У Корнинській громаді дослідили участь жителів та розпочали розробку статуту із ОПОРОЮ

Корнинська сільська рада та Громадянська мережа «ОПОРА» у Рівненській області розпочали працювати над статутом громади. Відбулось перше засідання робочої групи. Цьому передувало дослідження громадської участі та комунікації, яке презентували у громаді 29 липня. 

Дослідження тривало із травня до липня. У ньому ОПОРА виявляла комунікаційні потреби жителів та барʼєри громадської участі. Консультанти у громаді проводили інтерв’ю, організовували фокус-групи та проводили онлайн-опитування. 

Корнинська громада має різноманітні інструменти участі: як формальні, так і неформальні. Найпопулярніший інструмент тут — громадські слухання. Менш популярний — петиції. Інші інструменти, як-от громадські ініціативи або загальні збори, жителі активно не використовують. Дослідження показало, що вони заскладні, кажуть у ОПОРІ. 

— Так, до прикладу, щоб загальні збори у громаді відбулись, потрібно зібрати 3 тисячі людей. Щоб розпочати громадську ініціативу, потрібно 600 підписів. Тому люди їх не використовують. Стосовно петицій, то їх було всього дві у 2025-му році. Це може означати, що люди банально не знають про цей інструмент і його можливості, — вважає координаторка проєктів та комунікацій ОПОРИ Алла Максимчук.

Також дослідження виявило, що жителі громади мають досвід волонтерства, проте третина респондентів опитування не брали активну участь у житті громади. Попри це, жителі об’єднуються для роботи над спільним простором у громаді, коли бачать потребу. 

Загалом, у громаді є потенціал участі. Жителі вмотивовані зробити внесок у розвиток громади, готові включатися у зміни заради своїх дітей та мають відчуття відповідальності за майбутнє громади. 

Повністю звіт дослідження можна прочитати за посиланням. 

Після презентації дослідження, у Корнині відбулось засідання робочої групи, яка розроблятиме статут. Голова Громадянської мережі ОПОРА у Рівненській області Андрій Токарський модерує роботу. За його словами, розробка та впровадження документу у громаді залежить не лише від влади, а і від жителів. 

— Статут дає громаді можливість побудувати згуртовану спільноту, готову конструктивно взаємодіяти заради спільного блага. Чи скористаємося ми цією можливістю, чи отримаємо черговий мертвий документ — залежить і від влади, і від жителів. 

— Молоток, який ніколи не беруть у руки, не заб’є жодного цвяха. Так само і статут, який не застосовується, не буде корисним ні владі, ні жителям. Встановлення локальних правил взаємодії може будувати новий рівень довіри, але для цього обидві сторони мають чітко усвідомити, що готові рухатися разом, — пояснює Андрій Токарський. 

Найближчий місяць у громаді працюватимуть над статутом. Його проєкт оприлюднять, а згодом документ пройде громадські слухання. Також ОПОРА проведе тренінги про громадську участь та співпрацю для посадовців та жителів громади. 

До слова, статути у Володимирецькій, Деражненській та Вирівській громадах, які ради розробляли з ОПОРОЮ минулого року, вже прийняті. 

Матеріал підготовлено в рамках проєкту «Дієвий статут — основа сильної громади 2.0», що реалізує РОО ВГО Громадянська мережа »ОПОРА» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».