ПРОМІЖНИЙ ЗВІТ за результатами спостереження ОПОРИ під час позачергових виборів народних депутатів України: вересень 2014 року

Дата: 07.10.2014

На позачергових парламентських виборах за найоптимістичнішими прогнозами голосування відбудеться у 18 з 32 округів Донбасу, за найбільш песимістичними – лише у 9. В умовах воєнної агресії з боку регулярної армії РФ і незаконних збройних формувань у окремих районах Донбасу лише 10 із 32 окружних виборчих комісій Донецької та Луганської областей повноцінно працюють, 5 комісій досі намагаються налагодити роботу, 17 – не здійснюють практичної діяльності. У виборах  бере участь 302 парламентарі Верховної Ради поточного скликання, серед них – 149 у мажоритарних округах (в цілому найбільше з «Блоку Петра Порошенка»). Позитивною тенденцією є збільшення частки жінок серед кандидатів, яких висунули політичні партії за списками (25,78 %), та молоді (32,17 %). До кінця вересня агітаційна кампанія у всіх регіонах України значно активізувалась. Однак, спостерігачі розпочали фіксувати факти підкупу виборців, у той  час як застосування адміністративного ресурсу наразі не є поширеним явищем.

Громадянська мережа ОПОРА проводить масштабну кампанію моніторингу за позачерговими виборами народних депутатів України 26 жовтня 2014 року. До моніторингу залучено 213 довготермінових спостерігачів (по одному на кожен одномандатний округ) та 2 000 короткотермінових, які братимуть участь у паралельному підрахунку голосів на основі статистично обґрунтованої вибірки. ОПОРА системно інформуватиме суспільство про перебіг кампанії, дотримання чинного законодавства суб’єктами виборчого процесу, участь посадових осіб у перегонах, дотримання міжнародних стандартів організації виборів усіма зацікавленими сторонами. Масштабне громадське спостереження має на меті попередити порушення протягом передвиборчої кампанії та унеможливити зловживання під час підрахунку голосів. Окрім спостереження, ОПОРА проводитиме інформаційно-просвітницьку кампанію та надаватиме юридичну підтримку громадянам щодо захисту їх виборчих прав.

РЕЗЮМЕ

Організація позачергових парламентських виборів в Україні припадає на період воєнної агресії з боку регулярної армії Російської Федерації та незаконних збройних формувань у окремих районах Луганської та Донецької областей. Протягом «перемир’я», якого було досягнуто у Мінську за результатами переговорів трьохсторонньої групи, до якої входять представники України, Росії та ОБСЄ, на позиції українських сил продовжують здійснюватись численні збройні напади та обстріли. За даними ООН в, Україні зафіксовано понад 300 000 внутрішньо переміщених осіб. Громадяни України, які проживають на тимчасово окупованій РФ території Автономної Республіки Крим залишаються поза політичними процесами. Таким чином, порядок денний позачергових виборів народних депутатів не обмежується лише оцінками належного застосування виборчого законодавства, дотримання процедур на міжнародних стандартів організації виборчих кампаній. Він включає питання ефективної протидії викликам, які напряму не пов’язані з виборами.

Серед ключових загроз: 1) безпековий фактор щодо підготовки та організації голосування на конфліктних територіях, 2) охорона членів виборчих комісій і їх стабільна робота, 3) транспортування виборчої документації та бюлетенів, 4) вільний доступ до неупередженої та збалансованої інформації мешканців зони бойових дій, 5) проведення голосування без тиску, погроз та залякування виборців з боку незаконних збройних формувань. Станом на 1 жовтня виборчу кампанію та голосування можна[1] організувати на всіх дільницях Донецької області у 8 округах (ВО 46–50, 55–59), лише частково у 45, 52, 53 округах, неможливо – у решті 9 округів області. В Луганській області лише 1 округ (ВО 113 – центр м. Сватово) є перспективним для забезпечення волевиявлення на всій території, 5 – частково (ВО 105–107, 112 та 114), нереалістично – 5 (ВО 104, 108–111). Така тенденція зберігається з 10 вересня, коли спостерігачі ОПОРИ оприлюднювали попередні дані щодо голосування на територіях, що входять до зони конфлікту. Таким чином, за найбільш оптимістичних прогнозів, вибори відбудуться у 18 з 32 округів Донбасу, найбільш песимістичних – лише 9.

ОПОРА проаналізувала роботу окружних виборчих комісій та факти замін їх складу партіями. Станом на 1 жовтня оновлення зафіксовано на рівні 25 %, що є досить значним показником, втім, не критичним для належної організації виборів. Найчисельніші ротації відбувались у Донецькій, Одеській та Кіровоградській областях. Лідером серед політичних сил, які переглядали власне представництво в ОВК стала партія «Наша Україна», а найбільш стабільна позиція залишається серед членів ОВК від КПУ.

Етап реєстрації кандидатів у народні депутати України завершився 30 жовтня і за його результатами ЦВК надала право участі у виборах всього 6 627 громадянам і відмовила – 819. В звіті ОПОРИ опубліковано інформацію щодо причин відмови в реєстрації та проаналізовано склад учасників кампанії. Позитивною тенденцією є збільшення частки жінок серед кандидатів, яких висунули політичні партії за списками (25,78 %), та молоді (32,17 %). Найбільше депутатів 7 скликання ВРУ у списках партії «Блок Петра Порошенка» (42 кандидати). Участь у позачергових виборах  бере 302 парламентаря ВРУ 7 скликання.

До кінця вересня агітаційна кампанія у всіх регіонах України значно активізувалась. На жаль, спостерігачі розпочали фіксувати факти підкупу, що повинно отримати належну реакцію з боку правоохоронної системи. Втім, порівняно з 2012 роком, в ході кампанії не є поширеним явищем застосування адміністративного ресурсу. Нагадуємо, що за рейтингом ОПОРИ на останніх чергових виборах, зловживання службовим становищем посадових осіб було найбільш поширеним порушенням.[2]

Наприкінці вересня мали місце резонансні події, пов’язані з нападами на кандидатів Віктора Пилипишина[3]та Нестора Шуфрича. ОПОРА висловлює сподівання, що насильницькі прояви у виборчому процесі матимуть поодинокий характер, що дозволить забезпечити законні та вільні вибори.

РЕЄСТРАЦІЯ КАНДИДАТІВ У НАРОДНІ ДЕПУТАТИ

30 вересня 2014 року завершився етап реєстрації кандидатів у народні депутати України. Станом на 1 жовтня Центральна виборча комісія зареєструвала 6 627кандидатів у народні депутати, 3 121 з них балотуються за партійними списками, 3 506 – у одномандатних округах. Серед кандидатів-мажоритарників: 2 094 кандидати-самовисуванці, 1 401 кандидати – висунуті партіями. У загальному підсумку, у парламентських виборах у багатомандатному загальнодержавному окрузі візьмуть участь 29 політичних партій, що на 8 більше, аніж на парламентських виборах 2012 року.  Порівняно з останніми черговими виборами, у 2,5 рази менше політичних партій (32 проти 81) висунули своїх кандидатів у одномандатних округах. Загальна кількість партій-суб’єктів цьогорічного виборчого процесу (разом у одномандатних та багатомандатних округах) також менша за відповідну кількість партій на минулих парламентських виборах – 52 проти 87 у 2012 році.

ОПОРА проаналізувала учасників виборів за низкою критеріїв: статі, віку, освіти, партійності, зайнятості та ін. (дані оприлюднені станом на 10:00 1 жовтня 2014 року).

Третина чинних народних депутатів (153 особи, 4,89 % від загальної кількості кандидатів-«списочників») намагатимуться вкотре пройти до парламенту, зарезервувавши собі місце у партійних списках. 9 партій включили до лав своїх кандидатів депутатів чинного 7-го скликання, найбільша їхня кількість концентрується у списках ПАРТІЇ «БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА» (42 особи), політичної партії Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» (26 осіб) та політичної партії Всеукраїнське об’єднання «Свобода» (23 особи).  Так само третина чинних народних обранців (149 осіб, 5,92 % від загальної кількості кандидатів-мажоритарників) балотується за одномандатними округами, 100 з яких йдуть на вибори як самовисуванці, а 49 – як кандидати від партій.

Більшість кандидатів у багатомандатному окрузі мають вищу освіту – 92,17 %, незакінчену або базову вищу – 0,96 %, середню спеціальну – 2,49 %, загальну середню освіту – 4,38 %. Лише три партії включили до своїх списків більш ніж 10 кандидатів з середньою освітою, ними є Радикальна партія Олега Ляшка (17 осіб), політична партія «5.10» (25 осіб), політична партія Всеукраїнське об’єднання «Свобода» (26 осіб). Майже тотожна ситуація у процентному співвідношенні спостерігається з даними щодо освіти кандидатів за одномандатними округами, 91,62 % з них мають вищу освіту, 0,48 % – незакінчену або базову вищу, 0,04 % – професійно-технічну, 3,18 % – середню спеціальну, 4,69 % – загальну середню освіту.

Традиційно для українських виборів політичні партії включають до своїх списків велику кількість безпартійних осіб, які не належать до лав їх партійних організацій. Так, на цих виборах у багатомандатному окрузі балотується близько 40 % безпартійних кандидатів, що становить порівняно великий показник. Частково він зумовлений тим, що утворення партійних блоків не передбачено чинним законодавством, однак у нинішній ситуації багато з політичних партій вирішили об’єднати свої зусилля, або блоки були спеціально створені напередодні виборів з представників різних політичних сил. Відповідно, велика кількість кандидатів таких об’єднаних партійних команд анулювали членство у своїх партіях, які офіційно не були зареєстровані учасниками виборчих перегонів. Відзначимо, що 11 політичних партій мають у своїх списках 50 і більше відсотків безпартійних, при чому за списками 3 партій балотується більше 90 % осіб без партійних квитків (Політична партія «Опозиційний блок» (97,94 %), політична партія Всеукраїнське політичне об’єднання «Україна – єдина країна» (95,6 %), Українська партія «Зелена планета»
(90,72 %). Дві партії не включили до своїх списків жодного безпартійного кандидата – політична партія Всеукраїнське об’єднання «Свобода» і політична партія «Національна Демократична партія України», а у списках Комуністичної партії України значаться лише два безпартійних (0,98 %).

Лише 35,81 % кандидатів-мажоритарників є членами партій, решта 64,19 % – безпартійні. Серед самовисуванців тих кандидатів, які мають партійний квиток ще менше – 12,82 %. 87,18 % самовисуванців є безпартійними незалежними кандидатами. З кандидатів, які були висунуті партіями для участі у парламентських виборах, 36,18 % є безпартійними. У цілому, 10 з 37 партій висунули більше 50 % безпартійних кандидатів в одномандатних округах.

Від виборів до виборів в Україні актуалізується проблема низького рівня участі жінок у виборчому процесі, зокрема питання гендерних квот у партійних списках. Згідно зі ст.8.10 Закону України «Про політичні партії в Україні» статут політичної партії має містити розмір квот, що визначає мінімальний рівень представництва жінок і чоловіків у виборчому списку кандидатів у народні депутати України від партії у загальнодержавному окрузі і має становити не менше 30 відсотків загальної кількості кандидатів у виборчому списку. Тим не менш, лише 10 з 29 зареєстрованих політичних партій, що беруть участь у поточних виборах за пропорційною складовою, включили до своїх списків 30 і більше відсотків жінок, як того вимагає українське законодавство. Виборчі списки ще 5 партій нараховують 25-29,9 % жінок. У загальному підсумку, жінки становлять 25,78 % від загального числа кандидатів, що балотуються за партійними списками. Це є кращим показником, порівняно з попередніми виборами: так, на парламентських виборах 2002 р. за партійними списками балотувалося близько 24 % жінок, у 2007 р. – 17,8 %, а у 2012 р. – 19,78 %, окрім того, на виборах 2012 р. виборчі списки лише 2 партій містили більше 30 % жінок.

У мажоритарних округах усього балотується 12,87 % жінок від загальної кількості кандидатів-мажоритарників. Серед кандидатів, що балотуються шляхом самовисування, значиться 14,19 %. Кандидаток, що йдуть на вибори за одномандатними округами від політичних партій дещо менше. Тенденція свідчить, що мажоритарна складова виборів не сприяє встановленню гендерного балансу у представницьких органах влади. Однак попри те, що ми досі не можемо стверджувати, що жінки повноцінно включені у політичний процес, очевидним є факт того, що ситуація з представництвом жінок в українських виборчих перегонах перманентно демонструє тенденцію до покращення.

Аналіз за критерієм віку засвідчив, що абсолютна більшість кандидатів, які балотуються у багатомандатному окрузі, є особами «середнього віку» (57,18 %) – вікової категорії, що коливаються у межах 36-59 років включно. Характерно, що кандидатів-осіб пенсійного віку (60 і більше років) утричі менше (10,65 %) за кандидатів з категорії «молодь» (до 35 років включно), які становлять 32,17 % від загальної кількості кандидатів з партійних списків. Розподіл за віком серед кандидатів-мажоритарників проявив дещо інші результати: серед них осіб «середнього віку» – 66,23 %, «молоді» – 27,06 %, осіб пенсійного віку – 6,71 %.

14,81 % кандидатів за багатомандатним округом є тимчасово безробітними. Майже такий самий відсоток безробітних (14,18 %) – серед кандидатів в одномандатних округах, при чому 63,31 % усіх безробітних кандидатів-мажоритарників є самовисуванцями.

Відмови в реєстрації кандидатів Центральною виборчою комісією

Від початку висування кандидатів[4] у народні депутати України та до закінчення етапу реєстрації[5] на сайті ЦВК оприлюднено 214 рішень про відмову 819 громадянам.
У більшості постанов рішення приймалося на основі більш як однієї підстави.

Рейтинг відмов в реєстрації:

  1. У більшості випадків відмова в реєстрації кандидатам пов’язана з відсутністю зобов’язання, у разі обрання, припинити діяльність та скласти представницький мандат, несумісні з мандатом народного депутата України;
  2. 47 постанов[6] – через відсутність необхідних відомостей у автобіографії;
  3. 39 постанов[7] – у зв’язку з поданими неповними відомостями у заяві кандидата;
  4. 31 постанова[8] – перевищення обсягу тексту програм, понад 3 900 друкованих знаків;
  5. 14 рішень – грошова застава не сплачена, або сплачена не в повному обсязі;
  6. 12 відмов через неправильно датовані документи, подані до ЦВК;
  7. У 7 випадках відсутнє фото кандидата, або ж воно надано невідповідного розміру, або на паперових носіях без електронної копії;
  8. 5 постанов ЦВК про відмову зумовлені неповним пакетом документів, поданим кандидатом;
  9. 3 потенційні кандидати, за оцінками ЦВК, не відповідають цензу осілості (Онищенко О.Р., Городецький О.Є., Піскун С.М.) Втім, громадянин Онищенко О.Р. повторно звернувся до ЦВК і був зареєстрований, а громадянин Піскун С.М. – на підставі рішення Вищого адміністративного суду України.
  10. 2 претендентам на реєстрацію (1 – від партії «Опозиційний блок», 1 – від партії «Правий Сектор») відмовили за порушення вимоги ч.4 ст.52 ЗУ «Про вибори народних депутатів України» щодо одночасного включення в список та балотування в одномандатному окрузі;
  11. По 1 приводу для відмови в реєстрації стосувались порушення цензу несудимості та вікового цензу.

Правом оскарження рішень ЦВК щодо відмови в реєстрації у судовому порядку скористалася також партія «Воля», яка подала до Київського апеляційного адміністративного суду відповідний позов. 25 вересня 2014 року судом було ухвалено Постанову, якою задовольнили вимогу партії «Воля» щодо скасування Постанови ЦВК
№ 1075 від 22 вересня 2014 року, якою було відмовлено у реєстрації кандидатів від партії «Воля» на тій підставі, що рішення про висування кандидатів підписала неналежна особа. Суд дійшов висновку, що ЦВК помилково керувався невідповідними положеннями Статуту партії «Воля» для прийнятті рішення по суті.

ДІЯЛЬНІСТЬ ОВК З ПІДГОТОВКИ ПРОВЕДЕННЯ ПОЗАЧЕРГОВИХ ВИБОРІВ НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ УКРАЇНИ

На позачергових виборах народних депутатів України ЦВК утворила 213 окружних виборчих комісій (далі – ОВК) в усіх регіонах України, за винятком Автономної Республіки Крим та м. Севастополь[9]. У зв’язку із законодавчим визнанням АР Крим та м. Севастополь тимчасово окупованими територіями[10], діяльність ОВК не могла бути організована в 12 одномандатних виборчих округах (ОВО №1–10, 224–225). Враховуючи відсутність аналогічного правового статусу окремих округів Донецької та Луганської областей,  населенні пункти яких де-факто перебувають під контролем незаконних збройних формувань та терористичних організацій, ЦВК утворила ОВК і в цих проблемних випадках.  У зв’язку із особливостями проведення позачергових парламентських виборів, до складу ОВК увійшли  лише представники політичних партій, які мають депутатські фракції у поточному скликання Верховної Ради України та політичні партії, які на чергових виборах 2012 р. висували кандидатів у загальнодержавному окрузі.

Після проведення перших засідань, які супроводжувалися певними складнощами із забезпеченням явки членів ОВК[11], комісії приступили до виконання повноважень, передбачених Законом України «Про вибори народних депутатів України». 

Ротації в складі ОВК

 Як і на попередніх парламентських виборах, персональний склад ОВК із моменту їх створення зазнав суттєвих ротацій. Станом на 01.10.2014 у складі 213 ОВК відбулося  936 замін членів, що складає майже 25 % від загальної кількості членів відповідних комісій[12].

За даними спостерігачів ОПОРИ,  частина цих замін пояснюється тим, що партії, наділені правом формувати ОВК, на момент утворення відповідних комісій вносили кандидатури  осіб, які не мали наміру здійснювати ці повноваження. Таким чином, політичні партії, скориставшись можливістю ротацій у складі ОВК, отримали додатковий час для формування працездатної мережі своїх представників у комісіях. Абсолютна більшість замін було здійснено через процедуру внесення до ЦВК подання про заміну члена ОВК  політичної партією, за поданням якої такого члена було включено до складу комісії[13]

Найбільше замін членів ОВК відбулося у Донецькій області, що призвело оновлення складу комісій цього регіону майже на 36 %. Більше ніж на 30 % оновилися ОВК Одеської,  Кіровоградської, Херсонської, Львівської, Дніпропетровської, Закарпатської областей. Найбільш стабільним виявився склад ОВК Тернопільської,  Волинської,  Житомирської областей.  

Таблиця 1. Заміни у складі ОВК у регіональному розрізі: станом на 01.10.2014

(у спадаючому порядку за кількістю замін)

Регіон/область
Кількість замін в ОВК регіону
Частка замін у загальній кількості членів ОВК регіону (%)
Частка замін, здійснених в округах регіону, у загальній кількості замін членів ОВК в межах країни (%)
Донецька
136
35,97 %
14,53 %
Дніпропетровська
95
31,04 %
10,15 %
Львівська
70
32,55 %
7,48 %
Одеська
70
35,53 %
7,48 %
Харківська
70
27,88 %
7,48 %
Луганська
57
28,78 %
6,09 %
м. Київ
46
19,65 %
4,91 %
Київська
32
19,75 %
3,42 %
Кіровоградська
31
34,44 %
3,31 %
Херсонська
31
34,44 %
3,31 %
Закарпатська
30
31,57 %
3,31 %
Запорізька
28
17,28 %
2,99 %
 Хмельницька
27
21,42 %
2,88 %
Черкаська
24
19,2 %
2,56 %
Миколаївська
21
19,44 %
2,24 %
Чернівецька
21
29,16 %
2,24 %
Івано-Франківська
20
15,87 %
2,14 %
Сумська
20
18,86 %
2,14 %
Вінницька
19
13,19 %
2,03 %
Чернігівська
19
17,59 %
2,03 %
Полтавська
17
12,78 %
1,82 %
Рівненська
16
17,77 %
1,71 %
Житомирська
15
13,88 %
1,60 %
Волинська
14
15,55 %
1,50 %
Тернопільська
7
7,77 %
0,75 %

У 79 одномандатних виборчих округах відбулися заміни голів ОВК, заступників голів ОВК – 66 округах, секретарів комісій – 77 округах. При цьому, в окремих округах заміни у  керівному складі комісій відбувалися декілька разів поспіль, що не сприяло ефективній організації роботи ОВК.

У загальній кількості замін, які протягом вересня відбулися у складі ОВК, найчастіше відбувалися ротації  представників політичних партій «Наша Україна», «Зелені», «Україна майбутнього», Українська платформа «Собор», Української партії «Зелена планета»,  Партія зелених України, Радикальна партія Олега Ляшка, Партії регіонів, Партії пенсіонерів України, ВО «Свобода». Кількість замін від цих політичних сил складала більше 5 % від загальної кількості ротацій в складі усіх ОВК.

Таблиця 2. Заміни у складі ОВК в розрізі суб’єктів подання членів відповідних комісій:станом на 01.10.2014 р.

Суб’єкт подання члена ОВК, якого було замінено
Кількість замін від суб’єкта подання
Частка замін від суб’єкта подання у загальній кількості замін в межах  усіх ОВК
Політична партія «Наша Україна»
99
10,58 %
Політична партія «Зелені»
68
7,26 %
Українська партія «Зелена планета»
62
6,62 %
«Україна майбутнього»
61
6,52 %
Українська платформа «СОБОР»
61
6,52 %
Партія Зелених України
60
6,41 %
Радикальна Партія Олега Ляшка
59
6,30 %
Партія Пенсіонерів України
58
6,20 %
Партія регіонів
54
5,77 %
Всеукраїнське об’єднання «Свобода»
47
5,02 %
«УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка»
44
4,70 %
партія Політичне об’єднання «Рідна Вітчизна»
41
4,38 %
Соціалістична партія України
39
4,17 %
Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»
35
3,74 %
Партія Наталії Королевської «Україна – Вперед!»
35
3,74 %
«Нова політика»
31
3,31 %
Політична партія «Правий сектор»
28
2,99 %
Всеукраїнське об’єднання «Громада»
24
2,56 %
Ліберальна партія України
21
2,24 %
Комуністична партія України
9
0,96 %

Протягом вересня 2014 р. ОВК вирішували організаційні задачі, пов’язані із включенням відомостей про відповідні комісії до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, розподілом обов’язків між членами ОВК та встановленням графіку чергувань,  складенням єдиного кошторису видатків для підготовки і проведення виборів в межах округу. Із моменту свого утворення ОВК почали здійснювати повноваження щодо реєстрації офіційних спостерігачів від партій, які висунули своїх кандидатів у загальнодержавному окрузі, кандидатів у одномандатних виборчих округах,  громадських організацій. Після офіційної реєстрації політичні партії та кандидати отримали можливість вносити до ОВК подання щодо кандидатур до складу дільничних виборчих комісій, утворення яких має відбутися до 10 жовтня включно[14].

За оцінками ОПОРИ, більшість ОВК організовано та професійно здійснюють повноваження з підготовки проведення позачергових виборів народних депутатів України, забезпечують передбачений законодавством кворум на своїх засіданнях.  Найбільші проблеми із організацією діяльності ОВК зафіксовані в Донецькій та Луганській областях, в яких зберігається складна безпекова та військово-політична ситуація. Натомість у окремих округах стабільних регіонів України зафіксована низка недоліків в діяльності ОВК із підготовки проведення позачергових виборів народних депутатів України.

Діяльність ОВК в Донецькій та Луганській областях

У Донецькій та Луганській областях створено 32 ОВК[15], які охоплюють своєю діяльністю  усі виборчі округи цих регіонів. Виборчі комісії створені, у тому числі, в округах, населенні пункти яких контролюються незаконними збройними формуваннями.  Втім,  фактичний поділ території Донецької та Луганської областей на підконтрольну та непідконтрольну законній владі частини безпосередньо впливає на здатність ОВК ефективно виконувати свої повноваження.

У Донецькій області лише 8 з 21 ОВК працюють, стабільно забезпечуючи виконання основних заходів з підготовки проведення позачергових виборів народних депутатів України. До цих комісій належать ОВК № 46 (центр – м. Артемівськ), № 47 (центр –
м. Слов’янськ), № 48 (м. Краматорськ), № 50 (центр – м. Красноармійськ), № 57 (центр – Іллічівський р-н м. Маріуполь ), № 58 (центр – Жовтневий р-н м. Маріуполь), № 59 (центр – м. Мар’їнка), № 60 (центр – м.Волноваха)[16].

12 з 21 ОВК, утворених в Донецькій області, не забезпечують постійного функціонування та виконання виборчих процедур, не розпочали своєї практичної роботи. (№ 41–45, 49, 51, 53, 54, 55, 56, 61). До цієї групи ОВК належать, переважно, ті комісії, які утворені в одномандатних округах, населені пункти яких повністю підконтрольні незаконним збройним формуванням. У той же час ОВК № 49 (центр округу – м. Костянтинівка) досі не розпочала свою роботу навіть в умовах стабільної безпекової ситуації в окрузі. Це викликає особливе занепокоєння у контексті оцінки здатності держави та провідних політичних суб’єктів забезпечити повернення населення звільнених від бойовиків територій до цивілізованих політико-правових практик. Натомість ОВК № 52 (центр округу – м. Дзержинськ), повноваження якої поширюються на зайнятий незаконними формуваннями Калінінський район м. Горлівка, провела своє перше засідання лише наприкінці вересня (див. інфографіку).

ovk donetsk-011014-2 small

У Луганській області лише 2 з 11 ОВК стабільно працюють, дотримуючись кворуму на засіданнях та інших законодавчих вимог: ОВК № 106 (центр – м. Севєродонецьк) та ОВК № 113 (центр – м. Сватово)[17]. ОВК № 104, 108, 109, 110, 111 не розпочали свою роботу, оскільки території відповідних округів знаходяться під повним контролем незаконних збройних формувань. Ще у 4 округах (№ 105, 107, 112, 114)[18] ОВК здійснювали спроби організувати свою роботу, але через відсутність кворуму комісії поки не спромоглися провести повноважні засідання (див. інфографіку).

ovk luhansk-011014 small

ovk small

Таким чином, з 32 ОВК Донецької та Луганської областей лише 10 комісій повноцінно працюють, 5 комісій досі намагаються налагодити роботу, 17 комісій не здійснюють практичної діяльності.

Із метою створення безпечних умов функціонування ОВК в Донецькій та Луганській областях, ЦВК прийняла низку рішень щодо змін адрес приміщень окружних виборчих комісій на час підготовки та проведення позачергових виборів народних депутатів.  Фактично мова йде про перенесення роботи ОВК із населеного пункту округу, який перебуває на лінії бойових дій, до стабільного міста (селища) цього округу. Врахувавши звернення Донецької та Луганської облдержадміністрацій, ЦВК змінила адреси приміщень ОВК № 53, 59[19], 114[20]. При цьому, ЦВК не змінювала межі та центри одномандатних округів, що протягом виборчого процесу заборонено частиною третьою статті 18 Закону України «Про вибори народних депутатів України». Ці нестандартні  рішення ЦВК щодо забезпечення діяльності ОВК в проблемних регіонах є наслідком попередньої відмови українського парламенту дозволити ЦВК переглядати центри одномандатних округів.

У зв’язку із вище наведеними обставинами, ОПОРА зазначає, що забезпечення умов для проведення голосування у Донецькій та Луганській областях вимагає потужної консолідації зусиль ЦВК, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та правоохоронних структур. Враховуючи суспільно-політичну важливість виборів на звільнених від незаконних формувань територіях, що є невід’ємною складовою мирного процесу, держава має продемонструвати здатність адекватно реагувати на  безпрецедентні виклики в сфері правопорядку та громадської безпеки.

Виявлені проблеми і порушення в діяльності ОВК

За винятком Донецької та Луганської областей, спостерігачі ОПОРИ не виявили порушень чи недоліків в діяльності ОВК, які би поставили під сумнів їхню здатність організувати на належному рівні підготовку проведення позачергових виборів народних депутатів України. Також ОПОРА не зафіксувала об’єктивних даних про недотримання виборчими комісіями принципів політичної неупередженості під час здійснення ними повноважень, передбачених Законом України «Про вибори народних депутатів України». Втім, зафіксовано низку  процедурних порушень та організаційних проблем  в роботі ОВК.

Протягом вересня окремі ОВК не були забезпечені приміщеннями, які відповідають нормативним вимогам[21]. За даними спостерігачів ОПОРИ, такі проблеми зафіксовано в  ОВО № 21 (Волинська обл.), ОВО № 161 (Сумська обл.), ОВО № 181 (Харківська обл.), ОВО № 202 (Чернівецька обл.). Як вже зазначалося, в Донецькій та Луганській областях  безпекова ситуація вимагає змін адрес приміщень ОВК, процедури здійснення яких досі тривають.

В окремих регіонах України ОВК не дотримуються вимог Закону України «Про вибори народних депутатів України» щодо оприлюднення документів виборчих комісій на стендах  офіційних матеріалах (ОВК № 68, Закарпатська обл., ОВК № 189, Хмельницька обл., ОВК № 215, м. Київ та деякі інші).

Спостерігачі ОПОРИ зафіксували недотримання частиною ОВК строків видачі посвідчень офіційно зареєстрованим спостерігачам від політичних партій-суб’єктів виборчого процесу, кандидатів у одномандатних округах, громадських організацій, що було пов’язано із відсутністю необхідних бланків (Черкаська, Рівненська, Запорізька області). Відповідно до частини 8 статті 78 Закону України «Про вибори народних депутатів України», ОВК здійснює реєстрацію офіційних спостерігачів у відповідному окрузі та видає їм посвідчення за формою, встановленою ЦВК, не пізніше наступного дня після внесення подання партій, кандидатом, громадською організацією.

В ОВО № 97 (Київська обл.) виникла необхідність виготовлення нових печаток ОВК та ДВК замість втрачених, збереження яких після оприлюднення результатів чергових виборів народних депутатів України 2012 р. мали забезпечити місцеві органи влади[22].

Згідно з частиною шостою статті 46 Закону України «Про вибори народних депутатів України», ОВК у десятиденний строк з дня її утворення на підставі середніх норм видатків, затверджених ЦВК, складає єдиний кошторис видатків для підготовки і проведення виборів. Натомість складений ОВК єдиний кошторис видатків затверджується  ЦВК.[23] Проблеми із складанням єдиних кошторисів видатків зафіксовано в окремих ОВК Івано-Франківської та Харківської областей, при цьому ЦВК затвердила середні норми видатків ОВК лише 11.09.2014 р.

За оцінками ОПОРИ, більшість членів ОВК позитивно налаштовані на співпрацю із журналістами та офіційними спостерігачами,  демонструючи відкритість своєї діяльності. Інцидент із намаганнями перешкодити доступу журналістів зафіксовано в ОВО № 74 (Запорізька обл.)

ВИСНОВКИ

  • Протягом вересня 2014 р. більшість ОВК продемонстрували здатність на належному рівні та відповідно до законодавства організувати діяльність з підготовки проведення голосування на позачергових виборах народних депутатів України. Зафіксовані процедурні порушення виборчого законодавства не мали системного характеру та переважно визначалися організаційними складнощами;
  • У період з 05.09.–01.10.2014 р. персональний склад ОВК оновився на 25 %, при цьому найбільших змін зазнали виборчі комісії Донецької області. Необхідність ротацій у складі ОВК визначалася нездатністю окремих політичних партій забезпечити компетентне та вмотивоване представництво у виборчих комісіях.  Втім, заміни у складі відповідних комісій переважно дозволили забезпечити їх стабільне функціонування;
  • У 17 з 32 округів Донецькій та Луганської областей функціонування ОВК має виключно формальний характер, оскільки  військово-політична ситуація в окремих містах та районах цих регіонів не дозволяє здійснювати заходи із підготовки до голосування. Лише 10 ОВК двох регіонів спромоглися організувати свою роботу відповідно до вимог законодавства. 5 ОВК Донеччини та Луганщини намагалися провести повноважні засідання, але поки безрезультативно.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

Центральній виборчій комісії

  • Посилити координуючу роль ЦВК у питаннях функціонування виборчих комісій Донецької області, у тому числі шляхом створення спеціальних «гарячих» ліній;
  • Забезпечити належний контроль за дотриманням законодавчих вимог щодо оприлюднення рішень ОВК на веб-сайті ЦВК.
  • Забезпечити вчасне і належне оприлюднення усіх документів, які стосуються виборчого процесу.
  • Посилити контроль за повнотою та своєчасністю оприлюднення документів Комісії  на її офіційному веб-сайті;
  • Утриматися від внесення змін до порядків та роз’яснень щодо  здійснення окремих процедур в умовах виборчого процесу, крім випадків гострої необхідності.

Окружним виборчим комісіям

  • Забезпечити вчасне і належне оприлюднення усіх документів, які стосуються виборчого процесу.

ДІЯЛЬНІСТЬ ЦВК НА ПОЗАЧЕРГОВИХ ВИБОРАХ НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ УКРАЇНИ

Відповідно до Законів України «Про Центральну виборчу комісію», «Про вибори народних депутатів України», ЦВК очолює систему виборчих комісій, які утворюються для проведення  позачергових виборів народних депутатів України. До переліку повноважень ЦВК належать здійснення контролю за додержанням і однаковим застосуванням законодавства про вибори, організаційно-методичне забезпечення діяльності виборчих комісій, реєстрація кандидатів у народні депутати України та інше[24].

Протягом вересня 2014 р. ЦВК ухвалила 567 постанов, які стосувалися позачергових виборів народних депутатів України. Найбільша частина рішень Комісії стосувалася питань щодо реєстрації кандидатів у народні депутати України.

Виконуючи повноваження щодо надання роз’яснень та рекомендацій з питань застосування законодавства про вибори, встановлення порядку здійснення окремих виборчих процедур, ЦВК ухвалила низку відповідних постанов. Зокрема, прийнято Роз’яснення щодо виготовлення іменних запрошень на вибори народних депутатів України[25], Роз’яснення щодо розгляду звернень з питань внесення змін до постанов Центральної виборчої комісії про реєстрацію кандидатів у народні депутати України на позачергових виборах народних депутатів України[26], Порядок навчання членів окружних та дільничних виборчих комісій з виборів народних депутатів України[27], Порядок подання окружними виборчими комісіями з виборів народних депутатів України фінансових звітів про надходження та використання коштів Державного бюджету України, виділених на підготовку та проведення виборів народних депутатів України[28] та інші документи. ЦВК вносила зміни до Кошторису окремих видатків Центральної виборчої комісії на підготовку і проведення позачергових виборів народних депутатів України 26 жовтня 2014 року, які здійснюються за бюджетною програмою 6731020[29], а також Порядку виготовлення інформаційних плакатів кандидатів у народні депутати України, зареєстрованих в одномандатних виборчих округах[30].

Необхідно зазначити, що ЦВК в окремих випадках встановлювала порядки здійснення виборчих процедур, надавала спеціальні роз’яснення вже в умовах практичного здійснення суб’єктами виборчого процесу тих чи інших передбачених законом дій, що не може вважатися позитивною практикою. Усі зацікавлені сторони мають бути поінформовані про порядок здійснення процедур, як правило, до початку виборчого процесу чи настання певних строків їх реалізації.

Постановою № 1224 від 26.09.2014 р. ЦВК затвердила форму, колір і текст виборчого бюлетеня для голосування на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі[31]. Також було створено контрольну комісію за виготовленням виборчих бюлетенів для голосування на позачергових виборах народних депутатів України, до складу якої увійшли представники політичних партій, які мають депутатські фракції у поточному скликанні Верховної Ради України (ВО «Батьківщина», ВО «Свобода», Партія регіонів, партія «УДАР Віталія Кличка»).

РЕКОМЕНДАЦІЇ:

Центральній виборчій комісії

  • Посилити контроль за повнотою та своєчасністю оприлюднення документів Комісії  на її офіційному веб-сайті;
  • Утриматися від внесення змін до порядків та роз’яснень щодо  здійснення окремих процедур в умовах виборчого процесу, крім випадків гострої необхідності. 

ДІЯЛЬНІСТЬ ВІДДІЛІВ ВЕДЕННЯ ДЕРЖАВНОГО РЕЄСТРУ ВИБОРЦІВ

Спостерігачі ОПОРИ проаналізували діяльність відділів ведення Реєстру (далі – ВВ ДРВ) виборців на предмет їх готовності виконувати обов’язки відповідно до вимог Законів України «Про Державний реєстр Виборів», «Про вибори народних депутатів України».  До повноважень ВВ ДРВ належить періодичне оновлення та уточнення персональних даних виборців  в Реєстрі,  складання  та передача дільничним виборчим комісіям попередніх та уточнених списків виборців, забезпечення можливості тимчасової зміни місця голосування без зміни виборчої адреси тощо.

За висновками ОПОРИ, ВВ ДРВ забезпечують виконання своїх обов’язків належним чином, дотримуючись встановлених законодавством процедур та строків їх реалізації. ВВ ДРВ  мають адекватне матеріально-технічне та кадрове забезпечення. У той же час більшість  довготермінових спостерігачів ОПОРИ відзначили незадовільний стан інформування  громадян про можливості Державного реєстру виборців, необхідність уточнення в Реєстрі персональних даних виборців, процедуру тимчасової зміни місця голосування без зміни виборчої адреси.

Більшість ВВ ДРВ досі обмежують інформування громадян розміщенням інформаційних повідомлень на власних інформаційних стендах та непопулярних Інтернет-ресурсах місцевих органів влади. Враховуючи фактор вимушених внутрішніх переселенців, кількість яких постійно зростає у зв’язку із подальшою дестабілізацією в Донецькій та Луганській областях,  незадовільне інформування громадян провокує особливо негативні наслідки. 

У той же час окремі ВВ ДРВ демонструють позитивні практики підвищення обізнаності громадян щодо можливостей Державного реєстру виборців. До прикладу, ВВ ДРВ Жовтневої РДА Миколаївської області забезпечив інформування громадян за місцем компактного розміщення внутрішніх переселенців з територій проведення антитерористичної операції. Натомість керівництво ВВ ДРВ м. Вінниця провело тематичну прес-конференцію для місцевих ЗМІ, що сприяло поширенню інформації про можливості Реєстру.  У Черкаській, Чернівецькій,  Тернопільській, Одеській областях ВВ ДРВ почали інформувати громадян за допомогою місцевих ЗМІ.

ОПОРА зазначає, що позитивний досвід окремих відділів має бути систематизований та використаний у загальнонаціональний інформаційній кампанії.

РЕКОМЕНДАЦІЇ:

Центральній виборчій комісії

  • Ініціювати та здійснити координацію загальнонаціональну інформаційну кампанію щодо уточнення виборцями персональних даних в Реєстрі, тимчасової зміни місця голосування без зміни виборчої адреси.

Регіональним органам адміністрування Державного реєстру виборців, відділам ведення Державного реєстру виборців

  • Посилити інформування громадян про можливості Реєстру, уточнення персональних даних, процедури тимчасової зміни місця голосування без зміни виборчої адреси.
  • Проводити регулярний моніторинг порушення норм законодавства щодо непрямого підкупу виборців та невідкладно звертатися до правоохоронних органів для перевірки фактів та оперативного реагування.
  • Відмовитися й публічно засудити практику передвиборчої благодійності в будь-яких формах як таку, що суперечить принципу чесних і конкурентних виборів  
  • Забезпечити неупереджене ставлення та рівні умови ведення передвиборчої кампанії для всіх кандидатів, утримуватись від агітації «за» чи «проти» учасників виборчого процесу
  • Системно та неупереджено перевіряти факти та повідомлення щодо підкупу виборців кандидатами в народні депутати України, регулярно інформувати громадськість про здійснені заходи реагування.
  • Оперативно реагувати на повідомлення про тиск чи погрози, адресовані політикам та активістам політичних партій; запобігати випадкам застосування насильства до кандидатів та інших суб’єктів виборчого процесу.

ПЕРЕБІГ ПЕРЕДВИБОРЧОЇ КАМПАНІЇ

Подібно до останніх Президентських виборів передвиборча діяльність партій і кандидатів в перший місяць виборчого процесу була не надто динамічною та насиченою. Так як основну увагу суб’єкти парламентських виборів в цей період приділили формуванню партійних списків і визначенню та узгодженню кандидатів в одномандатних мажоритарних округах. Рівень конкурентності передвиборчої кампанії на цьому етапі є нижчим, ніж на попередніх парламентських виборах.   

Серед 52 зареєстрованих в ЦВК партій-суб’єктів виборчого процесу не більше десяти політичних сил проявляють системну агітаційну активність в національному масштабі. Найпомітнішу передвиборчу діяльність у вересні здійснювали ВО «Батьківщина», «Громадянська позиція» і «Блок Петра Порошенка». Дещо менш активними були «Народний Фронт», Радикальна партія, ВО «Свобода», ГО «Самопоміч», і «Сильна Україна». Також зафіксовано появу інформаційних матеріалів на носіях зовнішньої реклами від «Всеукраїнського аграрного об’єднання «Заступ», Інтернет партії України, Ліберальної партії, Опозиційного блоку  та партії «5.10».

Основною тенденцією вересня став фальстарт агітаційної кампанії з боку партій і кандидатів-мажоритарників, які ще до моменту реєстрації в ЦВК почали масово поширювати агітаційну продукцію та проводити передвиборчі публічні заходи. Зокрема, передчасно свою агітаційну діяльність розгорнули ВО «Батьківщина», ВО «Свобода», ПП «Блок Петра Порошенка», «Громадянська позиція», Радикальна партія, Ліберальна партія України, Інтернет партія України, «Сильна Україна», партія «Заступ». Протягом вересня спостерігачі Громадянської мережі ОПОРА неодноразово фіксували наявність зовнішньої політичної реклами без вихідних даних та матеріалів з ознаками передвиборчої агітації, розміщених у місцевих ЗМІ згаданими політичними силами.

Зважаючи на те, що політичні сили на момент поширення агітаційної продукції не були офіційно зареєстрованими суб’єктами виборчого процесу, вимоги законодавства про обов’язкове фінансування агітації за кошти виборчого фонду та вимоги щодо необхідності вказувати відомості про замовника, установу, що здійснила друк, тираж на них не поширювалися. Відтак більшість агітаційної продукції, що з’явилась ще наприкінці серпня – на початку вересня не містила вихідних даних і не була оплачена з коштів виборчих фондів. Це дає підстави вважати, що частина партій і кандидатів свідомо зволікали з реєстрацією в ЦВК, щоб мати можливість уникати обов’язкових процедур, передбачених ЗУ «Про вибори народних депутатів України».

Наразі виборча агітаційна активність згаданих учасників виборчих перегонів переважно проявляється через розміщення інформаційних матеріалів на носіях зовнішньої реклами (передвиборчі гасла та заклики на білбордах, сітілайтах, плакатах), розміщення інформаційних матеріалів у ЗМІ та поширення агітаційних матеріалів через агітаторів та агітаційні намети. Політичні сили уникали проведення традиційних для виборчого періоду  масових акцій (мітингів, демонстрацій, концертів).

Агітаційна продукція партій переважно не враховує регіональних особливостей, розробляється централізовано, є однаковою для всіх регіонів. Виборча активність партій більш помітна в обласному центрі та великих містах. У містах найхарактерніша форма передвиборної агітації – зовнішня (білборди, сітілайти, намети), у сільській місцевості – вулична агітація (зустрічі з виборцями) та пряма робота з виборцями (розповсюдження друкованої агітаційної продукції «від дверей до дверей»).

Масштабну кампанію вуличної агітації наразі розгорнуто лише «Громадянською позицією», агітаційні намети якої зафіксовано у більшості областей. Крім «Громадянської позиції», агітаційні намети використовують також інші політичні сили (зокрема ВО «Батьківщина», ВО «Свобода»), але цей інструмент агітації на цьому етапі більшою мірою є ініціативою місцевих виборчих штабів і поширюється вибірково.

Фактично усі найбільш активні кандидати використовують місцеві ЗМІ для поширення статей та інформаційних матеріалів прихованого агітаційного характеру без відповідного маркування. Приховану візуальну рекламу використовували, зокрема «Громадянська позиція» (через білборди із використанням неповної назви партії – «це наша громадянська позиція») та «Свобода» (через білборди з люстраційним законом – «хто як голосував за Закон про люстрацію»).

У передвиборчій риториці усіх кандидатів присутня тема війни в Україні, яка часто підкріплена популістськими гаслами. Разом з тим кандидати використовують благодійну діяльність на користь армії в агітаційних цілях. Усі подібні благодійні заходи кандидатів містять ознаки непрямого підкупу виборців.

Люстраційна тематика залишається ще однією провідною темою в агітаційній діяльності партій та кандидатів. Намагання чинити тиск та притягнути до політичної відповідальності чиновників, що працювали на своїх посадах за президентства В. Януковича, в умовах виборчої кампанії супроводжується діями, що обмежують права суб’єктів виборчого процесу.

На етапі реєстрації в ЦВК більшість партій акцентували увагу на наявності у їхніх списках учасників АТО, громадських діячів, журналістів.

Суттєвий вплив на перебіг виборчої кампанії справила відмова від участі у виборах Партії регіонів. Одним з наслідків цього стало те, що депутати, які були обрані до Верховної Ради у 2012 році від цієї політичної сили, на цих виборах балотуються як самовисуванці в тих же самих округах. Тим самим, дезорієнтуючи виборців і в маніпулятивний спосіб отримуючи електоральні переваги.

Окремі партії (ВО «Батьківщина», «Блок Петра Порошенка», «УДАР», «Народний Фронт», «Громадянська позиція») розгорнули широку мережу виборчих штабів (до рівня районів) в більшості регіонів України. Основна діяльність виборчих штабів сконцентрована на мобілізації агітаторів та залученні людей для роботи в складі дільничних виборчих комісій. 

ВИБОРЧА АКТИВНІСТЬ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ-СУБ’ЄКТІВ ВИБОРЧОГО ПРОЦЕСУ

ВО «Батьківщина»

За різноманітністю методів та кількістю агітаційної продукції ВО «Батьківщина» є найбільш активним суб’єктом виборчого процесу. Партія поєднує зовнішню, медійну та вуличну агітацію. Зовнішня реклама партії (білборди) з’явилася в усіх регіонах на початку вересня, ще до того, як партія офіційно була зареєстрована в ЦВК. Тому агітаційні  матеріали не містили вихідних даних. Наприкінці місяця партія встановила агітаційні намети в більшості областей України. В наметах проводиться збір підписів населення за проведення референдуму, де головним питанням є: «Чи підтримуєте Ви приєднання України до організації Південно-Атлантичного договору (НАТО) як системи колективної безпеки?». Збір підписів триває з 22 вересня по 2 жовтня. ВО «Батьківщина» також широко присутня в місцевих ЗМІ. Зокрема, з початку вересня публікується велика кількість матеріалів, які не марковані як політична реклама та мають ознаки «джинси». Наприкінці вересні лідер політичної сили Юлія Тимошенко активізувалася з регулярними агітаційними візитами в різні регіони України (зокрема, Чернівецька, Вінницька, Чернігівська області). Основні передвиборчі гасла ВО «Батьківщина»: «Україна переможе»; «Питання щодо вступу в НАТО має вирішувати народ»; «Батьківщина веде до парламенту нові обличчя».

«Громадянська позиція» Анатолія Гриценка

Повноцінна кампанія вуличної агітації наразі розгорнута тільки «Громадянською позицією», її агітаційні намети зафіксовано в більшості областей України. Через агітаційні намети проводиться залучення агітаторів, опитування виборців та поширення агітаційної продукції (газети, листівки, ручки). Також партія поширює свої газети через поштові скриньки.

До моменту офіційної реєстрації «Громадянська позиція» використовувала приховану зовнішню рекламу (наприклад, «Не давати й не брати хабарів – це наша Громадянська позиція»). Після реєстрації партії в ЦВК реклама була замінена: білборди із зображенням першої п’ятірки виборчого списку.

«Громадянська позиція» найшвидше почала організовувати візити основних спікерів в регіони. Анатолій Гриценко, зокрема, відвідав Львівську, Івано-Франківську області.  Основні передвиборчі гасла «Громадянської позиції»: «Безпека. Справедливість. Оновлення»; «Усунути олігархів від влади»; «Ми змусимо владу працювати для людей».

«Блок Петра Порошенка»

У вересні партія була активною лише у проведенні медійної агітації та розміщенні політичної реклами на білбордах у всіх регіонах України. Зовнішня агітація, яка масово поширювалася до моменту офіційної реєстрації партії не містила вихідних даних. Повноцінної кампанії з використанням методів вуличної та прямої агітації на цьому етапі партією не велося. Серед кандидатів партійного списку значу активність проявляє Юрій Луценко, який здійснює агітаційні візити в регіони. Основні передвиборчі гасла «Блок Петра Порошенка»: «Час єднатись»; «Пишаюся, що я українець!».

Радикальна Партія Олега Ляшка

Радикальна партія дуже активно використовує різноманітні методи медійної агітації (телебачення, радіо, друковані ЗМІ різних рівнів) й дещо менше візуальну рекламу та вуличну агітацію. Лише в кінці вересня у всіх великих містах почали масово з’являтися партійні намети, в яких поширюються агітаційні матеріали. Вулична кампанія найбільш інтенсивно проводиться на Чернігівщині. Білборди партії, без вихідних даних, з’явилися до моменту офіційної реєстрації партії. Агітаційні візити Олега Ляшка і зустрічі з виборцями відбулися на Чернігівщині та Київщині. Основні передвиборчі гасла Радикальної партії у вересні:  «Ми підіймемо Україну з колін»; «Путін х#йло! Переможе добро!»

Партія Сергія Тігіпка «Сильна Україна»

Передвиборча кампанія «Сильної України» у вересні базувалася на використанні медійної реклами – на телебаченні, а також в регіональних ЗМІ. Крім того, у більшості регіонів України масово поширювалися білборди з портретом лідера партії (до офіційної реєстрації і без вихідних даних). Візуальна агітація «Сильної України» найчастіше зазнавала пошкодження через забруднення фарбою. Візити лідера партії обмежувалися лише південними та східними областями України. Основні передвиборчі гасла «Сильної України» у вересні: «Мир. Економіка. Майбутнє»; «Разом сильніші»; «Країні потрібен альтернативний шлях».

«Народний Фронт»

За винятком масової візуальної агітації та політичної реклами в ЗМІ партія не проводила активної передвиборчої кампанії у регіонах у вересні. Основні передвиборчі гасла «Народного Фронту» у вересні: «Сильна команда для складних часів».

ВО «Свобода»

«Свобода» однією з перших почала використовувати зовнішню агітацію. Ще у серпні до Дня Незалежності в західних областях з’явилася зовнішня реклама з гаслом «Україна – це Твоя Свобода! Вітаємо з Днем Незалежності». На те, що це передвиборча агітація вказує той факт, що через місяць після святкування Дня Незалежності кількість таких плакатів не зменшується. У вересні також з’явилися білборди «Хто як голосує за люстрацію», де проілюстровано, що фракція ВО «Свобода» у парламенті у повному складі проголосувала за люстрацію. На білбордах знаходиться емблема ГО «Люстрація», яку очолює народний депутат від «Свободи» Олег Осуховський (балотуватиметься по ВО № 152, м. Рівне). Поступово з’являється вулична агітація «Свободи» – через агітаційні намети поширюється партійна газета.

Основні передвиборчі гасла ВО «Свобода» у вересні: «Україна – це твоя Свобода»; «Справжня люстрація»; «Допомога бійцям та участь в АТО».

Об’єднання «Самопоміч»

Партія не надто активно використовувала зовнішню агітацію. Натомість насиченою є медійна (через різні види ЗМІ) та вулична агітації. Роздача партійних газет здійснюється переважно у західних областях Україні та Києві. У Львові останні кілька років ГО «Самопоміч» націлено працювала з дітьми (спортивні змагання, здорове харчування) та пенсіонерами (тренінги, майстер-класи). Зараз ця соціальна робота є частиною агітаційної кампанії партії. Лідери партії проводять агітаційні візити в різні регіони України (зокрема Чернігівська, Волинська, Рівненська області).

Основні передвиборчі гасла «Самопомочі» у вересні: «Принцип простий – візьми і зроби»; «Об’єднання «САМОПОМІЧ» – команда надії та дії»;  «В єдності – сила».

Партія «5.10»

Основним елементом передвиборчої кампанії партії у вересні була різноманітна візуальна реклама, яка зокрема розміщувалася у невідведених для цього місцях. Її активісти розфарбовують люки, стіни, вуличне покриття, банкноти грошей написом «5.10». Прапори з логотипом партії розміщували на балконах та фасадах будинків, наклейки на автомобілях. Партія працює переважно у обласних центрах і великих містах. Основні передвиборчі гасла партії «5.10» у вересні: «Україна без податків».

Майже виключно зовнішньою агітацією обмежувалася у вересні передвиборча діяльність партії «Опозиційний блок», Ліберальної партії України, «Блоку лівих сил», Інтернет партії України. «Правий сектор» лише в деяких регіонах активізував вуличну агітацію, встановивши намети й поширюючи партійну газету. 

ВИБОРЧА АКТИВНІСТЬ КАНДИДАТІВ В ДЕПУТАТИ ПО МАЖОРИТАРНИХ ОКРУГАХ

У вересні передвиборча діяльність кандидатів, які балотуються в одномандатних мажоритарних округах за своєю динамікою збігається з агітаційною кампанією в загальнодержавному окрузі. Невизначеність остаточного списку учасників виборчих перегонів в межах кожного округу, стримувала кандидатів від розгортання масштабних агітаційних заходів. Як і у випадку з партіями, які розпочали агітаційну кампанію задовго до реєстрації, найбільшу активність в округах частіше проявляли кандидати, які ще не були офіційно зареєстровані ЦВК. Адже це давало їм можливість обходити вимоги виборчого законодавства, які висуваються до суб’єктів виборчого процесу. Зокрема, проводити де-факто агітаційну діяльність, не маючи виборчого фонду, уникати відповідальності за благодійну діяльність, яка має ознаки непрямого підкупу виборців, поширювати агітаційну продукції без належного маркування.    

Найраніше агітаційну діяльність розпочали кандидати-самовисуванці, так як партійні кандидати до останнього узгоджували місце свого балотування в ході міжпартійних домовленостей. І більшість з останніх ще не розпочали активних масштабних агітаційних кампаній, обмежившись поширенням зовнішньої реклами в округах.

Серед самовисуванців найбільш активними кандидатами, головним чином, є депутати поточного скликання, обрані від Партії регіонів на останніх парламентських виборах в тих же округах або ті, які були активними функціонерами цієї політичної сили. Наприклад, в Одеській області Едуард Матвійчук (ВО № 133) – екс-голова Одеської ОДА, голова обласної організації Партії регіонів, Сергій Ківалов (ВО № 135), Леонід Клімов (ВО № 137), Іван Фурсін (ВО № 138), Олександр Пресман (ВО № 139), Віталій Барвіненко (ВО № 141), Антон Кіссе (ВО № 142); в Запорізькій області Сергій Кальцев (ВО № 75), Володимир Бандуров (ВО № 79), Олександр Дудка (ВО № 82). Масова участь народних депутатів від Партії регіонів у виборах в якості самовисуванців є головною особливістю виборчої кампанії в одномандатних округах в південних і східних областях України. Користуючись своїм статусом народних депутатів, більшість з таких кандидатів ще до офіційної реєстрації розпочали активні кампанії, організовуючи зустрічі з виборцями та надаючи благодійну допомогу в різних формах.

Найбільш характерною формою активності кандидатів-мажоритарників є зовнішня агітація та пряма робота з виборцями. Як і на попередніх парламентських виборах знову поширеними є найрізноманітніші форми благодійності – соціальна допомога, дарування техніки, облаштування дитячих майданчиків, відкриття стадіонів й спортивних об’єктів, роздача подарунків дітям, ремонт будинків та інфраструктурних об’єктів, допомога військовим та сім’ям з зони АТО. Значно менше такі кандидати використовують медійну агітацію.

В прикордонних з Російської Федерацією областях окремі кандидати почали активно розвивати в агітаційних цілях тему захисту українських територій від можливого нападу з боку Росії. В Херсонській області вже зафіксовано 4 ініціативи з облаштування сухопутного кордону з АР Крим захисним ровом. Деякі громади почали навіть окопувати ровами межі міста, за активного сприяння кандидатів. Так само провідною агітаційною темою для мажоритарників стає допомога прикордонникам та військовим у зоні АТО.

Серед кандидатів, висунутих партіями в одномандатних округах, які вже встигли проявити себе в агітаційній роботі, найбільше представників «Блоку Петра Порошенка», «Народного Фронту» і ВО «Батьківщина». Зокрема, кандидати від «Блоку Петра Порошенка» проявляють активність в Чернігівській, Дніпропетровській, Івано-Франківській, Харківській, Кіровоградській, Київській, Миколаївській, Рівненській, Вінницькій, Волинській, Запорізькій, Закарпатській областях і місті Київ. Кандидати від «Народного Фронту» найбільш активні в Харківській, Львівській, Київській, Рівненській, Волинській областях і  місті Київ. Агітаційна кампанія кандидатів-мажоритарників від ВО «Батьківщина» особливо помітна в Дніпропетровській, Хмельницькій, Кіровоградській, Київській, Миколаївській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Черкаській областях і місті Київ. В східних областях видиму активність проявляють кандидати-мажоритарники партії «Сильна Україна».

У більшості кандидатів-мажоритарників виборчі штаби взагалі відсутні, або знаходяться на стадії формування. Частина з тих, що є народними депутатами та депутатами місцевих рад, проводять свою агітаційну роботу на базі громадських приймалень.

 

РЕКОМЕНДАЦІЇ

ЦВК

  • Проводити регулярний моніторинг порушення норм законодавства щодо непрямого підкупу виборців та невідкладно звертатися до правоохоронних органів для перевірки фактів та оперативного реагування.

Політичним партіям та кандидатам

  • Відмовитися й публічно засудити практику передвиборчої благодійності в будь-яких формах як таку, що суперечить принципу чесних і конкурентних виборів

Посадовим особам державних органів та органів місцевого самоврядування

  • Забезпечити неупереджене ставлення та рівні умови ведення передвиборчої кампанії для всіх кандидатів, утримуватись від агітації «за» чи «проти» учасників виборчого процесу

Правоохоронним та контролюючим органам

  • Системно та неупереджено перевіряти факти та повідомлення щодо підкупу виборців кандидатами в народні депутати України, регулярно інформувати громадськість про здійснені заходи реагування.
  • Оперативно реагувати на повідомлення про тиск чи погрози, адресовані політикам та активістам політичних партій; запобігати випадкам застосування насильства до кандидатів та інших суб’єктів виборчого процесу.
Довідково:
Громадське спостереження ОПОРИ – це сфера діяльності мережі, спрямована на об’єктивну оцінку процесу підготовки та проведення виборів, а також на запобігання порушенням виборчого законодавства через ефективно організований громадський контроль.
Починаючи з вересня 2014 року, Громадянська мережа ОПОРА проводить масштабну кампанію спостереження за позачерговими виборами народних депутатів України. Мережа залучить до моніторингової кампанії 213 довготермінових спостерігачів, які працюватимуть у всіх регіонах України від офіційного старту виборчої кампанії до оголошення остаточних результатів виборів. У день голосування, 26 жовтня, до них долучаться більше 2 000 активістів для здійснення швидкого статистичного підрахунку голосів. 
ОПОРА системно інформуватиме суспільство про перебіг кампанії, дотримання чинного законодавства суб’єктами виборчого процесу, участь посадових осіб у перегонах, дотримання міжнародних стандартів організації виборів усіма зацікавленими сторонами. Масштабне громадське спостереження має на меті попередити порушення протягом передвиборчої кампанії та унеможливити зловживання під час підрахунку голосів. Окрім спостереження, ОПОРА проводитиме інформаційно-просвітницьку кампанію та надаватиме юридичну підтримку громадянам щодо захисту їх виборчих прав.
 
Website: http://oporaua.org/                                                                                                                    
Facebook: https://www.facebook.com/cn.opora                                                                                           
Twitter: https://twitter.com/opora (@opora, #вибори14, #elect_ua)

[1]За оцінками спостерігачів ОПОРИ

[2]Рейтинг порушеннь – вибори 2012 року: http://oporaua.org/vybory/parlamentelections

[4]Відповідно до ч.9 ст.107 ЗУ “Про вибори народних депутатів України”

[5]Відповідно до ч.10 ст.107 ЗУ “Про вибори народних депутатів України”

[6] У тлумаченні ст.55 ЗУ “Про вибори народних депутатів України”

[7]У тлумаченні ст.55 ЗУ “Про вибори народних депутатів України”

[8]ч.5 ст.63 ЗУ “Про вибори народних депутатів України”

[9]Постанова ЦВК «Про утворення окружних виборчих комісій на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року» №858 від 05.09.2014 р. http://www.cvk.gov.ua/pls/acts/ShowCard?id=38140&what=0

[10]Стаття 8 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» встановлює, що під час проведення виборів Президента України, народних депутатів України, всеукраїнського референдуму голосування громадян України на тимчасово окупованій території не організовується і не проводиться.

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1207-18/print1382600118350845

[11] За оцінками ОПОРИ,  близько 25 % членів ОВК від їх загальної кількості не брали участі в перших засіданнях комісій

http://oporaua.org/news/5883-promizhnyj-zvit-za-rezultatamy-dovgoterminovogo-sposterezhennja-opory-pid-chas-pozachergovyh-vyboriv-narodnyh-deputativ-ukrajiny-2014-roku

[12]Усього до складу  213 ОВК, утворених на позачергових виборах народних депутатів України, включено 3804 особи.

[13]Частина 2 статті 37 Закону України «Про вибори народних депутатів України».

[14]Частина третя статті 38, частина шоста статті 46, частина четверта статті 28, абзац перший частини третьої статті 107,  частина восьма статті 78 Закону України «Про вибори народних депутатів України».

[15]21 ОВК створено в Донецькій обл., Луганська обл.-11 ОВК.

[16]Частина населених пунктів одномандатних виборчих округів №59, 60 знаходяться під контролем незаконних збройних формувань, але ОВК забезпечують підготовку до голосування в межах округу в цілому та його населених пунктах, підконтрольних законній владі. У відповідності із Постановою ЦВК №1165 від 25.09.2014 р., на час підготовки та проведення позачергових виборів народних депутатів України 26 жовтня 2014 року ОВК здійснюватиме свої повноваження в м.Курахове Мар’їнського р-ну Донецької обл., оскільки центр округу м. Мар’їнка зазнає обстрілів з боку бойовиків.

[17]Частину  населених пунктів ОВО №106 контролюють незаконні формування, натомість в  ОВО №113 в усіх населених пунктах округу зберігаються контроль законної влади.

[18]Населені пункти Луганської області, які входять до меж цих округів, розподілені між законною владою та незаконними збройними формуваннями.

[24]Перелік повноважень ЦВК  щодо підготовки та проведення виборів народних депутатів України  визначено статтею 30 Закону України «Про вибори народних депутатів України».

[29] При цьому, на сайті ЦВК  не оприлюднені окремим додатком внесені до Кошторису зміни.