Як працює медична сфера у Рівненській громаді в умовах повномасштабної війни

З початку 2022 року у громаді збільшилася кількість декларацій, укладених із сімейними лікарями. Найбільший приріст спостерігається у приватних медичних закладах. Основна група населення, яка отримувала вакцини у цей період – діти. Кількість амбулаторних відвідувань закладів, які знаходяться у підпорядкуванні громади, зменшилася, а ось кількість стаціонарно пролікованих пацієнтів – зросла. Про що говорять цифри у медичній сфері громади – у цьому матеріалі ОПОРИ.

Медична система регіону увійшла у повномасштабне вторгнення вже загартованою пандемією COVID-19. Однак ракетні атаки й повітряні тривоги, проблеми з електропостачанням, вимушена міграція на Рівненщину тисяч людей, виїзд за кордон працівників змусили систему адаптуватися до нових реалій.

Пріоритетом стала безпека пацієнта – від створення умов у бомбосховищах і забезпечення медзакладів необхідними ресурсами для лікування (водою, електроенергією тощо) до можливості надати допомогу чи провести операції в таких екстремальних умовах. А ще в цей час в Україні триває медична реформа і Міністерство охорони здоров’я координує створення спроможної мережі медичних закладів у межах госпітальних округів. Мета – організувати належну якість обслуговування, своєчасність і доступність медичної допомоги для населення, а також ефективно використовувати ресурси.

Зазначимо, що Рівненська громада має розгалужену мережу медичних закладів комунальної форми власності. В підпорядкуванні Управління охорони здоров’я виконавчого комітету Рівненської міської ради перебуває 8 закладів і ще чимало – у підпорядкуванні Департаменту цивільного захисту та охорони здоров’я населення Рівненської обласної державної адміністрації. Також діють і приватні заклади та фізичні особи-підприємці, які займаються медичною чи стоматологічною практикою або ж ведуть іншу діяльність у сфері охорони здоров’я. Не всі з них співпрацюють із Національною службою здоров’я України за програмою медичних гарантій, однак кількість тих, хто співпрацює, зростає. У Рівненській громаді з НСЗУ співпрацюють 33 надавачі послуг (21 комунальної форми власності, 8 приватної (без ФОП) і 4 ФОП), які уклали 70 договорів. У червні 2023 року МОЗ затвердило перелік медичних закладів Рівненщини, які увійшли до спроможної мережі госпітального округу. Деякі із закладів Рівненської громади лишилися поза мережею.

Зміни у фінансуванні. За перші 6 місяців 2023 року надавачі послуг отримали від НСЗУ сумарно 1 185 929 091 грн. Комунальні заклади отримали 1 173 706 486 грн, приватні (без ФОП) – 10 749 899 грн, а ФОПи – 1 472 706 грн. Порівняно з 2021 і 2022 роками, суми, отримані медичними закладами Рівненської громади, зросли. У 2021 році медзаклади отримали за Програмою медичних гарантій 1 911 914 241 грн, у 2022 — 2 369 571 734 грн. Втім, не завжди отримані кошти покривають усі надані послуги станом на відповідний період. НСЗУ оплачує надані послуги відповідно до укладеного договору із медичним закладом в межах бюджетних асигнувань, передбачених на рік за відповідним пакетом медичних послуг. До того ж, як зазначають лікарі, тарифи НСЗУ не завжди відповідають реальним витратам на лікування пацієнтів, адже пацієнти бажають отримати більш якісне і сучасне лікування із врахуванням медичного поступу. У фахових бесідах іноді постає питання про те, що держава має визнати перед пацієнтами, що лікування відбувається шляхом співфінансування, адже часто те, чого потребують пацієнти, Програма медичних гарантій не покриває.

Розподіл фінансування. Найбільша частка коштів, отриманих від НСЗУ, припадає на комунальні заклади охорони здоров’я, розташовані в Рівному. Найбільші з них – Рівненська обласна клінічна лікарня імені Юрія Семенюка та Центральна міська лікарня. Вони отримували кошти на первинну і спеціалізовану допомогу, а також на підтримку заходів для боротьби з пандемією COVID-19 у 2021 та 2022 роках. Утім, у 2023 році платежів за лікування COVID-19 вже не було.

Приріст декларацій у закладах. Загалом кількість декларацій із сімейними лікарями у громаді зростає –  станом на червень 2023 року їх було 262 942. У період з грудня 2021 до грудня 2022 років кількість підписаних декларацій збільшилася на 8164, а з грудня 2022 до червня 2023 – на 2849.  Зростала й кількість надавачів первинної допомоги в громаді: з 17 у грудні 2021 року до 20 в грудні 2022 року і 22 станом на червень 2023 року. Це спричинило й збільшення лікарів, з якими можна укласти декларації. У грудні 2021 року їх було 209, у грудні 2022 року – вже 229 (+20), а в червні 2023 року – 240 (+11). Найбільше підписаних декларацій та лікарів, які надають первинну медичну допомогу – в комунальних закладах. Приріст кількості декларацій спостерігається у всіх закладах – і комунальних, і приватних, але найбільший – саме в останніх.  Так, протягом 2022 року кількість декларацій у комунальних закладах зросла на 2 888 декларацій, а протягом шести місяців 2023 року – на 797 декларацій, натомість у приватних закладах ці цифри становлять +4 810 та +1 819 декларацій відповідно. Така популярність може бути пов’язана із тим, що навантаження на лікарів у них менше порівняно з комунальними закладами, а графік роботи – більш зручний для пацієнта.

Гендерна та вікова динаміка зміни кількості активних декларацій. Збільшення кількості декларацій спостерігається серед усіх вікових категорій населення, але найбільше – у віковій групі 40–64 роки, де стало на 5077 активних декларацій більше. Щодо динаміки зміни активних декларацій за гендерною ознакою, то з грудня 2021 року до червня 2023 року кількість активних декларацій, укладених жінками, зросла на 5 541, а чоловіками – на 5 472.

Зміни щодо вакцинації населення. Динаміка вакцинації населення у Рівненській громаді знижується. Так, у 2021 році кількість введених доз становила 249 666, а в 2022 – 200 996. Станом на 2023 рік у громаді ввели 88 310 доз вакцин. Як бачимо, порівняно з 2021 роком кількість введених вакцин зменшилась на 19,5%. Також відбулися зміни у віковому розрізі. У 2021 році найбільше вакцин ввели представникам вікових груп 30–39 років (49 600 доз) та 40–49 років (41 683 доз), а у 2022 році та першій половині 2023 року переважна більшість людей, яким робили щеплення, були віком до 19 років.

Зміна кількості пацієнтів, які отримали послуги у закладах охорони здоровʼя громади. Як свідчать дані Управління охорони здоров’я Рівненської міської ради у 2021 році кількість амбулаторних відвідувань закладів охорони здоров’я громади становила 1 840 016, а в 2022 році вона зменшилася до 1 555 600. Станом на перший квартал 2023 року кількість відвідувань становить 455 762. Такий стан справ можна пояснити початком повномасштабного вторгнення у 2022 році і вимушеним переміщенням людей. Натомість кількість людей, які стаціонарно лікувались у закладах охорони здоровʼя, які підпорядковані Управлінню, збільшується. У 2021 році у них було проліковано 27 844 особи, а в 2022 – 30 380 осіб. Станом на перший квартал 2023 року стаціонарно пролікували 9744 пацієнти. 

Запит на медичних працівників. За даними сайту Work.ua,  станом на 17 серпня в Рівному було 60 вакансій за напрямком медицина/фармацевтика, кілька з них – з інших областей. Здебільшого приватні заклади шукають асистентів/медсестер у стоматології й медичні лабораторії, адміністраторів і реєстраторів, медичних представників, фармацевтів, працівників у салони оптики, масажистів, логопедів та реабілітологів. Лікарів теж шукають, але рідше – переважно стоматологів, сімейних лікарів, ортопедів-травматологів, хірургів-проктологів. Станом на серпень 2023 року Центральна міська лікарня найбільший запит має на санітарок. За даними Рівненської обласної служби зайнятості, одними з найбільш популярних професій у області є молодша медична сестра, сестра медична (брат медичний), лікар загальної практики-сімейний, лікар-стоматолог, фармацевт. Загалом в області є 226 безробітних працівників сфери охорони здоров’я, натомість доступно лише 90 вакансій, тож навантаження на 1 вакансію в області становить 3 людини. 

Місцеві програми підтримки охорони здоров’я. У Рівненській громаді діє місцева програма підтримки медичної сфери – “Здоров’я громади” на 2023–2027 роки, раніше – “Здоров’я рівнян” (2018–2022 роки). Вона передбачає виконання соціальних гарантій з медичного обслуговування для пільгових верств населення, забезпечення заходів щодо запобігання поширенню гострих інфекційних хвороб, проведення ранньої діагностики соціально небезпечних хвороб та виконання ряду інших завдань. Також у 2023 році у Рівненській громаді затвердили Програму цифрового розвитку на 2023–2025 роки, яка передбачає певні заходи, які стосуються медичної сфери. Зокрема, для розвитку інформаційних процесів у громаді йде мова про необхідність створити Хмарний портал централізованого зберігання медичних діагностичних даних пацієнта, щоб наблизити сферу охорони здоров’я до європейських стандартів.

Детальніше про те, як функціонує медична сфера громади в умовах повномасштабної війни читайте у дослідженні ОПОРИ.

Зазначимо, що для подальшого розвитку медичної сфери громади потрібно займатися просвітою громадян щодо їхніх прав як пацієнтів, а також залучати їх до обговорення планів розвитку конкретних закладів охорони здоров’я і госпітального округу в цілому. Важливою умовою прийняття якісних рішень у медичній сфері може бути аналіз даних щодо наданих закладами послуг та опитування пацієнтів про рівень задоволеності ними. Саме тому в громаді бажано практикувати систематичні дослідження цієї сфери і повідомляти про їх результати всіх зацікавлених сторін.

За коментарями звертайтеся:

До авторів дослідження Мирослави Клічук та Михайла Балика,

Громадянська мережа ОПОРА у Рівненській області

rivne@opora.org.ua

Довідково: Проєкт «Промоція соціальної згуртованості у громадах та посилення демократичних цінностей» реалізує Громадянська мережа ОПОРА за підтримки Національного фонду підтримки демократії (NED). Його мета на локальному рівні – допомогти місцевому самоврядуванню напрацювати якісні рішення для розв’язання конкретних проблем, які виникли під час та після війни, а також забезпечення належних умов для кожного мешканця громади. Проєкт спрямований на підвищення соціальної єдності, посилення впливу громадянського суспільства на місцевому рівні та залучення неурядового сектору до подолання наслідків війни. На цьому етапі проєкт реалізовується у чотирьох цільових громадах (Івано-Франківськ, Львів, Рівне та Богуслав).