко розповідаємо, що презентували експерти у Рівному. 

Громадянська мережа ОПОРА вже багато років досліджує виборче законодавство та виборчі процеси в Україні. А також бере участь у розробці та експертному обговоренні законодавчих змін. У межах цієї роботи організація аналізує виклики, які постануть перед Україною під час проведення перших повоєнних виборів, та формує пропозиції щодо їхнього врегулювання.

20 березня у Рівному радник з правових питань ОПОРИ Павло Романюк та аналітик організації Андрій Савчук презентували напрацювання команди. 

Зокрема, експерти зазначають, що в умовах невизначеності, в яких перебуває країна, дуже важливо вчасно реагувати на виклики. Перші повоєнні вибори – один із них. Робоча група при Верховній Раді працює над документом, який би став якісною реакцією на ситуацію в країні та задовольнив міжнародних партнерів. Вона розпочала засідати у грудні минулого року. Це стало, зокрема, реакцією на рекомендації Європейської комісії у межах євроінтеграції. Нині законопроєкт майже готовий, проте деякі питання досі потребують узгодження. Наприклад, тривалість голосування (один або кілька днів), механізми захисту виборчого процесу від зовнішнього втручання та інше. 

Аби вибори відбулись справедливо, чесно і прозоро, мають бути встановлені відповідні правила та умови. Саме тому ОПОРА, окрім участі у Робочій групі веде активний діалог із регіонами. Адже у громадах люди обізнані у ситуації подекуди краще від “центру”. Тому локальні дискусії можуть допомогти зробити законодавство щодо перших повоєнних виборів якомога більш якісним та інклюзивним. Саме у регіонах відбуваються важливі демократичні процеси, які впливатимуть на політичні рішення у майбутньому.

Наголосимо, що йдеться про повоєнні вибори. Адже під час воєнного стану їх неможливо проводити. Для їх проведення потрібна не лише відміна воєнного стану, а і сталий мир. Про що зазначає Павло Романюк: 

– Підготовка до повоєнних виборів має бути належною. Йдеться про щонайменше 6 місяців (після закінчення воєнного стану – авт.). Таким є політичний консенсус і це вказано в проєкті Центральної виборчої комісії. Втім, для того, щоб цей час був, ми маємо вже сьогодні активно і ефективно працювати над законодавчою рамкою, – підкреслив він. 

Окрім часової межі у 6 місяців, ЦВК пропонує встановити послідовність виборів за фактичним строком повноважень суб’єктів влади: спочатку президентські, за 30 днів після них — парламентські. Місцеві вибори в проєкті ЦВК не згадані, але за таких часових рамок їх можна організувати за рік після завершення воєнного стану.

У Дорожній карті повоєнних виборів ОПОРА демонструє й можливість застосування іншого підходу — за хронологією відкладених виборів: спочатку парламентські, оскільки вони мали відбутися раніше. ОПОРА не підтримує одночасного проведення президентських і парламентських виборів, а також поєднання виборів із всеукраїнським референдумом. 

Важливим питанням, у якому поки робоча група не досягла консенсусу є так звана “м’яка люстрація”. Тобто реакція на зв’язки кандидатів із країною-агресором. Обговорюють навіть можливість скасування реєстрації такого кандидата. Окрім люстрації, обговорюють також можливість скасування результатів виборів, якщо їх спотворили, кримінальну відповідальність за маніпуляції з виборчою адресою, ценз осілості для громадян, які перебували за кордоном під час воєнного стану та інше. 

У законопроєкті важливе питання має безпека виборчого процесу. Документ передбачає процедуру комплексного оцінювання можливості проведення виборів на окремих територіях. Оцінку безпеки проводитиме Кабінет Міністрів, а рішення про неможливість проведення голосування прийматиме Верховна Рада України. Оцінювати безпеку будуть протягом 5 місяців після припинення воєнного стану. Серед критеріїв інтенсивність бойових дій, мінна небезпека та ризики втручання РФ, стан виборчої інфраструктури, робота інституцій. 

Серед інших важливих питань також голосування українців за кордоном,  військовослужбовців, ВПО, українців на тимчасово окупованих територіях, людей з інвалідністю.  

Учасниця дискусії Таміла Герасимчук, кандидатка історичних наук, доцентка кафедри політичних наук Рівненського державного гуманітарного університету зазначила, що підготовка до повоєнних виборів в Україні – це не лише технічний процес, а стратегічне завдання держави. 

Вона наголошує на важливості оновлення Державного реєстру виборців, посиленні кіберзахисту виборчих систем, можливості спостереження місій Європейського Союзу як додаткового інструменту підвищення довіри до виборчого процесу. 

– Підготовка до повоєнних виборів в Україні є складним багатовимірним процесом, який поєднує правові, інституційні, безпекові та суспільні аспекти. Вона має ключове значення для відновлення демократичної легітимності влади, зміцнення довіри громадян і підтвердження європейського курсу України, як кандидата на вступ до Європейського Союзу, – додала вона. 

За новинами щодо повоєнних виборів та законодавства можна слідкувати на ресурсах Громадянської мережі ОПОРА.