Електронна демократія в дії: як функціонують петиції в Рівному і Здолбунові

Питання електронної демократії порушують щоразу, коли йдеться про вільний доступ громадян до впливу на місцеву політику.

Електронні петиції — це спосіб висловлення ідей, проблем і пропозицій через колективне онлайн-звернення до відповідного органу влади. У цьому матеріалі ми розглянемо дві громади та їхній досвід роботи з цим інструментом е-демократії. 

РІВНЕ

Електронні петиції функціонують у Рівному з 2016 року, коли було прийняте Положення про порядок їх подання та розгляду. У 2020 році в цей документ внесли зміни. Крім того, у 2023 році депутати Рівненської міської ради (РМР) затвердили Програму цифрового розвитку Рівненської територіальної громади (ТГ) на 2023–2025 роки, а згодом поступово під’єднали місто до сервісів e-DEM. Ця платформа пропонує різноманітні е-інструменти участі, зокрема електронні петиції — раніше вони були доступні на сайті Рівненської міської ради у розділі “Керуємо містом разом”.

Особливості функціонування електронних петицій у Рівному:

• Створити й підписати петицію можна на новій платформі “Єдина система місцевих петицій” е-DEM. Для цього потрібно авторизуватися за допомогою BankID або електронного цифрового підпису через єдиний кабінет.
• Петиція має набрати не менше ніж 250 підписів, оскільки населення громади становить приблизно 264 тисяч людей. 
• Протягом 45 днів рівняни мають можливість підписати петицію.
• Згідно з Положенням, петиція має бути розглянута невідкладно після набрання необхідної кількості підписів. 
• Відповідь на неї оприлюднюють протягом 19 днів після її розгляду, а також надсилають у письмовому вигляді автору електронної петиції.
• Електронна петиція, яка не набрала потрібної кількості підписів, надалі розглядається як звернення громадян.

Які етапи розгляду проходить е-петиція у Рівному після набрання потрібної кількості підписів? 

1. Інформацію про початок розгляду електронної петиції публікують на офіційному вебсайті РМР та е-DEM.;
2. Рівненський міський голова невідкладно скеровує її на розгляд до виконавчого органу або до профільної комісії;
3. Виконавчий орган РМР готує відповідь на петицію;
4. Не пізніше ніж за 8 робочих днів уповноважений до розгляду виконавчий орган РМР має підготувати проєкт відповіді на електронну петицію з відповідним обґрунтуванням;
5. Міський голова розглядає й підписує поданий проєкт відповіді на електронну петицію не пізніше 10 робочих днів з дня оприлюднення інформації про початок її розгляду;
6. Після цього невідкладно, але не більш як упродовж одного робочого дня оприлюднюють електронну версію відповіді та надсилають її автору.

Протягом 2021–2023 років до Рівненської міської ради надійшла 151 петиція, з них 38 набрали необхідну кількість голосів. Найбільше петицій стосувалися урбаністики (благоустрою), найменше —  освіти (1 петиція).

На новинних сайтах Рівного з’являлася інформація про 45 петицій, 29 із яких набрали потрібну кількість голосів і були розглянуті. Своєю чергою з-поміж усіх петицій, інформація про які була доступна на сайті Рівнеради (98), тільки 8 отримали 250 підписів. Звідси робимо очевидний висновок: що ширше доступна інформація про петицію, то більша ймовірність, що вона здобуде підтримку і буде розглянута.

Як показує наше дослідження, рівняни не тільки пишуть петиції, щоб звернути увагу на проблему, а й подають пропозиції рішень. Переважно вони стосуються питань благоустрою. Наприклад, петиція на тему “Заміна ліхтарів на вулицях міста на світлодіодні” не набрала потрібної кількості підписів, але мала пропозицію розв’язання проблеми. Автор навів аргументи на користь цього рішення і подав очікувані позитивні результати. Інша петиція — “Припинення оренди вулиці Здолбунівської ринком Дикого” — також не набрала потрібної підтримки. Однак автор чітко визначив проблему і запропонував міській владі викупити спорткомплекс на ринку для подальшого його доведення до експлуатації, а сам ринок винести за межі міста.

Як функціонують е-петиції під час повномасштабного вторгнення? 

Після 24 лютого 2022 року було створено 106 петицій. 31 з них набрали 250 підписів і були розглянуті. Перші “петиції війни” стосувалися фінансування добровольчого формування територіальної громади. Всього їх було 5, деякі з них — майже ідентичні. Відповіді на них теж були ідентичними: фінансуванню бути. Це означає, що електронні петиції залишилися інструментом привернення уваги влади до суспільно важливих питань. 

Інші петиції, які набрали необхідну кількість підписів, стосуються соціальних тем та благоустрою, наприклад перейменування вулиць, збереження маршрутів громадського транспорту, зменшення тарифів, облаштування вуличного освітлення та парків. 

Як Рівнерада реагує на петиції?

На більшість петицій надійшли такі відповіді: “питання буде передано до профільної комісії”, “буде розглянуто депутатами”, “включено в перелік пропозицій”. Часто вони не містили інформації про конкретний результат. 

Втім, на деякі петиції міський голова дав більш розгорнуту відповідь. Наприклад, рівнянка подала петицію щодо облаштування нерегульованого пішохідного переходу, облаштування карманів для зупинки громадського транспорту, капітального ремонту ділянки вулиці Костромської. Спершу її розглянув міський голова, потім — координаційна рада з питань безпеки дорожнього руху. Згодом Управління житлово-комунального господарства передало проєктно-кошторисну документацію Управлінню капітального будівництва, а рішенням сесії Рівненської міської ради було виділено кошти на коригування проєктної документації й виділено кошти на проведення будівельних робіт. Це один із прикладів, коли проблема, викладена в петиції, була вирішена. 

Інша петиція стосувалася врегулювання пішохідного переходу по вул. Соборній та встановлення дорожнього знаку №1.39. Спочатку питання розглянуло Управління транспорту і зв’язку Департаменту інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради, згодом його підтримали на засіданні координаційної ради з питань безпеки дорожнього руху міста Рівне та винесли на голосування депутатам. Авторка петиції задоволена, пішохідний перехід врегульовано, а міська рада показала, що працює з петиціями.

У 2021 році ГО “Екоклуб” обґрунтувала неприпустимість передання коштів із податків рівнян до ТОВ “Рівнетеплоенерго” та запропонувала скерувати заплановані кошти на адресну допомогу малозабезпеченим рівнянам, які не можуть отримувати урядові субсидії. 

Цю петицію розглянули, і у відповіді на неї міський голова вказав, що з метою підвищення ефективності заощадження коштів міська влада готує програму “Тепле місто” і реалізовує програму “Енергодім Рівне”. Також він вказав “Як наслідок, під час опалювального сезону фінансова підтримка населення, крім житлових субсидій коштом державного бюджету, забезпечена також шляхом застосування тарифів на послуги з постачання теплової енергії на рівні, нижчому за встановлені економічно обґрунтовані, коштом бюджету Рівненської міської територіальної громади”. Як бачимо, вимоги ГО “Екоклуб” не були врахованими, тож петиція отримала формальну відповідь.

У 2023 році тривала полеміка щодо закупівлі міською радою дизельних маршруток. У петиції йшлося про скасування дозволу КП “Рівнеелектроавтотранс” Рівненської міської ради на отримання кредиту та укладення договорів на придбання транспортних засобів. Автор навів низку аргументів про те, чому закупівля дизельних маршруток не покращить ситуацію в місті. 

Петицію розглядав Департамент інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради, який надав розгорнутий висновок про те, що рішення було прийняте задля належного функціонування транспортної інфраструктури й покращення життя рівнян, котрі мешкають на околицях міста. 

“Враховуючи висновки спеціалістів Департаменту інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради, не вбачається доцільним скасування рішень Рівненської міської ради, зазначених у Вашій петиції. Водночас Рівненська міська рада відкрита для конструктивного діалогу та готова розглянути всі раціональні пропозиції щодо покращення системи громадського транспорту у місті” — таку кінцеву відповідь дав секретар Рівненської міської ради. Петиція набрала відповідну кількість голосів, але не була підтримана рівненською владою.

Аналізуючи відповіді на петиції другої половини 2022 — 2023 років, помічаємо тенденцію: нерідко влада вважає, що подані питання “не на часі”. Обґрунтовують це по-різному: планів не розробляли, не передбачено бюджетом, під час воєнного стану реалізації не буде. Якщо проблема більш масштабна, здебільшого її не розв’язують, але коли йдеться про світлофор чи дорожній знак, нерідко рішення є. Інколи влада реагує на петиції тим, що запрошує їх ініціаторів на засідання, слухання чи обговорення порушеного питання.

Окремо слід зазначити, що частину петицій відхиляють ще на етапі модерації. Норма про заборону певного змісту в електронних петиціях відповідає ч. 2 ст. 14 Закону України “Про звернення громадян”, а також Положенням про порядок подання та розгляду петицій, затвердженим Рівненською міською радою. Зокрема, електронна петиція не може містити закликів до повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, пропаганду війни, насильства, жорстокості, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, заклики до вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини.

Протягом 2021–2023 років було відхилено 21 петицію, 5 із них стосувалися питань релігійної ворожнечі: 

• Заборонити московський патріархат в межах міста;
• Відключити всі установи, які належать до РПЦ (УПЦ МП), від електроенергії;
• Повна заборона Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП) та передача її майна Православній церкві України (ПЦУ).

Серед інших прикладів порушених питань було: 

• Визнати всі існуючі в Рівному судові установи нелегітимними;
• Про дострокове припинення повноважень Рівненського міського голови Третяка О.В.;
• Зобовʼязати голову або відповідних посадових осіб міської військової адміністрації оплатити лікування громадян.

ЗДОЛБУНІВ

Особливості функціонування електронних петицій у Здолбунові:

• Створити і підписати петицію можна на новій платформі “Єдина система місцевих петицій” е-DEM. Для цього потрібно авторизуватися за допомогою BankID або електронного цифрового підпису через єдиний кабінет.
• Петицію можна підписати протягом 60 днів з дня її публікації;
• Петиція має набрати не менш ніж 100 підписів;
• Відповідь на електронну петицію не пізніше наступного робочого дня після закінчення її розгляду оприлюднюють на вебсайті е-DEM., а також надсилають у письмовому вигляді автору петиції.

Інструмент електронних петицій у Здолбунові не працює належним чином. У 2021 році було подано 8 петицій, у 2022 — жодної, а у 2023 — 3. Всі 11 петицій стосувалися питань благоустрою. Лише одна з них набрала потрібну кількість підписів — ішлося про облаштування пішохідної доріжки та водовідведення біля школи №5 (вул. Міцкевича 36). Відповіді на петицію від органу влади у вільному доступі немає, але це питання увійшло в План благоустрою Здолбунівської міської територіальної громади на 2022 рік.

Однією з причин того, чому електронні петиції у Здолбунові не працюють, є пасивність громадян. Згідно з відкритими даними, інформування мешканців громади про нові петиції відбувалося на новинних сайтах і групах у фейсбуці, але це не дало результатів. 

Як створити петицію на e-DEM?

1. Зареєструватися на порталі за допомогою BankID або електронного цифрового підпису через єдиний кабінет;
2. Перейти до розділу “Створити петицію” і вказати необхідну інформацію про петицію;
3. Коротко і змістовно назвати петицію;
4. Обрати категорію;
5. Описати суть та зміст петиції;
6. Відправити її на модерацію.

Як підготуватися до подання петиції?

Перед тим, як відправити петицію на модерацію і почати збір підписів, потрібно детально проаналізувати відповідну сферу: з’ясувати, від якого органу влади залежить розв’язання питання, визначити його суть, чіткі цілі та очікуваний результат. 

Коли петиція зʼявиться на сайті, необхідно якомога залучити якомога більше мешканців громади до її підписання. На цьому етапі можна співпрацювати зі ЗМІ, публікувати прохання про підтримку на сторінках у соціальних мережах, звертатися за допомогою до сусідів, розмістити QR-код на інформаційних дошках. 

Упродовж періоду збору підписів варто слідкувати за місцевою владою: як вона реагує, чи коментує ініціативу публічно. Після набрання необхідної кількості підписів необхідно простежити, чи була надана відповідь на петицію і яка саме.

Якщо петиція не набрала підтримки та не була розглянута, завжди можна скористатися іншими інструментами демократії, але перед цим варто ще раз переконатися, що викладене в ній питання справді актуальне для громади. 

Чому електронні петиції важливі для міської влади?

• Цей інструмент сприяє залученню громади до життя міста. Прозорість і доступність підвищують рівень довіри до органів влади, а громада отримує можливість бути почутою. 
• Проаналізувавши питання, порушені в електронних петиціях, можна чітко побачити чутливі для мешканців громади точки й ефективніше реагувати на них. 
• Розуміння громади — ключ до прийняття важливих для міста рішень.

Інструмент електронних петицій слід підтримувати і розвивати у Рівному, Здолбунові й інших громадах. Для кращої взаємодії необхідно проводити кампанії інформування та навчання містян про можливість подання петиції. Міські ради також можуть розглянути варіант переходу електронних петицій на портал “Дія”. Однак незалежно від того, на якому порталі будуть розміщені петиції, критично важливо забезпечити прозорість і відкритість процесу розгляду, а також уникнути фальсифікації підписів. 

Як бачимо, рівняни непогано оводіли інструментом е-петицій і продовжують порушувати в них важливі для міста і громади питання. Громадянське суспільство розвивається, а з цим зберігається й демократичність. 

У Здолбунові ситуація поступово погіршується: за 2023 рік було подано тільки 3 петиції, хоча у 2021-му їх було 8. Тож здолбунівській владі потрібно краще проводити інформаційні кампанії щодо використання інструментів електронної демократії. 

Контакти:

Михайло Балик, Громадянська мережа ОПОРА
0938338345, m.balyk@opora.org.ua

Діана Левосюк, комунікаційниця Громадянської мережі ОПОРА у Рівненській області

d.levosiuk@opora.org.ua

Довідково: 

Проєкт «Промоція соціальної згуртованості у громадах та посилення демократичних цінностей» реалізує Громадянська мережа ОПОРА за підтримки Національного фонду підтримки демократії (NED). Його мета на локальному рівні – допомогти місцевому самоврядуванню напрацювати якісні рішення для розв’язання конкретних проблем, які виникли під час та після війни, а також забезпечення належних умов для кожного мешканця громади. Проєкт спрямований на підвищення соціальної єдності, посилення впливу громадянського суспільства на місцевому рівні та залучення неурядового сектору до подолання наслідків війни. На цьому етапі проєкт реалізовується у чотирьох цільових громадах (Івано-Франківськ, Львів, Рівне та Богуслав).