ОПОРА: Скільки разів блокувався український парламент

Дата: 26.02.2013

images-stories-DSC 0706-300300Цьогорічне блокування парламенту – одне з найдовших за тривалістю за роки незалежності. Всього на рахунку семи скликань Верховної Ради України 20 резонансних і різних за масштабами блокувань парламентської трибуни, дві з половиною політичні кризи, які закінчились розпуском парламенту у 1994, 2007 та 2008 роках. Такі дані оприлюднила Громадянська мережа ОПОРА.

 

Сучасні традиції перешкоджання роботі народних депутатів і блокування парламенту були закладені ще у 2000 році Комуністичної партією України та політичними силами лівого спрямування. Частіше за інших до блокувань вдавалися представники партії БЮТ-Батьківщина – вони ініціювали (або взяли участь) в більш ніж половині парламентських протистоянь, що були нами зафіксовані. Менш активними виявилися депутати Комуністичної партії і Партії регіонів – вони ініціювали або взяли участь у близько чверті (25%) блокувань Ради. Не значно відстали від них депутати донедавна парламентської партії «Наша Україна». Найменш активними у відстоюванні своїх інтересів за допомогою блокувань виявилися представники непарламентської (у VII скликанні) Народної партії – вони жодного разу самостійно не вдавалися до блокування головного законодавчого органу країни.

Найдовші за тривалістю блокування:

  1. Парламентська акція із закликом «НАТО – ні!»: 18 січня – 5 березня 2008 року, з одноденною перервою (47 днів).
  2. Протидія переобранню керівництва Верховної Ради (так званий «оксамитовий переворот»): 18 січня – 8 лютого 2000 року (21 день).
  3. Протидія «кнопкодавству»: 5 лютого – 22 лютого 2013 року (17 днів).

Найбільші за кількістю учасників блокування:    

  1. Парламентська акція із закликом «НАТО – ні!»: 18 січня – 5 березня 2008 року, з одноденною перервою (47 днів). Ініціатори – Партія Регіонів (175 депутатів), Комуністична партія України (27 депутатів). Загальна чисельність блокувальників – 202 народних депутати.
  2. Протидія призначенню нового керівника Національного банку України (Сергія Тігіпка замість Володимира Стельмаха): 12-24 грудня 2002 року (12 днів). Ініціатори – «Наша Україна» (103 депутати), Блок Юлії Тимошенко (18 депутатів), Комуністична партія України (60 депутатів), Соціалістична партія України (20 депутатів). Загальна чисельність блокувальників – 201 депутат. 
  3. Створення так званої «антикризової коаліції»: 27 червня – 6 липня 2006 року (10 днів). Ініціатори – Партія Регіонів (186 депутатів).

2008 рік був найбільш інтенсивним за кількістю резонансних блокувань парламенту. З 12 місяців, лише протягом 5 в стінах Верховної Ради не відбувалося жодних протистоянь.

Цікавою особливістю найбільш затяжних блокувань парламенту було те, що зазвичай незадовго до цього відбувалося формування нового складу Кабінету Міністрів. Блокуванню Ради в січні-лютому 2000 року – передувало призначення прем’єр-міністром Віктора Ющенка, блокуванню в грудні 2002 року – передувало формування уряду на чолі з Віктором Януковичем, блокуванню на початку 2008 року – передувало призначення прем’єр-міністром Юлії Тимошенко, зрештою цьогорічному блокуванню (2013 рік) – передувало формування нового урядового кабінету на чолі з Миколою Азаровим.

Детальніше про українські практики блокування парламенту та міжнародний досвід дивіться тут: http://opora.rv.ua/vibori/732-ukrainski-praktyky-blokuvannia-parlamentu.html

 

 

____________________________

 

Прес-центр

 

Громадянська мережа ОПОРА