Моделювання результатів виборів

В дослідженні проаналізовано пропорційну виборчу систему закритих партійних списків  з 3% та 5% бар`єрами, а також пропорційна складова змішаної виборчої системи з 5% прохідним бар`єром. Для визначення кількості отриманих партіями мандатів в умовах різних виборчих систем використовувався метод Хейра. Його використовують для розподілу мандатів між партіями, що подолали виборчий бар`єр. Зазначимо, що метод Хейра застосовується для розподілу депутатських мандатів на парламентських та місцевих виборах в Україні. Він застосовується виключно до пропорційних систем або пропорційних складових змішаних систем.

За даним методом, сумарна кількість голосів відданих за партії, що подолали прохідний бар`єр, ділиться на кількість мандатів. Сума, яка утворюється в результаті ділення є кількістю голосів необхідних для отримання одного мандату. До участі в розподілі мандатів допускаються лише ті політичні сили, що подолали виборчий бар`єр. Кількість отриманих партією мандатів визначається діленням виборчої квоти на кількість голосів відданих за партію. Додаткові нерозподілені мандати отримують ті партії, які мають найбільші залишки від ділення.

Місцеві вибори-2010 року відбувалися за змішаною пропорційно-мажоритарною системою. Половина депутатів обиралася за пропорційними списками, інша – в мажоритарних виборчих округах. Тобто, 40 депутатів обиралося за пропорційною складовою, ще 40 – за мажоритарною. Виборчий бар`єр становив 3%.

При моделюванні результатів виборів та кількості отриманих мандатів за змішаною системою з 5% виборчим бар`єром необхідно перерахувати їх результати лише за пропорційною складовою. Результати виборів за мажоритарною складовою не переглядаються. Кількість здобутих партіями мандатів за мажоритарною складовою додається до кількості мандатів, отриманих внаслідок перерахунку результатів виборів за пропорційної складової. При перерахунку враховується, що виборчий бар`єр збільшився з 3% до 5%. Ті партії, що виборчий бар`єр не подолали – мандатів не отримують.

При моделюванні результатів виборів за пропорційною виборчою системою використовувалися тільки результати виборів за партійними списками. Результати мажоритарних виборів не враховувалися. За пропорційної виборчої системи розподілу підлягали 80 мандатів. Як і у попередніх випадках, право на розподіл мандатів мають лише партії, які подолали виборчий бар`єр.

Моделювання результатів виборів за умови використання різних виборчих систем на прикладі Рівненської обласної ради

Перевагу змішаної пропорційно-мажоритарної системи виборів для провладних партій можна довести проаналізувавши результати місцевих виборів. У даному дослідження за приклад взята Рівненська обласна рада.

За пропорційної системи Партія регіонів провела в обласну раду 10 депутатів, за мажоритарною – 17 депутатів. Загалом за підсумками місцевих виборів до Рівненської обласної ради потрапило 11 політичних партій. З них 4 політичні партії, зокрема, «Всеукраїнський політичний союз», «Єдиний Центр», Українська Народна Партія та партія «Відродження» потрапили до обласної ради за рахунок мажоритарної складової. Ще 7 політичних партій подолали в умовах пропорційної системи 3% виборчий бар`єр і отримали право на розподіл депутатських мандатів (Гістограма №1).

Гістограма №1

За таких результатів в обласній раді була сформована більшість до якої увійшли Партія регіонів, Народна партія, «Сильна Україна», «Наша Україна», «Всеукраїнський патріотичний союз», «Єдиний Центр» та «Відродження». Всього більшість нараховує 62 депутати. До опозиції увійшли ВО «Батьківщина», ВО «Свобода», «Фронт змін» та УНП. Всього чисельність опозиції становить 28 депутатів.

Якщо б виборчий бар`єр за пропорційною складовою змішаної системи становив 5%, то його б подолали всього 5 політичних партій. Так, ВО «Батьківщина» за пропорційною складовою провела б до обласної ради 14 депутатів, проти 12 за 3% бар`єру; Партія регіонів – 11, замість 10; Народна партія та ВО «Свобода» – по 5, замість 4. У «Нашої України» так і залишилось б 6 депутатів. Інші політичні сили виборчий бар`єр не подолали б (Гістограма №2).

Гістограма №2

За таких результатів практично гарантовано, що більшість утворилася в такому самому складі у якому вона є зараз. До такої більшості знову б увійшли: Партія регіонів, Народна партія, «Сильна Україна», «Наша Україна», «Всеукраїнський патріотичний союз», «Єдиний Центр», а також партія «Відродження». Така більшість нараховувала 62 депутати. Цікаво, кількість депутатів, що увійшли б до більшості, у порівнянні з змішаної системи з 3% бар`єром, не змінилася. Якщо кількісний склад більшості не змінився, то і не змінився б кількісний склад опозиції.

Те, що кількісний склад більшості кардинально не змінився пов`язано з тим, що, по-перше, всього розподілялося 40 мандатів, по-друге, зі збільшенням виборчого бар`єру до 5%, його не змогли подолати всього дві політичні сили («Фронт змін», «Сильна Україна»). На парламентських виборах, де за пропорційною складовою розподілятиметься 225 мандатів, 5% бар`єр відіграє більш вагому роль. Адже, не зможуть подолати його значно більше партій і кількість додаткових мандатів, які отримають партії, що потрапили до парламенту значно більша. Тому для провладної партії більш вигідний 5% виборчий бар`єр, чим 3%.

Таким чином, стає очевидно, що за умови збільшення виборчого бар`єру зменшується кількість партій, що за підсумками виборів потраплять до представницького органу. А мандати, що могли отримати такі партії, розподіляються між переможцями.

Тепер проаналізуємо скільки мандатів отримали партії, що подолали прохідний бар`єр, якщо б вибори відбувалися суто за пропорційної системи. Спершу проаналізуємо пропорційну систему з виборчим бар`єром 3% (Гістограма №3).

Гістограма №3

За пропорційної системи з 3% бар`єром найбільше депутатських мандатів отримала б ВО «Батьківщина». Так, представники даної партії в обласній раді могли отримали 24 депутатські мандати, що на 5 більше, ніж за змішаною системою. Партія регіонів опинилася б на другому місці з 19 мандатами. Це на 8 менше ніж за змішаної системи. На третє місце б вийшла «Наша Україна» з 10 мандатами, що на 4 більше, ніж за змішаною системою.

Також збільшилася б кількістю депутатів у ВО «Свобода» (з 5 до 9), «Фронту змін» (з 3 до 6) Народної партії (з 7 до 8). На одного депутата б погіршилися результати у «Сильної України» (з 5 до 6). Такі партії, як «Всеукраїнський патріотичний союз», «Єдиний Центр», «Відродження», УНП до Рівненської обласної ради не потрапили б. Якщо аналізувати конфігурацію більшості, то вона склалася б з нині опозиційних ВО «Батьківщина», ВО «Свобода» та «Фронту Змін» та можливо «Нашої України». У іншому випадку до більшості увійшла б Партія регіонів, Народна партія, «Сильна Україна» та «Наша Україна». Всього 41 депутат, тобто мінімальна кількість для формування більшості. Очевидно, що доля більшості залежала б від вибору «Нашої України».

Розподіл мандатів за умов пропорційної системи з 3% виборчим бар`єром продемонстрував, що Партія регіонів здобула їх значно менше, ніж в умовах змішаної системи. Проте, швидше за все, що у випадку Рівненської обласної ради, такий результат не позначився б на форматі більшості. Навіть за таких результатів партія влади мала б непогані шанси утворити більшість, хоча і мінімальну.

За пропорційної системи з прохідним бар`єром 5% до Рівненської обласної ради потрапило всього 5 партії. Найбільше мандатів отримала б ВО «Батьківщина». Так, дана політична сила провела б в обласну раду 28 депутатів, що на 9 більше, ніж за умов змішаної та на 4 – пропорційної з 3% бар`єром. Партія регіонів отримала б 22 мандати, «Наша Україна» – 11 мандатів, ВО «Свобода» – 10 мандатів, Народна партія – 9 мандатів.

За умови підвищення прохідного бар`єру до 5% до обласної ради не потрапив «Фронт Змін». За таких результатів можливо два варіанти більшості: Партія регіонів, Народна партія, «Наша Україна» (43 мандати) або ВО «Батьківщина», ВО «Свобода», Наша Україна (49 мандатів). Як і попередньому випадку формат нової більшості залежав би від вибору «Нашої України» (Гістограма №4).

Гістограма №4

Що стосується Партії регіонів, то за 5% виборчого бар`єру вона отримала б більше мандатів, ніж за 3%. Проте така кількість мандатів все одно є меншою, ніж в умовах змішаної системи. Тому, на прикладі виборів до Рівненської обласної ради стає зрозуміло, що змішана система є найбільш оптимальною для партії влади. Сформована більшість за змішаної системи є найбільш чисельною та найбільш стійкою. Провідну роль у ній відіграє Партія регіонів, яка є найбільшою фракцією більшості.

Результати місцевих виборів до Рівненської обласної ради за змішаною виборчою системою демонструють, що, у порівнянні з іншими виборчими системами, вона є найбільш оптимальною для провладних партій. Така ситуація спостерігається і в більшості інших місцевих радах різних рівнів Рівненської області і Україні в цілому. Тому не дивно, що після успішної апробації на місцевих виборах, змішану систему обрали і для парламентських виборів 2012 року.

В умовах моделювання за змішаної виборчої системи з 5% прохідним бар`єром провладна партія отримає переконливу перемогу . Також 5% виборчий бар`єр сприяє відсіюванні ряду опозиційних партій, які в умовах 3% виборчого бар`єру були б представлені в раді. Тому, у порівнянні з місцевими виборами, прохідний бар`єр збільшиться до 5%. З однієї сторони, це спрямовано на отримання переконливої перемоги партією влади, з іншої – не допустити проходження до парламенту ряду опозиційних політичних партій.

Як продемонструвало моделювання, за умови проведення виборів за пропорційною системою з 3% або 5% виборчим бар`єром партія влади програла б вибори і мала не багато шансів утворити більшість.

Змінивши виборчу систему влада сподівається залишитись на посадах та сформувати у новому парламенті конституційну більшість. Це ще раз підтверджує, що зміна виборчого законодавства відбулася під провладну партію.

Разом з тим, опозиційні партії також наполягали на зміні виборчої системи. Пропонувалося запровадити пропорційну систему з відкритими регіональними списками, як альтернативу змішаній пропорційно-мажоритарній системі. Проте, дана виборча система не знайшла підтримки. Це відбулось через те, що передбачити результати виборів в умовах пропорційної система з відкритими списками дуже важко.

Андрій Токарський
Анатолій Бондарчук