Працевлаштування на Рівненщині: нові виклики і реалії

Для країни у період війни важливо тримати і економічний фронт, тож працевлаштування кожного сприяє перемозі держави. ОПОРА поспілкувалася із Іваном Федоровичем Ткачуком, керівником Рівненського обласного центру зайнятості про те, яка ситуація на ринку праці зараз, як працевлаштовують внутрішньо переміщених осіб, працівників яких спеціальностей найбільше потребують роботодавці і як в умовах повномасштабної війни намагаються співпрацювати із бізнесом.

Пошук роботи для внутрішньо переміщених людей

На території Рівненщини станом на 5 вересня проживає близько 48 959 внутрішньо переміщених осіб, з них більше 35 тисяч належать до маломобільних груп населення (мами із маленькими дітьми, пенсіонери, люди із інвалідністю). За увесь час повномасштабної війни наша область надала прихисток для 77 625 ВПО.

Починаючи із 24.02.22 року за даними Єдиної інформаційно-аналітичної системи до центру зайнятості звернулося 2237 осіб, переміщених із інших областей у зв’язку із військовою агресією росії. З них статус безробітного отримали 1352 особи. Станом на 13 вересня залишилися безробітними 501 людина. Усього працевлаштовано 932 внутрішньо переміщених особи: 321 особа – безробітна ВПО, 172 особи – шукачі роботи ВПО, 439 осіб – із відшкодуванням роботодавцям компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування ВПО.

Така компенсація витрат регулюється відповідно до Порядку надання роботодавцю компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 року № 331. Порядок передбачає, що роботодавці отримують по 6500 грн за працевлаштування внутрішньо переміщених людей протягом воєнного стану, але не довше 2 місяців з моменту працевлаштування людини.

Станом на 13 вересня компенсація здійснюється 213 роботодавцям, які працевлаштували 439 осіб з числа ВПО. За цей період виплачено компенсацію роботодавцям у сумі 4270,150 тис. грн. Найбільше з таких роботодавців ведуть діяльність у галузях оптової та роздрібної торгівлі, ремонту автотранспортних засобів і мотоциклів (64, працевлаштовано 90 осіб), переробної промисловості  (42, працевлаштовано 143 особи), охороні здоров’я та наданні соціальної допомоги (177, працевлаштовано 28 осіб).

Понад 10 внутрішньо переміщених осіб працевлаштували ТОВ «ОДЕК» Україна (18), ПрАТ «Дубенський завод гумово-технічних виробів» (14), Рівненська дирекція акціонерного товариства «Укрпошта» (14), ПМП НВФ «Продекологія» (12), ПрАТ «Рівнеазот» (11), ПАТ «Рівнеобленерго» (10 осіб).

Також Іван Федорович зазначає, що деякі внутрішньо переміщені люди продовжують працювати за місцем попередньої роботи дистанційно (зокрема, вчителі), деяких працівників (поліцію, ДСНС) перевели за розподілом на нове місце роботи у нашу область, де вони влилися у нові колективи. Вчителі і працівники медичної сфери найчастіше з метою працевлаштування звертаються не до центру зайнятості, а безпосередньо до відділів освіти чи закладів охорони здоров’я. Тож зважаючи на це, а також той факт, що деякі із людей самостійно чи через знайомих знаходять собі роботу, цифри працевлаштованих завдяки допомозі центру зайнятості об’єктивно не можуть відображати повноцінної картини на ринку праці.

Зауважимо, що за повідомленням директора Департаменту цивільного захисту та охорони здоров’я населення РОДА Олега Вівсянника, на Рівненщині з 24 лютого й по 12 вересня працевлаштовано 130 медичних працівника з числа ВПО. З них – майже половина в обласній клінічній лікарні імені Юрія Семенюка. Так, нове місце роботи в області знайшли 63 лікарі–переселенці, з яких 25 інтернів, 43 медсестри та 24 техпрацівники. З питаннями щодо працевлаштування медиків можна звертайтеся до Департаменту цивільного захисту та охорони здоров’я населення за телефоном: 067 494 51 25.

Ознайомитися детально із статистичними даними у сфері працевлаштування у розрізі регіонів та професій можна на сайті Державного центру зайнятості.

Робота із релокованими підприємствами

Іван Федорович розповідає, що перебуває на зв’язку із підприємствами, які прибули на Рівненщину, а центр зайнятості готовий сприяти релокованому бізнесу: шукати для них робітників та, за потреби, навчити їх. У свою чергу релоковані підприємства працевлаштовують як вимушено переміщених людей, так і місцевих спеціалістів.

З деякими релокованими підприємствами Центр зайнятості планує реалізовувати спільні проекти. Зокрема, на базі підприємства «Лайф Буд» (нове виробництво назвали «Лайф Бокс») планується навчати спеціалістів із утеплення будинків. Як зазначає Іван Федорович, утеплення приміщень – це один із потрібних напрямків у підготовці спеціалістів і в теперішніх умовах він може стати трендовим. Зараз проект на виробничій паузі – проводиться необхідна підготовча робота.

Як працює центр зайнятості із людьми, які шукають роботу?

Центр зайнятості консультує людей, надає інформацію про доступні вакансії, також проводить тренінги щодо написання резюме, підготовки до співбесіди та сучасних джерел пошуку роботи. Інформацію про план заходів у базових центрах та філіях установи публікують щотижня на сайті та фб-сторінці.

Щодо заходів, то Іван Федорович каже, що проводять їх як у приміщенні центрів зайнятості, так, за потреби, і на виїзді  – у центрах компактного проживання ВПО.

Директор зазначає, що центр зайнятості готовий навчити майбутнього працівника робітничій спеціальності, перекваліфікувати його, а також відправити на стажування. Для цього він постійно працює у кооперації із Рівненським центром професійно-технічної освіти, який навчає людей за 56 ліцензованими спеціальностями.

За цей рік навчання за направленням пройшло 2200 людей (200 за індивідуальною формою навчання, 800 – отримали професію, 1200 – пройшли курси).

На ринку праці Рівненщини зараз найбільш затребувані швачки, перукарі, кухарі, водії вантажних автомобілів та автобусів.

Фінансова підтримка власної справи

Започаткування або розширення власної справи – ще одна із можливостей для людини бути економічно незалежною, а державі – отримувати податки і працевлаштувати громадян. Так, зараз працює державна фінансова програма підтримки бізнесу «єРобота», завдяки якій можна отримати грант на власну справу (до 250 тис. грн), на сад (до 400 тис. грн за гектар), на теплицю (до 7 млн грн за 2 гектари), на переробне підприємство (до 8 млн грн).

Найбільшу зацікавленість на Рівненщині виявили у отриманні мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу. Станом на 29 серпня прийнято позитивне рішення про фінансування 59 заявок на отримання мікрогрантів (цей показник один із найвищих у межах країни). Сума фінансування цих заявок становить 18 млн 283 тисячі гривень. Реалізація таких бізнес-проектів передбачає створення 150 нових робочих місць. Територіально розподіл заявок такий: 46 підготовлено у Рівненському районі, 7 – у Дубенському, 4 – у Сарненському і 2 – у Вараському. Найчастіше позитивне рішення приймалося у таких галузях: оптова і роздрібна торгівля, ремонт автотранспортних засобів, переробна промисловість, сільськогосподарське підприємство, інформація та телекомунікації, освітні послуги. 10 людей вже отримали кошти у сумі 2 млн 94 тис грн.

Загалом станом на 11 вересня на Рівненщині на програму підтримки «єРобота» подано 301 заявку.

Синергія із бізнесом

«Центр зайнятості планує роботу виходячи із запитів роботодавців», – зазначає Іван Федорович.

На замовлення роботодавців у співпраці із Асоціацією легкої промисловості та  Рівненським центром професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості готують для місцевих швейних підприємств кваліфіковані кадри. Так, зараз відбувається навчання групи швачок на потужностях ТОВ «Гарне Груп», аби у майбутньому вони поповнили  колектив підприємства.

Фото – Рівненський центр професійно-технічної освіти державної служби зайнятості

Також 28 липня Центр зайнятості підписав Меморандум із Громадською спілкою «Рівне IT Кластер» та ТОВ «Ігрова студія майбутнього «ФУГАС». Мета співпраці: організація цільового навчання зареєстрованих безробітних за напрямом «Створення додатків в середовищі Unity 3D на С#» на базі Рівненського центру професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості.

Фото – Рівненська обласна служба зайнятості

Центр зайнятості продовжує зустрічатися і комунікувати із бізнесом під час щотижневих зустрічей, які проводить Рівненська обласна державна адміністрація.

Фото – Рівненська обласна державна адміністрація

Також, як запевняє Іван Федорович, вони готові до співпраці із громадським сектором, аби спільно допомагати людям знаходити роботу і тримати економічний фронт.

Контактна особа

Михайло Балик, Громадянська мережа ОПОРА,
0938338345, m.balyk@opora.org.ua

Мирослава Клічук, комунікаційниця Громадянської мережі ОПОРА у Рівненській області
myroslava.klichuk@gmail.com

Довідково: 

Проєкт «Промоція соціальної згуртованості у громадах та посилення демократичних цінностей» реалізує Громадянська мережа ОПОРА за підтримки Національного фонду підтримки демократії (NED). Його мета на локальному рівні – допомогти місцевому самоврядуванню напрацювати якісні рішення для розв’язання конкретних проблем, які виникли під час та після війни, а також забезпечення належних умов для кожного мешканця громади. Проєкт спрямований на підвищення соціальної єдності, посилення впливу громадянського суспільства на місцевому рівні та залучення неурядового сектору до подолання наслідків війни. На цьому етапі проєкт реалізовується у трьох цільових громадах (Івано-Франківськ, Львів, Рівне).