Можливість почути одне одного: яким був форум локальної демократії у Вирах

Форум локальної демократії «Моя громада: від слів до дій» у Вирах став завершальним у проєкті «Дієвий статут – основа сильної громади». Вирівська сільська рада та Громадянська мережа ОПОРА у Рівненській області реалізовували його у минулому році. 

Під час форуму презентували важливі для громади документи, які розробляли останні півроку. Але, окрім цього, форум дав можливість владі та жителям почути одне одного. Розповідаємо деталі спільного проєкту та основне із заходу.

23 січня у залі Вирівського будинку культури відбувся форум «Моя громада: від слів до дій» – неформальна зустріч із жителями різних сіл громади, представників Вирівської сільської ради та команди ОПОРИ. 

Форум локальної демократії став підсумком роботи ОПОРИ та ради, яка розпочалась у червні минулого року. Організація раніше провела у громаді дослідження участі та комунікації, тренінги для чиновників та жителів, зустрілась із учнями та працювала у робочих групах із представниками громади, де розробили Дорожню карту комунікації та Статут. 

Ці документи презентували під час форуму, а від жителів збирали думки щодо перспектив розвитку громади у форматі «світового кафе». На завершення заступник голови звітував про роботу за останній рік, а всі охочі могли поставити запитання. Що і робили.

Розпочався форум із короткого вступу заступника голови Вирівської сільської ради Віктора Хомича. Він наголосив на важливості статуту та підкреслив, що його ефективність дуже важлива для розвитку громади. 

Роботу ОПОРИ та Вирівської ради підтримав Міжнародний фонд «Відродження». Директор програми «Демократія та належне врядування» Фонду Олексій Орловський долучився до зустрічі онлайн. Він розповів, що експерти Фонду долучались до розробки Закону «Про народовладдя…», який зобов’язав всі територіальні громади мати власні статути.

– Зокрема, за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», був напрацьований модельний статут територіальної громади, який рекомендований Міністерством розвитку громад та територій України. Але ми хочемо, щоб статути не були однаковими для кожної громади, шаблонними. Ми прагнемо, щоб вони максимально відображали специфіку конкретної територіальної громади, відображали не тільки загальновизнані форми участі, а й унікальні форми місцевої демократії, які є притаманними для конкретної громади. І я дуже радий, що ваша громада взялася за цей непростий процес.

– Повірте, що якщо обидві сторони (жителі та влада – ред.) вкладаються в цей процес і реально хочуть, щоб інструменти громадської участі працювали на благо і в інтересах громади, то згодом це дасть позитивний результат. 

Згодом голова Громадянської мережі ОПОРА у Рівненській області Андрій Токарський поділився перевагами статуту для громади. 

– Основне, що треба розуміти, що ми – жителі – можемо впливати на процеси. Нам для цього треба просто почати щось робити. І це можна зробити завдяки статуту. У ньому є чіткі правила, за якими можна взаємодіяти з владою в правовий спосіб: донести їй, свої думки та пропозиції. І таким чином змінити підхід управління громадою – зробити його спільним. 

Нині статут Вирівської громади на етапі обговорення із жителями. Кожен може його почитати та залишити пропозиції. Консультантка ОПОРИ Ірина Стасюк працювала над документом у робочій групі громади. У проєкті статуту вказано, що петиція у громаді повинна набрати 50 підписів за 60 днів, щоб її розглянули у раді. Для початку загальних зборів на рівні громади потрібно зібрати 20 підписів, на рівні центру та округів – 15 та інше. Тобто цифри досить реальні для того, щоб інструменти працювали. Згодом  документ презентують на сесії та приймуть. 

Окрім статуту, громада з командою ОПОРИ підготувала Дорожню карту комунікації. Вона теж чекає прийняття.Координаторка проєктів та комунікацій Громадянської мережі ОПОРА у Рівненській області Алла Максимчук презентувала документ та розповіла про його особливості. 

– Комунікаційна карта має на меті досягти три основні елементи: поліпшити прозорість роботи ради, покращити участь громадян та зберегти або поглибити довіру до органу місцевого самоврядування. Основне у цьому – це довіра. Якщо люди не знають, що відбувається, якщо вони бачать обман, якщо їх не чують – це руйнує довіру. Відповідно, немає довіри – не буде і участі громадян. Адже люди не бачитимуть у раді повноцінного партнера для реалізації своїх ідей. Сподіваємось, що цілі та завдання карти будуть виконуватися. Адже ми врахували усі особливості громади та намагались не вигадувати того, що буде неможливо реалізувати у найближчий рік. 

Форум – це не лише нагода показати результати співпраці. Це і можливість провзаємодіяти та почути побажання одне одного. Тому жителі озвучували свої ідеї для розвитку дозвілля у громаді у форматі “світового кафе”. Вони відповідали на такі запитання: 

1. Якого дозвілля для різних категорій жителів не вистачає у громаді? 
2. Хто із жителів громади має чим поділитися з іншими? 
3. Які види дозвілля у громаді вже є і як їх можна покращити?

На завершення заходу заступник голови презентував досягнення громади за минулий рік. Поділився, що вдалось, а що досі реалізовується. Всі охочі могли запитати Віктора Хомича про справи у громаді. Одна із жительок поцікавилась ремонтом будинку культури у своєму селі. Мовляв, його давно відкладають, тому дітям немає де проводити час. На що заступник пояснив, що у бюджеті громади на усе не вистачає коштів та звернув увагу, що більшість жителів досі не сприймають громаду, як єдине ціле, а враховують лише інтереси своїх сіл.

– Загалом, дискусія показала, що обговорення у доступному, неформальному та публічному форматі потрібні громадам. Тож форум став для жителів нагодою проявитися. Схожу ситуацію із неформальним спілкуванням ми спостерігали у Володимирці. Сподіваємось, що схожі заходи стануть доброю практикою у громадах. Зокрема, ми передбачали їх у наших комунікаційних картах, – підсумувала Алла Максимчук.

Нині ОПОРА завершила розробку статутів для трьох громад області. Раніше організація також долучалась до підготовки документу у Здолбунівській та Рівненській громадах. Також команда впроваджувала низку інструментів участі ще до того, як Закон зобов’язав ради приймати статути.

Тож, якщо влада у громадах готова працювати над документом та чути своїх жителів, то Громадянська мережа ОПОРА відкрита до співпраці. 

Матеріал підготовлено в рамках проєкту «Дієвий статут – основа сильної громади», що реалізує РОО ВГО Громадянська мережа »ОПОРА» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».