Результати експертного опитування “Діяльність міського голови Рівного протягом перших 100 днів”

Дата: 16.03.2011

З метою визначення та оцінки ефективність діяльності міського голови Рівного протягом перших 100 днів перебування на посаді з 1 по 11 березня Громадянська мережа «ОПОРА» провела у Рівному цільове експертне опитування.

 

Normal 0 false false false MicrosoftInternetExplorer4

Участь у дослідженні взяли 32 місцевих експерти, зокрема, представники восьми неурядових громадських організацій, восьми ЗМІ, восьми бізнесових структур та вісім  працівників освіти. Опитування проводилося шляхом анонімного анкетування.

 

У ході дослідження експерти оцінили ефективність діяльності міського голови у вирішенні проблем в соціально-економічній сфері. Так, 46,9% учасників дослідження вважають діяльність міського голови, протягом перших 100 днів роботи з моменту обрання, неефективною. Швидше ефективною – 40,6%, ефективною – 3,1% учасників дослідження. Труднощі із відповіддю на питання щодо ефективності вирішення проблем у соціально-економічній сфері виникли у 9,4% респондентів. Усього відповіли: 32 експерти (100%).

Серед ініціатив міського голови в соціально-економічній сфері міста з моменту обрання на посаду експерти виділили:

  • Будівництво торгівельно-розважальних комплексів, ремонт доріг.
  • Створення управління стратегічного розвитку та інвестицій міста Рівне.
  • Інвестиції в міську економіку, вирішення проблеми якості доріг у місті, врегулювання якості та оплати комунальних послуг.
  • Переобладнання меморіалу слави в дозвілевий центр.
  • Прийняття гуртожитків підприємств-банкрутів на баланс міста.
  • Спроба реанімації аеропорту, прагнення об’єднати зусилля Рівного та Луцьку щодо розвитку спільних проектів.
  • Відмова від об’єднання музичних шкіл Рівного (музичної школи №1 імені Лисенка з музичною школою №2)
  • Розбудова парку «молодіжний» біля міського Палацу дітей та молоді.
  • Залучення інвестора для побудувати сміттєпереробного заводу в Рівному
  • Зменшення кількості маршруток.
  • Здача в оренду котелень і мереж.
  • Централізований контроль за процесом паркування (переведення автомобільних стоянок з приватної власності в комунальну).
  • Розробка програму підтримки молодих фахівців.
  • Побудова притулку для бездомних тварин (під тиском громадськості).
  • Приведення в порядок пляжів на Басовому Куті.
  • Сприяння створенню ОСББ.
  • Паспортизація спортивних ігрових майданчиків у дворах.
  • Відкриття автостанції «Чайка».
  • Обладнання маршруток і автомобілів ППС GPS-навігаторами.

 

Неефективною діяльність міського голови у вирішенні проблем в гуманітарній сфері вважають 50% експертів, швидше ефективною – 31,3%, ефективною – 3,1% респондентів. Труднощі із відповіддю на питання щодо ефективності вирішення проблем гуманітарної сфери виникли у 15,6% опитаних експертів. Усього відповіли: 32 експерти (100%).

Серед ініціатив міського голови в гуманітарній сфері з моменту обрання на посаду експерти виділили:

  • Формальне створення Громадської ради при міському виконавчому комітеті.
  • Проведення розважальних громадських заходів за підтримки міської влади (Стань Гогеном, проведення Різдвяного балу, чемпіонати з футболу і шахів серед школярів, розмальовування писанок, приїзд Ліни Костенко, встановлено різдвяного дідуха, збільшення розміру стипендії міського голови для студентів.
  • Створення центру зайнятості для молоді.
  • Не підтримав ідею об’єднання музичної школи №1 імені Лисенка з музичною школою №2 (під тиском громадськості).

Відповідаючи на питання, чи існують конфлікти між міським головою Рівного та новообраною міською радою, 34,4% експертів обрали варіант скоріше не існують, 28,1% – існують, 18,8% – скоріше існують, 6,2% – існують, 12,5% респондентів було складно відповісти на дане питання. Усього відповіли: 32 експерти (100%).

Експерти також озвучили головні здобутки та прорахунки міського голови з моменту обрання його на відповідну посаду. До головних здобутків з поміж того, що було зробленого та анонсованого, учасники дослідження віднесли:

  • Злагоджена робота виконавчого комітету та міських управлінь.
  • Популяризація ідеї ОСББ серед населення у вигляді реклами на білбордах.
  • Чистота та озеленення міста; заборона продажу спиртних напоїв на державні свята в центрі міста.
  • Виділення земельної ділянки та коштів з міського бюджету (200 тис. грн.) для побудови в місті притулку для бездомних тварин (під тиском громадськості міський голова лобіював ухвалення даного рішення).
  • Підтримка органів учнівського самоврядування (співпраця з Парламентом дітей міста).
  • Відхилення ідеї об’єднання музичних шкіл (під тиском громадськості).
  • Ініціатива реформування житлово-комунального господарства.

 

Серед головних прорахунків міського опитані експерти назвали:

  • Невирішеним залишається питання побудови в Рівному заводу з переробки сміття.
  • З міського бюджету не були виділені кошти передбачені на оплату пільгового проїзду студентів в міському громадському транспорті.
  • Відсутність підтримки місцевого футболу та спідвейного спорту.
  • Міський голова не звітує перед громадою.
  • Практично відсутній діалог міського голови з громадою, хоча можливо створення громадської ради при міськвиконкомі в певній мірі може покращити дану ситуацію.
  • Зростання тарифів на комунальні послуги.

 

На питання, чи була діяльність міського голови протягом 100 днів після обрання на посаду спрямована на вирішення проблем у соціально-економічній та соціально-гуманітарній сферах позиції експертів розділились наступним чином:

 

№ з/п

Проблематика

Так

Можна говорити скоріше про наміри реалізації політики

Ні

Ця тема взагалі

не актуальна для міського голови

Складно відповісти

Соціально-економічна сфера

(%)

1

Реформування ЖКГ

9,4

59,4

25

3,1

3,1

2

Сприяння розвитку малого бізнесу

3,1

9,4

50

15,6

21,9

3

Будівництво та експлуатація доріг місцевого значення

12,5

25

37,5

3,1

21,9

4

Ремонт та розбудова інфраструктури (тепломережі, паркінги)

9,4

46,9

28,1

31

12,5

5

Реформування системи муніципального транспорту

9,4

40,6

34,4

6,2

9,4

6

Залучення приватних інвестицій в економічний розвиток громади

6,3

28,1

21,9

15,6

28,1

7

Вирішення питань збору, транспортування, утилізації та знешкодження відходів

12,5

50

28,1

0

9,4

8

Підтримка та розвиток парків, зелених зон у місті

31,3

40,5

9,4

9,4

9,4

9

Боротьба з безробіттям в громаді

0

9,4

50

28,1

12,5

Соціально-гуманітарна сфера

(%)

1

Покращення рівня шкільної освіти в громаді, модернізація шкіл, комп’ютеризація, оновлення матеріально-технічної бази

6,2

25

46,9

3,1

18,8

2

Забезпечення дошкільної освіти, функціонування дошкільних дитячих установ, оновлення їхньої матеріально-технічної бази

6,2

25

46,9

0

21,9

3

Забезпечення позашкільного дозвілля молоді (відкриття гуртків, муніципальних клубів)

15,6

15,6

50

12,5

6,3

4

Реалізація заходів із соціального захисту та соціального забезпечення дітей, молоді, жінок, сім’ї, інших категорій населення (соціальні програми)

9,4

31,3

37,5

6,2

15,6

5

Надання спеціалізованої медичної допомоги, організація санаторно-курортних, науково-медичних закладів охорони здоров’я, що належать до спільної власності громади

9,4

9,4

37,5

18,7

25

6

Реалізація культурно-мистецьких програм та інших заходів муніципального значення

56,3

25

3,1

3,1

12,5

7

Підтримка та розвиток бібліотек (обласних спеціалізованих, для дітей та юнацтва)

3,1

9,4

59,4

9,4

18,7

8

Заходи з реабілітації людей з особливими потребами та забезпечення для них повноцінної інфраструктури (наприклад, пандуси)

9,4

31,2

28,1

9,4

21,9

 

На питання, чи проводить міський голова консультації з громадою у сфері місцевого розвитку, визначення та розв’язання місцевих проблем, 34,4 опитаних експертів обрали варіант скоріше не проводить, 28,1% – не проводить, 12,5% – скоріше проводить, 3,1% – проводить. Складно відповісти на дане питання було 29,9% респондентів. Усього відповіли: 32 експерти (100%).

 

Також варто зазначити, що 50% опитаних експертів вважають, що політика, яку проводив міський голова протягом 100 днів з моменту обрання на посаду – скоріше не прозора. Не прозорою політикою міського голови вважають 21,9% експертів, скоріше прозорою – 15,6%, прозорою – 3,1% опитаних експертів. Складно відповісти на дане питання було 9,4% учасникам дослідження (діаграма. 5). Усього відповіли: 32 експерти (100%).

На питання, в якому форматі було проведено консультації з громадою протягом 100 днів з моменту обрання міського голови на посаду позиції експертів розділились наступним чином:

 

№ з/п

Формат консультацій

Так

Ні

Можна говорити лише про анонсування намірів

Складно відповісти

(%)

1

Організація та проведення громадських слухань

9,4

31,2

37,5

21,9

2

Оприлюднення проектів рішень міського голови на сайті міської влади для обговорення громадою

31,3

21,9

28,1

18,7

3

Проведення регулярних консультацій міського голови з організаціями громадянського суспільства та мешканцями громади щодо місцевої політики в різних суспільно-важливих сферах

6,2

37,5

25

31,3

4

Оприлюднення звітів про діяльність міського голови

12,5

46,9

18,7

21,9

5

Ініціювання роботи громадських рад чи інших консультаційно-дорадчих структур при міському голові, органах місцевого самоврядування

50

6,2

21,9

21,9

6

Включення представників організаціями громадянського суспільства до складу комісій, робочих органів, які опікуються формуванням політики при міському голові

12,5

21,9

28,1

37,5

7

Проведення прес-конференцій з інформування про діяльність міського голови

46,9

25

18,7

9,4

8

Участь міського голови у заходах громадських організацій

31,3

25

15,6

28,1

 

Що стосується оцінки рівня професійності нинішнього кадрового складу міськвиконкому у вирішенні проблем місцевого розвитку – то слід зазначити, що по 31,3% голосів експертів отримали варіанти скоріше професійний та скоріше не професійний. Непрофесійним нинішній склад міськвиконкому вважають 6,2% експертів, професійним – 3,1%. Складно відповісти на дане питання було 28,1% респондентів. Усього відповіли: 32 експерти (100%).


У ході дослідження експерти також визначили фактори, що, на їхню думку, визначають рівень професійності нинішнього кадрового складу міськвиконкому у вирішенні проблем місцевого розвитку:

  • Нинішній склад міськвиконкому формувався за принципом лояльності до міського голови, а не за принципом професійності.
  • При формуванні персонального складу міськвиконкому переважає квотний принцип розподілу посад між партіями, а не професійні якості конкретної людини.
  • Нинішній склад міськвиконкому не завжди є компетентними у вирішенні окремих актуальних питань для громади Рівного, як наслідок – черги біля їхніх кабінетів. Тому для підвищення професійності міськвиконкому необхідне якісне оновлення та омолодження його кадрового складу.
  • Склад міськвиконкому досить збалансований у ньому представлені керівники ключових міських установ та начальники окремих міських управлінь, а також окремі представники політичних партій представлених у Рівненській міській раді шостого скликання.
  • Міськвиконком укомплектований досить непогано, більшість з його членів з них професіонали своєї справи, які завжди охоче співпрацюють з ЗМІ та дають професійні коментарі.

Також окремі експерти зазначили, що більшість членів міськвиконкому не є достатньо публічними і відкритими людьми, тому дуже важко оцінити їх професійні якості.

Повний аналітичний звіт занходиться ТУТ.

 

Прес-центр

Громадянська мережа ОПОРА

тел. (0362) 430718