Ласа земля біля автомагістралі

Дата: 31.05.2011

Чиновники забули про закони: роздали уже колись віддану землю!

На Рівненещині ділять майже 5 Га землі поблизу траси Київ-Чоп. Десятиліттями цю ріллю неподалік СМТ Гоща обробляли місцеві селяни. Але два роки тому несподівано зявилися інші власники, цієї ж землі. Людей, які садили городи, через газету попросили більше поле не засаджувати.

 

Normal 0 false false false

 В Урочищі “Очисні” у Гощанському районі на Рівненщині на площі гектр 20 сотих жителі СМТ Гоща садили двадцять сім городів. Загальна площа цього урочища – 4 з половиною гектари ріллі. Ця земля поруч із автодорогою Київ-Чоп зараз у бур’яні. А два роки тому тут вирощували городину та зернові.

–    Оце наш город був. Ото одна межа, ото друга межа. І туди вниз спуститися, там і закінчувався наш город, – показує де ще не так давно садила овочі одна із землекористувачів Варвара Смєшкова.

Варвара Смєшкова, жителька Гощі стверджує: садила тут городину двадцять п’ять років. У 95-му, їй та сусідам по городу, Гощанська селищна рада наділила по декілька сотих у постійне користування. Усе записане у паперах.

–    Тут наміряли 27 городів по декілька соток. З часом комусь складно стало приходити сюди обробляти землю, то люди домовлялися із сусідами по ділянках, щоб обробляли і їхні городи, щоб земля не пустувала, бур’яном не заростала, – пояснює ситуацію із нерухомістю жінка.

–    Дуже чистий у мене город був, завжди оброблений, зілля у мене майже не було, – додає ще одна землекористувачка Ганна Косянчук. – А потім хотіла приватизувать свою ділянку, а мені у селищній раді сказали, що неварто. Шкірка вичинки не коштує.

 Жоден з тих, хто отримав ділянки у постійне користування не приватизував їх. А з 2009-го ця земля власність інших.

–    Гощанська районна газета від 27 березня 2010-го року опублікувала повідомлення, що Гощанська селищна рада просить громадян не виконувати весняно-польові роботи на земельних ділянках в урочищі “Очисні споруди” у напрямку села Чудниця у зв’язку із зміною власників зелі, – каже син землекористувачки Володимир Смєшков, показуючи копію повідомлення у газеті.

Три гектари тридцять сотих із загальної площі урочища, відповідоно до документів, – землі запасу. Цю ділянку ніхто не обробляв, у власність її отримали двоє рівнян. А гектар 20 сотих, де були городи, передали у власність жителю села Чудниця, що за два кілометри від урочища, Максиму Бондарцю. У районному держкомземі запевняють: власники у землі з’явилися законним шляхом. А колишні землекористувачі узагалі не мають жодних прав на ділянки.

–    З 1 січня 2002 року постійне користування як таке не існує згідно із земельним законодавством. На сьогоднішній день надати, чи передати земельну ділянку повинна районна адміністрація. Але ж районна державна адміністрація не надавала земельні ділянки, – зауважує начальник управління держкозему в Гощанському районі Святослав Голянський. – Землю надавала селищна рада, то там і мали б вилучати ділянки.

Проте, через зміни у законодавстві тепер селищна рада не розпоряджається землею, бо вона поза межами селища.

–    Є розяснення, що земельними ділянками, які знаходяться поза межами населеного пункту, керує і розпоряджається районна адміністрація, – пояснює голова Гощанської селищної сільської ради Валерій Макотера.

Замкнене коло обов’язків посадовців розривають у міліції. Там кажуть: передача землі у власність без попереднього її вилучення – це первищення службових обов’язків та порушення права власності землекористувачів.

–     Дана земельна ділянка, яка була передана громадянину Бондарцю,  рахується зараз за користувачами, тобто особами, яким була надана земля у постійне користування ще у 95-му Гощанською селищною радою, – наголошує оперуповноважений УДСБЕЗ Роман Лукащук.

Права 27-ми землекористувачів та Земельний Кодекс України порушила Гощанська Райдержадміністрація, – каже Роман Лукащук. Бо не вилучила ділянки із постійного користування гощанців:

–    При перевірці було встановлено, що селищною радою СМТ Гоща видане рішення, відповідно до якого було погоджено надання земельної ділянки для відведення особисто-селянського господарства за межами СМТ Гоща в урочищі «Очисні» громадянину Бондарцю М.І. Пунктом другим було вказано: рекомендувати Гощанській районній державній адміністрації вилучити земельні ділянки в попередніх користувачів. Від 26.09.2008 року розпорядженням Гощанської РДА №487 громадянину Бондарцю було надано дозвіл на складання проекту на землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для особисто-селянського господарства. Відповідно до роз’яснень Головного управління держкомзему у Рівненській області п.5 ст.116 Земельного Кодексу України передбачено, що наданн у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її а порядку передбаченому цим Кодексом.

Екс-голова району – виправдовується. Каже: лише підписав розпорядження підготоване спеціалістами.

–    Я їх підписував 10 а то і 100, як і будь який голова адміністрації. Є відповідні служби, заступники, юрист, підписується керівник апарату і начальник управління Держкомзему, тому, якщо я почав би вивчати, то це було б досить довго. Я б ніякої роботи не зробив, – зауважує екс-голова Гощанської райадміністрації Василь Харковець.

Тим часом оперуповноважений додає, що районний держкомзем надав довідку про те, що земельна ділянка передається громадянину Бондарцю із земель запасу. А от відповідно до довідки Гощанської селищної ради земельну ділянку громадянин Бондарець отримав а рахунок користувачів, які користувалися землею згідно із рішенням 1995 року.

–    Дана земельна ділянка, яка була передана громадянину Бондарцю, рахується за користувачами, тобто особами, яким була надана земля у постійне користування ще у 95-му році Гощанською селищною радою, – наголошує оперуповноважений УДСБЕЗ Роман Лукащук.

 Після того, як новоспечених власників землі й посадовців опитали правоохоронці, рівненські власники написали відмову від землі. А власник із села Чудниця свій державний акт на право власності почав відстоювати у суді.

–    Краще у адвоката питати, він знає і розповість чіткіше, – каже новоспечений власник землі Максим Бондарець. – Я буду відстоювати у суді своє право на ділянку, бо хочу займатися господарством, також хочу різні культури вирощувати.

–    Знаю, що Бондарець уже судиться в апеляційній інстанції, – бідкається Володимир Смєшков. – Рівненський окружний адміністративний суд своєю постановою скасував рішення Гощанської райдержадміністрації про надання землі у власність Бондарцю. А він звернувся у Житомирський апеляційний суд, щоб оскаржити це рішення. Натомість прокуратура, якій передала нашу справу міліція, взагалі не вбачає жодних порушень законодавства ні Гощанським районним держкомземом, ні Гощанською райдержадміністрацією.

P.S.

Землекористувачі переконані, те, що їхні законні ділянки віддали у власність, не чиновницька помилка, чи прогалина у роботі. Усе сплановане. Громадянин Бондарець та рівняни, які отримали ділянки у власність,  – підставні особи. Розповідають, що буцімто був зацікавлений у землі в урочищі «Очисні» покупець зі столиці. От місцеві чиновники вирішили швиденько дати землю у власність тим, кому потрібно, щоб згодом продати її киянину під будівництво комплексу. Бо ділянка практично межує із автомагістраллю Київ-Чоп.

Що варто знати:

Земельний кодекс України

Стаття 116. Підстави набуття права на землю

5. Надання у користування земельної ділянки,  що перебуває  у

власності  або  у  користуванні,  провадиться лише після вилучення

(викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

 

Земельний кодекс України

Стаття 142. Добровільна відмова від права власності або права постійного користування земельною ділянкою

3. Припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки.

4. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

 

Коментар незалежного юриста РОГО «Комітет виборців України» Миколи Глотова:

«В 90-х роках минулого століття на території України діяв Земельний кодекс від 18.12.1990 року, який втратив чинність 01 січня 2002 року. Стаття 19 старого Земельного кодексу передбачала право селищних Рад народних депутатів надавати земельні ділянки у користування для всіх потреб із земель селищ, а також за їх межами для сільськогосподарського використання, ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства тощо. Хоча на час фактичного позбавлення людей можливості користуватись наданими їм ще у 1995 році земельними ділянками і діяв новий Земельний кодекс України, який не передбачав можливості набуття громадянами права постійного користування земельними ділянками, однак його норми зворотної дії у часі не мають. Тож можна ствердно відповісти, що зазначені землі люди в 90-х роках минулого століття отримали у своє володіння та користування цілком правомірно.

Що ж стосується вилучення землі, то новий Земельний кодекс України у п. «б» ч. 1 ст. 141 передбачав таку підставу припинення права користування земельною ділянкою як її вилучення. Згідно зі ст. 149 земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися за згодою землекористувачів рішенням органів місцевого самоврядування, органів державної влади відповідно до наданих ним повноважень. А у разі незгоди землекористувача спори вирішуються в суді. В даній ситуації, якщо районна адміністрація вилучила земельні ділянки у землекористувачів без прийнятого за належною процедурою рішення про вилучення і надала їх іншим людям, то це справді порушення. Якщо районна прокуратура не реагує на відповідний факт, то я б порадив, крім судового оскарження, щоб люди звертались і до обласної прокуратури. Водночас, найбільш ефективним у такій ситуації є судовий захист. Але в такій ситуації людям потрібно скористатись послугами досвідченого юриста або ж адвоката, адже самостійно захистити себе у суді громадянам без правової освіти досить складно».

 

_____________________________________________________________________________________________________

Тетяна Коваль