Що таке громадський бюджет і чому він потрібен у Рівному

 

Вперше повний процес творення партиципаторного бюджету відбувся у місті Порту-Алегрі (Бразилія) 1989 року. Це щорічний процес дискусії та ухвалення рішень, у якому тисячі мешканців міста вирішують, як видавати частину міського бюджету. У процесі загальнодоступних сусідських, районних і загальноміських зібрань громадяни й обрані бюджетні делегати голосують за те, які пріоритетні потреби профінансувати додатково і на якому рівні. На першому етапі сусіди обирають дільничних і «тематичних» делегатів, які потім на неофіційних зустрічах ухвалюють рішення про пріоритетні інвестиції, надаючи їм визначене число пунктів – чим більше, тим важливіша інвестиція. У другому раунді беруть спільну участь дільничні і «тематичні» збори, які вибирають депутатів до Ради партиципаторного бюджету.

 

Детальніше – у матеріалі Вікіпедії.

 

Працює партиципаторний бюджет працює і у сусідній Польщі. Саме досвід Польщі, на нашу думку, може бути найбільш актуальним для України.

 

 

У Польщі вперше партиципаторний бюджет (бюджет участі) з’явився у 2011 році, і з кожним роком спостерігається стрімке зростання кількості міст, що запроваджують такий бюджет. Обсяги бюджетів участі у Польщі – від 40 тисяч до 60 млн злотих, від 0,002% до 3,4% від загального бюджету міста.

 

Коли вперше виникла ідея запровадити партиципаторний бюджет у Варшаві, то супротивники казали: якщо мешканцям дамо право розпоряджатися коштами – то отримаємо качелі у центрі міста, якісь пристрої, аби кататися на лижах, – тобто, щось що поза межами здорового глузду. Але переконалися, що цього не відбувається. Всі проекти стосуються проблем повсякденного життя. І мешканці міста можуть мати активну участь і впливати на прийняття рішень у місті. Завдяки цьому механізму вдалося переконати деяких політиків, що мешканці можуть брати участь у прийнятті важливих рішень.

 

Завдяки впровадженню громадського бюджету вдалося створити величезну базу потреб мешканців і побачити, на що мешканці міста звертають увагу і чого вони потребують. Дуже позитивним моментом є соціальний вибух активності мешканців. Власне в Варшаві 170 тисяч мешканців взяло участь у голосуванні, надійшло біля 2000 проектів. Ті особи, які свого часу мали якісь ідеї і намагалися достукатися до органів влади, нарешті отримали змогу реалізувати свої ідеї. Цей процес дозволив виявити нових громадських лідерів, які співпрацюють з органами влади і здійснюють контролюючу функцію.

 

Люди навчилися об’єднуватися навколо ідей і проектів. У Варшаві передбачено, що коли декілька проектів стосуються одного об’єкта – то є можливість їх поєднати. Люди навчилися співпрацювати між собою, оскільки приклади доводять: варто об’єднуватися – так є більше шансів на реалізацію проектів. Треба сказати, що бюджет участі – це дуже класний інструмент навчання: як утворюється бюджет, як функціонують органи влади, – та він надає зворотній зв`язок, демонструє, як вони працюють.

 

 

Посилаючись на публікацію Лабораторії соціальних досліджень та інновацій «Сточня» (Польща) процес партиципаторного бюджетування включає в себе цілий ряд принципів та цінностей, уникнення яких може призвести лише до поверхневих, так би мовити «фасадних» процесів замість реального збільшення впливу мешканців на їх самоврядну спільноту.

 

До таких принципів належать:

 

 

Для місцевих органів влади результати вибору проектів в рамках партиципаторного бюджету повинні бути обов’язковими до виконання. Без огляду на те, що згідно з діючим законодавством Польщі, підготовкою проекту бюджету займається орган виконавчої влади, а остаточне прийняття бюджетної резолюції здійснює законодавчий орган, в підготовленому документі повинні бути враховані проекти, які було обрано мешканцями та форма яких є сумісною з тою, що становила предмет голосування.

 

 

Зафіксовані правила і процедури, які супроводжуватимуть процес партиципаторного бюджетування повинні бути прозорими, бути відомі мешканцям ще до початку процедури в цілому і не повинні змінюватись (в рамках річного циклу). Організатори процесу повинні подбати про доступ всіх зацікавлених осіб до отримання інформації стосовно передумов та перебігу процесу.

 

 

Партиципаторний бюджет повинен базуватись на зрозумілих мешканцям процедурах, а його організатори мають надати можливість долучитись до процесу підтримки на різних його етапах. Слід подбати також про інформування якомога ширшої групи мешканців стосовно можливості участі в процесі.

 

 

Партиципаторне бюджетування не можна зводити лише до здійснення вибору між конкуруючими проектами. Вибір проектів для подальшої реалізації повинен бути ефектом попередньо проведеного обговорення і дебатів між мешканцями щодо потреб і пріоритетів місцевої громади.

 

 

Процес партиципаторного бюджетування повинен базуватись на активності безпосередньо мешканців і створювати для них якомога більше можливостей і простору для взаємодії, зокрема, під час обговорення місцевих потреб, спільної роботи над розробкою і підготовкою проектів чи під час розмов про пріоритети, якщо йдеться про витрати чи підтримку окремих пропозицій на етапі відбору проектів для подальшої реалізації.

 

 

Рішення щодо реалізації партиципаторного бюджету повинно бути виваженим і базуватись на його сприйнятті як цільового регулярного механізму прийняття мешканцями спільних рішень стосовно подальшого розвитку даної місцевої громади. Застосування даного механізму повинно бути пов’язане зі стратегічним мисленням про збалансований розвиток громади.

 

 

Процес громадського бюджету формує довіру громадян до місцевої влади та сприяє кращому розумінню процесу управління містом, створює ефективний механізм взаємодії структурних підрозділів виконавчих комітетів міської ради та жителів міста в бюджетному процесі, а також допомагає у визначенні та вирішенні проблем, які найбільше хвилюють жителів міста, району чи мікрорайону. Крім того, громадський бюджет підвищує рівень відкритості та прозорості роботи місцевої влади, а також дозволяє жителям міста безпосередньо впливати на бюджетну політику міста.

 

Варто додати, що реалізація обраних проектів здійснюється впродовж року, а мешканці здійснюють безпосередній контроль за цим процесом.

 

 

Від теорії до практики в реалізації громадського бюджету перейшли й у деяких містах України. Зокрема, з 2015 року мешканці Луцька, Чернігова та Черкас мають змогу активно включатися у бюджетний процес, ініціювати власні проекти й контролювати їх реалізацію.

 

Цьогоріч процес громадського бюджетування розпочали також у Вінниці, Полтаві, Сумах та Івано-Франківську.

Роботу над впровадженням бюджету активно працюють у Львові, Києві, Запоріжжі, Харкові, Житомирі, Ужгороді та Рівному.

 

 

За ініціативи Громадянської мережі ОПОРА та міських депутатів наприкінці травня в Рівному розпочалася робота над розробкою положення про громадський бюджет міста Рівного. Учасники робочої групи, до якої увійшли громадські активісти та депутати, обговорили основні цілі та завдання впровадження громадського бюджету та розпочали роботу над положенням «Про громадський бюджет Рівного».

 

Наразі робота над розробкою положення триває.

 

– Громадський бюджет повинен стати інструментом залучення мешканців до участі в управлінні містом. Завданням має бути не розподіл частини бюджетних коштів за участі громадян, а першочергово зробити бюджетний процес зрозумілим та максимально прозорим. Через це дати розуміння для кожного коли та як він може впливати на формування бюджету міста Рівного та де і що потрібно контролювати, – пояснює член Координаційної ради Громадянської мережі ОПОРА Андрій Токарський.