РЕЗЮМЕ
Порівняно з парламентами попередніх скликань, перші півтора року діяльності Верховної Ради України 8-го скликання відзначалися інтенсивною законотворчою активністю. Кількість законопроектів і проектів постанов, зареєстрованих в чинному парламенті за цей період (6755), побила усіх рекорди попередніх років. Починаючи з 1998 року спостерігається стійка тенденція до зростання кількості законодавчих ініціатив, зареєстрованих в парламенті. Якщо у Верховній Раді 3-го скликання за перших півтора року було зареєстровано 3191 проект законодавчих аків, то на розгляді теперішнього парламенту перебуває вдвічі більше законодавчих ініціатив.
Кількість проектів законів і постанов, ініційованих Урядом та Президентом протягом різних каденцій парламенту, залишалася сталою, натомість народні депутати демонструють щораз більшу активність в написанні проектів законодавчих актів. За півтора року депутати зареєстрували в парламенті 6106 законопроектів і проектів постанов. Протягом цього ж періоду діяльності минулої каденції парламенту було зареєстровано 5809 законодавчих ініціатив. В парламенті ж 3-го скликання цей показник був втричі меншим. В цілому частка депутатських законодавчих ініціатив в загальній кількості складає понад 90%, урядові ініціативи складають 8%, президентські – лише трохи більше 1%. Законодавчі ініціативи Уряду і Президента якісно вирізняються тим, що переважно це проекти закону, тобто документи більш комплексні та системні за своїм змістом та впливом. Тоді як майже половина (46%) депутатських законодавчих ініціатив є проектами постанов.
До формування такого валу законопроектів і проектів постанов чинного парламенту однаковою мірою долучилися усі парламентські фракції. Найбільші фракції відповідно взяли участь і в підготовці найбільшої кількості законодавчих ініціатив: «Блок Петра Порошенка» долучився до розробки 6730 проектів законодавчих актів, «Народний фронт» – 3884. Разом з тим в розрахунку кількості законопроектів на одного депутата лідирують фракції ВО «Батьківщини» і Радикальної партії. На кожного депутата «Батьківщини» в середньому припадає 82 розроблених законопроектів і проектів постанов, депутата Радикальної партії – 77. Середня продуктивність депутатів «Народного фронту», Об’єднання «Самопоміч» і «Блоку Петра Порошенка» є майже вдвічі нижчою. На депутата фракції «Опозиційного блоку» припадає найменша кількість зареєстрованих законодавчих ініціатив – в середньому 27 на одного депутата.
В індивідуальному рейтингу законотворчої активності результати депутатів-лідерів значно вищі, ніж середній показник. Найбільше залучалися до розробки законопроектів та проектів постанов Сергій Власенко (407 законодавчих ініціатив), Руслан Князевич (399) та Володимир Гройсман (до переходу на пост Прем’єр-міністра подав 329 законодавчих ініціатив). Найактивнішими жінками-законотворцями стали Олена Ледовських (333 законодавчі ініціативи), Олена Бойко (329), Людмила Денісова (187). Абсолютне лідерство згаданих вище депутатів можна пояснити тим, що вони входять до керівного складу парламентських комітетів і частіше за інших колег формально виступають авторами і співавторами численних проектів постанов.
Варто відзначити, що жінки виявилися більш активними в підготовці та реєстрації законодавчих ініціатив, порівняно з депутатам-чоловіками. В середньому на одну жінку-депутата припадає 61 законопроект та проект постанови, тоді як на одного чоловіка 43 проекти законодавчих актів.
В розрізі кількості законопроектів (без врахування проектів постанов), ініційованих депутатами, лідерами рейтингу є Олег Ляшко (151 законопроект), Віктор Галасюк (141), Юрій Левченко (136) і Михайло Головко (128). Із загальної кількості зареєстрованих депутатами в парламенті законопроектів та проектів постанов 50% документів мають лише одного автора. 84% законодавчих ініціатив мають менше 5 авторів. Таким чином, кількість законодавчих ініціатив, які на етапі реєстрації мають підтримку значної кількості депутатів, а відтак і більші шанси на подальше позитивне голосування, є мінімальною.
Депутати-мажоритарники зареєстрували меншу кількість законопроектів (40%), порівняно з депутатами, обраними за списками політичних партій (60%).
Основною тематикою зареєстрованих в парламенті проектів законодавчих актів є правосуддя, податкова і митна політики, правоохоронна діяльність, регіональне будівництво та місцеве самоврядування, а також питання бюджету і соціальної політики.
Зростання кількості зареєстрованих законодавчих ініціатив створює не лише додаткове навантаження на комітети, але й призводить до того, що значна частина зареєстрованих проектів законів і постанов взагалі не потрапляє на розгляд парламенту. Так, за перших півтора року роботи Ради 8 скликання на пленарних засіданнях було розглянуто менше третини (27%) від усіх зареєстрованих законопроектів. З них на розгляд парламенту було винесено 24% депутатських ініціатив, 46% урядових і 95% президентських. Реєстрація меншої, порівняно з депутатами, кількості законодавчих ініціатив дозволяє Президенту і Уряду успішно концентрувати наявні політичні ресурси на просуванні обмеженого переліку пріоритетних проектів нормативних актів.
Поряд зі збільшенням кількості зареєстрованих законодавчих ініціатив зменшується кількість законів, які продукує парламент. Так, за перші півтора року діяльності Верховної Ради 8 скликання були прийняті й набули чинності 1333 законодавчих акти. Це на 14% менше, порівняно з кількістю законів, прийнятих за аналогічний період парламентом 7 скликання, і на 21% менше, ніж було прийнято Радою 6 скликання.
Президент залишається найпродуктивнішим суб’єктом у законотворчому процесі. Так, 82% законодавчих ініціатив Президента (76 з 93 документів), внесених до парламенту, були підтримані депутатами і стали законами. Законотворча результативність Уряду виявилася меншою – 29% проектів законодавчих актів, ініційованих Кабінетом Міністрів України, (160 з 545 документів) були результативно проголосовані в парламенті і набули чинності. Тоді як серед усіх зареєстрованих протягом року депутатами законопроектів законами стали лише 18% з них (1097 з 6106).
За показником продуктивності законопроектної роботи в розрізі фракцій лідирує Радикальна партія Олега Ляшка – 21% законодавчих ініціатив, розроблених за її участі, стали законами. 18% законопроектів та проектів постанов, ініційованих депутатами «БЛОКУ ПЕТРА ПОРОШЕНКА», набули чинності. Найнижчий результат в «Об’єднання «САМОПОМІЧ» – 12% законодавчих ініціатив фракції стали законами.
Індивідуальними лідерами за кількістю зареєстрованих законодавчих ініціатив, які набрали чинності, фактично є ті ж депутати, які в силу свого формального керівного статуту виступали авторами (співавторами) найбільшої кількості зареєстрованих проектів законодавчих актів. Це Володимир Гройсман, 90% законодавчих ініціатив якого набули чинності (в абсолютній більшості це проекти постанов), і Руслан Князевич – 60% законодавчих ініціатив його авторства набули чинності. Серед жінок найпродуктивнішими у законотворчій роботі виявилися вже екс-депутатки – Лілія Гриневич з фракції «Народного фронту» (44% законопроектів і проектів постанов її авторства стали законами) та Іванна Климпуш-Цинцадзе з фракції «Блоку Петра Порошенка» (43% її законодавчих ініцатив набули чинності). Що стосується лише проектів законів (без проектів постанов), які набули чинності, то ініціаторами і співавторами найбільшої кількості такого типу документів стали представники Радикальної партії Олег Ляшко і Віктор Галасюк, які долучилися до розробки 31 та 30 законопроектів відповідно. Третя позиція в рейтингу в Оксани Продан (фракція ПАРТІЇ “БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА”), яка долучилася до розробки 17 законопроектів, що стали законами.
Про рівень скоординованості і спільності позицій депутатів і фракцій парламенту свідчить показник загальної підтримки законодавчих ініціатив у ході голосування. Лише близько 5% законопроектів та проектів постанов, які були позитивно проголосовані в парламенті, набрали підтримку більше 300 депутатів. Решта законодавчих ініціатив були підтримані простою більшістю депутатів.
Протягом роботи VIII скликання Верховної Ради України найбільш активно брав участь в обговореннях питань порядку денного пленарних засідань Верховної Ради народний депутат України Олег Ляшко, він виступав 526 разів. У розрізі активності депутатських фракцій найчастіше зголошувалися до виступу і брали участь в обговореннях члени фракцій Радикальної партії Олега Ляшка та політичної партії ВО «Батьківщина» – в середньому 63 та 61 виступ на одного депутата; на одного члена фракції Політичної партії «Об’єднання «САМОПОМІЧ» припадає 43 виступи.
В цілому депутати, обрані в одномандатних мажоритарних округах, подали 64% від загальної кількості запитів. Лише третину запитів було подано депутатами, обраними за списками партій. В гендерному розрізі чоловіки були більш активними в поданні запитів, ніж жінки: на одну жінку-депутатку припадає 17 запитів, на чоловіка депутата – 21. Лідером за кількістю запитів є Олександр Домбровський (фракція ПАРТІЇ «БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА», Округ №11), який подав 230 запитів (225 з них – індивідуальні).
Найбільш дисциплінованою є фракція Політичної партії «НАРОДНИЙ ФРОНТ» – сукупний показник присутності депутатів на голосуваннях становить близько 79%. З невеликим відставанням йде фракція ПАРТІЇ «БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА» (77% – середній показник відвідуваності пленарних засідань); далі за рейтингом йдуть фракції політичної партії ВО «Батьківщина» (76%), Радикальної партії Олега Ляшка (75%). Відвідуваність депутатської групи «Партія «Відродження» та фракції Політичної партії «Опозиційний Блок» залишається на рівні 74%; депутати фракції Політичної партії «Об’єднання «САМОПОМІЧ» в середньому присутні на 73% голосуваннях. Дисциплінованість представників депутатської групи «Воля народу» та позафракційних депутатів є найгіршою – 67% та 64% рівень відвідуваності пленарних засідань.
Законотворча активність парламенту 8 скликання
З кожним новим скликанням українського парламенту кількість зареєстрованих у Верховні Раді законодавчих ініціатив зростає. Так, в перші півтора року діяльності парламенту 8 скликання усіма суб’єктами законодавчої ініціативи було зареєстровано 6755 проектів законодавчих актів. Для порівняння, це на 6% більше, ніж кількість документів, які за той же самий період було зареєстровано в Раді попереднього скликання і вдвічі більше, ніж в Раді ІІІ скликання (обраної у 1998 році). І якщо кількість урядових і президентських законодавчих ініціатив з року в рік залишається більш-менш сталою, то депутати проявляють щораз більшу активність в написанні проектів законодавчих актів.
Народні депутати Верховної Ради 8 скликання зареєстрували майже втричі більше проектів законів і постанов, ніж їхні колеги, які працювали в парламенті 3 скликання. В середньому на одного депутата 8 скликання припадає 14 законодавчих ініціатив. У парламенті минулого скликання цей показник становив 13 законодавчих актів, а в Раді 3 скликання – на кожного депутата припадало 5 проектів законодавчих актів.
В розрізі окремих суб’єктів частка ініційованих депутатами Верховної Ради 8 скликання проектів законодавчих актів складає понад 90% від загальної кількості зареєстрованих у парламенті (54% з них є проектам законів, решта – проектами постанов). Близько 8% зареєстрованих в Раді проектів нормативно-правових документів було ініційовано Урядом (майже усі з них є проектами законів і лише 2% проектами постанов). Решта проектів законодавчих актів (трохи більше 1% від загальної кількості зареєстрованих) ініційовано Президентом. Абсолютна більшість ініціатив Президента є проектами законів і лише 15% проектами постанов.
Депутати, обрані за списками політичних партій, в єдиному багатомандатному виборчому окрузі долучилися до розробки 60% законодавчих ініціатив парламенту. Депутати, обрані в мажоритарних одномандатних округах, зареєстрували відповідно 40% законопроектів та проектів постанов.
Основною тематикою зареєстрованих в парламенті проектів законодавчих актів є правосуддя, податкова і митна політики, правоохоронна діяльність, регіональне будівництво та місцеве самоврядування, а також питання бюджету і соціальної політики. Проблеми інформатизації та зв’язку, європейської інтеграції, а також запобігання та протидії корупції найрідше ставали предметом законодавчих ініціатив у парламенті.
Таким чином, найбільш завантаженими законотворчою роботою в перші півтора року діяльності Верховної Ради 8 скликання були Комітет з питань правової політики та правосуддя (764 проекти законодавчих актів), Комітет з питань податкової та митної політики (733 проекти законодавчих актів), Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності (581 проект законодавчих актів), Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування (549 проектів законодавчих актів), Комітет з питань бюджету (406 проектів законодавчих актів) і Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення (391 проект законодавчих актів). Найменше законодавчих ініціатив припало на розгляд Комітету з питань інформатизації та зв’язку (34 проекти законодавчих актів).
Зростання кількості зареєстрованих законодавчих ініціатив створює не лише додаткове навантаження на комітети, але й призводить до того, що значна частина зареєстрованих проектів законів і постанов взагалі не потрапляє на розгляд парламенту. Так, за перших півтора року роботи Ради 8 скликання на пленарних засіданнях було розглянуто менше третини (27%) від усіх зареєстрованих законопроектів. За цей час парламентом не було розглянуто 76% депутатських проектів законодавчих актів, 54% урядових і натомість лише 5% президентських. Потрапляння в порядок денний і розгляд на пленарних засіданнях Верховної Ради майже усіх президентських законодавчих ініціатив й половини урядових законопроектів, з одного боку, пояснюється політичною вагою згаданих суб’єктів владних повноважень. З іншого боку, саме реєстрація меншої порівняно з депутатами, кількості законодавчих ініціатив дозволяє Президенту і Уряду успішно концентрувати наявні політичні ресурси на просуванні обмеженого переліку пріоритетних проектів нормативних актів.
В цілому, в межах останніх кількох скликань спостерігається тенденція до зменшення кількості законів, які продукує парламент. Так, за перші півтора року діяльності Верховної Ради 8 скликання були прийняті й набули чинності 1333 законодавчих акти. Це на 14% менше порівняно з кількістю законів прийнятих за аналогічний період парламентом 7 скликання і на 21% менше, ніж було прийнято Радою 6 скликання.
Також стабільно зменшується відсоток прийнятих парламентом законодавчих ініціатив від загальної кількості зареєстрованих. За останніх півтора року у Верховній Раді були результативно проголосовані та стали законами 20% законодавчих ініціатив від усіх зареєстрованих. Для Ради 7 скликання скликання цей показник складав 24%, а в усіх попередніх скликаннях був у межах 35%-39%.
З усіх 1333 прийнятих Верховною Радою документів 1097 було ініційовано депутатами, 160 – Кабінетом Міністрів і 76 – Президентом. Однак, враховуючи співвідношення кількості ініційованих кожним із суб’єктів права законодавчої ініціативи законопроектів і кількості результативно проголосованих проектів законодавчих актів, Президент є найпродуктивнішим у законотворчому процесі. Так, 82% законодавчих ініціатив Президента (76 з 93 документів) внесених до парламенту були підтримані депутатами і стали законами. Законотворча результативність Уряду виявилася меншою – 29% проектів законодавчих актів, ініційованих Кабінетом Міністрів України, (160 з 545 документів) були результативно проголосовані в парламенті і набули чинності. Тоді як серед усіх зареєстрованих протягом року депутатами законопроектів Законами стали лише 18% з них (1097 з 6106).
Тематичний розподіл законодавчих ініціатив, які набрали чинності (за профілем головного комітету) майже збігається з тематичним профілем зареєстрованих проектів законів і постанов. Домінують питання правової політики та правосуддя. Провідними темами також є правоохоронна діяльність, податкова, митна і регіональна політики, місцеве самоврядування. Однак, якщо брати до уваги лише проекти законів, які набули чинності (без врахування проектів постанов), то найбільша частка ухвалених законопроектів від загальної кількості зареєстрованих входить до сфери компетенції Комітету в закордонних справах, Комітету з питань європейської інтеграції, Комітету з питань запобігання і протидії корупції, Комітету з питань національної безпеки і оборони, Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики.
Парламентська діяльність народних депутатів і фракцій
Законотворча активність різних фракцій і депутатів протягом півтора року діяльності парламенту не була однорідною. В розрізі фракцій найчастіше ставали авторами або співавторами законодавчих ініціатив, які вносились до Верховної Ради України, члени фракції ПАРТІЇ «БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА». Усього представники цієї фракції залучалися до підготовки 6 730 законопроектів та проектів постанов. Депутати фракції Політичної партії «НАРОДНИЙ ФРОНТ» самостійно та у співавторстві із колегами з інших фракцій підготували 3 884 законодавчих ініціатив. Позафракційні депутати України усі разом підготували 2 224 проектів законів та постанов, займаючи третю позицію у рейтингу законотворчої активності. 1 704 законопроекти належать до авторства/співавторства членів фракції Радикальної партії Олега Ляшка, 1 643 – фракції політичної партії ВО «Батьківщина», 1 193 – фракції Політичної партії «Об’єднання «САМОПОМІЧ», 1 079 – фракції Політичної партії «Опозиційний Блок». Члени депутатських груп «Воля народу» та «Партія «Відродження» долучалися до розробки 703 та 597 законодавчих ініціатив відповідно.
Лідерські позиції фракцій «БПП» та «Народного фронту» щодо загальної кількості ініційованих проектів законодавчих актів зумовлені чисельністю цих фракцій у парламенті. Натомість фракції Радикальної партії Олега Ляшка та політичної партії ВО «Батьківщина», маючи менш чисельні фракції у Верховній Раді активніше долучалися до написання й реєстрації законодавчих ініціатив, порівняно з іншими фракціями. Якщо враховувати чисельність фракцій та виводити середню кількість законодавчих ініціатив на одного члена фракції або депутатської групи, то найбільше показники активності демонструють саме ВО «Батьківщина» (82 законопроекти та проекти постанов на одного члена фракції) і Радикальна партія Олега Ляшка (77 законодавчих ініціатив). Водночас відповідні показники фракції Політичної партії «НАРОДНИЙ ФРОНТ» складають 47 законодавчих ініціатив, фракції Політичної партії «Об’єднання «САМОПОМІЧ» – 44, фракції ПАРТІЇ «БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА» – 43, депутатської групи «Воля народу» – 35. Члени депутатської групи «Партія «Відродження» та фракції Політичної партії «Опозиційний Блок» зареєстрували в середньому по 26 та 25 законодавчих ініціатив на одного депутата. Натомість на одного позафракційного депутата в середньому припадає 53 законодавчі ініціативи.
Продуктивність законопроектної роботи фракцій, зокрема, можна оцінити за кількістю ініційованих ними проектів законодавчих актів, які врешті були результативно проголосовані й набули чинності. Лідирує за цим показником серед фракцій Радикальна партія Олега Ляшка – 21% (352 з 1704) законодавчих ініціатив, розроблених за її участі, стали законами. 18% законопроектів та проектів постанов, ініційованих депутатами «БЛОКУ ПЕТРА ПОРОШЕНКА», набули чинності. Найнижчий результат в “Об’єднання “САМОПОМІЧ” – 12% законодавчих ініціатив фракції стали законами.
Кількість законопроектів, що були розроблені народними депутатами, не може виступати однозначним критерієм оцінки ефективності їх роботи. Очевидно, що в законодавчій діяльності базовим підходом має бути якість прийнятих ініціатив та пропозицій, а не їхня кількість. Однак в той же час законопроекти, що внесені народними депутатами України, є важливим механізмом відстеження політичної та професійної спрямованості дій депутата, послідовності його позицій.
Якщо аналізувати індивідуальну активність депутатів за критерієм ініційованої кількості законопроектів та проектів постанов, то за півтора року роботи Верховної Ради України VIII скликання серед депутатів найбільше залучалися до їх розробки Сергій Власенко (407 законодавчих ініціатив), Руслан Князевич (399), Володимир Гройсман (до переходу на пост Прем’єр-міністра подав 329 законодавчих ініціатив), Олексій Гончаренко (281), Віктор Галасюк (224), Олег Ляшко та Андрій Кожем’якін (подали по 208 проектів законів та постанов кожен). Найактивнішими жінками-законотворцями стали Олена Ледовських (333 законодавчі ініціативи), Олена Бойко (329), Людмила Денісова (187), Наталія Королевська та Ніна Южаніна зареєстрували 105 та 103 законодавчих ініціатив відповідно. Абсолютне лідерство згаданих вище депутатів можна пояснити тим, що вони входять до керівного складу парламентських комітетів і частіше за інших колег формально виступають авторами і співавторами численних проектів постанов.
Варто відзначити, що в гендерному розрізі жінки виявилися більш активними в підготовці та реєстрації законодавчих ініціатив, порівняно з депутатами чоловіками. В середньому на одну жінку-депутата припадає 61 законопроект та проект постанови, тоді як на одного чоловіка 43 проекти законодавчих актів.
Лідерами за кількістю зареєстрованих законодавчих ініціатив, які набрали чинності, фактично є ті ж депутати, які в силу свого формального керівного статуту виступали авторами (співавторами) найбільшої кількості зареєстрованих проектів законодавчих актів. Зокрема, це Володимир Гройсман, 90% законодавчих ініціатив якого набули чинності (в абсолютній більшості це проекти постанов), і Руслан Князевич – 60% законодавчих ініціатив його авторства набули чинності.
Серед жінок найпродуктивнішими в законотворчій роботі виявилися вже екс-депутатки – Лілія Гриневич з фракції «Народного фронту» (44% законопроектів і проектів постанов її авторства стали законами) та Іванна Климпуш-Цинцадзе з фракції «Блоку Петра Порошенка» (43% її законодавчих ініціатив набули чинності).
Беручи до уваги більш вагомий показник – лише кількість законопроектів, які ініціювали депутати (без врахування проектів постанов), ми бачимо, що лідерами рейтингу є Олег Ляшко (151 законопроект), Віктор Галасюк (141), Юрій Левченко (136) і Михайло Головко (128).
Що стосується проектів законів, які набули чинності, то ініціаторами і співавторами найбільшої кількості такого типу документів стали представники Радикальної партії Олег Ляшко і Віктор Галасюк, які долучилися до розробки 31 та 30 законопроектів відповідно. Третя позиція в рейтингу в Оксани Продан (фракція ПАРТІЇ “БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА”), яка долучилася до розробки 17 законопроектів, що стали законами.
Важливим критерієм для оцінки ефективності й корисності законотворчої роботи депутата є співвідношення кількості ініційованих ним законопроектів (без врахування проектів постанов) і кількості законопроектів, які врешті стали законами. Тут лідерами рейтингу є вже екс-депутати Юрій Луценко (15 з 27 законопроектів його авторства стали законами, що складає 56%), Лілія Гриневич (13 з 30 її законопроектів набули чинності, що складає 43%) і Тарас Кутовий (8 з 19 його законопроектів стали законами, що складає 42%). Також високі позиції в рейтингу ефективних законотворців займають екс-депутати Микола Мартиненко і Роман Насіров, однак вони склали депутатські мандати в 2015 році й долучилися до розробки лише 6 та 4 законопроектів відповідно.
Із загальної кількості зареєстрованих депутатами в парламенті законопроектів та проектів постанов 50% документів мають лише одного автора. 84% законодавчих ініціатив мають менше 5 авторів. Законопроектом, що має найбільшу кількість співавторів (164 депутати) став Проект Закону «Про внесення змін до статті 78 Конституції України щодо створення політичних передумов для стабільної та ефективної роботи Кабінету Міністрів України», яким пропонується забезпечити можливість народним депутатам України працювати у складі Кабінету Міністрів України без складання депутатського мандата. Трохи менше співавторів (151 депутат) в поданого на розгляд Верховної Ради законопроекту про внесення змін до статті 124 Конституції України (щодо визнання положень Римського статуту). Обидва документи перебувають на стадії розгляду й не внесені до порядку денного сесії парламенту.
Міжфракційна співпраця в парламенті
ОПОРА також проаналізувала сумісність голосувань між фракціями та вплив окремих політичних сил на результати голосування. За офіційними результатами голосувань встановлено, які фракції мають найбільш вдалу історію політичних компромісів під час голосування за законодавчі ініціативи. Результативним спільне голосування вважалось тоді, якщо більше половини депутатів зі складу конкретної фракції брали участь у голосуванні за законопроект чи проект постанови, відповідно величина фракції не впливає на результат підрахунку.
Спільність голосування фракції окреслює конфігурацію та формат реальної коаліції у Верховній Раді. На момент існування коаліції депутатських фракцій «Європейська Україна» (з листопада 2014 року до лютого 2016 року) за результатами голосувань найбільше взаємодіяли між собою «Народний фронт», «Блок Петра Порошенка» та Радикальна партія Олега Ляшка (спільність їхніх позицій складала більше 80%). Інші учасники коаліції – Об’єднання «Самопоміч» та «Батьківщина» – меншою мірою координували свої голосування як з партнерами по парламенту (спільність голосувань на рівні 66%), так і між собою (спільність голосувань 55%). Після переформатування парламентської коаліції в квітні 2016 року основні зміни відбулися в поведінці фракції Радикальної партії Олега Ляшка та Об’єднання «Самопоміч». Позиція Радикальної партії під час голосувань і надалі найчастіше збігається з позицією «Народного фронту» та «Блоку Петра Порошенка», однак рівень спільності голосувань зменшився від 80% до 46%. Натомість «Самопоміч» стала більш скоординовано голосувати з фракціями «Блок Петра Порошенка», «Народний фронт» (показник спільності голосувань зріс з 66% до 77% в обох випадках) і «Батьківщини» (показник спільності голосувань зріс з 55% до 64%).
Про рівень скоординованості і спільності позицій депутатів і фракцій парламенту свідчить показник загальної підтримки законодавчих ініціатив у ході голосування. Лише близько 5% законопроектів та проектів постанов, які були позитивно проголосовані в парламенті набрали підтримку більше 300 депутатів. Решта законодавчих ініціатив були підтримані простою більшістю депутатів. Найбільшу підтримку у Верховній Раді отримав Проект Закону про внесення змін до Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України та суддів). За нього проголосували 367 народних депутатів.
Спроможність фракцій підтримувати належний рівень співпраці між собою залежить також від їх рівня внутрішньо-фракційної дисципліни та досягнутого консенсусу щодо голосувань за законодавчі ініціативи. В кожній фракції є депутати (групи депутатів), позиція яких найчастіше розходиться з голосуванням більшості членів фракції. У фракції ПАРТІЇ «БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА» – це Віталій Чепинога (не співпадають із загальною партійною позицією 77% усіх голосувань), Наталія Агафонова (62%), Дмитро Голубов (56%); у фракції Політичної партії «НАРОДНИЙ ФРОНТ» – Денис Дзензерський (59%), Тетяна Донець (46%), Ігор Котвіцький (41%); у фракції політичної партії ВО «Батьківщина» – Андрій Кожем’якін (28%), Ігор Луценко, Альона Шкрум та Олександр Абдуллін (по 20% невідповідних голосувань); у фракції Політичної партії «Об’єднання «САМОПОМІЧ» – Тетяна Острікова (29%), Олексій Скрипник та Руслан Сидорович (по 26% голосувань проти лінії фракції); у фракції Політичної партії «Опозиційний Блок» – Ігор Шурма (56%), Сергій Матвієнков, Юрій Воропаєв та Артур Мартовицький (близько 50% голосувань); у фракції Радикальної партії Олега Ляшка – Артем Вітко (26%), Андрій Артеменко (22%) та Андрій Лозовий (21%).
Депутатські виступи та участь в обговореннях
Згідно з моніторингом ОПОРИ, протягом роботи VIII скликання Верховної Ради України найбільш активно брав участь в обговореннях питань порядку денного пленарних засідань Верховної Ради народний депутат України Олег Ляшко, він виступав 526 разів. Найбільш діяльними ораторами від своїх фракцій та депутатських груп стали Юрій Луценко (291 виступ, фракція ПАРТІЇ «БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА») до переходу на посаду Генерального прокурора України. Нині лідером від фракції є Руслан Князевич (210 виступів). Головними спікерами фракції Політичної партії «Об’єднання «САМОПОМІЧ» є Єгор Соболєв та Олег Березюк – 219 та 209 виступів відповідно. Публічну позицію фракції політичної партії ВО «Батьківщина» в парламенті зазвичай виголошують Андрій Кожем’якін, Сергій Соболєв та Олександра Кужель – 166, 156 та 153 виступи відповідно. Від фракції Політичної партії «Опозиційний Блок» виступає Олександр Долженков – 162 виступи. Ораторами Політичної партії «НАРОДНИЙ ФРОНТ» є народні депутати Вікторія Сюмар та Андрій Іванчук – 147 та 120 виступів. Від депутатських груп «Воля народу» та «Партія «Відродження» найактивніше виступають Володимир Литвин (65 виступів) та Олег Кулініч з Віктором Бондарем, що здійснили по 55 виступів кожен. В свою чергу, серед позафракційних депутатів найчастіше виступав на пленарних засіданнях член ВО «Свобода» Юрій Левченко (293 виступи).
У розрізі активності депутатських фракцій, найчастіше зголошувалися до виступу і брали участь в обговореннях члени фракцій Радикальної партії Олега Ляшка та політичної партії ВО «Батьківщина» – в середньому 63 та 61 виступ на одного депутата; на одного члена фракції Політичної партії «Об’єднання «САМОПОМІЧ» припадає 43 виступи; депутати від фракцій ПАРТІЇ «БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА» та Політичної партії «НАРОДНИЙ ФРОНТ» в середньому зробили 27 та 24 виступи відповідно. Представники Політичної партії «Опозиційний Блок» за півтора року мають на своєму рахунку по 20 виступів на кожного члена фракції; а депутати від груп «Воля народу» та «Партія «Відродження» в середньому виступали по 13 і 8 разів відповідно.
Депутатські запити
Одним із важливих інструментів депутатської роботи є запит. За півтора року роботи Верховної Ради України VIII скликання було оголошено 8747 запитів народних депутатів до Президента України, до органів Верховної Ради України, до Кабінету Міністрів України, до керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, керівників підприємств, установ та організацій із вимогою надати офіційну відповідь з питань, віднесених до їх компетенції. Найбільше запитів, зважаючи на розмір фракції, подали члени фракції ПАРТІЇ «БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА» – 3 053 запити; 2 203 запити належали авторству позафракційних обранців, 1 080 запитів підготували депутати від фракції Політичної партії «НАРОДНИЙ ФРОНТ», фракції Політичної партії «Опозиційний Блок» та Політичної партії «Об’єднання «САМОПОМІЧ» підготували 792 і 434 запити відповідно. Представники депутатських груп «Воля народу» та «Партія «Відродження» подали 339 та 314 запитів, а депутати фракцій Радикальної партії Олега Ляшка та політичної партії ВО «Батьківщина» зареєстрували 278 та 254 запити відповідно.
Якщо враховувати аспект індивідуальної активності, то найбільше користувалися механізмом депутатського запиту: Олександр Домбровський (фракція ПАРТІЇ «БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА», Округ №11) подав 230 запитів, причому 225 з них були індивідуальними; Яків Безбах (позафракційний, Округ №24) здійснив 226 запитів, серед них 147 індивідуальних; Андрій Іллєнко (позафракційний, Округ №225) зареєстрував 214 запитів (188 індивідуальних); Едуард Матвійчук (позафракційний, Округ №133) та Руслан Сольвар (фракція ПАРТІЇ «БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА», Округ №91) подали 209 та 166 запитів відповідно. Показово, що всі лідери за критерієм кількості депутатських запитів є представниками мажоритарних округів і використовують даний інструмент для вирішення проблематики округу та захисту інтересів його мешканців. Стосовно адресатів запитів то найбільше їх направляли до Генеральної прокуратури України часів Віктора Шокіна (704), далі за популярністю подачі йдуть Міністерство внутрішніх справ – 548 запитів та Міністерство оборони – 327 запитів. Замикають п’ятірку лідерів Міністерство інфраструктури – 188 запитів та Служба безпеки України з Міністерством охорони здоров’я – по 163 запити.
В цілому депутати, обрані в одномандатних мажоритарних округах, подали 64% від загальної кількості запитів. Лише третину запитів було подано депутатами, обраними за списками партій. В гендерному розрізі чоловіки були більш активними в поданні запитів, ніж жінки: на одну жінку-депутатку припадає 17 запитів, на чоловіка-депутата – 21.
Дисциплінованість народних депутатів
За півтора року діяльності Верховної Ради 8 скликання було проведено 188 пленарних засідань. За даними електронної реєстрації в усіх без виключення пленарних засіданнях взяли участь 2 народних депутати – Віктор Пинзеник (фракція ПАРТІЇ «БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА») та Віктор Развадовський (член депутатської групи “Воля народу”). Серед депутатів найменшу кількість пленарних засідань відвідали позафракційні Андрій Білецький (пропустив 98% засідань), Дмитро Ярош (пропустив 97% засідань) та Сергій Клюєв (пропустив 89% засідань). За приналежністю до фракцій найбільшими прогульниками (за даними електронної реєстрації) були Денис Дзендзерський з «Народного фронту» (пропустив 85% засідань), Віталій Чепинога з «Блоку Петра Порошенка» (пропустив 71% засідань), Сергій Власенко з «Батьківщини» (пропустив 67% засідань), Семен Семенченко з Об’єднання «Самопоміч» (пропустив 61% засідань), Денис Омельянович з «Опозиційного блоку» (пропустив 71% засідань) і Юрій-Богдан Шухевич з «Радикальної партії» (пропустив 81% засідань). В цілому 120 депутатів пропустили більше третини засідань українського парламенту.
За даними електронної реєстрації народних депутатів VIII скликання Верховної Ради України найбільш дисциплінованою є фракція Політичної партії «НАРОДНИЙ ФРОНТ» – сукупний показник присутності депутатів на голосуваннях становить близько 79%. З невеликим відставанням йде фракція ПАРТІЇ «БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА» (77% – середній показник відвідуваності пленарних засідань); далі за рейтингом йдуть фракції політичної партії ВО «Батьківщина» (76%), Радикальної партії Олега Ляшка (75%). Відвідуваність депутатської групи «Партія «Відродження» та фракції Політичної партії «Опозиційний Блок» залишається на рівні 74%; депутати фракції Політичної партії «Об’єднання «САМОПОМІЧ» в середньому присутні на 73% голосуваннях. Дисциплінованість представників депутатської групи «Воля народу» та позафракційних депутатів є найгіршою – 67% та 64% – рівень відвідуваності пленарних засідань.
На практиці результати електронної та письмової реєстрацій неповною мірою відображають рівень дисциплінованості депутатів та участі в пленарних засіданнях. Частими є випадки формальної реєстрації депутата на початку засідання, але спостерігалась його (її) відсутність під час голосувань. Тому для комплексної оцінки депутатської дисциплінованості до уваги бралися дані щодо присутності депутата безпосередньо під час кожного з голосувань в парламенті. За півтора року у Верховній Раді відбулося 5334 голосування. Депутатами, що пропустили менше 1% усіх голосувань і працюють з початку нового скликання, стали представники фракції ПАРТІЇ «БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА» – Іван Спориш, Сергій Мельник, Ірина Фріз, Олег Барна, Іван Мельничук та фракції Політичної партії «НАРОДНИЙ ФРОНТ» – Сергій Драюк, Олена Бойко, Володимир Шкварилюк, Ірина Єфремова та Павло Пинзеник. В свою чергу, найгірше відвідували пленарні засідання Верховної Ради України (мають понад 90% пропусків), окрім вже згаданих Андрія Білецького, Дмитра Яроша та Сергія Клюєва, позафракційний Костянтин Жеваго, Юхим Звягільський (фракція Політичної партії «Опозиційний Блок») та Валерій Писаренко (депутатська група «Партія «Відродження»).
Звіт підготовлено в рамках Програми USAID “РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво”, що виконується Фондом Східна Європа.
_________________________
Прес-центр
Громадянської мережі ОПОРА