Нотатник «Діємо відповідально» #3 ОСББ – взаємодія для комфорту

Побутує думка, що ті, хто мріє про пряме народовладдя, ніколи не пробували у чаті свого ОСББ у вайбері вирішити, у який колір пофарбувати перила у під’їзді. А й справді, який колір обрати, якщо у всіх свої смаки, кожен мешканець будинку – окрема індивідуальність із своїми уявленнями про естетику? Майстер-класи про те, як почути більшість і не дискримінувати меншість можуть давати не один і не одна із голів успішних ОСББ. А таких у останні роки у країні тільки більшає. Як взаємодія між мешканцями допомагає вирішувати спільні питання та чому людям таки варто брати відповідальність за громаду/будинок/під’їзд, у якому вони живуть, у новому подкасті ОПОРИ розповіла Надія Гвоздик, представниця ГО «Ресурсний центр підтримки ОСББ Рівненщини».

Чи важко об’єднати людей?

Насправді у кожного своя історія створення ОСББ, і в кожного вона різна, розповідає Надія, але в чомусь таки однакова – у мотивації. Мотивація – об’єднатися у громаду, щоб вирішувати спільні питання та проблеми, які накопичились за певний час, тому що від початку будівництва будинків та керування ЖЕКами мало що змінилося, хіба в гіршу сторону. Активні мешканці усвідомили, що стан будинків – це наслідок керування ЖЕКів, тому далі чекати не було сенсу, треба було об’єднуватися і щось робити, бо залишилися би «біля розбитого корита». Важко було пояснити іншим, чому це потрібно нам і що саме зміниться, коли об’єднаємося, пригадує Надія. Але враховуючи те, що жителі нічого не втрачали, а навпаки – вигравали, бо кошти, які накопичувала організація, навіть у найгіршому випадку залишалися у неї на рахунках, тому переконати фінансовим питанням мешканців було найпростіше. Важче було інше: що робити, куди бігти тепер? Бо все покладалося на самих мешканців, мали вже самі шукати, ремонтувати… Напевно, найважчим було вирішити, з чого саме починати, бо нагальних проблем було дуже багато, вони є і залишаються. Що важливіше робити першим – дах, чи труби у підвалі, опалення. Верхні поверхи цікавить дах, нижні поверхи – каналізація, середні – нічого не турбує, хіба утеплення. Але спільну мову вдається знайти😊

Де починається відповідальність кожного?

Навіть коли створиш ОСББ, пропрацюєш певний період часу і бачиш позитивні кроки, все ж буває важко переконати людей в тому, що наразі тільки ти відповідальний за те, що відбувається у твоєму під’їзді, квартирі, дворі і власне на твоїй території. Важко переконати, що викинутий папірець чи навпаки донесений до смітника є початком твоєї відповідальності, так само як і вимкнене світло, закриті двері чи вікно у холодну пору року. Простіше написати у чаті ОСББ про те, щоб закрили вікна чи зробили щось, запитати, чому у нас не помито, або чому у нас двері не закриті. Важко це пояснити людям більш старшого віку, тому що вони вже звикли із радянських часів, що хтось щось має зробити. В ті часи нав’язували, казали, що робити, думали замість людей, робили, виконували. Тож люди звикли очікувати, що хтось прийде і все зробить, адже особистої відповідальності у людей не виховали. Тому людям тепер і буває важко прилаштуватися до нових умов. На противагу тому молодше покоління вже зовсім по іншому думає. Як говорить Надія, скільки б не існувало ОСББ, завжди будуть люди, які вважають, що це не моє: я собі тут посиджу, я не відповім, я не вийду на збори, я не проголосую, я не поставлю підпис. Проте найбільш відповідальний власник проявляється тоді, коли людина починає виходити на збори, брати на себе відповідальність за прийняті рішення, підписувати документи чи «проти» чи «за» рішення. Ти маєш поставити підпис і розуміти, якщо холодно у твоєму будинку чи квартирі, ти маєш запитати насамперед себе, що ти зробив, аби тобі було тепло – ти проголосував, ти прийняв програму, ти вийшов на збори, обговорив або, можливо дав альтернативу рішенню, яке вважаєш неправильним. У будь-якому випадку ти маєш взяти на себе відповідальність і сказати – так чи ні.

Переваги неформального спілкування мешканців

Питання управління спільною власністю сягають своїм корінням у дуже далекі часи. Кажуть, що ще у документах Вавилону зустрічаються будинки на декілька власників. Також у Стародавньому Римі згадується, що були будинки, де на першому поверсі – один власник, на другому – інший і вони мають спільний дах. Безумовно, вже тоді виникало питання, яким чином ліпше управляти спільним майном для загального комфорту.

Цікаве дослідження проводили у Канаді серед людей, які живуть у кооперативах, так званих ком’юніті. Ці люди кажуть, що вони щасливіші, в таких об’єднаннях більш позитивна взаємодія між мешканцями, вони мають багато друзів та більше спілкуються із сусідами. Чудові приклади також є у Польщі, де організовують сусідські пікніки. Під час таких зустрічей мешканці вже не просто обговорюють проблеми, але спільно проводять час. У такому середовищі вони розслабляються, спілкуються про чимало речей неформально і тоді часто народжуються нові цікаві ідеї.

У Рівному теж є такі приклади неформального спілкування, розповідає Надія. Є одне ОСББ, голова якого Іванна Стець започаткувала щорічну традицію відзначати День Народження ОСББ. Вони організовують не просто пікнік, а роблять толоку, прибирають, а після цього абсолютно всі виходять поспілкуватися – і старші, і молодші мешканці. Цього року привітати їх об’єднання приїздив міський голова. Надія каже, що це гарна традиція і чимало ОСББ організовують різні спільні активності – це для них не диковинка, але у ОСББ Іванни Стець це особлива традиція. Саме при таких неформальних зустрічах, коли людям не треба саме зараз приймати якісь рішення, ось саме там народжуються ідеї і більш якісно обговорюються. ГО «Ресурсний центр підтримки ОСББ Рівненщини», обмінюючись досвідом із колегами із Івано-Франківська, взяв від них хорошу традицію – Кава з ОСББ. Шкода, що трішки цей формат спілкування пандемія «перебила», але до того організація практикувала і збирала голів правління ОСББ на спільне кавування/чаювання. Там вони ділилися своїми питаннями, проблемами і вирішували їх. Також обмінювалися досвідом, бо одна справа семінари, а інша справа «А що там у тебе?» – «А в мене так» – «О класно» – «А дай мені такий документ» – «А поділись зі мною досвідом». Спільні неформальні активності – це круто, вважає Надія, їх треба впроваджувати, це об’єднує мешканців. Наприклад, взимку багато ОСББ прийняли челендж «Прибери у себе в дворі», а по факту, не просто у дворі, а й на своїй прибудинковій території, бо саме з цих виїздів чи заїздів не можуть потрапити великогабаритні машини, пожежні, швидкі, КТП.

Спільні пікніки та робота дуже об’єднують, зазначає Андрій Токарський і наводить приклад свого кооперативу. Розповідає, що часом можуть бути дискусії на зборах, але коли починається якась неформальна частина, то завжди знаходяться альтернативні рішення і вони бувають набагато кращі, ніж ті, які попередньо обговорювалися і гаряче дискутувалися на зборах. Тому таке неформальне спілкування воно теж робить цей соціум більш згуртованим. Коли біля тебе є люди, які тебе розуміють, які мають щось спільне з тобою, то набагато краще і спокійніше у такому середовищі проживати.

Для чого ОСББ мережуватися?

Мета створення ГО «Ресурсний центр підтримки ОСББ Рівненщини» – виховати відповідального власника у будинку, розповідає представниця організації. Для того вони із однодумцями їздили, збирали людей та ініціативні групи по будинках, проводили просвітницьку кампанію і бачили, що не вистачає інформації, бо люди не знають куди рухатися і не мають підтримки. Тоді вони й створили ГО «Ресурсний центр підтримки ОСББ Рівненщини» і спочатку на неформальних зустрічах приїздили до будинків у Рівному, щоб поспілкуватися з мешканцями, а потім почали їздити по області. В результаті об’єднали довкола себе людей, які прагнуть змін, які хочуть досягнути чогось більшого – не просто створити ОСББ, а створити спільноту та асоціацію, щоб рухати ідеї та пропозиції не тільки у місті, але й області і можливо вийти навіть на всеукраїнський рівень. Як каже Надія, вони практики, а тому знають, як треба правильно налагодити процеси зсередини. Це простіше зробити, якщо мати об’єднання – не просто мати громадську організацію, не просто пару людей, які ініціативні та практики – юристи, бухгалтери, а але й ті, які об’єднають навколо себе багато голів ОСББ, мають досвід і багато ідей, які самі можливо і не хочуть, або бояться рухати вперед. Коли все ж таки є підтримка, є потужна сила, тоді народжуються ідеї та пропозиції для влади, як зробити краще для ОСББ. Не завжди політики, депутати міської/обласної/Верховної Ради знають, як краще для людей. Можливо, зі свого досвіду треба підказати, як буде правильно, дати свої пропозиції на обговорення.

Об’єднавши будинок мешканці об’єднуються далі, щоб їх бачення, як можна вирішувати проблеми для жителів та ОСББ, якого результату можна досягти, наприклад, яких законодавчих змін, звучало голосніше і потужніше. Тоді вже не одна людина говорить, а багато – ціла асоціація.

Чи готові мешканці спільно попрацювати для загального комфорту?

Надія каже, що люди заклопотані і втомлені через особисті справи, тож розуміє, чому не завжди це виходить. Зазвичай, вдається спільно попрацювати тоді, коли показуєш своїм власним прикладом. Можна писати в чатах про толоку, та поки сам не вийдеш, то результату не буде. Власний приклад – найкращий: от гребеш, сніг, хтось йде, а ти не просто свою машину відкопуєш, але й сусідів. І були такі ситуації, що людина йде, пройде, привітається, бо не можна не привітатися, усі ж усіх знають, і піде. А потім проходить хвилин 10 і виходить вже по іншому одягнена і долучається до роботи. І так один, другий, третій, четвертий із вікна побачить, п’ятий приїхав і вже соромно стати на те місце, де прочищено. А потім уже запитують один одного: «Наступний раз коли?». Але загалом так невелика кількість людей долучається.

Пригадує, що нещодавно членкиня правління одного із рівненських ОСББ розповідала, що вони запровадили систему: «Не хочеш виходити, платиш кошти». Кошти витрачають на пакети, граблі, які поламалися, каву тим людям, які прибирають. Людина, яка не хоче платити, вона виходить і щось прибирає, а людина, яка зайнята і не має можливість, то кавою усіх пригостить. Це теж форма участі, не просто «Я осторонь і ви мені повинні щось зробити», а «Я теж беру участь і можу допомогти, хай іншим ресурсом».

Підсумовуючи, Надія каже, що ОСББ є кращою формою управління будинком, ніж управлінська компанія. Адже саме мешканці, які живуть у будинку ліпше знають, що для них треба. Якщо жителі зробили перший крок – об’єдналися, хай навіть це були не всі люди, не всі бажали цього, але об’єднання відбулося. Процес об’єднання досить кропіткий та довготривалий по часу, тобто не один, не два дні. Хай він складний і не всі його проходять успішно, але варіант ОСББ – точно виграшний.

Переглядайте відеоверсію нашої розмови з Надією Гвоздик тут:

Пам’ятайте, що у період карантину онлайн-комунікації  дуже важливі, тож підписуйтеся на канал Громадської мережі ОПОРА/Рівне у Youtube, щоб залишатися на постійному зв’язку з нами:)

Матеріал підготовлено Рівненською обласною організацією Всеукраїнської громадської організації «Громадянська мережа «ОПОРА»  у межах проєкту «Поінформовані та дієві» за підтримки проєкту «3D Project: Розвиток попри перешкоди. Стійке громадянське суспільство в часи пандемії та в майбутньому», що виконується Фондом Східна Європа і фінансується Європейським Союзом. Думки авторів, викладені у цьому матеріалі, можуть не співпадати з позицією грантонадавачів.