Рівненська облрада на п’ятому році повноважень: баланс сил між фракціями

Дата: 13.05.2020

За підсумками виборів до Рівненської обласної ради було обрано 64 депутати і утворено ними 6 фракцій – політичної партії «Європейська Солідарність» (партія «Блок Петра Порошенка «Солідарність»), політичної партії Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина», політичної партії «Радикальна партія Олега Ляшка», політичної партії Всеукраїнське об’єднання «Свобода», політичної партії «Конкретних справ», політичної партії «Українське об’єднання патріотів – УКРОП».

Більшість у обласній раді 7 скликання дуже часто переформатовувалася. Це спричинило часті зміни голови: за 4,5 роки роботи органом місцевого самоврядування керувало аж 4 депутати. Найдовше вдалося затриматися на посаді представникам «Європейської солідарності».

Більшість фракцій облради зменшила свою кількість у порівнянні з початком каденції, виняток – лише фракція «Конкретних справ», яку поповнили 2 депутати.

Також, безумовно, це скликання облради запам’ятається першим у історії органу відкликанням місцевих обранців «Радикальної партії Олега Ляшка».

 

Результати місцевих виборів

За підсумками виборів до Рівненської обласної ради у 2015 році право на участь у розподілі депутатських мандатів набули 6 місцевих організацій політичних партій: «Європейська солідарність» (партія «Блок Петра Порошенка «Солідарність») на чолі з Віталієм Чугунніковим (92 419 голосів виборців – 19 мандатів), політична партія Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» на чолі з Миколою Кучеруком (77 975 голосів або 16 мандатів), політична партія «Радикальна партія Олега Ляшка» на чолі з Оксаною Лозовою (48 091 голосів або 10 мандатів), політична партія Всеукраїнське об’єднання «Свобода» на чолі Олексієм Бучинським (39 974 голосів або 8 мандатів), політична партія «Конкретних справ» на чолі з Світланою Богатирчук-Кривко (27 886 голосів або 6 мандатів), політична партія «Українське об’єднання патріотів – УКРОП» на чолі з Діаною Гордійчук (26 275 голосів або 5 мандатів).

За результатами розподілу мандатів у обласній раді було створено 6 фракцій, до яких увійшли 64 депутати.

18 листопада 2015 року депутати обрали головою обласної ради радикала Володимира Ковальчука. Підтримку кандидатурі висловили 34 обранці, 15 – проголосували «проти», 14 – утримались.

Першим заступником голови обласної ради обрали депутата від фракції ВО «Батьківщина» Миколу Драганчука, а заступником – депутата від фракції ВО «Свобода» Олексія Бучинського.

Голосування за голову обласної ради та його заступників засвідчило, що в обласній раді утворилася більшість, до якої увійшли представники 3 фракцій: ВО «Батьківщина», «Радикальна партія Олега Ляшка» та ВО «Свобода», які загалом отримали 34 з 64 депутатських мандатів. Однак, як показали подальші голосування, більшість постійно переформатовувалася. Впливові фракції з найбільшою кількістю депутатів на початку каденції (фракції «БПП «Солідарність», ВО «Батьківщина» та «Радикальна партія Олега Ляшка») по черзі витісняли одну з-поміж них з більшості в обласній раді, де незмінним партнером для них була лише фракція ВО «Свобода».

У зв’язку з постійними змінами складу більшості робота Рівненської обласної ради 7 скликання супроводжувалася частими змінами голови обласної ради. Володимира Ковальчука, який пропрацював на цій посаді всього декілька місяців, змінили кілька наступників – Олександр Корнійчук (фракція «БПП «Солідарність»), Микола Драганчук (фракція ВО «Батьківщина») та Олександр Данильчук (фракція «БПП «Солідарність»). Найдовше на посаді голови обласної ради вдалося затриматися саме представникам фракції «БПП «Солідарність».

Як розподілили сфери впливу

 Формування постійних комісії ради та визначення їх персонального і керівного складу зазвичай яскраво демонструє наявні домовленості між новоствореними фракціями. Найчастіше представники більшості намагаються взяти під контроль фінансову, земельну і правову («регламентну») сфери. Саме тому цікаво простежити, які ж фракції отримали керівництво у відповідних комісіях на початку каденції і чи вдалося його зберегти.

Депутатами Рівненської облради було створено 8 постійних комісій. На початку роботи органу місцевого самоврядування цієї каденції посади керівників комісій отримали представники таких фракцій:

«Блок Петра Порошенка «Солідарність» (тепер фракція «Політичної партії «Європейська Солідарність»):

  • Юрій Благодир – Постійна комісія з питань бюджету, фінансів та податків,
  • Михайло Кириллов – Постійна комісія з економічних питань та комунальної власності,
  • Валентин Крока – Постійна комісія з питань місцевого самоврядування,  розвитку територій та європейської інтеграції;

ВО «Батьківщина»:

  • Микола Кучерук – Постійна комісія з питань будівництва та розвитку інфраструктури,
  • Алла Черній – Постійна комісія з питань гуманітарної політики,
  • Михайло Вервега – Постійна комісія з питань охорони здоров’я, материнства та дитинства;

політичної партії  «Конкретних справ»:

  • Світлана Богатирчук-Кривко – Постійна комісія з питань аграрної політики, земельних відносин та розвитку села.

 ВО «Свобода»:

  • Володимир Валявка – Постійна комісія з питань екології, природокористування, охорони навколишнього середовища та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи,

політичної партії «Українське об’єднання патріотів – УКРОП»:

  • Борис Бірук – Постійна комісія з питань соціальної політики і соціального захисту учасників АТО та членів їх сімей,

«Радикальної партії Олега Ляшка»:

  • Сергій Свисталюк – Постійна комісія з питань Регламенту, діяльності правоохоронних органів та боротьби з корупцією.

Наразі ситуація із керівництвом постійними комісіями ради практично не змінилася, за винятком 2 комісій: Постійної комісії з питань місцевого самоврядування,  розвитку територій та європейської інтеграції та Постійної комісії з питань Регламенту, діяльності правоохоронних органів та боротьби з корупцією.  Першу комісію тепер очолює Віталій Бойко – з фракції «БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА «СОЛІДАРНІСТЬ» (тепер фракція «Політичної партії «Європейська Солідарність»). А от Постійну комісію з питань Регламенту, діяльності правоохоронних органів та боротьби з корупцією замість представника фракції «Радикальної партії Олега Ляшка» Сергія Свисталюка очолив Ігор Фізик – з фракції «БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА «СОЛІДАРНІСТЬ» (тепер фракція «Політичної партії «Європейська Солідарність»).

 

Зміни фракційної приналежності

Станом на 1 квітня 2020 року у Рівненській обласній раді залишилось 5 з 6 фракцій політичних партій. Зменшення чисельності відбулося за рахунок фракції політичної партії «Українське об’єднання патріотів – УКРОП», яка припинила своє існування 17 березня 2020 року. До речі, ця політична партія уже не один раз припиняла діяльність своєї фракції у обласній раді. Окрім цього, змінився кількісний склад фракцій: майже усі «втратили» своїх депутатів, лише фракція «Конкретних справ» навпаки  – «примножила».

 

Бути чи не бути «УКРОПу» в обласній раді

 У вересні 2017 року 2 депутати фракції політичної партії «Українське об’єднання патріотів – УКРОП»  Геннадій Шевченко та Леонід Назарчук написали заяви про вихід з фракції. Це стало причиною припинення її діяльності в облраді, оскільки регламент роботи не дозволяв діяльність фракції, якщо її склад менше 5 депутатів. Пізніше, рішенням загальних зборів міського осередку партії вищезгаданих депутатів виключили з партії. Керівниця фракції Діана Гордійчук назвала дії Генадія Шевченка та Леоніда Назарчука меркантильними та такими, що вносять розбрат у роботу депутатського корпусу. Окрім цього, УКРОПівці заявили про те, що будуть ініціювати відкликання депутатів, проте цього не сталося.  Таким чином, з 6 вересня 2017 по 1 грудня 2017 року фракції політичної партії «Українське об’єднання патріотів – УКРОП» не було в обласній раді, а депутати вважались позафракційними.

1 грудня 2017 року на сесії облради Діана Гордійчук  оголосила про створення фракції з 3 депутатів. Рівненська обласна рада підтримала це рішення і внесла зміни до регламенту, дозволивши створювати депутатські фракції з 3 осіб.

17 березня 2020 фракція знову припинила свою діяльність у зв’язку з тим, що з виходом Бориса Бірука кількість депутатів у фракції стала меншою мінімально допустимої межі.

 

З «СОЛІДАРНОСТІ» у «Конкретні справи»

У порівнянні з початком каденції Фракція «Блок Петра Порошенка «Солідарність» (тепер фракція політичної партії «Європейська Солідарність») «втратила» 2-х депутатів – Михайла Кириллова та Юрія Шарманського, які ще 8 вересня 2016 року за власними заявами покинули фракцію. Обранці певний час були позафракційними, пізніше увійшли до депутатської групи «Розвиток громад», а згодом поповнили лави «Конкретних справ». Таким чином, станом на 1 квітня 2020 року фракція «Блок Петра Порошенка «Солідарність» (тепер фракція політичної партії «Європейська Солідарність») залишилася найчисельнішою у облраді, хоча налічує тепер не 19, а 17 обранців.

Фракція «Конкретних справ» наразі налічує 7 обранців. Вона збільшилася кількісно саме за рахунок переходів депутатів з фракції «Блок Петра Порошенка  «Солідарність». Так, 17 березня 2020 року Михайло Кириллов та Юрій Шарманський за рішенням фракції «Конкретних справ» увійшли до її складу. Варто також зазначити, що того ж дня за рішенням «Конкретних справ» з фракції виключили Богдана Файфуру, який тепер входить до депутатської групи «Розвиток громад».

Які ще фракції «втратили»

 Зменшили свою чисельність у зв’язку з виключенням депутатів із свого складу фракції ВО «Свобода», ВО «Батьківщина» та «Радикальної партії Олега Ляшка» – кожна по одному депутату.

Анатолій Алексейчук (раніше – фракції ВО «Свобода») та Олександр Ширяєв  (раніше – фракції «Радикальної партії Олега Ляшка»), яких було виключено зі складу фракцій, стали позафракційними, а Владислав Сухляк (раніше – ВО «Батьківщина») ввійшов до складу депутатської групи «Міжфракційне об’єднання «Медики Рівненщини».

Таким чином, станом на 1 квітня 2020 року чисельність фракції ВО «Свобода» становить 7 депутатів, фракції ВО «Батьківщина – 15 депутатів і фракції «Радикальної партії Олега Ляшка» – 9 депутатів.

Варто зазначити, що двох своїх депутатів «Радикальна Партія Олега Ляшка» відкликала, але оскільки на їхнє місце прийшли нові депутати, то це не вплинуло на чисельність фракції.

Розподіл мандатів за фракціями у Рівненській обласній раді

Назва фракціїКількість мандатів на початку каденціїКількість  мандатів станом на 1 квітня 2020 рокуПримітка*
(позначає зміни, які відбулися і актуальні станом на тепер за останнім переходом, інформація подана без врахування депутатів, які достроково припинили повноваження)
1Політичної партії “Європейська Солідарність” (раніше БПП “Солідарність”)1917– Михайло Кириллов, Юрій Шарманський
2ВО “Батьківщина”1615-Владислав Сухляк
3«Радикальної партії Олега Ляшка»109-Олександр Ширяєв
4ВО «Свобода»87-Анатолій Алексейчук
5Політичної партії «Конкретних справ»67+ Михайло Кириллов та Юрій Шарманський

(прийшли у фракцію з депутатської групи «Розвиток громад», раніше  – позафракційні, у раду потрапили як представники БПП «Солідарність»)

 

– Богдан Файфура

6Політичної партії «Українське об’єднання патріотів – УКРОП»50-Леонід Назарчук,
– Генадій Шевченко,
– Борис Бірук,
– Діана Гордійчук,
– Валерій Гусарук
7Позафракційні06+Анатолій Алексейчук (раніше – фракція ВО «Свобода»)

+Леонід Назарчук, Борис Бірук, Діана Гордійчук, Валерій Гусарук (раніше – фракція Політичної партії «Українське об’єднання патріотів – УКРОП»

+Олександр Ширяєв  (раніше – фракція «Радикальної партії Олега Ляшка»)

Дострокові припинення повноважень

 У Рівненській облраді з початку цього скликання було достроково припинено  повноваження трьох депутатів ради: Анатолія Бондаря (фракція ВО «Батьківщина»),  а також Володимира Ковальчука та Андрія Сайчука (фракція «Радикальної партії Олега Ляшка»).


Із облради на службу

У березні 2016 року місцевий обранець від фракції ВО «Батьківщина» Анатолій Бондар написав заяву про припинення повноважень депутата за власним бажанням. Як зазначив депутат для місцевого ЗМІ, він отримав пропозицію від побратимів, з якими захищав Дебальцеве і вирішив повернутися в армію та служити за контрактом. Колеги підтримали рішення Анатолія Бондаря оплесками і задовольнили його заяву.

Замість Анатолія Бондаря у обласну раду потрапив Валентин Королюк.

 

Радикальна партія «змінила» депутатів

 Припинення повноважень депутатів фракції «Радикальної партії Олега Ляшка» Володимира Ковальчука та Андрія Сайчука відбулося шляхом процедури відкликання.

Почалося все з того, що у вересні 2017 року вищезгадані депутати заявили, що виходять з депутатської фракції «Радикальної партії Олега Ляшка» у Рівненській обласній раді. Володимир Ковальчук рішення пояснив так:

«Наш вчинок аргументуємо тим, що у керівництві рівненської обласної організації РПЛ є люди, далекі від відстоювання інтересів виборців, бажання об’єднати команду та відстоювати інтереси її членів. Навпаки – вони лише задовольняють власні амбіції та тішать свою завищену самооцінку… Від завтра плануємо формувати в області власну команду людей, котрим по-справжньому не байдужа доля міста та області, які хочуть працювати задля розвитку рідного краю».

7 жовтня 2018 року в Міському палаці культури у Рівному представники партії організували збори виборців, які прийняли рішення ініціювати відкликання депутатів обласної ради – Володимира Ковальчука та Андрія Сайчука за народною ініціативою. Відеорепортаж з місця події було оприлюднено на сайті одного з рівненських ЗМІ.  З відео видно, що депутатів не пустили в приміщення, де проходили збори.

У «Радикальній партії Олега Ляшка» мотиви рішення про відкликання своїх двох депутатів пояснили тим, що Володимир Ковальчук та Андрій Сайчук не дотримались своїх передвиборчих обіцянок, зрадили принципи Радикальної партії, а значить зрадили і виборців, які віддали за них свої голоси. На думку Оксани Лозової, яка очолює обласну партійну організацію, якщо депутат виходить з фракції і партії, то має скласти мандат.

Після зборів виборців представники ініціативної групи зібрали підписи за відкликання депутатів та передали усі необхідні документи до обласної виборчої комісії.

5 грудня обласна виборча комісія підтвердила правильність оформлення підписних листів за відкликання депутатів обласної ради Володимира Ковальчука та Андрія Сайчука. З приміткою – без перевірки підписів виборців із залученням органів Держреєстру та поліції. Крім цього, на цьому засіданні обласна виборча комісія звернулася до «Радикальної партії Олега Ляшка» щодо відкликання депутатів.

12 грудня Рівненська обласна виборча комісія отримала повідомлення, що на позачерговому з’їзді «Радикальної партії Олега Ляшка», який відбувся 10 грудня, вирішили відкликати депутатів Володимира Ковальчука та Андрія Сайчука.

13 грудня 2018 року Рівненська обласна виборча комісія позбавила обранців мандатів і

оголосила імена двох нових депутатів обласної ради від «Радикальної партії Олега Ляшка». Ними стали колишній учасник АТО, приватний підприємець Михайло Прядун з Березнівського району та безробітний Микола Марчук із Дубенщини. В грудні вони склали присягу, а в січні 2019 року – приєдналися до фракції.

Андрій Сайчук у коментарях для місцевих ЗМІ зазначав:  «На всіх етапах, починаючи від проведення зборів і закінчуючи вчорашнім засіданням комісії, допущено дуже велику кількість порушень. Я вже подав один позов до суду і планую ще подати не менше якоїсь кількості».

А Володимир Ковальчук у коментарях для того ж ЗМІ повідомляв про свою позицію так: «Ми вважаємо, що і конференція, і підписи сфальшовані. Будемо це оскаржувати в потрібних інстанціях».

Обидва депутати оскаржили рішення виборчої комісії в Рівненському окружному адміністративному суді. У результаті судового розгляду в травні 2019 року суд задовольнив позов частково і визнав протиправним та скасував рішення обласної виборчої комісії «Про дотримання вимог ст.38-40 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» при ініціюванні відкликання депутата Рівненської обласної ради Андрія Сайчука за народною ініціативою та звернення до вищого керівного органу партії щодо відкликання депутата Рівненської обласної ради Андрія Сайчука за народною ініціативою». За словами позивача, судом під час дослідження доказів було виявлено, що понад 700 підписів – це «двійники», тобто підписувалися ті самі люди, кілька сотень людей було з неіснуючих вулиць. У червні аналогічне рішення суд прийняв також щодо Володимира Ковальчука. Депутат зазначав у коментарі для ЗМІ про те, що часткового задоволення позову для депутатів мало.

Проте рішення щодо депутатів були залишені без змін і судами вищих інстанцій.

Разом з тим, 18 лютого 2020 року Рівненський окружний адміністративний суд у ще одній справі скасував постанови № 105 та № 106 Рівненської обласної виборчої комісії від 13 грудня 2018 року, якими вона визнала обраними і зареєстрованими депутатами обласної ради Михайла Прядуна та Миколу Марчука та визнав такі дії комісії протиправними. Однак, зауважимо, що це рішення суду наразі оскаржується у апеляційному порядку.

В обласній виборчій комісії зазначають, що це рішення суду не передбачає поновлення відкликаних депутатів і до того ж, законодавством не врегульоване питання поновлення депутатів чи зняття з реєстрації вже зареєстрованих депутатів.

13 березня цього року Володимир Ковальчук та Андрій Сайчук хотіли взяти участь у роботі сесії обласної ради, прийшли для цього до залу засідань і зайняли свої колишні робочі місця. Проте, після конфлікту з депутатами та поліцією вони змогли бути присутніми на сесії лише у якості відвідувачів.

Таким чином, зважаючи на те, що судові тяганини у цьому питанні ще тривають, важко прогнозувати, яка ситуація буде із «замінами» у «Радикальній партії Олега Ляшка» до завершення цієї каденції ради.

 

За додатковою інформацією звертайтеся:

Михайло Балик, обласний координатор спостереження за виборами Громадянської мережі ОПОРА в Рівненській області

тел.: 093 833 83 45

e-mail: rivne@opora.org.ua

Довідково: Громадянська мережа ОПОРА проводить моніторинг інституційного розвитку політичних партій України. До вибірки потрапили політичні партії, які на останніх парламентських виборах отримали 2% і більше голосів виборців на свою підтримку, а також регіональні політичні партії, які продемонстрували високий результат підтримки на останніх місцевих виборах в Україні. Опис особливостей регіонального партійного будівництва та оцінка стану розвитку політичних партій відбуваються на основі аналізу доступної публічної інформації та відкритих даних.