Адміністративний ресурс, фальсифікації та пасивність виборців: актуальні фактори Парламентської кампанії 2012?

Напередодні старту офіційного виборчого сезону представники громадських організацій, народні депутати, дипломати та експерти зібралися, щоб проаналізувати виборче законодавство, обговорити роль та вплив громадських організацій на виборчий процес, почути очікування партій та політиків від майбутньої кампанії. Захід було організовано Міжнародною фундацією виборчих систем систем (IFES) та Громадським консорціумом виборчих ініціатив.

Олександр Черненко, Голова правління КВУ, відзначив, що позитивним законодавчим нововведенням є отримання громадськими організаціями права спостереження на виборах, чого не було за часів Кучми. З іншого боку, громадськість поки не має реальних важелів впливу на законотворчий процес:  «Ми маємо лише імітацію взаємин громадянського суспільства і влади, – заявив Черненко. – Представники нашого Консорціуму були включені до складу робочої групи по розробці закону про вибори, проте лише одиничні пропозиції знайшли відображення у тексті законопроекту».

«Найбільше фальсифікацій очікується у мажоритарних округах, – заявила Ірина Бекешкіна, керівник Фонду «Демократичні ініціативи», – в яких обиратиметься половина парламенту». Також вона підкреслила важливу роль соціології у контролі за виборами. Для проведення національного екзит-полу на парламентських виборах створено соціологічний консорціум, до складу якого увійшли фонд “Демократичні ініціативи” iм. Ілька Кучеріва, Київський міжнародний інститут соціології та Центр Разумкова. У день парламентських виборів планується провести екзит-пол та опитати 20 тис. виборців на 400 дільницях. Під час останніх виборів опитування проводилося на 300 виборчих дільницях, тому соціологи сподіваються на точніші результати.

Про досвід останніх виборів до органів місцевого самоврядування та потенційні загрози організації чесної та конкурентної кампанії розповіла Ольга Айвазовська, координатор виборчих програм Громадянської мережі ОПОРА. Вона відзначила, що ряд норм з закону про місцеві вибори, які не відповідають міжнародним стандартам та були продубльовані в законопроекті Олесандра Єфремова, вилучені з остаточної версії закону.  Зокрема, незбалансований принцип формування виборчих комісій, відсутність належних вимог стосовно виготовлення та контролю за обігом бюлетенів, фактичний дозвіл брати участь в голосування на дому всім без винятку виборцям. «Втім, залишаються актуальними проблеми, які в меншій мірі стосуються профільного закону та знаходяться в площині політичної волі до проведення демократичних виборів. А саме, залякування кандидатів та незаконне втручання правоохоронних і податковий органів у виборчий процес; тиск з боку роботодавців та посадовців на членів виборчих комісій;  використання бюджетних коштів на ведення агітації за провладного кандидата; зміна результатів виборів шляхом псування бюлетенів та переписування протоколів на рівні ОВК. Ми розуміємо, що такими інструментами впливу користуються різні кандидати. Це не є ознака поведінки якогось окремого політичного табору, хоча адміністративний ресурс можуть використовувати лише кандидати від влади», – зазначила Ольга Айвазовська. На попередніх виборах у 14% територіальних виборчих комісій спостерігачами мережі ОПОРА було зафіксовано непоодинокі факти виносу печаток з дільниць, що є кримінальним правопорушенням. Так, керівника ДВК отримали можливість одноосібно “уточнювати” протоколи.

«Зараз іде етап формування виборчих округів. До 10 квітня буде відома їх кількість в кожній області, а до 30 квітня – межі. Громадськості необхідно докласти усіх зусиль, щоб відбулося публічне обговорення цих процесів», – зауважила координатор виборчих програм ОПОРИ. Тож, підсумовуючи все сказане: «У даній ситуації важлива роль відводиться громадськості, яка може виявити порушення, інформувати про це правоохоронні органи та суспільство, прослідкувати, чи правоохоронні органи реагують на таку інформацію», – резюмувала Ольга Айвазовська.

Олег Рибачук, ініціатор Громадського руху «Чесно», розповів про необхідність чинити публічний тиск на партії, щоб до парламенту пройшли справді відповідальні політики. Для цього рух «Чесно» підготував шість «критеріїв доброчесності», за якими перевірятимуться кандидати в депутати. Окрім незмінності політичної позиції відповідно до волевиявлення виборців, непричетності до корупційних дій, було додано критерії, які стосуватимуться чинних депутатів: вони мають хоча б 75%  часу перебувати на робочих місцях в парламенті та голосувати власними картками.

«Нам постійно нав’язують фразу, що вибори нічого не вирішують. Насправді, це одна з технологій, – каже Вікторія Сюмар, виконавчий директор Інституту масової інформації. – Очевидно, що вибори завжди щось вирішують. Люди будуть вибирати з тих, кого їм пропонують». Вікторія Сюмар навела статистичні дані Інститут масової інформації, згідно з якими 69% українців про новини дізнаються з телебачення і лише 31% – черпають інформацію з Інтернету. «Вирішують результат виборів, як правило, оці 69%», – каже вона. Вікторія Сюмар розповіла про тенденції, які панують на українському телебачення: повна мінімізація суспільно-політичної тематики на телебаченні, навіть в новинах, відсутність або заангажованість експертів, цензура, особливо у регіонах. За словами Сюмар, ЗМІ вважають, що вибори мають висвітлювати за гроші, тому на телеканалах панує «джинса». Під вибори спеціально будуть створюватися ток-шоу, у яких братиме участь політики, які зможуть оплатити свою участь у програмах. «Диверсифікації електронних мас-медіа не відбувається. Журналісти, які могли чинити спротив проти політики, яку нав’язували власники медіа, вже не працюють на ТБ, окрім двох телеканалів», – каже експерт.

Незважаючи на політичну кризу, яка деморалізує суспільство, знижує довіру до політиків, громадські організації планують контролювати виборчий процес та закликають суспільство брати актину участь у розбудові громадянського суспільства в Україні. Порушень на виборах буде менше, якщо політичні сили знатимуть, що кожен їхній крок під суспільним контролем, а про неправомірні дії знає громадськість. Те, яку владу матимуть українці, залежить від кожного члена суспільства.