Турбота в дії: як працює соціальна сфера у Рівненській громаді

Дата: 29.12.2022

У перші тижні повномасштабного вторгнення Рівненська громада приймала близько 700 внутрішньо переміщених людей в день, а зараз приїздить – 100-120 у тиждень. Офіційно у громаді  допомогу одержує близько 10-11 тисяч внутрішньо переміщених людей, разом з тим станом на грудень на обліку перебуває більше 20 тисяч. 

ОПОРА поспілкувалася із керівництвом Департаменту соціальної політики – директором Сергієм Чернієм та заступницею директора, начальницею управління державних соціальних програм Тетяною Горбатюк про те, як змінилася робота Департаменту з 24 лютого, які виклики є зараз і скільки працівників забезпечують роботу з внутрішньо переміщеними людьми у громаді.

З початком повномасштабного вторгнення Департамент соціальної політики працював у реактивному режимі: щодня у місто приїздили сотні людей, які потребували допомоги. Направду управлінські структури не очікували, що буде такий наплив людей, а тому реагували на ситуацію, виходячи з тих обставин, які були. Майже місяць, з 24 лютого і до 21 березня, відколи запрацювала державна програма підтримки і для цих внутрішньо переміщених осіб, Департамент забезпечував людей необхідним – речами, засобами особистої гігієни, іноді – і засобами зв’язку, та найчастіше – інформаційно.

І ось 21 березня соціальні служби почали реєструвати людей,  які знайшли тимчасовий притулок на території громади в цей період, до державного реєстру з видачею довідки про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи (ВПО). Вже тоді передбачалося, що людина мала подати документи і в той же день отримати довідку, а через три дні – написати заяву на отримання державної допомоги. Та на той час у громаді вже було близько 12 тисяч людей, приїздили й нові, тому їх записували у чергу для отримання документів аж до червня. А вже з червня почали у людей брати одразу дві заяви – на отримання довідки ВПО та на призначення допомоги і обробляли їх у вільний час.

У перший період приймали близько 700 людей в день, розповідає Тетяна Горбатюк. Оскільки приміщення Департаменту, де надаються соціальні послуги, не може розмістити такої великої кількості людей, прийняли рішення облаштувати віддалені робочі місця у ЦНАПі. Там і досі відбувається прийом. Хоча зараз потік людей значно зменшився –  у ті дні, коли приїздять евакуаційні автобуси та потяги за день оформляють до 70 людей, за тиждень – 100-120. Останнім часом приїздять люди переважно із Нікополя, Запоріжжя, Херсону.

Хоча робота по реєстрації людей як ВПО у громаді уже налагоджена, але є й новий виклик – відключення електроенергії. Оскільки Департамент є учасником пілотної програми, то прийом документів, опрацювання і призначення виплат для внутрішньо переміщених осіб відбувається у єдиній інформаційній системі безпосередньо на прийомі у присутності людини. Тобто написати заяву і залишити її для подальшого опрацювання працівникові Департаменту уже не можна. І це трохи затримує надання послуг.

Та й будь-яка система не може бути ідеальною. Для прикладу, у вересні Департамент одержав близько 5 тисяч заяв на отримання державної допомоги, які були подані з квітня місяця через Дію, і з певних технічних причин не були опрацьовані системою. У результаті це робили працівники Департаменту вручну.

Розповідають, що робота з  внутрішньо переміщеними людьми – це не лише прийом документів та призначення допомоги, але й збір та передача значного масиву статистичних даних – не лише для інформаційних потреб області, але й міністерств. З грудня Департамент утворив відокремлений відділ, який займається питаннями ВПО, у ньому працює 7 людей.  Також до роботи із ВПО залучені ще 5 працівників відділу, який займається призначенням усіх державних допомог, в тому числі і для ВПО. Тобто загалом 12 людей на громаду відповідальні за надання соціальних послуг для внутрішньо переміщених людей.

З 1 липня у Рівненській громаді лише первинно зареєстровані люди можуть гарантовано отримати гуманітарну допомогу у вигляді продуктів. Раніше намагалися видавати продуктові пакети хоча б раз у два тижні для усіх ВПО, але зараз умови трохи змінюються, адже гуманітарної допомоги надходить менше, як спочатку і важливо, аби її вистачило для всіх, хто справді потребує, кажуть у Департаменті.

Тож зараз люди, які вперше прибули і оформлюють статус ВПО, одразу отримують талон, який протягом 2 днів можна реалізувати для одержання продуктового пакету, а щоб отримати дитяче харчування і памперси – і пізніше. Щоб забезпечити людей гарантованою первинною допомогою Департамент уклав відповідний меморандум із благодійною організацією. Також для людей при оформленні документів надають перелік організацій, з якими люди вже самостійно комунікують щодо того, коли і яку допомогу можна у них отримати згодом додатково, адже деякі організації зосереджують свою роботу на певних категоріях населення, наприклад, багатодітні родини, або ж мають певні часові обмеження щодо видачі допомоги.

Проте є й винятки – кілька людей не можуть отримати державну фінансову допомогу через те, що переїздили з місця на місце і є проблема з її призначенням, тож працівники Департаменту знають про цю проблему і такі люди гарантовано по талонах можуть отримати допомогу систематично.

Першочергово при залученні будь-якої допомоги Департамент намагається забезпечити місця компактного проживання, бо там, як зазначають, здебільшого залишилися люди, яким немає куди повертатися. Після цього – інформують внутрішньо переміщених осіб, які проживають поза гуртожитками про можливість у разі потреби отримати допомогу.

Станом на грудень у Рівненській громаді на обліку перебуває більше 20 тисяч внутрішньо переміщених людей, з них офіційно одержує допомогу близько 10-11 тисяч. Чи має право людина на отримання допомоги від держав залежить від місця її проживання, яке вона вказувала при оформленні документів як ВПО. Наказ Мінінтеграції визначає перелік територій, мешканці яких мають право на одержання державної допомоги. Тобто, якщо людина із окупованої частини Херсонщини, то їй допомога призначається, а от мешканцям деокупованої – ні: вони мають право отримати статус ВПО, можуть користуватися відповідними пільгами і отримувати послуги у громаді нарівні із мешканцями, але допомоги від держави отримувати не будуть.

Найчастіше ВПО звертаються до них із житловими питаннями, зазначають у Департаменті. Станом на 26 грудня 1200 людей проживає у місцях компактного поселення. Інші – знімають житло, проживають у родичів, а ще частина – близько 5 тисяч скористалися проектом «Прихистком», тобто проживають у рівнян, які отримали право на відшкодування комунальних послуг від держави. Однак зрозуміло, що люди хочуть мати власне житло, тож запитують, чи є якісь програми підтримки, дехто готовий навіть брати для цього кредит. В Департаменті зазначають, що перш за все мають бути державні програми підтримки людей для того, аби вони могли отримати власне житло – це можуть бути як державні кошти, так і грантові, а вже тоді і громади на місцях зможуть включатися у цей процес. Зараз для того, аби забезпечити людей житлом, у громаді буде відбуватися реконструкція довгобуду поліклініки на Драгоманова. Для цього Рівненська міська рада підписала меморандум із Українським фондом соціальних інвестицій. Попередньо йшла мова про те, що в результаті реконструкції облаштують квартири перш за все для малозабезпечених, багатодітних сімей, а також сімей, де є люди з інвалідністю. Якщо все буде гаразд, то до кінця наступного року вони мають бути готові.

Підтримку для ВПО передбачили і в місцевій програмі «Турбота». Зокрема, по-перше, якщо людина з тих чи інших причин не може отримати державну підтримку, або її житло зруйноване, чи людина отримала поранення при виїзді чи має інвалідність і потребує лікування, то Рівненська громада надає таким людям матеріальну допомогу – до 7 тисяч гривень. Також громада заклала кошти на поховання ВПО. Третє – підтримка роботи соціальних їдалень. Досвід їх роботи у Рівному показав, що у тому є потреба, люди зі статусом ВПО оплачували ½ вартості страв при пред’явленні документів. Як розповідає Тетяна Горбатюк, у людей були хороші відгуки, казали, що їм було зручно прийти з лоточками і купити собі їжу. Наприклад, сім’я із 5 людей, витративши 100 гривень могла нормально пообідати. Тож ініціативу планують продовжити наступного року. Раніше соціальні їдальні закрили через старт навчального процесу.

Також з моменту повномасштабного вторгнення чимало організацій, які працювали для підтримки людей приходили, знайомилися, залишали візитівки, пропонували свою допомогу. Первинно багато організацій надавали послуги перевезення і транзиту, зокрема, закордон. Пізніше вони переформатувалися на інші види допомоги. Працівники Департаменту комунікують із ними й зараз про те, яку допомогу і за яких умов вони можуть надати, а тоді спрямовують туди людей. Якщо ж якийсь фонд повідомляє, що може підтримати, то Департамент одразу збирає потреби і готовий забезпечити передачу допомоги, куди вона необхідна. Є й такі фонди, які Департамент спрямував на надання допомоги у певний гуртожиток, а далі фонд уже самостійно співпрацює із комендантами щодо актуальних потреб людей.

Здебільшого благодійні фонди допомагають саме ВПО, адже мають таку позицію, що на Рівненщині продуктової кризи немає – магазини не закривалися, люди отримують певні види державної допомоги аби заробітну плату, проживають у власних будинках, а тому можуть себе забезпечити. У окремих випадках благодійну допомогу надають і для місцевих, якщо є обгрунтована потреба. Щодо одиноких літніх людей, то у Територіальному центрі Рівненської громади таких обслуговується близько 1200. Соціальні працівники наглядають за ними і допомагають у побуті.

В Департаменті розповідають, що звісно намагаються залучати додаткову допомогу через благодійні фонди, адже хочуть забезпечити людей усім необхідним. Та, як зазначає Сергій Черній, поряд із забезпеченням важливим питанням залишається адаптація. Один із її елементів – працевлаштування. Зараз є механізм залучення людей до суспільно-корисних робіт, та для цього вони мають перебувати на обліку у центрі зайнятості. Чимало ВПО були працевлаштовані, тож відповідно до законодавства отримують 2/3 заробітної плати і часто це вигідніше, ніж ходити на роботу тут. Якщо їм ставати на облік у центрі зайнятості, то автоматично їх звільнять із попередньої роботи, а деякі люди кажуть, що для них складно психологічно розірвати цей зв’язок, бо для них це надія на повернення.

Департамент намагається вирішити  кожне питання, з яким до нього звертаються люди. Кажуть, головна мета – допомогти, а не перенаправити. Тож якщо питання юридичного характеру, то спрямовують у Бюро безоплатної правової допомоги, де є відповідні спеціалісти. Якщо стосується соціальної сфери – то до певного спеціаліста, але наголошують, що не просто направляють, але й здійснюють телефонний дзвінок, аби людина прийшла саме до того спеціаліста, який може допомогти вже сьогодні вирішити питання. Так само щодо ліків – направляють у центральну поліклініку, де люди можуть безкоштовно отримати медикаменти чи консультацію. Щодо інших потреб – Департамент має контакти організацій, які надають різні послуги для ВПО і ділиться ним із людьми, наприклад, Благодійний фонд “Рокада” – здійснює соціальний супровід та надає психологічну допомогу. А ще є мобільні бригади від UNICEF, які залучають у разі виникнення конфліктів у місцях компактного проживання людей. Здебільшого ж намагаються самостійно у межах своїх компетенцій вирішувати питання, з яким людина до них звернулася.

Активно працює й інформаційна лінія підтримки Департаменту соціальної політики. У кожного із працівників у відділах прийому документів та призначення допомоги є два телефони. Якщо в цей момент вони спілкуються по одному, то на другому телефоні переключають на іншого спеціаліста. І люди телефонують дуже часто, каже Тетяна Горбатюк. Коли працівники отримують запитання, яке треба опрацювати, перш ніж дати відповідь, то записують його і згодом передзвонюють людині і консультують.

Також працівники Департаменту відстежують звернення із громади, які направляють люди на гарячу урядову лінію. Якщо у перші місяці повномасштабного вторгнення таких звернень було десь 250, то зараз – 40. Це пов’язано з тим, що Департамент намагається більше інформувати людей, бо в тих умовах, коли в день на прийом приходило по 700 людей це було складніше організувати. Зараз інформацію поширюють на сторінці у фейсбуці, на власному сайті, а також на порталі міської ради, та і самі люди більше її тепер моніторять, кажуть у Департаменті.

Щодо підтримки ветеранів, то у Рівненській громаді вони можуть отримати фінансову допомогу у рамках програми «Турбота» у разі хвороби чи поранення – це стосується і тих людей, які зараз служать. Щодо державних програм підтримки – то це реабілітаційна, яка здійснюється напряму через заклади охорони здоров’я. Психологічну підтримку ветеранам надає місцевий КЗ «Будинок ветеранів Рівненської міської ради». Психолог закладу працює і з сім’ями загиблих, і з ВПО – проводить для них терапевтичні заняття. Також міська рада цьогоріч збільшила виплату дітям загиблих військових: депутати внесли для цього зміни у місцеву програму «Турбота».

Як зазначають у Департаменті, найбільший виклик у 2023 році – пережити зиму без блекаутів. А далі, після перемоги – повертатися до мирного життя, забезпечувати житлом внутрішньо переміщених людей, аби вони могли потрапити до своїх домівок або створити умови, аби люди могли залишитися у Рівненській громаді. Наголошують, що покликання і місія Департаменту – насамперед допомогти людям. Результат роботи показав, що Департамент готовий до будь-яких викликів, але краще звісно, хай їх буде найменше.

 

Михайло Балик, Громадянська мережа ОПОРА, 0938338345, m.balyk@opora.org.ua

Мирослава Клічук, комунікаційниця Громадянської мережі ОПОРА у Рівненській області
myroslava.klichuk@gmail.com


Довідково: 

Проєкт «Промоція соціальної згуртованості у громадах та посилення демократичних цінностей» реалізує Громадянська мережа ОПОРА за підтримки Національного фонду підтримки демократії (NED). Його мета на локальному рівні – допомогти місцевому самоврядуванню напрацювати якісні рішення для розв’язання конкретних проблем, які виникли під час та після війни, а також забезпечення належних умов для кожного мешканця громади. Проєкт спрямований на підвищення соціальної єдності, посилення впливу громадянського суспільства на місцевому рівні та залучення неурядового сектору до подолання наслідків війни. На цьому етапі проєкт реалізовується у трьох цільових громадах (Івано-Франківськ, Львів, Рівне).