Цифрова трансформація в українських містах: досвід Львова

Карантин, який минулого року був запроваджений в Україні, яскраво продемонстрував, наскільки важливо владі та мешканцям ефективно взаємодіяти за допомогою цифрових технологій. Безумовно, кожне місто має свій унікальний шлях цифрової трансформації. Проте, щоб розпочати такий процес у нашій громаді ефективно, представники Ради реформ Рівного організували онлайн-марафон «Цифрова громада: досвід України», який відбувся 15 червня.

Рецепт успіху Львова

У 2017 році Львів здобув нагороду Open Data City Award за найвищі стандарти публікації відкритих даних міськими органами управління.

На основі відкритих даних міська влада розробила Чат-бот “Lviv City Helper”, доступний у фейсбук та телеграм. У ньому налічується більше 9,5 тисяч користувачів. За допомогою бота можна довідатися про графік руху громадського транспорту, роботу комунальних служб міста, отримати інформацію про міську раду, контакти та графік прийому місцевих депутатів. Під час карантину чат-бот не лише надавав корисну інформацію мешканцям про коронавірус, але й підтримував місцевих виробників та малий бізнес, запровадивши категорію «Зроблено у Львові».

Міська рада постійно вдосконалює роботу із відкритими даними: на кінець 2020 року більше 120 розпорядників інформації публікують більше 840 наборів даних. Найбільшої уваги у містян отримують дані, що стосуються сфери ЖКГ, комунальної власності та дозволів.

За найкращу систему електронного документообігу, яку  запустили у 2020 році, Львівська міська рада здобула перемогу у конкурсі «Дієва громада» від Міністерства цифрової трансформації за підтримки швейцарсько-української Програми EGAP.

Львівська міська рада цьогоріч прийняла Програму цифрового перетворення Львівської міської територіальної громади на 2021-2025 роки. Нова програма сприятиме досягненню світових стандартів надання е-послуг для мешканців громади. Програма перед затвердженням була публічно обговорена з громадськістю.

У міській раді є окреме управління інформаційних технологій департаменту розвитку Львівської міської ради у складі двох відділів, загалом 11 людей. Ним керує Олена Гунько. 

Також у місті є комунальне підприємство «Міський центр інформаційних технологій». Воно є значно більше по чисельному складу. Займається розвитком ІТ-інфраструктури, електронного документообігу, налаштуванням бізнес-процесів і консультуванням щодо роботи у системі, відкритими даними тощо.

Як зазначила Олена Гунько під час онлайн-марафону Ради реформ Рівного, цифрова трансформація у Львові розпочалася ще у 2016 році, коли була прийнята перша програма. Частина проектів програми була сферою відання управління, частина – комунального підприємства, ще частина – у віданні різних структурних підрозділів. Не все централізовано – частина проектів розвивалася і продовжують розвиватися у різних підрозділах. Зараз поставили завдання більш консолідувати роботу підрозділів, забезпечити взаємодію між ними і спільно досягати успіху. Наприкінці 2020 року виник виклик оновити програму, зважаючи на нові обставини – приєднання населених пунктів до громади, інтеграція їх специфіки і проблем у загальну програму, щоб забезпечити рівний доступ до сервісів. Другий момент – це співпраця з Міністерством цифрової трансформації, впровадження загальнонаціональних ініціатив у місті, синхронізація локальної програми із трендами, які задає міністерство на центральному рівні. Нова програма цифрового перетворення становить 16 великих блоків, різних із точки зору налагодження внутрішніх процесів, проте це так чи інакше надання послуг для громадян – послуг у найширшому розумінні і адміністративних послуг зокрема. Це і запровадження зовнішніх послуг для населення, які спростять їх комунікацію із органами влади. Це 55 великих проектів, які розтягнуті на 5 років, як із точки зору запровадження, так і підтримки. Кожен із проектів реалізовується у співпраці із відповідними управліннями.

Щодо переваг впровадження політики відкритих даних Олена Гунько зазначила про підвищення рівня прозорості та публічності органу влади, коли будь-хто має можливість отримати інформацію у різноманітних форматах і використати її для аналізу, створення сервісів для міста. Також у Львові спостерігається динаміка щодо зменшення кількості запитів на публічну інформацію.

Про підвищення поінформованості мешканців про цифрові ресурси громади Олена Гунько зазначає: «Справді, так чи інакше довіра до електронних сервісів зростає, частина з них переходить у базові речі. Як підвищуємо? Різними інформаційними заходами, у час карантину це було достатньо складно робити, проти ми напрацювали концепцію проекту Академії цифрової грамотності, де плануємо як проводити такі заходи з базової комп’ютерної грамотності так і  розповідати про різноманітні сервіси, які вже запроваджені. На днях стартуватиме ця інформаційна компанія, поступово про кожен із сервісів: яку користь він несе, економію часу, зручність. Справді, треба все більше і більше розповідати про це.»

Олена Гунько зауважує, що для початку громаді, яка стала на шлях цифрової трансформації варто проаналізувати, які проблеми є і чого хочеться досягнути, а не хапатися за конкретні сервіси. Якщо сервіс спрацював у одному місті, то це класно, але не факт, що він так само спрацює в іншому. Все таки запровадження сервісу – це витратна ситуація по часу і ресурсах і це важливо враховувати… Програма є важливим документом, але ми живемо у межах одного бюджетного року, тому виставлення найперших пріоритетів з точки зору фінансування це також важливо, бо все воно вимагає ресурсів. Також важлива і співпраця з іншими структурними підрозділами, бізнес-середовищем.

Переглянути онлайн-марафон «Цифрова громада: досвід України» з Львовом можна тут.

Цей матеріал підготовлено Радою Реформ Рівного разом із Коаліцією Реанімаційний Пакет Реформ у рамках програми «Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст матеріалу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США.

За детальнішою інформацією звертайтеся:

Андрій Токарський, керівник Ради реформ Рівного

тел.: 0636179693, e-mail: rada.reform.rivne@gmail.com

Мирослава Клічук, прес-секретар Ради реформ Рівного

e-mail: rada.reform.rivne@gmail.com