Парламентарі – благодійники чи законодавці?

Медіапростір останніх тижнів повністю заполонив коронавірус – статистика, заходи попередження захворювання і сплеск благодійності. У складний період усі намагаються мобілізувати свої зусилля на боротьбу з пандемією та допомогти тим, хто цього потребує. Деякі люди бажають при цьому залишитися невідомими, а українські парламентарі – так не вміють. Разом із поширенням інформації про їх хороші справи шириться також і адекватна реакція громадян на такі дії парламентарів: люди не розуміють, чому парламентарі не займаються  питанням попередження пандемії з використанням законодавчих важелів впливу депутата.

Тож ОПОРА дослідила, як депутати працюють, щоб зберегти здоров’я своїх громадян та не дозволити хворобі розповсюджуватися – у законодавчому полі і шляхом благодійництва.

Про благодійність у Facebook

Під час карантину чимало депутатів продовжили активно комунікувати з виборцями через соцмережі: повідомляли про нововведення у державі у період карантину, публікували статистику та поради, як захиститися від вірусу, а деякі з парламентарів ще й перевели свої приймальні у онлайн-режим.

Також значна частина парламентарів на сторінках у Facebook не зрадили традиції українських політиків і повідомляли про поширення масок та продуктів харчування серед вразливих груп населення, лікарень та інших установ, про роботу своїх благодійних фондів. Серед таких парламентарів як мажоритарники, так і списочники. Часто депутати закликають також інших долучатися до їх ініціатив. Один із парламентарів у своєму дописі щодо благодійної допомоги так і зазначив: «Ви скажете – це піар? Нехай всі так піаряться».

Інший народний обранець написав: «Не хочу кивати на колег-депутатів, але якби весь склад парламенту, особливо ті, хто обрані за партійним списком, дбали про виборців та надавали б хоча б мінімальну допомогу, соціальний клімат у суспільстві був би значно кращий»

а одна депутатка у своєму дописі про передачу допомоги для лікарні зауважила: «Я розумію, що це і не робота депутата Верховної Ради, але це наша земля і наш невеликий внесок у спільну боротьбу з Covid-19».

Серед нардепів уже встигли повідомити про передачу засобів захисту такі депутати як Дмитро Соломчук, Максим Дирдін, Олександр Пасічний, Дмитро Костюк, Богдан Кицак, Олександр Літвінов, Антон Яценко, Андрій Стріхарський, Едуард Прощук, Ігор Молоток, Олександр Герега, Сергій Штепа, Андрій Деркач, Микола Тищенко, Зіновій Андрійович, Ілля Кива, Арешонков Володимир, Володимир Арієв, Олександр Бакумов, Тарас Батенко, Лариса Білозір  та багато інших.

Активно працюють депутати в цьому напрямку і через створені ними благодійні фонди: Андрій Іванчук (Благодійний фонд «Покуття»), Ігор Колихаєв (Благодійний фонд Ігора Колихаєва), Сергій Литвиненко (Благодійний фонд Сергія Литвиненка), Петро Порошенко (Фонд Порошенка), Олександр Вілкул (Фонд Олександра Вілкула «Українська перспектива»), Вадим Новинський (Міжнародний благодійний фонд Вадима Новинського на честь Покрови Пресвятої Богородиці), громадські організації:  Микола Бабенко (ГО «Біла Церква разом») та інші.

Іноді депутати організовують також і волонтерські проекти, до яких можуть долучитися інші зацікавлені. Серед прикладів, відкриття Штабу волонтерського руху Антивірус Дмитром Костюком, оперативний штаб допомоги киянам Миколи Тищенка.

Часто про передачу певним депутатом допомоги можна дізнатися і через дописи їх помічників та подяк від керівництва закладів, куди така допомога передавалася, іноді через партійні сторінки чи підконтрольні їм ЗМІ. Деякі з політиків свої повідомлення про благодійність рекламують у соцмережах, іноді передають пакунки під блиск камер.

За даними дослідження Інституту масової інформації переважно новини про благодійників виходили на тих медіа, власниками яких є самі політики.

Окремі проекти по допомозі організовують і політичні партії, дотичні до них громадські організації, партійні осередки та їх молодіжки. Наприклад, «Європейська солідарність» та її онлайн-платформа «Солідарність – доброта об’єднує», дотична до діяльності партії ГО «Справа громад», партійні організації «Європейської солідарності» та молодіжне крило «Солідарна молодь».

Керівництво Політичної партії «Слуга народу» раніше повідомляло про відмову від держфінансування на 2020 рік і направлення цих коштів для Стабілізаційного фонду з метою забезпечення потреб медицини. Однак, за інформацією BIHUS.INFO з посиланням на відповідь Національного агенства з питань запобігання корупції станом на 03.04.2020 року така заява до них не надходила і до того ж, чинним законодавством не передбачено відмови від держфінансування на один рік, а лише загалом на весь період такого фінансування.

Про благодійну діяльність своїх осередків інформують також і Політична партія «Батьківщина», (та дотична у столиці до партії ГО «Центр захисту киян»),  Політична партія Шарія, Політична партія «Опозиційна платформа за життя». Політична партія Голос на своїй сторінці повідомляє про роботу своїх волонтерів та співпрацю з Благодійним фондом «Пацієнти України».

Роль парламентаря у період кризи

Парламентарі надають лікарням різноманітні речі – від засобів індивідуального захисту (костюмів, масок, антисептиків, рукавичок, респіраторів) до засобів дезінфекції (пульверизаторів, обприскувачів), талонів на бензин та продуктів харчування.

Судячи з коментарів під дописами, то після перегляду цього переліку речей у людей виникають різноманітні міркування щодо такої діяльності парламентарів. Деякі люди висловлюють вдячність депутату і зазначають, що цей от депутат привіз, а де ж решта, інші люди трохи дивуються, де ж народні депутати спромоглися знайти засоби захисту для лікарень та інших установ, коли звичайні українці не в змозі навіть за наявності якихось коштів придбати деякі з цих засобів захисту в аптеках. При цьому, уже звичним явищем березня-початку квітня стала ситуація, коли зайти у аптеку без маски не можна, а на приміщенні аптеки ще й оголошення висить – «масок немає».

Під впливом цих обставин, виборці в Україні вже починають все більш усвідомлено ставитися до ролі самого парламентаря. Вони починають розуміти, що завдання політиків – не гасити вогонь, а зробити так, щоб пожежі не сталося. Працювати на випередження і системні зміни, а не точково – допомагаючи медичним чи іншим закладам їх округу. Працювати, щоб лікарі не були змушені публічно дякувати своїм благодійникам, а отримали належне забезпечення для своєї роботи від держави без логотипів і партійної символіки. Працювати, тобто бути законотворцями і здійснювати контроль, а не лише бути меценатами.

Так, значення точкової допомоги депутатів все частіше ставиться людьми під сумнів. Яскравий приклад – пост одного з депутатів, який очевидно, керуючись благими намірами, запропонував купити засоби захисту для одного чоловіка, який на фото голіруч здійснював санітарну обробку зупинки. Депутат зазначив, що якщо мер міста не піклується про людей, які виконують свою роботу, то про них попіклується депутат. Підхід очевидно цікавий, звернути увагу місцевої влади до проблеми, але люди запитали депутата в коментарях щодо забезпечення засобами захисту усіх інших працівників цього ж відділу і відповіді, принаймні публічної, вони не отримали.

Загалом як показує аналіз соцмереж, чимало депутатів звикли діяти як меценати і продовжують цю діяльність на посаді парламентаря. Їх підхід до боротьби з хворобою полягає у благодійній діяльності та заклику бізнесу долучитися до хорошої і важливої справи. Депутати не звикли чи не бажають користуватися тими важелями впливу, які надає для них законодавство. Вони швидше самі шукатимуть, де взяти масок і розвезти по закладах охорони здоров*я чи інших, ніж будуть вимагати від держави належного забезпечення лікарень, які вона має надати. Депутати швидше закуплять для одного-двох працівників житлово-комунальної сфери міста засоби особистого захисту для здійснення дезінфекції громадських місць, ніж подадуть депутатське звернення щодо того, як міська влада забезпечила людей засобами захисту.

Іноді парламентарі намагаються на основі своїх громадських приймалень чи благодійних фондів якимось чином уніфікувати усі волонтерські рухи у своїх населених пунктах чи округах, щоб максимально забезпечити ті заклади, які мають відповідні потреби. Часто до діяльності залучають місцевий бізнес. У цьому випадку, депутати працюють спільно з громадським сектором та усіма небайдужими. Однак депутати забувають, що вони мають владу, а тому перш за все повинні приділяти максимум зусиль, щоб встановити такі правила, за яких потреби не лише їх округу, але й усієї держави буде належно забезпечено.

Шкода, але значно рідше, порівняно з вищеописаною діяльністю, парламентарі працюють саме у сфері законодавчої активності, подаючи певні пропозиції для того, щоб уникнути поширення вірусу або зменшити його наслідки. Однак саме такий напрямок може забезпечити досягнення належної організації боротьби з вірусом у всій державі.

Що думають про благодійну діяльність депутатів та які очікування від роботи парламентарів мають представники громадянського суспільства

Олександр Неберикут, аналітик Громадянської мережі ОПОРА:

«Окрім законотворчої роботи депутат має підтримувати постійний зв’язок з виборцями, незалежно від того чи він мажоритарник чи списочник. Це його прямий обов’язок відповідно до Закону “Про статус народного депутата України (стаття 7)”. Разом з тим робота депутата на місцях, в регіоні, має бути безпосередньо пов’язана з його чи її депутатською діяльністю. На практиці ж ми стикаємося з тим, що  народні депутати використовуючи свій публічний статус та повноваження намагаються дублювати функції органів місцевого самоврядування, громадських організацій чи комерційних структур. В певних екстремальних ситуаціях, наприклад в умовах суспільних криз чи колапсу публічних інституцій, такі дії дійсно можуть бути виправдані. Але ж ми є свідками того, що такий  формат поведінки стає для частини народних обранців елементом їх повсякденної роботи. В першу чергу від цього страждають не виборці, які звикли до такої “батьківської” турботи та опіки з боку влади, а парламент як інституція. Адже депутати, які всі свої зусилля спрямовують на виконання невластивих для них функцій, не можуть одночасно бути ефективними творцями законів».

Юрій Лазаревич, голова правління ГО «Мережа сто відсотків життя Рівне»:

«Будь-яка благодійна допомога в даній ситуації потрібна і я це підтримую! Але основні функції народного депутата це прийняття правильних і потрібних законів, які будуть сприяти вирішенню проблемних питань. Також вважаю за необхідне промоніторити, скільки і куди направлено гуманітарної допомоги, яку отримала держава. Запити народних депутатів мають більший вплив ніж просто запити від громадян чи неурядових громадських організацій».

Про законодавчу активність парламентарів

У період карантину депутати встигли подати майже шість десятків законодавчих ініціатив, які спрямовані на боротьбу з пандемією або її наслідками.

Подані парламентарями законопроєкти здебільшого стосувалися якості медичної допомоги, підтримки медиків та медичного персоналу, допомоги громадянам в умовах карантину, зменшення податкового навантаження, запровадження грошової допомоги малозабезпеченим, стабілізації ринку та недопущення дефіциту сільськогосподарської продукції, здешевлення ліків, вдосконалення правових відносин у сфері найму (оренди), забезпечення конституційного права на захист і ще багатьох інших сфер.

Звісно, оцінювати якість таких проєктів, рівень їх популістичності чи навпаки, реальності і необхідності у теперішніх умовах ми об’єктивно не можемо, однак підготували для Вас стислу інформацію про мету подачі актів та їх ініціаторів.

Законодавчі ініціативи_пдф

Зауважимо, що велика кількість законодавчих ініціатив у цей особливий період не сприяє тому, що парламент має спроможність їх усі якісно розглянути та оперативно вирішити існуючі проблеми. Найбільш результативно, якщо підготовкою і розробкою відповідних актів займаються депутати профільного комітету парламенту і для просування своєї ініціативи як невідкладної заручаються підтримкою колег як зі свого комітету, фракції/групи, так і з інших, адже проблема для усіх спільна.

Наразі невелика частина з поданих актів уже була розглянута у парламенті і отримала підтримку, інша очікує розгляду.

Як голосували нардепи за законопроєкти щодо протидії вірусу – максимально, послідовно, переважно чи ніколи не голосували можна дізнатися на нашому сайті «Вони голосують для тебе», обравши відповідну політику* (*ряд голосувань, що пов’язані спільною тематикою). Зазначимо, що дані у ній постійно оновлюються і додаються нові результати голосування парламентарів, що стосуються цих питань.

Які цікаві ініціативи депутати подавали або реалізовували для протидії епідемії чи її наслідків?

Жваві обговорення викликала нормотворча ініціатива Антона Яценка, який подав Проєкт Постанови «Про спрямування заробітної плати народних депутатів України та виплат, пов’язаних з виконанням депутатських повноважень на заходи щодо подолання, запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 3256 від 23.03.2020, якою передбачається спрямувати всю заробітну плату народних депутатів України за 3 місяці та виплати, пов’язані з виконанням депутатських повноважень, на закупівлю:

➡медичних засобів, виробів, обладнання, засобів індивідуального захисту медпрацівників (респіраторів, масок, рукавичок, костюмів і халатів, захисних окулярів);
➡діагностичних тест-систем для виявлення коронавірусу COVID-19, апаратів штучної вентиляції легень, кардіомоніторів, газових аналізаторів, кисневих концентраторів, дезінфікуючих засобів та медикаментів.
Після придбання усіх зазначених медичних засобів та обладнання, їх передбачається передати до лікарень.

Цікавий також законопроєкт Галини Третякової, яким пропонується встановити принцип «4-7» на період карантину для працюючого населення. Цей принцип передбачає не оподаткування перших 4000 грн. доходу у разі отримання найманою особою заробітної плати у розмірі до 7000 грн. на місяць (принцип «4-7»). В такому разі, працююча особа отримає «на руки» додаткові до 720 грн. на місяць, що може частково або повністю компенсувати витрати домогосподарств на закупівлю масок, перчаток, фармакологічних препаратів тощо.

Нагадаємо, що відповідно до Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік”, мінімальна зарплата становить 4723 грн.

Група депутатів на чолі з Нестором Шуфричем запропонувала встановити кримінальну відповідальність за перепродаж товарів протиепідемічного призначення, що необхідні для запобігання поширенню епідемії, пандемій, у тому числі поширенню короновірусної хвороби (COVID– 2019) та\або товарів, що мають істотну соціальну значущість, перелік яких визначений  Кабінетом Міністрів України, якщо ціна перевищила у 1,5 і більше разів рівень ціни визначений Кабінетом Міністрів України. Наразі профільний комітет уже розглянув цей проєкт, однак надав перевагу альтернативному акту, який подала група депутатів на чолі з Олександром Бакумовим. Альтернативним законопроєктом передбачається доповнити Кримінальний кодекс України новим складом злочину щодо кримінальної відповідальності за порушення законодавства про ціноутворення під час дії правового режиму воєнного або надзвичайного стану або режиму надзвичайної ситуації державного рівня. Крім того, запропоновано удосконалити повноваження Кабінету Міністрів України у сфері цивільного захисту щодо встановлення переліку та визначення цін на засоби цивільного захисту під час дії спеціальних правових режимів та режиму надзвичайної ситуації державного рівня.

Депутати на чолі з Ольгою Стефанишиною подали законопроєкт, яким передбачається внесення змін до законодавства з метою забезпечення проведення масового тестування на COVID-19 (як на стаціонарному, так і на амбулаторному рівні залежно від медичних показань щодо госпіталізації) для стримування поширення хвороби. Актом також пропонується залучати лікарів-інтернів до волонтерської роботи та лікарів-спеціалістів без присвоєння або підтвердження кваліфікації до участі (на волонтерських засадах) в заходах щодо протидії коронавірусній хворобі (COVID-19) на умовах та з урахуванням обмежень, які визначить МОЗ України і підвищити розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності медичним працівникам, які перебувають на самоізоляції з огляду на контакт із хворим на COVID-19 під час виконання службових обов’язків – до 100% середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу

Інших ініціатив, тобто не пов’язаних із законодавчою активністю теж було чимало. Зокрема, активісти непарламентської партії Шарія проводять лікбези громадянам як вберегтися від карантинного шахрайства, а активісти політичної партії «Опозиційна платформа – За життя» для боротьби з вірусом перекладають і поширюють інструкції МОЗУ для російськомовних. Про це повідомляють на регіональних партійних сторінках з посиланням на співголову партії Вадима Рабиновича.

У період пандемії та економічної кризи суспільство покладає особливі надії на парламентарів, яким передало право на управління державою. Завдання депутатів – активно і ефективно використовувати свої повноваження на благо усього народу, а не лише жителів свого округу. Саме тому  депутат має бути в першу чергу законотворцем та працювати на системні зміни. Якщо ж парламентарі мають щире бажання і можливість допомогти державі забезпечити громадян чи лікарні потрібними ресурсами, то мають пам’ятати, що добрі справи люблять тишу, а не блиск камер.

Бережіть себе і близьких, читайте перевірені джерела інформації і будьте здорові.

За коментарями звертайтеся,

Андрій Токарський
Керівник проєкту “Депутат від А до Я”
тел. 0636179693

Клічук Мирослава, Громадянська мережа ОПОРА
e-mail: rivne@opora.org.ua

Довідково: Проєкт «Депутат від А до Я» реалізується в межах Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.