Результати індексу публічності органів влади Рівного

У вівторок, 1 жовтня Громадянська мережа ОПОРА презентувала результати вимірювання індексу публічності органів місцевої влади. Дослідження охопило 11 обласних центрів, серед яких Рівне зайняло одне з останніх місць.

Під публічністю місцевого самоврядування розуміється комплекс управлінських та політичних заходів, до яких вдаються органи та посадові особи місцевого самоврядування, з метою забезпечення максимально відкритих і приязних взаємовідносин з громадянами та підвищення рівня загальної довіри до муніципальних інституцій.

Загальний показник публічності Рівненської міської ради становить 44% і є одним з найнижчих в рейтингу. Виконавчі органи виявилися більш публічними (53%), ніж головна посадова особа міста (44%) чи депутати (36%). Найбільш недоліком Рівного в сфері публічності є процес звітування органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Міський голова не звітує перед мешканцями міста про виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку, про виконання місцевих цільових програм. Останній раз Володимир Хомко звітував на відкритій зустрічі перед громадою міста у 2011 році. Жодне управління Рівненської міської ради не прозвітувало перед територіальною громадою про результати своєї роботи у 2012 році. Більше того, на веб-сайті ради опублікована лише частина звітів виконавчих органів міської ради про результати своєї діяльності у 2012 році. Порядок звітування депутатів перед територіальною громадою не врегульований в місцевих нормативно-правових актах. Радою не затверджені строки проведення звітів депутатів та графік їх звітування перед виборцями. Лише частина депутатів Рівненської міської ради систематично звітує перед виборцями про результати своєї роботи. На веб-сайті ради опубліковано лише 5 з 54 звітів депутатів за 2012 рік.

Неправомірно обмежено доступ до значної частини розпоряджень міського голови, що в основному стосуються надання матеріальної допомоги, преміювання працівників та вручення подяк. Відповідно до вимог частини 7 статті 6 ЗУ «Про доступ до публічної інформації» обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. На сайті міської ради відсутня інформація про помічників та радників міського голови, про структуру та персональний склад виконавчих органів ради, не має вичерпної інформації про керівників виконавчих органів (біографічних відомостей). Не оприлюднені декларації про майно, доходи і витрати заступників міського голови. Виконавчими органами не запроваджено практику проведення земельних торгів.

Також не забезпечена можливість для мешканців міста безперешкодно та без попередньої реєстрації бути присутніми на пленарних засіданнях. На сайті Рівненської міської ради відсутня інформація про поштову адресу, номери засобів зв’язку, електронну пошти депутатів ради, про їхні права та обов’язки. На сайті-ради розміщено лише 5 з 54 біографій депутатів міської ради. В Рівненській міській раді діє електронна система голосування, однак інформація про реєстрацію депутатів та про результати поіменного голосування не оприлюднюються.

За результатами вимірювання Індексу публічності місцевого самоврядування у 2013 році найвищу оцінку отримали Івано-Франківська, Луцька та Львівська міські ради – 68%, 65% та 61% відповідно. За  100% рейтинговою шкалою, ці міста утворюють групу муніципалітетів, діяльність яких характеризується задовільним рівнем публічності (міста в діапазоні від 61%-80%). Другу групу міст складають муніципалітети з низьким рівнем публічності і сюди входять Донецька (55%), Луганська (51%), Чернігівська (51%), Миколаївська (51%), Одеська (50%) та Рівненська (44%) міські ради. До третьої групи належать муніципалітети з показником меншим за 40%, які класифікуються як непублічні. Це Черкаська (39%) та Ужгородська (32%) міські ради. Показово, що жодна з міських рад, які оцінювалися, цього року не досягнула показника у 81% (і більше) – достатнього, щоб вважатися публічною.

В розрізі окремих суб’єктів місцевого самоврядування, найбільш публічними виявилися виконавчі органи міський рад (середній показник – 58%) та міські голови (середній показник – 55%). Натомість середній рівень публічності депутатів в 11 містах склав 51%.

Серед міських голів четверо характеризуються в цілому задовільним рівнем публічності і займають найвищі позицій в рейтингу. Це Івано-Франківській міський голова Віктор Анушкевичус (74%), Луцький міський голова Микола Романюк (73%), Донецький міський голова  Олександр Лук’янченко (68%) і Львівський міський голова Андрій Садовий (66%). Низький рівень публічності в міських голів Одеси (53%), Луганська (52%), Чернігова (52%), Миколаєва (48%), Рівного (44%) та Ужгорода (41%).  Діяльність Віктора Білоусова, виконувача обов’язків Черкаського міського голови оцінюється як непублічна (33%).

Виконавчі органи аж шести міських рад займають перші позицій в рейтингу і є задовільно публічними. Сюди належать виконавчі органи міських рад Івано-Франківська (80%), Львова (73%), Луцька (67%), Чернігова (63%), Одеси (61%) і Миколаєва (61%). Низький рівень публічності мають виконавчі органи міських рад Рівного (53%), Черкас (52%), Донецька (51%) і Луганська (50%). Виконавчі органи Ужгородської міської ради розцінюються як непублічні (30%).            

Найбільш критичним є рівень публічності депутатів міських рад. Тут виокремлюється дві групи міст.  Одна група демонструє низький рівень публічності – це депутати Луцької (55%), Луганської (50%), Івано-Франківської (50%), Донецької (47%), Львівської (46%) та Миколаївської (44%) міських рад. До іншої групи належать міські ради, діяльність депутатів в яких класифікується як непублічна: Одеса (38%), Рівне (36%), Чернігів (36%), Черкаси (30%), Ужгород (27%).

Повна версія звіту

За коментарями звертайтеся до Анатолія Бондарчука
тел. 096 918 7408