Чи потрібно Україні державне фінансування політичних партій? Хтось може відповісти, що сьогодні воно непотрібне і це марна трата коштів з держбюджету. Натомість, ці кошти можна витратити на збільшення заробітної плати та пенсій, ремонт доріг тощо, а політичним партіям і так добре, бо їх фінансують олігархи. Проте, в тому і проблема, що партії беруть кошти в олігархів та потрапляють у залежність від їх інтересів. Тому потрапляючи у парламент політичні сили у першу чергу захищають інтереси своїх донорів, а не інтереси виборців, які надали їм кредит довіри та проголосували «За».
Якщо цю ситуацію не змінити та не впровадити прозору систему фінансування партій, то Україна знову втратить шанс позбутися залежності політичних партій від інтересів олігархів та бізнес груп. Як говорить одвічна істина: «Хто платить, той і замовляє музику».
Тема фінансування політичних партій в Україні не нова. У жовтні 2014 року Верховна Рада ухвалила Закон «Про засади державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2014 – 2017 роки». Серед заходів спрямованих на запобігання корупції у представницьких органах влади у пункті 3 Стратегії зазначено про необхідність ухвалити законодавство щодо виконання рекомендацій Групи держав проти корупції (GRECO) у частині встановлення обмежень і забезпечення прозорості та підзвітності фінансування політичних партій і виборчих кампаній.
Зокрема, рекомендації передбачають запровадження прямого державного фінансування діяльності політичних партій як бюджетного фінансування статутної діяльності партій на основі результатів виборів, зокрема за підтримки політичних партій, які не мають парламентського представництва, та відшкодування витрат на виборчу кампанію політичним партіям, які подолали виборчий бар’єр, у встановленому законом розмірі.
В минулому скликанні Верховна Рада провалила декілька голосувань за законопроект №4846 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення прозорості фінансування політичних партій в Україні та передвиборної агітації». Депутати намагалися декілька разів включити проект закону до порядку денного. Це вдалося зробити з п’ятої спроби. Проте, у раді так і не знайшлося необхідної кількості голосів, щоб підтримати даний законопроект. Це незважаючи на те, що серед авторів законопроекту були Віталій Кличко (УДАР), Олег Тягнибок (ВО «Свобода»), Сергій Соболєв (ВО «Батьківщина»)та інші народні депутати, які після Революції гідності сформували нову парламентську більшість.
4 червня 2015 року під час оголошення свого послання до Верховної Ради Президент України Петро Порошенко зазначив, що Україна має перейти на фінансування політичних партій за рахунок коштів Державного бюджету. Таку ідею також підтримав віце-спікер парламенту Андрій Парубій, який в коментарі журналістам програми «Дорогі депутати», зазначив, що державне фінансування партій сприятиме деолігархізації.
На даний момент в парламенті зареєстрований законопроект №2563 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо фінансування діяльності політичних партій». Даний проект Закону передбачає внесення змін до ЗУ «Про політичні партії в Україні», зокрема, фінансову підтримку для політичних партій з державного бюджету. Інші джерела фінансування: членські та добровільні внески, інші надходження, що отримані на законних підставах. Розмір та порядок сплати членських внесків визначається статутом партії. Інформація про загальну суму зібраних внесків включається до щорічного звіту про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру політичної партії.
Відповідно до проекту, політична партія має право на отримання фінансової підтримки з державного бюджету її статутної діяльності та на відшкодування витрат, пов’язаних з фінансуванням своєї передвиборної агітації, якщо на останніх чергових виборах народних депутатів України виборчий список кандидатів у депутати від цієї партії отримав чотири і більше відсотків голосів виборців, які взяли участь у голосуванні, на підставах та в порядку, передбачених законом.
Ця норма створює рівні умови для конкуренції між партіями у політичній сфері і не замикає право на державне фінансування на тих партіях, які пройшли до парламенту. Це також дає для тих партій, які мають відносно високий рівень підтримки, але недостатній для проходження до стін парламенту, шанс зберегти партійну структуру, нав’язати конкуренцію та тримати в тонусі парламентські політичні сили і у підсумку на наступних виборах потрапити до парламенту.
Зважаючи на те, що виборчий бар’єр в Україні встановлений на рівні 5%, то право отримати державне фінансування можуть ті політичні сили, які за підсумками виборів не потрапили до парламенту. Так, якщо б відповідний закон діяв під час парламентських виборів 2014 року, то фінансову підтримку з бюджету отримала партія ВО «Свобода», яка здобула тоді підтримку 4,71% виборів, але до Верховної Ради не потрапила.
Законопроект передбачає, що обсяг фінансування статутної діяльності політичних партій з бюджету становитиме 0,01 розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на 1 січня року, що передує року виділення коштів, помноженого на кількість громадян, включених до списку виборців на останніх чергових виборах народних депутатів України. Розподіл щорічного обсягу фінансування між партіями буде здійснюватися пропорційно до кількості отриманих ними голосів на останніх виборах народних депутатів.
За оцінками експертів, якби щорічне державне фінансування політичних партій було запроваджене з 1 січня 2015 року, то це коштувало б для кожного громадянина України 10 гривень 30 копійок.
Проект закону передбачає встановлення граничного розміру добровільного внеску. Загальна сума добровільних внесків, зроблених юридичною особою на користь однієї або кількох політичних партій, структурних утворень політичних партій, які в установленому порядку набули статусу юридичної особи, протягом одного календарного року не може перевищувати чотирьохсот розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої відповідно до законодавства станом на 1 січня поточного року (400 * 1218 = 487 200 гривень). Для фізичних осіб загальну сума внеску не може перевищувати ста розмірів мінімальної заробітної плати (100 * 1218 = 121 800 гривень).
Якщо передбачені умови будуть порушень і окремі юридичні та фізичні особи перерахують більшу визначену законом суму, то ці кошти протягом 10 календарних днів повертається особі, що здійснила добровільний внесок, або у разі неможливості перераховується політичною партією до Державного бюджету.
Тепер про фінансову звітність. У нинішній редакції Закону «Про політичні партії в Україні» зазначено, що політична партія зобов’язана щорічно опубліковувати в загальнодержавному ЗМІ фінансовий звіт про доходи і видатки, а також звіт про майно політичної партії. Проте, у Законі не прописана будь яка форма цього звіту і часові рамки, коли він має оприлюднюватися. Тому не дивно, що більшість звітів українських політичних партій не перевищують розмір 1/5 сторінки А4. Наприклад, у ФРН звіти партій фінансового характеру сягають більше 80 сторінок та містять детальний перелік усіх надходжень та витрат партії, а також перелік осіб, які пожертвували кошти для партії.
Натомість, у законопроект №2563 визначає форму та зміст інформації, яку в обов’язковому порядку повинен містити фінансовий звіт політичної партії:
• майно політичної партії та його вартість станом на 31 грудня звітного року;
• загальну суму членських внесків, зібраних політичною партією та структурними утвореннями політичної партії, які в установленому порядку набули статусу юридичної особи, протягом звітного року;
• дату здійснення кожного добровільного внеску на користь політичної партії, розмір внеску, його цільове призначення, особу, яка здійснила внесок (із зазначенням прізвища, імені, по батькові, дати народження, а також місця проживання фізичної особи, найменування, місцезнаходження юридичної особи);
• дату здійснення кожного платежу з рахунків політичної партії, отримувача, призначення та розмір кожного платежу;
• суму кожного фінансового зобов’язання та особу, на користь якої фінансове зобов’язання підлягає виконанню, строк виникнення та припинення кожного фінансового зобов’язання.
Відповідно до даного проекту закону контролююча функція за фінансовими звітами політичних партій покладена на Національне антикорупційне бюро, у частині використання фінансової підтримки партій з державного бюджету — на Рахункову палату.
Важливо, що у звіті буде зазначатися прізвище особи, яка зробила добровільний внесок. Якщо особа, яка пожертвувала, наприклад, 120 тисяч гривень на розвиток партії, а має річний дохід менше 100 тисяч, то в контролюючих органів одразу виникнуть питання, як ця людина могла пожертвувати таку суму і чи ця людина не є підставною особою.
Для України традиційно, коли офіційні цифри добровільних внесків не відображають реального рівня фінансової підтримки партій громадянами. Особливо це стосується періоду виборчих кампаній. Бо на практиці левова частка добровільних пожертв до виборчого фонду вноситься самими партійцями на вимогу чи з ініціативи партії. За підсумками аналізу ОПОРИ, прикладом такого підходу була структура виборчого фонду партії ВО «Батьківщина» на останніх парламентських виборах 2014 року, де 98 % задекларованих надходжень склали добровільні внески фізичних осіб. Всього таких внесків було зроблено трохи більше семисот, а сума майже кожного з них є абсолютно однаковою і складала 149 900 гривень.
Грошові внески обсягом до 149 тисяч гривень популярні не лише серед жертводавців «Батьківщини», але й серед інших партій. «Самопоміч» задекларувала 17 (з понад 60) перерахунків від фізичних осіб на однакову суму – 149 тисяч гривень, всі решта внесків (крім одного) не перевищують цієї суми. Також усі 11 добровільних внесків до виборчого фонду «Народного Фронту» не перевищували 148 тисяч гривень. Партія «ЗАСТУП» отримала 33 пожертви по 100 тисяч гривень і 7 пожертв по 149 тисяч гривень.
Причина таких збігів в цифрах не випадкова і криється в антикорупційному законодавстві. Відповідно частини першої статті 15 згаданого Закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» фінансова операція підлягає обов’язковому фінансовому моніторингу у разі, якщо сума, на яку вона здійснюється, дорівнює чи перевищує 150 000 гривень.
Таким чином, законопроект №2563 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо фінансування діяльності політичних партій» не лише пропонує впровадити державне фінансування політичних партій, але і чітко визначає порядок надання добровільних внесків обмежуючи при цьому їх розмір окремо для юридичних та фізичних осіб, а також визначає перелік інформації, яка повинна міститися у фінансових звітах партій та закріплює за Національним антикорупційним бюро України та Рахунковою палатою функцію контролю за фінансовими звітами політичних партій. Тому ухвалення даного Закону з однієї сторони не лише значно послабить вплив олігархів на українську політику та посилить залежність партій від інтересів виборців, але і започаткує прозорий процес фінансування політичних партій. Якого поки в Україні немає.
Анатолій Бондарчук, Громадянська мережа ОПОРА