ПРОМІЖНИЙ ЗВІТ за результатами довготермінового спостереження Громадянської мережі ОПОРА під час позачергових виборів Президента України 2014 року (1 – 23 травня)

Дата: 24.05.2014

images-23 may unian-500x227

Коротко про спостереження

У рамках кампанії моніторингу ОПОРА проводить довго- та короткотермінове спостереження за позачерговими виборами Президента України, проміжними парламентськими (83 округ) та позачерговими місцевими виборами, залучаючи до цього спостерігачів у кожній області України. У 2014 році 190 довготермінових спостерігачів аналізуватимуть перебіг виборчої кампанії від офіційного старту та до оголошення переможців. У день голосування (в кожному з турів) до них долучиться ще дві тисячі короткотермінових спостерігачів. Крім того, ОПОРА забезпечить 500 короткотермінових спостерігачів 25 травня в місті Київ. На основі зібраних даних ОПОРА готуватиме періодичні звіти щодо роботи комісій, висування кандидатів, агітації, використання адмінресурсу, перебігу голосування, підрахунку голосів тощо. Окрім цього, будуть оприлюднені результати швидкого статичного підрахунку (PVT), який є репрезентативним та має вкрай незначну похибку, порівняно з іншими дослідженнями. ШСПГ (PVT) проводитиметься для президентських та столичних виборів (київського міського голови, київської міської ради за списком політичних партій).

Висновки організації базуються виключно на загальновизнаних принципах та критеріях щодо організації і проведення демократичних виборів. Ці стандарти відображено в Кодексі належних практик у виборчих справах Венеціанської комісії, Документі Копенгагенської конференції та Зобов’язаннях країн-учасниць ОБСЄ щодо організації демократичних виборів.

РЕЗЮМЕ

Вибори Президента України відбудуться за будь-яких умов. Чинне законодавство не передбачає порогового рівня явки, чи кількості дільниць, округів, на яких необхідно забезпечити голосування, з метою визнання результатів виборів. Така практика не є забороненою міжнародними стандартами організації демократичних виборів. Не зважаючи на це, опоненти держави Україна та озброєні терористичні групи значно активізувались напередодні дня голосування, з метою формування політичних, а не законодавчих підстав для делегітимізації виборів. На 95 %  дільниць в межах країни підготовка до голосування йде в спокійному та конструктивному форматі, втім, вся увага суспільства прикута до територій у двох східних областях країни.

Реалізація конституційного права громадян обирати ускладнена в 50 % районів Донецької та Луганської областей, через загрози терористичних атак, залякування, погрози, викрадення членів виборчих комісій, знищення документації. Це призводить до того, що значна частина комісій не може виконувати свої повноваження в цивільному режимі, а склад ДВК та ОВК постійно ротується. Станом на 20 травня з моменту формування склад ОВК в межах всієї країни оновлено на 36 %, показники на Луганщині та Донеччині значно вищі. Втручанню у виборчий процес у меншій мірі здатні протистояти представники місцевої міліції, на яку мають серйозний вплив сепаратисти, метою яких стала «заборона», або ж зрив голосування.

У цих складних умовах Верховній Раді довелося приймати рішення щодо змін до ЗУ «Про вибори Президента», метою яких є підсилення безпекових заходів. Зокрема, ЦВК отримала право оперативно змінювати центр округу та приміщення, де розташовано ОВК, на територію більш безпечну для організації необхідних виборчих процедур; комісії рівня окружних та відділів ведення Державного реєстру виборців (за зверненням ЦВК) повинні бути взяті під посилену цілодобову охорону; підвищено рівень безпекових заходів під час транспортування виборчої документації, до яких тепер може залучатися не тільки УМВС, а і СБУ тощо. Втім, вище зазначені заходи можуть бути ефективними лише за умови відсутності саботажу з боку місцевих правоохоронців, залучення кадрових резервів з інших регіонів України, локалізації терористичних груп у місцях проведення АТО.

Спостерігачі ОПОРИ також ведуть підрахунки типів та видів порушень під час виборчого процесу. Всього зафіксовано 297 порушень, серед яких найпоширенішими стали: порушення правил ведення передвиборчої агітації (147 інцидентів), перешкоджання учасникам кампанії чи їх представникам (104). Така ситуація є показовою, адже, порівняно з парламентськими виборами 2012 року, змінився порядок найбільш поширених порушень. Під час національних виборів народних депутатів ВРУ в топ найрейтинговіших інцидентів увійшли адміністративний ресурс та підкуп виборців.

ОПОРА також склала рейтинг активності кандидатів та визначила найбільш поширений тип агітації, який застосовувався під час кампанії. За даними організації, найбільш масштабні агітаційні заходи провели кандидати на пост Президента України Петро Порошенко (1 місце за рівнем активності), Юлія Тимошенко (2), Анатолій Гриценко (3), Олег Тягнибок (4), Олег Ляшко (5 місце). Найбільш пасивними стали Андрій Гриненко, Володимир Саранов, Василь Цушко, Зорян Шкіряк, Олександр Клименко. Рейтингування ґрунтується на узагальненні даних про застосування кандидатами різних видів агітаційної активності в усіх 213 округах. За результатами моніторингу ОПОРИ найпоширенішим видом передвиборчої агітації на позачергових виборах Президента України стала реклама в медіа (публікації, повідомлення, виступи, сюжети в місцевих ЗМІ (телебачення, радіо, газети, Інтернет). Другим за популярністю видом агітації стала зовнішня реклама. Вулична агітації займає третю позицію. Найменш активно кандидати та їхні виборчі штаби проводили пряму роботу із виборцями.

Останні соціологічні дослідження свідчать про готовність українців йти голосувати та потенційно високу явку. Підтвердженням цього є той факт, що українці масово попіклувались про можливість проголосувати не за місцем реєстрації. Всього 171 078 громадян України написали заяви до відділів ведення Державного реєстру виборців про тимчасову зміну місця голосування. 34 % з них – це члени дільничних виборчих комісій. Найчастіше українці виявляли бажання проголосувати за місцем перебування, а не фактичної реєстрації у Києві – 20 257 осіб, Львові – 14 032 та в Київській області – 13 531 особа. 4 451 жителів Криму та 1 587 жителів м. Севастополь змінили місце голосування з півострова на континентальну частину. Найбільше з них голосуватиме в Києві – 1 483, Миколаєві – 763 та Київській області – 442 особи.

Діяльність окружних та дільничних виборчих комісій, ротації

Напередодні дня голосування основний виклик виборчого процесу, спільний для усіх регіонів України, полягає у необхідності належної організації роботи дільничних виборчих комісій. ДВК, які поспішно були сформовані 6 травня, протягом усього цього часу функціонують в умовах масових ротацій складу комісій, спричинених внесенням численних подань про заміну членів суб’єктами подання – кандидатами в Президенти. Ротації складу ДВК, насамперед, зумовлені неякісною організацією штабами кандидатів процесу відбору та підготовки членів виборчих комісій. Також значна частина членів виборчих комісій у східних областях України відмовляється від виконання своїх обов’язків через постійні погрози та фізичний тиск з боку проросійських терористичних угруповань.

На цей час ДВК в цілому успішно виконали основні виборчі процедури – отримали списки виборців, інформаційні плакати та доставили виборцям іменні запрошення. Однак через постійні кадрові ротації в комісіях, мінімальний склад більшості з них, недостатній рівень компетентності їх членів – існує реальна ймовірність виникнення значних проблем і організаційних труднощів у роботі дільниць у день голосування.

Варто відзначити, що в цих складних умовах окружні виборчі комісії в цілому впорались зі своїми обов’язками і оперативно вирішували проблеми щодо замін у складі ДВК та паралельно виконували інші передбачені календарним планом організаційні функції. Хоча поточна робота самих ОВК теж була ускладнена постійними змінами їх складу, які масово здійснювали більшість кандидатів у Президенти. Загалом, склад ОВК (станом на 20 травня) було оновлено більш ніж на третину (36 %). Основною причиною ротацій було внесення подання про заміну члена виборчої комісії суб’єктом, за поданням якого кандидатуру такого члена було включено до складу виборчої комісії. У відсотковому відношенні рекордсменами за замінами виявилися Василь Цушко (83 % членів ОВК від цього кандидата припинили повноваження достроково і були замінені), Володимир Саранов (74 % замін) і Ренат Кузьмін (71 % замін). Найменше ротували своїх представників у ОВК кандидати Олег Тягнибок (9 % замін) і Зорян Шкіряк (9 %). У зв’язку з офіційною відомою від балотування кандидатів Наталії Королевської та Олега Царьова зі складу усіх ОВК були виключені їхні представники – 210 та 156 членів ОВК відповідно. Значна часта членів комісій від деяких кандидатів, які де-факто припинили участь у виборчій кампанії (зокрема Петро Симоненко), на практиці саботують роботу виборчих комісій.  

Протягом травня окружні виборчі комісії здійснювали формування дільничних виборчих комісій, приймання та передачу виборчих бюлетенів, передачу інформаційних плакатів ДВК, реєстрацію офіційних спостерігачів від кандидатів і громадських організацій. В цілому, ОВК якісно виконали покладені на них обов’язки, однак найбільші труднощі і окремі порушення мали місце на етапі утворення ДВК і в ході внесення змін до їх персонального складу. Ситуація ускладнювалася тим, що в складі самих ОВК тривав процес масових ротацій.

На етапі комплектування дільничних виборчих комісій спостерігачами було зафіксовані окремі зловживання з боку ОВК. Зокрема, в Полтавській області окружні виборчі комісії неправомірно не  приймали заяви від членів ДВК про відмову від керівних посад та роботи в ДВК і натомість пропонували їм звертатися за ротацією до штабу, який робив подання. А у Львівській області ОВК 
№ 123 порушила принцип пропорційного розподілу керівних посад у складі ДВК відповідно до подань довірених осіб кандидатів. Після того, як за допомогою інформаційно-аналітичної системи «Вибори Президента України» члени комісії визначили частки, голова ОВК запропонував членам комісії та довіреним особам від кандидатів самостійно узгодити керівні посади на всіх ДВК (на погоджувальних зборах), тобто, розділити керівний склад ДВК згідно квот за бажанням осіб, що робили ці подання. Проте їм це не вдалося зробити відповідно до квот, розрахованих програмою, що видно з аналізу затверджених складів дільничних комісій. Зокрема, такі кандидати, як Тимошенко, Порошенко, Богомолець та Тягнибок отримали більше представників у керівному складі комісій, аніж це передбачалося запропонованим пропорційним розподілом. Натомість у результаті домовленостей зменшилися квоти кандидатур, поданих від Куйбіди, Ляшка, Тігіпка та Маломужа. Такий розподіл був узгоджений та проголосований на засіданні окружної комісії 6 травня. Тим самим члени комісії порушили норму Закону «Про вибори Президента України» – п.11 ст.24, що визначає право кожного суб’єкта подання на пропорційну частку кожної категорії керівних посад.

Хоча більшість утворених ДВК вчасно провели перші засідання, спостерігачами виявлено типові проблеми з їх організацією. Найчастіше – це відсутність кворуму.   

Практично усі окружні виборчі комісії провели навчання членів ДВК. Також виборчі дільниці забезпечені методичними посібниками, в яких детально розглянуті всі питання, що стосуються виборів Президента України в 2014 році. Однак, з огляду на те, що персональний склад ДВК вже після проведення навчання далі ротувався (не менше ніж на третину, а подекуди й на половину), нові члени ДВК не пройшли відповідного навчання. Це негативно вплине на якість роботи ДВК, насамперед, у день голосування. Крім того, заміни деструктивно впливають на поточний процес організації роботи ДВК, адже окремих людей, що вже почали виконували конкретні обов’язки (розносили запрошення, готували кабінки для голосування), раптово змінюють, коли роботу ще не завершено.

У східних областях України критичною проблемою є часті випадки відмови членів ДВК від роботи в комісіях через загрози особистій безпеці. Іншою, типовою для усієї України, причиною ротацій в складі ОВК є наявність у них осіб, які не давали своєї згоди на участь в роботі комісій і були самовільно внесені довіреними особами кандидатів, або неіснуючі особи («мертві душі»). Фактів зриву роботи ДВК з причин неукомплектованості складу ДВК поки що не зафіксовано.

У травні ДВК були зобов’язані отримали попередні списки виборів від відділів ведення Держреєстру і надати виборцям можливість ознайомитися зі списком виборів у приміщенні дільниці. Суттєвих порушень на цьому етапі громадські спостерігачі не виявили. Більшість ДВК надала можливість вільно ознайомитися зі списками виборців, однак є випадки (Закарпатська область), коли приміщення ДВК були тимчасово зачиненими. Також зафіксовані окремі випадки (Одеська область), коли список виборців був зачинений у сейфі, або постійно знаходився в голови комісії, якого не було на місці.

Іншою важливою функцією ДВК стала доставка іменних запрошень виборцям. За інформацією ДВК, практично усі запрошення розповсюджені, однак до спостерігачів надходять звернення виборців на відсутність у них запрошень (зокрема, в Одеській області).  

Діяльність окружних та дільничних виборчих комісій у нестабільних регіонах (Луганська, Донецька область).

В умовах військової агресії Російської Федерації щодо України з боку проросійських терористичних угруповань процес адміністрування виборчого процесу в Луганській та Донецькій областях ускладнений, а подекуди і паралізований. Можливість належної організації виборів у більшості округів регіону практично зведена до мінімуму.

За оцінками спостерігачів, у 14 з 22 округів Донеччини існує висока ймовірність зриву голосування. У 7 округах є суттєві проблеми із підготовкою виборів, але вживаються заходи із стабілізації ситуації. Лише в ТВО № 41 (м. Донецьк) спостерігачі  не фіксують значних ризиків для виборчого процесу. Абсолютна більшість комісій Донеччини працює в надзвичайних умовах, фактично підпільно і не афішуючи своєї діяльності. У відповідності до розпорядження в.о. Президента України приміщення ОВК перебувають під охороною правоохоронних органів. На практиці ця охорона не забезпечує безпеку членів комісій та не перешкоджає захопленню приміщень комісій бойовиками сепаратистських угруповань. У Луганській області робота деяких ОВК (№ 105, 106, 108, 111) в буквальному розумінні заблокована сепаратистами т.зв. Луганської народної республіки, інші ОВК (№ 107, 109, 112, 113, 116) працюють із суттєвими перешкодами з боку сепаратистів. Лише ОВК № 114 і 115 у північних районах області (Біловодський, Марківський, Міловський, Новопсковський, Білокуракинський, Кремінський, Новоайдарський, Сватівський, Старобільський, Троїцький райони) працюють у штатному режимі. Вибори в 113 окрузі (Рубіжне) і частково в 110 (Лисичанськ), можливо організувати лише у випадку, якщо ситуація оперативно буде взята під контроль.

Таблиця 1.

 «Розподіл ТВО Донецької та Луганської областей за рівнем імовірності зриву голосування 25 травня 2014 р. Станом на 20.05.2014»

Округи із стабільною ситуацією, низькою імовірністю зриву голосування
Округи із високою імовірністю зриву голосування, серйозними безпековими викликами, терористичними загрозами
Округи із невизначеною ситуацією (є ризики, але вживаються заходи із стабілізації ситуації)
ТВО № 41
ТВО № 42
ТВО № 43
ТВО № 114
ТВО № 45
ТВО № 44
ТВО № 115
ТВО№ 47
ТВО № 46
ТВО № 48
ТВО № 49
ТВО № 50
ТВО № 55
ТВО № 51
ТВО № 56
ТВО № 52
ТВО № 61
ТВО № 53
ТВО № 110
ТВО № 54
ТВО №112
ТВО № 57
ТВО № 58
ТВО № 59
ТВО № 60
ТВО № 62
ТВО № 105
ТВО № 106
ТВО № 107
ТВО № 108
ТВО № 109
ТВО № 111
ТВО № 113
ТВО № 116

Донецька область

Сепаратистські виступи дестабілізують виборчий процес на Донеччині та створюють серйозні перешкоди для вільного волевиявлення громадян. Озброєні бойовики так званої «Донецької народної республіки» здійснюють постійні напади на приміщення ОВК та ДВК, захоплюють в полон та залякують членів виборчих комісій. Зокрема, 20 травня бойовики розгромили приміщення окружної комісії № 46 в Артемівську. Злочинці з автоматичною зброєю в руках увірвалися в будівлю міськради, в якій знаходиться окружна комісія. Вони забрали зброю в охорони, розгромили приміщення комісії, вкрали документацію і частину особистих речей членів ОВК.

Водночас 19 травня вчинено низку протиправних дій, спрямованих на зрив роботи виборчих комісій. У тому числі бойовики взяли у заручники голову окружної комісії № 44 Людмилу Петрівну Бушуєву, але пізніше жінка була звільнена з полону. На дільниці № 141844 округу № 43 в Донецьку троє озброєних представників «ДНР» погрожували життю голові дільничної комісії. Вони вимагали припинити процес підготовки до виборів Президента України. Погрожували вбити голову, якщо комісія буде продовжувати свою роботу.

Також в Шахтарську двоє озброєних представників «Донецької народної республіки» намагалися заблокувати роботу окружної комісії № 55. Вони вимагали, щоб члени комісії віддали їм печатку та всю документацію, погрожували зброєю. Ситуацію вирішили працівники правоохоронних органів, які домовились з представниками «ДНР» щодо розблокування комісії.

Представники «ДНР» здійснювали напади на ОВК № 54 (м. Торез), ОВК № 42 (м. Донецьк), ОВК № 48 (Краматорськ), ОВК № 52 (Горлівка). ОВК № 53 у Єнакієвому функціонує в дуже складних умовах. Приміщення міської ради, де зареєстрована ОВК захоплено. ОВК постійно перебуває в різних місцях. ОВК № 53 звернулася до мера міста Олейника В.В. за допомогою щодо отримання приміщення 
(з пропозицією повернутися до міської ради, де зареєстрована ОВК), на що він їм відмовив, сказавши, що це призведе до кровопролиття в місті. 15 травня відбулося пограбування приміщення ОВК № 45. Озброєні особи вкрали системні блоки комп’ютерів, які знаходяться на балансі ОВК. Натомість 21 травня невідомі на підставі «розпорядження» так званої Донецької народної республіки опечатали приміщення ОВК № 45.

У Донецькій області виборчий процес характеризується суттєвими та організаційними викликами. За оцінками спостерігачів, у 14 з 22 округів Донеччини існує висока імовірність зриву голосування.  
У 7 округах є суттєві проблеми із забезпечення виборчого процесу, але вживаються заходи зі стабілізації ситуації. Лише в ТВО № 41 (м. Донецьк) спостерігачі не зафіксували значних ризиків для виборчого процесу.

Протягом звітного періоду незаконні озброєні формування посилили тиск на членів виборчих комісій, активізували протизаконну діяльність із зриву виборів у Донецькій області. Зафіксовані масові випадки захоплень приміщень окружних та дільничних виборчих комісій та незаконного утримання  членів відповідних комісій. Ці обставини деморалізують членів ДВК та ОВК та ставлять під сумнів їх здатність організувати голосування на належному рівні.

У Донецькій області зафіксовані масові випадки порушення ДВК крайнього терміну проведення перших засідань. Ці порушення визначалися трьома обставинами: 1) відсутність кворуму на засіданнях ДВК; 2) частина ДВК досі не сформована; 3) складна криміногенна ситуація. Зокрема,  у ТВО № 43 лише  70 % ДВК провели свої перші засідання.  Питання кворуму стає дедалі актуальнішим щодня, оскільки люди просто бояться виходити на роботу.

В окрузі № 55 (м. Харцизьк) не сформовані 11 з 95  ДВК, так як ОВК не може сформувати ДВК у мінімальному складі. Натомість у ТВО № 58 заміни у складі ДВК мають масовий характер. На  поточний момент в окрузі не працює 10 з 116  ДВК.

В окрузі № 57 функціонує лише  14  з 113 ДВК. У ТВО № 49 перші засідання ДВК також проходили із масовими порушеннями через відсутність кворуму. У ТВО № 52 станом на ранок 19 травня лише 10 з 109 ДВК провели перше засідання. За даними ОВК, великі проблеми щодо роботи ДВК спостерігаються у Дзержинську, де міська рада знаходиться під контролем бойовиків ДНР.

У Донецькій області лише незначна частина ДВК отримала попередні списки виборців. Зокрема, станом на 19 травня 6 із 99 ДВК ТВО № 43 отримали списки виборців. У ТВО № 49 із 103 звичайних виборчих дільниць лише 51 дільниця отримала попередні списки виборців. В окрузі № 60 з 148 ДВК лише 55 отримали попередні списки виборців. Абсолютна більшість ДВК регіону не забезпечують можливості для ознайомлення із попередніми списками виборців.

Лише у поодиноких випадках виборці регіону отримали іменні запрошення.

Луганська область

Члени виборчих комісій (особливо ОВК), часто отримують погрози з боку сепаратистів. Міліція, в більшості випадків, ігнорує протиправні дії. У багатьох містах та районах місцева влада або відкрито демонструє підтримку сепаратистам (наприклад, Луганська обласна рада, міський голова Антрацита), або не чинить опору.

У ВО № 110 07 травня 2014 року група озброєних сепаратистів захопила близько 20 членів ДВК та двох членів ОВК № 110, зокрема Сергія Лозового, у заручники. Інцидент відбувся у будівлі Попаснянської районної держадміністрації у той момент, коли реєстрували членів ДВК для роботи на виборчих дільницях Попаснянського району. Сепаратисти також знищили усю документацію і відібрали особисті документи членів комісій.

17 травня 2014 року сепаратисти застосовували фізичну силу щодо членів ДВК № 440555 у ВО 
№ 114. О першій половині дня один з сепаратистів побив члена ДВК, коли той розносив запрошення виборцям селища Степове. Близько обіду було вчинено напад з погрозами і застосуванням холодної збої (ножа) на голову ДВК (с. Верхньобогданівка, Станично-Луганський район). Обидва члени ДВК подали заяву до міліції, але МВС не має можливості відреагувати у зв’язку з тим, що фактично весь склад працівників переведений до м. Старобільськ.

В ніч на 15 травня представники т.зв. «Луганської народної республіки» проникли до приміщення 105 ОВК, забрали комп’ютерні сервери та виборчу документацію. Згодом погрожували Голові ОВК, та прийшли до нього додому. Голови ОВК в цей час вдома не було, нападники побили його дружину й пограбували квартиру.

15 травня 2014 року озброєна група сепаратистів увірвались до будівлі, де розташована ОВК № 106. Було викрадено списки виборців і усі печатки ДВК. Нападники забрали 2 системних блоки, де зберігалась вся документація ОВК, а також захопили у полон двох працівників – програміста та системного адміністратора.

Група озброєних людей розтрощила приміщення ОВК № 108 і частково знищила виборчу документацію. Подібні інциденти мали місце в ОВК № 109 і 114.

В Луганській області ротації у складі ОВК з моменту утворення відповідних комісій продовжуються. Зокрема на ОВК № 110 працює лише 8 членів комісії, але на роботу виходить лише троє і жоден з кандидатів не надає інших людей для замін у складі ОВК № 110. Погрози та фізичний тиск на членів комісій призводять до відмову людей працювати.

Навчання членів ДВК відбулося у ТВО № 105 (було проведено не повністю через загрозу захоплення приміщення ОВК сепаратистами), 106, 107, 110, 112, 113, 114, 115. Не вдалося провести навчання  відповідно у ТВО № 108, 109, 111, 116.

На рівні ДВК зміна персонального складу теж проходить досить інтенсивно, відбуваються майже щоденні заміни. Представники всіх кандидатів у Президенти відмовляються від роботи в ряді ДВК. Основною причиною є загроза життю і здоров’ю самих членів ДВК, а також озвучена заборона на проведення виборів на території Луганської області представниками т.зв. «Луганської Народної Республіки». Наприклад, на території ВО № 109 працює лише 38 зі 142 ДВК (19 – у м. Красний Луч. 
19 – у Перевальському районі). На території виборчого округу № 114 у Станично-Луганському районі працює лише 14 з 43 ДВК. Постійно відбуваються ротації у складі ДВК в межах ВО № 116 (Первомайськ), де ДВК практично не працюють.

Попередні списки виборців були передані в ТВО № 107, 112, 113, 114, 115. Викрадення списків виборців відбулось в ОВК  № 105, 106, 113. Більшість ДВК не мають можливості забезпечувати ознайомлення виборців із попередніми списками. У ОВК  № 114 на території Станично-Луганського і Слов’яносербського районів лише частина ДВК мають можливість забезпечувати ознайомлення виборців із попереднім списком виборців.

Іменні запрошення отримали виборці ТВО № 107, 109, 115, 110 (у Попоснянскому районі вони роздані частково), 112, 113, 114 (у Станично-Луганському районі розповсюдження іменних запрошень було призупинено через дії сепаратистів). У 105 та 106 іменні запрошення були роздані лише частково.

Конфлікти та публічні інциденти, пов’язані із виборчою кампанією

Ключовим фактором дестабілізації виборчого процесу залишаються озброєні сепаратистські виступи в Донецькій та Луганській областях. Визнані Генеральною прокуратурою терористичними організації «Донецька народна республіка» та «Луганська народна республіка» вчиняють масові злочини проти виборчих прав громадян. Мішенню терористів стали члени виборчих комісій, приміщення, майно та обладнання відповідних комісій. Серйозне занепокоєння викликають спроби екстремістів залякувати виборців фізичною розправою за участь у голосуванні на позачергових виборах Президента України.  Крім цього, протиправні дії із захоплення телекомунікаційних об’єктів у Донецькій та Луганській областях обмежили доступ громадян до українських ЗМІ, що ускладнило розповсюдження на цих територіях об’єктивної та збалансованої інформації про вибори.

Системні дії незаконних формувань на Донеччині та Луганщині призвели до потенційного зриву голосування у значній частині територіальних громад цих регіонів. У зв’язку із інтенсивним пересуванням терористичних груп територією, на поточний момент складно адекватно оцінити кількість виборців, які можуть бути позбавлені права голосу. Вперше за всі роки Незалежності України держава зіштовхнулася із настільки масштабною протидією вільному волевиявленню громадян, що вимагає від правоохоронних органів неординарних зусиль та нестандартних підходів до забезпечення правопорядку 25 травня 2014 р.

У Донецькій та Луганській областях сепаратисти не лише залякують членів виборчих комісій, а й вдаються до акцій, що дестабілізують загальнополітичну ситуацію в регіонах. Зокрема, міський голова Горлівки Євген Клеп під загрозою застосування щодо нього вогнепальної зброї написав заяву про складання власних повноважень. У свою чергу, сепаратисти оголосили «народним мером» Горлівки Євгена Матюху. Як виявилося, Матюха займає посаду голови ОВК № 52 за квотою кандидата на пост Президента України Миколи Маломужа. Також у Горлівці зафіксовано викрадення сепаратистськими угрупованнями в.о. директора державного підприємства «Артемвугілля» Миколи Алишева. Посадовця було звинувачено у намірах звільнити з підприємства прихильників терористичної організації «Донецька народна республіка». Поодинокі кримінальні випадки зафіксовані і в деяких інших регіонах. У м. Сміла (Черкаська обл.) було здійснено підпал приміщення виборчого штабу Петра Порошенка.

У низці регіонів України здійснено ротацію керівного складу правоохоронних органів. Зокрема, начальника ГУ МВС України у Миколаївській області Юрія Седнева призначено начальником Донецького міського управління внутрішніх справ. Враховуючи деморалізацію та політичну заангажованість працівників МВС м. Донецьк, це призначення розглядається як антикризовий захід. Натомість ГУ УМВС у Миколаївській області отримало нового керівника – Артура Мерікова. На Одещині призначено нового керівника обласного управління МВС України. Ротація пов’язана із трагічними подіями 02 травня в м. Одеса, коли внаслідок масштабних провокацій та бездіяльності правоохоронців відбулася масова загибель людей. Зміни у керівництві правоохоронних органів відбулися і в Кіровоградській області. В умовах надзвичайних безпекових викликів для виборчого процесу кадрові зміни в правоохоронних органах набувають особливого значення.

У регіонах продовжуються кадрові ротації в райдержадміністраціях (Донецька, Львівська, Хмельницька,  Харківська, Житомирська області). Натомість передвиборча кампанія впливає на певні зміни в керівництві органів місцевого самоврядування та депутатському корпусі місцевих рад. Зокрема, низка депутатів Миколаївської обласної ради, обраних від Партії регіонів, утворили нові депутатські групи «Сильна Миколаївщина» та «Єдність». У цій же раді окремі депутати, обрані від Партії регіонів та ВО «Батьківщина», на підтримку Петра Порошенка утворили депутатську групу «Солідарність». Натомість у Вінницькій обласні раді створено нову депутатську групу – «Справедливість», до складу якої переважно увійшли колишні члени фракції Партії регіонів. 
В Ужгородській міській раді виник конфлікт між членами фракції ВО «Батьківщина», що пов’язано із заміною керівника виборчого штабу Юлії Тимошенко у ТВО № 69.

Зафіксовані поодинокі передвиборчі конфлікти, пов’язані із діяльністю ЗМІ. Зокрема, окремі медіа 
м. Мелітополь Запорізької області публічно звернулися до кандидата на пост Президента України Петра Порошенка щодо монополізації інформаційного контенту комунального підприємства ТРК «Мелітополь» на його користь.

За виключенням Донецької та Луганської областей спостерігачами ОПОРИ не зафіксовано конфліктів, які можуть суттєво перешкоджати вільному волевиявленню громадян.

Активність кандидатів на пост Президента України

За даними Громадянської мережі ОПОРА, найбільш масштабні передвиборчі кампанії провели кандидати на пост Президента України Петро Порошенко (1 місце за рівнем активності), Юлія Тимошенко (2), Анатолій Гриценко (3), Олег Тягнибок (4), Олег Ляшко (5 місце). Сергій Тігіпко,  Михайло Добкін, Ольга Богомолець за рівнем активності їхніх передвиборчих кампаній посідають 6, 7, 8 місця відповідно серед 21 кандидата на пост Президента України. Найбільш пасивно проводили передвиборчу кампанію Андрій Гриненко, Володимир Саранов, Василь Цушко, Зорян Шкіряк, Олександр Клименко. Це рейтингування базується на узагальненні даних про застосування кандидатами різних видів агітаційної активності в усіх 213 округах.

Кандидати найбільше вдавалися до агітації в місцевих медіа. У цьому сегменті перше місце займає Юлія Тимошенко. Зовнішня реклама є другим за популярністю серед кандидатів засобом агітації (1 місце – Петро Порошенко). Вуличні форми найбільше застосовувала Юлія Тимошенко. Натомість Петро Порошенко та його представники найчастіше вдавалися до прямої роботи із виборцями. У той же час кампанія «від дверей до дверей», збір підписів, листування, зустрічі з громадянами не стали популярними заходами серед усіх кандидатів.

У травні 21 кандидат на пост Президента України продовжував боротьбу за симпатії виборців. За кількістю кандидатів, які змагаються за голоси виборців, позачергові вибори Президента України поступаються лише  кампанії  2004 р.  Тоді на найвищу посаду в країні балотувалися 24 особи.

До 02 травня включно кандидати мали право подати до ЦВК заяву про відмову балотуватися. Такою можливістю скористалися двоє: Олег Царьов та Наталя КоролевськаЩе три кандидата (Петро Симоненко, Зорян Шкіряк та Олександр Клименко) зробили заяви про зняття власних кандидатур пізніше встановленого законодавством терміну. Тож вони не матимуть правових наслідків і кандидати залишатимуться у виборчому бюлетені та процесі загалом.

Спостерігачі ОПОРИ дослідили передвиборчу кампанію кандидатів на пост Президента України в усіх 213 територіальних виборчих округах. Моніторинг кампанії кандидатів у територіальних виборчих округах здійснювався за 5 видами передвиборчої активності: 1) наявність в окрузі зовнішньої реклами кандидата; 2) активність у медіа в розрізі округів; 3) проведення кандидатом в окрузі вуличної агітації; 4) проведення прямої роботи із виборцями; 5) наявність в окрузі постійною діючого виборчого штабу кандидата. За даними з кожного округу сформовано рейтинг активності кандидатів на пост Президента України у передвиборчий період. Цей рейтинг відображає рівень охоплення кандидатами виборчих округів своєю агітаційною діяльності, характеризує масштабність передвиборчої кампанії кожного претендента на пост Глави держави, показує найбільш популярні види агітації. 4 з 5 параметрів аналізу стосується агітації, 1 – масштабності організаційної структури кандидата, створеної для проведення передвиборчої кампанії.

Таблиця 2.

«Види активності кандидатів на пост Президента України у розрізі 213 територіальних виборчих округів.»

Види передвиборчої агітації
Масштабність організаційної структури
  1. Зовнішня реклама
  2. Медійна реклама
3.Вулична агітація
4.Пряма робота із виборцями
5. Наявність в окрузі виборчого штабу кандидата
Білборди, сітілайти, плакати тощоМедійна агітація – публікації, повідомлення, виступи, сюжети в місцевих ЗМІ (телебачення, радіо, газети, Інтернет)Мітинги, походи, демонстрації, пікети; робота в наметах; розповсюдження друкованих агітаційних матеріалів; концерти, вистави, спортивні змагання, демонстрація фільмів тощоКампанія «від дверей до дверей», зустрічі з виборцями, збір підписів, телефонний обдзвін, пряме листуванняПостійно діюча структура із штатними одиницями, активність якої спрямовується на забезпечення передвиборчої кампанії кандидат

Також складено окремі рейтинги по кожному виду агітаційної діяльності, що відображають кількість округів, в яких вони зафіксовані. Також визначено масштабність організаційних структур кандидатів, які були розгорнуті у виборчих округах.

Найпоширеніші форми агітації

За результатами моніторингу ОПОРИ найпоширенішим видом передвиборчої агітації на позачергових виборах Президента України стала реклама в медіа (публікації, повідомлення, виступи, сюжети в місцевих ЗМІ (телебачення, радіо, газети, Інтернет). Найбільша кількість  кандидатів вдавалася до цієї форми агітації у найбільшій кількості виборчих округів. Другим за популярністю видом агітації стала зовнішня реклама. Вулична агітації займає третю позицію. Найменш активно кандидати та їхні виборчі штаби проводили пряму роботу із виборцями.

У сегменті медійної реклами у виборчих округах найбільше представлені Юлія ТимошенкоПетро ПорошенкоСергій ТігіпкоАнатолій ГриценкоОлег Тягнибок. Найменше до цього виду передвиборчої агітації вдавалися Василь ЦушкоОлександр КлименкоАндрій Гриненко,Володимир СарановВасиль Куйбіда.

Таблиця 3. 

«Медійна реклама кандидатів у 213 виборчих округах»

Кандидат на пост Президента України
Кількість виборчих округів, охоплених медійною рекламою кандидата
1.
Тимошенко Юлія Володимирівна
164
2.
Порошенко Петро Олексійович
162
3.
Тігіпко Сергій Леонідович
113
4.
Гриценко Анатолій Степанович
112
5.
Тягнибок Олег Ярославович
101
6.
Ляшко Олег Валерійович
93
7.
Добкін Михайло Маркович
79
8.
Богомолець Ольга Вадимівна
75
9.
Коновалюк Валерій Ілліч
46
10.
Симоненко Петро Миколайович
39
11.
Кузьмін Ренат Равелійович
30
12.
Ярош Дмитро Анатолійович
29
13.
Рабінович Вадим Зіновійович
22
14.
Бойко Юрій Анатолійович
22
15.
Маломуж Микола Григорович
13
16.
Шкіряк Зорян Несторович
13
17.
Куйбіда Василь Степанович
11
18.
Саранов Володимир Георгійович
10
19.
Гриненко Андрій Валерійович
7
20.
Клименко Олександр Іванович
7
21.
Цушко Василь Петрович
7

У сегменті зовнішньої реклами до п’ятірки найактивніших кандидатів входять Петро Порошенко,Анатолій ГриценкоМихайло ДобкінСергій ТігіпкоОлег Ляшко. Найменше в округах зовнішню рекламу використовували Юрій БойкоВасиль ЦушкоОлександр КлименкоАндрій Гриненко,Василь Куйбіда.

Таблиця 4.

«Зовнішня реклама кандидатів у 213 виборчих округах»

Кандидат на пост Президента України
Кількість виборчих округів, охоплених зовнішньою рекламою кандидата
1.
Порошенко Петро Олексійович
158
2.
Гриценко Анатолій Степанович
152
3.
Добкін Михайло Маркович
138
4.
Тігіпко Сергій Леонідович
126
5.
Ляшко Олег Валерійович
125
6.
Тимошенко Юлія Володимирівна
123
7.
Коновалюк Валерій Ілліч
86
8.
Тягнибок Олег Ярославович
85
9.
Богомолець Ольга Вадимівна
41
10.
Кузьмін Ренат Равелійович
30
11.
Симоненко Петро Миколайович
15
12.
Саранов Володимир Георгійович
11
13.
Ярош Дмитро Анатолійович
10
14.
Рабінович Вадим Зіновійович
4
15.
Маломуж Микола Григорович
2
16.
Шкіряк Зорян Несторович
2
17.
Куйбіда Василь Степанович
2
18.
Гриненко Андрій Валерійович
2
19.
Клименко Олександр Іванович
2
20.
Цушко Василь Петрович
2
21.
Бойко Юрій Анатолійович
1

У сегменті вуличної агітації (мітинги, походи, демонстрації, пікети; робота в наметах; розповсюдження друкованих агітаційних матеріалів; концерти, вистави, спортивні змагання, демонстрація фільмів тощо) найвищу активність проявляли Юлія ТимошенкоПетро ПорошенкоАнатолій ГриценкоОлег Тягнибок та Олег Ляшко. Майже не використовували цей вид агітації Олександр Клименко, Зорян Шкіряк,  Василь Цушко, Андрій Гриненко, Микола Маломуж.

Таблиця 5. 

«Вулична агітація кандидатів у 213 виборчих округах»

Кандидат на пост Президента України
Кількість виборчих округів, охоплених вуличною агітацією кандидата
1.
Тимошенко Юлія Володимирівна
157
2.
Порошенко Петро Олексійович
153
3.
Гриценко Анатолій Степанович
149
4.
Тягнибок Олег Ярославович
126
5.
Ляшко Олег Валерійович
86
6.
Богомолець Ольга Вадимівна
54
7.
Тігіпко Сергій Леонідович
53
8.
Симоненко Петро Миколайович
37
9.
Добкін Михайло Маркович
32
10.
Ярош Дмитро Анатолійович
30
11.
Бойко Юрій Анатолійович
14
12.
Коновалюк Валерій Ілліч
4
13.
Рабінович Вадим Зіновійович
4
14.
Куйбіда Василь Степанович
4
15.
Кузьмін Ренат Равелійович
1
16.
Саранов Володимир Георгійович
1
17.
Маломуж Микола Григорович
1
18.
Гриненко Андрій Валерійович
1
19.
Цушко Василь Петрович
1
20.
Шкіряк Зорян Несторович
0
21.
Клименко Олександр Іванович
0

Найбільше вдавалися до  прямої роботи із виборцями (кампанія «від дверей до дверей», зустрічі з громадянами, збір підписів, телефонний обдзвін, пряме листування) Петро Порошенко, Юлія Тимошенко, Анатолій Гриценко,  Олег Тягнибок, Ольга Богомолець. Не використовували цей вид агітації Олександр Клименко, Зорян Шкіряк, Василь Цушко, Володимир Саранов, Ренат Кузьмін, Валерій Коновалюк, Юрій Бойко.

Таблиця 6. 

«Пряма робота  кандидатів  із виборцями у 213 виборчих округах»

Кандидат на пост Президента України
Кількість виборчих округів, охоплених прямою роботою кандидата із виборцями
1.
Порошенко Петро Олексійович
111
2.
Тимошенко Юлія Володимирівна
105
3.
Гриценко Анатолій Степанович
64
4.
Тягнибок Олег Ярославович
64
5.
Богомолець Ольга Вадимівна
46
6.
Ляшко Олег Валерійович
40
7.
Тігіпко Сергій Леонідович
25
8.
Добкін Михайло Маркович
19
9.
Симоненко Петро Миколайович
8
10.
Ярош Дмитро Анатолійович
6
11.
Куйбіда Василь Степанович
6
12.
Маломуж Микола Григорович
5
13.
Рабінович Вадим Зіновійович
3
14.
Гриненко Андрій Валерійович
2
15.
Бойко Юрій Анатолійович
0
16.
Коновалюк Валерій Ілліч
0
17.
Кузьмін Ренат Равелійович
0
18.
Саранов Володимир Георгійович
0
19.
Цушко Василь Петрович
0
20.
Шкіряк Зорян Несторович
0
21.
Клименко Олександр Іванович
0

Організаційні структури кандидатів у виборчих округах

У 213 територіальних виборчих округах ОПОРА проаналізувала діяльність виборчих штабів як постійно діючих структур, спрямованих на забезпечення передвиборчої кампанії кандидатів. Найбільш потужні мережі виборчих штабів у виборчих округах розгорнули Юлія ТимошенкоПетро Порошенко, Анатолій ГриценкоОлег ТягнибокОлег Ляшко. Майже не мають своїх постійно діючих організаційних структур в округах Андрій Гриненко, Володимир Саранов,  Василь Цушко,  Вадим Рабінович, Ренат Кузьмін.

Таблиця 7. 

«Штаби кандидатів у виборчих округах»

Кандидат на пост Президента України
Кількість виборчих округів, в яких діють постійні виборчі штаби кандидатів
1.
Тимошенко Юлія Володимирівна
182
2.
Порошенко Петро Олексійович
175
3.
Гриценко Анатолій Степанович
150
4.
Тягнибок Олег Ярославович
136
5.
Ляшко Олег Валерійович
97
6.
Тігіпко Сергій Леонідович
96
7.
Симоненко Петро Миколайович
88
8.
Богомолець Ольга Вадимівна
84
9.
Добкін Михайло Маркович
80
10.
Ярош Дмитро Анатолійович
48
11.
Куйбіда Василь Степанович
35
12.
Маломуж Микола Григорович
32
13.
Клименко Олександр Іванович
21
14.
Бойко Юрій Анатолійович
17
15.
Шкіряк Зорян Несторович
16
16.
Коновалюк Валерій Ілліч
15
17.
Кузьмін Ренат Равелійович
8
18.
Рабінович Вадим Зіновійович
7
19.
Цушко Василь Петрович
6
20.
Саранов Володимир Георгійович
3
21.
Гриненко Андрій Валерійович
2

Загальний рейтинг активності кандидатів на пост Президента України у передвиборчій кампанії

За результатами моніторингу перебігу передвиборчої кампанії у 213 округах ОПОРА сформувала  загальний рейтинг активності кандидатів. Позиція кожного з них визначається як сума різних видів активності, які були зафіксовані у певній кількості виборчих округів (зовнішня реклама + медійна реклама + вулична агітація + пряма робота із виборцями + функціонування постійного виборчого штабу). Цей рейтинг засвідчує масштабність передвиборчої кампанії того чи іншого кандидата на позачергових  виборах Президента України.

Найбільш активно проводили передвиборчу кампанію на позачергових виборах Президента УкраїниПетро ПорошенкоЮлія ТимошенкоАнатолій ГриценкоОлег ТягнибокОлег Ляшко. Найменш масштабні передвиборчі кампанії мали Андрій ГриненкоВасиль ЦушкоВолодимир Саранов,Олександр КлименкоЗорян Шкіряк.

Таблиця 8. 

«Рейтинг активності кандидатів на пост Президента України у виборчих округах»

Місце у рейтингу
Кандидат на пост Президента України
1.
Порошенко Петро Олексійович
2.
Тимошенко Юлія Володимирівна
3.
Гриценко Анатолій Степанович
4.
Тягнибок Олег Ярославович
5.
Ляшко Олег Валерійович
6.
Тігіпко Сергій Леонідович
7.
Добкін Михайло Маркович
8.
Богомолець Ольга Вадимівна
9.
Симоненко Петро Миколайович
10.
Коновалюк Валерій Ілліч
11.
Ярош Дмитро Анатолійович
12.
Кузьмін Ренат Равелійович
13.
Куйбіда Василь Степанович
14.
Бойко Юрій Анатолійович
15.
Маломуж Микола Григорович
16.
Рабінович Вадим Зіновійович
17.
Шкіряк Зорян Несторович
18.
Клименко Олександр Іванович
19.
Саранов Володимир Георгійович
20.
Цушко Василь Петрович
21.
Гриненко Андрій Валерійович

Порушення правил передвиборчої агітації

З активізацією агітаційних заходів на фінальному етапі виборчої кампанії, почастішали випадки порушення правил ведення агітаційних заходів. Спостерігачі фіксують майже в усіх регіонах України сплеск «брудної агітації» (друкованих матеріалів і контенту в соціальних мережах), об’єктами якої насамперед є Юлія Тимошенко та Петро Порошенко. Типовими стали випадки розповсюдження агітаційної продукції без вихідних даних та розміщення її у заборонених Законом місцях. Такі порушення вчиняють представники Олега Ляшка, Петра Порошенка, Дмитра Яроша, Юлії Тимошенко, Сергія Тігіпка. Мають місце поодинокі випадки зловживання адміністративним ресурсом та участі чиновників в агітаційних заходах в інтересах кандидатів Олега Тягнибока, Петра Порошенка, Юлії Тимошенко, Михайла Добкіна, Сергія Тігіпка. Численними є випадки поширення так званої «джинси» –  політичної реклами в друкованих ЗМІ без відповідного маркування й під виглядом новинних матеріалів. Разом з тим, грубих порушень виборчого законодавства, які можуть вплинути на результат виборів у цьому сегменті кампанії не зафіксовано.

Залишається актуальною проблема непрозорості фінансування виборчої кампанії, і, зокрема, функціонування виборчих фондів кандидатів. Спостерігачі Громадянської мережі ОПОРА неодноразово фіксували факти залучення до агітаційної діяльності громадян, робота яких оплачується неофіційно – не з коштів виборчого фонду кандидата.

Участь у виборчій кампанії чиновників, зловживання адмінресурсом

Візити кандидатів у регіони України часто супроводжуються участю посадових осіб в агітаційних заходах цих кандидатів. Так під час візиту в Кіровоград О. Тягнибока, кандидат та голова ОДА спільно взяли участь у презентації батальйону територіальної охорони в приміщенні Кіровоградської ОДА. Під час виступів О. Тягнибока представляли як народного депутата та кандидата у Президенти.

Спостерігачі фіксують випадки, коли місцеві посадовці ведуть неприховану агітацію за кандидатів у Президенти або використовують бюджетні матеріально-технічні ресурси в агітаційних цілях. До прикладу, Іван Марзак, голова Комінтернівської районної ради (Дніпропетровська область), відкрито проводить агітацію за кандидата в Президенти Сергія Тігіпка. Перший заступник голови Закарпатської обласної Ради Василь Брензович агітує за Петра Порошенка через комунальну газету «Новини Закарпаття». Тоді як Іван Балога – голова Закарпатської обласної ради висловлює підтримку П. Порошенку через соціальні мережі. На офіційному сайті міської ради Свердловська Луганської області ще в квітні була опублікована стаття з агітацією за кандидата в Президенти Михайла Добкіна. А на сайті Білоцерківської РДА у 91 ВО було розміщено оголошення про запланований візит Юлії Тимошенко.

У П’ятихатках (Дніпропетровська область) соціальні працівники агітують за Михайла Добкіна. Керівник же комунального підприємства Міськводоканал міста Дніпродзержинськ (ТВО № 30)  залучав працівників підприємства для участі у зустрічі з М. Добкіном в театрі ім. Лесі Українки. Реагуючи на ситуацію, працівники установи написали скарги до міськвиконкому.

В місті Київ з ініціативи лідера партії «Батьківщина», кандидата в Президенти України Юлії Тимошенко, був проведений Всеукраїнський з’їзд сільських, селищних і міських голів, депутатів місцевих рад. Голова Житомирської обласної ради Віталій Француз у робочий час виступав на сцені та звернувся до присутніх з проханням підтримати Юлію Тимошенко на президентських виборах.

Здійснення агітації членами виборчої комісії

Члени виборчих комісій в цілому дотримуються вимог Закону щодо заборони їх участі у передвиборчій агітації. Однак спостерігачами були виявлені поодинокі випадки зловживань з боку членів комісій. Так, в Хмельницькій області (округ № 192) працівник ОВК здійснював оформлення посвідчень для спостерігачів та фіксацію подань ручкою з передвиборчим девізом Порошенка П.О. «Жити по-новому». Член ОВК № 205 від кандидата Олега Тягнибока поширював агітацію Юлії Тимошенко на засіданні комісії, а також у приміщені цієї ОВК перебували члени ДВК в агітаційних футболках кандидата Ольги Богомолець. У 65 ВО (м. Коростень) в приміщенні ОВК символіка Комуністичної партії України була розміщена на коробці з документами, які знаходились в кабінеті секретаря виборчої комісії (від кандидата на пост Президенти України Добкіна М.М.).

Розповсюдження друкованих матеріалів передвиборчої агітації без вихідних даних та політичної реклами без відповідного маркування

Випадки порушення кандидатами правил ведення агітації були найтиповішими зловживаннями, які фіксувалися спостерігачами Громадянської мережі ОПОРА протягом останнього місяця виборчої кампанії. Прихована агітація в друкованих ЗМІ масово поширена в усіх регіонах України. Політична реклама в багатьох регіональних ЗМІ подається без будь-якого маркування. Іміджеві агітаційні матеріали позиціонуються, як журналістські продукти. Реагуючи на зауваження громадських спостерігачів, редакції видань не заперечують, що подібні статті є агітацією і повідомляють, що цей є безпосередньою вимогою замовників. Лідерами за кількістю замовних матеріалів є кандидати в президенти Юлія Тимошенко, Сергій Тигіпко і Петро Порошенко.

Поширення агітаційної продукції, яка не містить усіх вихідних даних є системним порушенням виборчого законодавства. Такі зловживання зафіксовані в різних регіонах України з боку кандидатів Олега Ляшка (агітаційні календарі, білборди), Дмитра Яроша (газета «Правий сектор»), Анатолія Гриценка (газета «Гарантую безпеку»), Петра Порошенка (пакети з агітаційним гаслом «Жити по-новому. Петро Порошенко», агітаційні плакати, газета «Президент-2014»), Олега Тягнибока (агітаційні банери).

Використання «чорного піару» та «брудної агітації»

Останні тижні виборчої кампанії супроводжувалися сплеском агітації, яка містила ознаки недостовірних чи наклепницьких відомостей про кандидатів, що є прямим порушенням частини 5 статті 64 Закону «Про вибори Президента України». Основними адресатами «чорного піару» був кандидат П. Порошенко і дещо меншою мірою Ю. Тимошенко, С. Тігіпко та О. Ляшко. Зокрема, в Рівненській, Кіровоградській, Івано-Франківській, Черкаській областях поширювалися однакові агітаційні листівки під назвою «Тільки Факти» з антиагітацією проти Петра Порошенка. В регіональних ЗМІ спостерігачі фіксують статті з ознаками брудної агітації проти Ю. Тимошенко.

Інші порушення правил ведення передвиборної агітації

Закон «Про вибори Президента України» (частина 5 статті 64) встановлює обмеження на агітацію у військових частинах та слідчих ізоляторах. Агітаційні заходи в цих місцях можуть організовуватися лише окружними виборчими комісіями із завчасним інформуванням про такий захід усіх кандидатів. Тим не менше, спостерігачами ОПОРИ виявлені випадки незаконної агітації у військових частинах кандидатами Ю. Тимошенко і П. Порошенком. Так, 30 квітня відбулася зустріч Ю. Тимошенко з військовослужбовцями, мобілізованими до лав Збройних Сил України на Рівненському військовому полігоні. Під час візиту кандидата на Рівненський полігон керівництвом ОК «Північ» були організовані навчальні стрільби з систем залпового вогню «Град». Інших кандидатів про цю агітаційну подію повідомлено не було. Тоді як П. Порошенко під час свого візиту у Миколаїв зустрівся з представниками Національної гвардії, які дислокуються у військовій частині. На зустрічі були присутні лише журналісти. Як повідомила ОПОРІ секретар територіального виборчого округу № 129, на території якого знаходиться військова частина, свій візит до частини Порошенко з членами ОВК не обговорював.

Перешкоджання діяльності кандидатів і партій

Почастішали випадки тиску на кандидатів, перешкоджання їх діяльності, знищення майна та агітаційних матеріалів невідомими особами. Окремі кандидати в депутати зіштовхнулись із певними перешкодами у веденні виборчої кампанії через підпали офісів (Петра Симоненка у Запорізькій і Кіровоградській областях, Юлії Тимошенко на Луганщині, Сергія Тігіпка в Донецькій області), знищення наметів (Анатолія Гриценка на Київщині, Юлії Тимошенко на Харківщині), пошкодження рекламних носіїв (Михайла Добкіна в Київській і Херсонській областях).

У Запоріжжі 30 квітня зроблена невдала спроба підпалу обкому КПУ. В Кіровоградській області 8 травня в приміщення офісу КПУ та обласного штабу П. Симоненка кинули пляшку з запалювальною сумішшю.

Також в Запоріжжі 15 травня пограбовано виборчий штаб кандидата у Президенти Ольги Богомолець. Загалом, протягом травня в області здійснено декілька нападів на агітаційні намети Петра Порошенка, Анатолія Гриценка та Михайла Добкіна.

На Луганщині продовжуються напади на штаби Юлії Тимошенко. Такі напади відбулись 3 травня у 
м. Стаханов та 4 травня у м. Свердловськ. У Стаханові невідомі особи увірвалися до штабу, розбили всі меблі, захопили та спалили усю виборчу документацію, яка там знаходилась. Комп’ютери були викрадені. Також на Луганщині в Сєверодонецьку здійснили підпал виборчого штабу Юлії Тимошенко за допомогою пляшок із запалювальною сумішшю.

У Київській області зафіксовано три випадки нападу на намети Анатолія Гриценка. Зокрема, двічі на різні намети нападали п’яні молодики, один раз побили агітатора та один раз директор місцевого супермаркету намагався висунути вимогу ліквідувати намет з території перед супермаркетом.

Також зафіксовано випадки знищення фарбою зовнішніх рекламних носіїв з агітацією М. Добкіна у 91 ВО та 99 ВО (Київщина) і в Херсонській області.

В різних районах Харкова та області були здійснені напади на агітаторів та інформаційні намети  кандидата на пост Президента України Юлії Тимошенко.

В Донецькій області у м. Харцизьк невідомими особами було підпалено офіс голови обласного виборчого штабу кандидата на пост Президента України Сергія Тігіпка В’ячеслава Редька. Редько послідовно виступав проти сепаратизму та був організатором мітингів за єдність України. Місцевий політик безпосередньо пов’язує інцидент із власною позицією. 15 травня група озброєних осіб здійснила напад на довірену особу Петра Порошенка у ТВО № 57 (Макіївка) Сергія Нестерова. Нестеров був поранений із травматичної зброї та отримав чисельні травми обличчя та переломи ребер. 08 травня бойовики так званої «Донецької народної республіки» викрали довірену особу кандидата Олега Тягнибока у ТВО № 57 Олексія Демка. Демко був поранений, звільнений із полону і повторно захоплений у заручники. На поточний момент спостерігачам ОПОРИ невідомо  про місце перебування довіреної особи кандидата.