Що таке мобільне місто і чи можна таким зробити Рівне

Лише 10% мешканців рівненської громади повністю задоволені якістю роботи громадського транспорту. Такі дані соціологічного дослідження Громадянської мережі ОПОРА за 2023-й рік. 

Як покращити ситуацію у Рівному, радили експерти зі Львова, Хмельницького й Вінниці. Вони запропонували деякі зміни у системі громадського транспорту міста. Це, ймовірно, стане основою для початку роботи над Планом сталої міської мобільності, якої досі у місті немає. 

Розповідаємо, що таке стала міська мобільність, чи треба вона Рівному, як вона працює в інших та що радять експерти, аби система громадського транспорту стала комфортною для людей. 

Що таке стала мобільність і чи є вона у Рівному

Мобільність означає рух, рухливість. Мобільність вживається із термінами, що її характеризують. Якщо ми маємо на увазі транспортну мобільність, то це можливість пересуватися з одного місця до іншого, використовуючи різні види транспорту. 

Тобто транспортна мобільність міста – це можливість для мешканців доїхати до свого району автобусом, тролейбусом, маршруткою, велосипедом, чи будь-яким іншим транспортом, який є у місті. 

Зробити мобільність у місті сталою можна, якщо впроваджувати нові технології та зручності, які її стосуються. Наприклад, використання електронного квитка для усіх видів транспорту – це один із пунктів сталості. Наявність на маршрутах екологічного транспорту теж цього стосується. 

Рівне досі не має плану розвитку сталої мобільності. Громадянська мережа ОПОРА запросила експертів зі Львова, Хмельницького та Вінниці, щоб вони оцінили транспортну систему міста та порадили, як зробити Рівне більш мобільним та комфортним для пасажирів. На обговоренні були також міські чиновники, депутати й поліцейські. 

Депутатка Рівненської міської ради Оксана Майборода вважає, що без Плану сталої мобільності місто не розвиватиметься. А фахівчиня з адаптації громад до зміни клімату ГО “Екоклуб” Анна Гузенко додає, що ця концепція важлива і для екологічних змін у Рівному. 

Голова Громадянської мережі ОПОРА у Рівному Андрій Токарський зазначає, що для того, щоб втілити План сталої мобільності в життя, потрібна співпраця громадського сектору та влади. 

– У Рівному є ще багато над чим працювати. Мобільність громади це не тільки про транспорт, це також стосується велосипедної та пішохідної мережі – усе в комплексі розвиває сталу міську мобільність. Саме для цього комунікація громадськості та влади є запорукою готовності до дієвих рішень, – каже він. 

Керівник Департаменту інфраструктури та благоустрою Руслан Гудима сподівається, що обговорення з експертами стане для міста новим початком. 

– Я впевнений, що [на зустрічі – авт.] ми спільно напрацюємо багато хороших ідей, що ляжуть в основу проєкту сталої мобільності Рівного, – додає він. 

Що із транспортом у Рівному

Спеціаліст із транспортного планування та міської мобільності Антон Гаген вважає, що основний ворог сучасного міста – це приватне авто, яке їздить щодня. Тож містам варто працювати над тим, щоб водіїв на власних авто не більшало на міських вулицях. Це зробити легше, ніж потім водіїв із власними авто “пересадити” на громадський транспорт. 

У Рівному є 72 тролейбуси, які курсують на електромережах протяжністю 61 кілометр. Це краще, ніж у Тернополі (49 на 86км) та Львові (78 на 136 км), каже експерт. Також у місті є 6 тролейбусів з автономним ходом. Тобто таких, що можуть їхати без підключення до електрики. Окрім цього, він відмітив, на перший погляд, вдалі капітальні ремонти старих тролейбусів “Рівнеавтоелектротрансу”. 

Загалом, комунальне підприємство утримує автопарк у хорошому стані, відмічає в. о. начальника управління вуличної інфраструктури Львівської міської ради Павло Сирватка:

– Загалом стан утримання [тролейбусної – авт.] інфраструктури, яка є – а це і підстанції, і кабельні лінії, лінії контактної мережі, і самі тролейбуси, і депо – на дуже високому рівні. 

З недоліків Антон Гаген відзначає застарілу інфраструктуру електротранспорту у Рівному, концентрацію маршрутів на центральній вулиці (Соборній) та дублювання цих маршрутів приватними перевізниками. Він цього утворюються затори. Зокрема у районі Пивзаводу, зазначає капітан Управління патрульної поліції Рівненщини Сергій Коханюк. 

Також Антон Гаген помічає, що у Рівному є густозаселені райони, де немає електромереж, тому місто не може забезпечити пасажирам звідти доступ до тролейбусів. Через це, маршрути обслуговують приватні перевізники. 

Ці та інші проблеми призводять до появи більшої кількості власних авто на дорогах, зазначає експерт. 

– Для того, щоб розвантажити місто, потрібно підтримувати активний вид мобільності та створювати відповідні велосипедні та пішохідні зони, інакше це призведе до автомобілізації міста, – каже Антон Гаген. 

Як в інших містах

Експерт з просторового планування та міської мобільності вінницького КП “Агенція просторового розвитку” Максим Кравчук розповідає, що у його місті покращують велодоріжки, пішохідні зони та  роблять зупинки доступними для людей з інвалідністю.

– Вінниця ставить акцент на безбар’єрності, тобто фокус на ремонті тротуарів, адаптації зупинок громадського транспорту та безбар’єрного середовища в будівлях для зручного користування людей на колісних кріслах, – пояснює Максим Кравчук. 

У Хмельницькому, як у Рівному, є райони, куди не доїжджає електричний транспорт, розповідають експерти. Тому у них також є тролейбуси з автономним ходом. Окрім цього, місто виграло грант на оновлення автопарку та планує розробити концепцію сталої мобільності. Вона включатиме різні фактори, каже в. о. начальника управління транспорту та зв’язку Хмельницької міської ради Костянтин Костик.

– Зрозуміло, що сюди [концепцію сталої мобільності Хмельницького – авт.] буде включена розробка транспортної мережі, закупівля електротранспорту, який відповідатиме умовам сьогодення, обстеження пасажиропотоків, контроль за якістю велодоріжок та машинопаркування та інших різних речей, які у своїй сукупності допоможуть покращити рівень життя хмельничан і гостей міста, – пояснює він.

Поради експертів Рівному щодо транспортної мобільності

Антон Гаген звертає увагу на те, що Рівному потрібно розвивати транспортну мережу. Не варто переводити усі маршрути на електричні. Потрібно урізноманітнювати наявний автопарк. Окрім цього, має бути план заміщення старого транспорту новим, або вживаним, але який у кращому стані. 

Також варто проаналізувати потоки пасажирів та оптимізувати рух транспорту.  Людям має бути зручно на одній зупинці пересідати на інші напрямки. Треба працювати й над тим, щоб задовольнити транспортні потреби пасажирів із районів, де не курсують тролейбуси. 

Влада повинна працювати на заохочення мешканців міста користуватися громадським транспортом. При цьому має бути публічний, точний, обов’язковий до виконання розклад руху, з актуальною інформацією на зупинках. 

Варто впроваджувати нові технології, зазначає експерт. Зокрема, електронний квиток. Також потрібно розвивати інфраструктуру. Розробити схему велосипедних доріжок та покращувати умови для людей з інвалідністю та маломобільних людей (батьки з дитячими візочками тощо). 

Антон Гаген також радить місту співпрацювати  із міжнародними партнерами. Подавати заявки на участь у грантових конкурсах для розвитку міста, або отримання пільгових позик. 

Довідково: 

Проєкт «Промоція соціальної згуртованості у громадах та посилення демократичних цінностей» реалізує Громадянська мережа ОПОРА за підтримки Національного фонду підтримки демократії (NED). Його мета на локальному рівні – допомогти місцевому самоврядуванню напрацювати якісні рішення для розв’язання конкретних проблем, які виникли під час та після війни, а також забезпечення належних умов для кожного мешканця громади. Проєкт спрямований на підвищення соціальної єдності, посилення впливу громадянського суспільства на місцевому рівні та залучення неурядового сектору до подолання наслідків війни. На цьому етапі проєкт реалізовується у трьох цільових громадах (Івано-Франківськ, Львів, Рівне).