Політична карта Рівненщини: основні тенденції другого року повномасштабної війни

Рівненська область постраждала від обстрілів. ВПО покидають регіон. Новий начальник ОВА віддалений від рівненського політикуму, натомість відсторонений голова Рівнеради не визнає поразку. “Європейська солідарність” втрачає позиції, тоді, як “Слуга народу” зміцнює вплив.

Постраждалі об’єкти та відновлення

З 24 лютого 2022-го року, в Рівненській області пошкоджено/зруйновано 231 об’єкт нерухомого майна, з них: 148 об’єктів житлового фонду, 15 об’єктів залізничної інфраструктури, 5 об’єктів закладів освіти, 6 приміщень установ охорони здоров’я, 3 об’єкти енергетичної інфраструктури та інші. Територіально вказані об’єкти розміщені в усіх районах області, вказано у відповіді на запит до Рівненської обласної військової адміністрації.

Також на запит у ОВА повідомили, що вони не можуть порахувати збитки постраждалої промисловості та цивільної інфраструктури. Адже у відомства відсутні всі методики визначення шкоди та збитків, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 326.

Проте, ресурс UA War Infographics таки порахував збитки на Рівненщині. Йдеться про 100 мільйонів доларів, які станом на 2023-й рік становили 3,6 – 3,8 мільярда гривень.

Також порахувала збитки Державна екоінспекція Поліського округу. За їхніми даними, сума збитків, завданих екосистемі Рівненщини за майже два роки повномасштабного вторгнення Росії в Україну, становить 760 мільйонів гривень.

Станом на березень 2024 року, коштом приватних осіб, місцевих бюджетів відновлено 201 об’єкт із 231. Також один навчальний заклад відновлений за рахунок міжнародних коштів в рамках проєкту «ЕСНО4SСНООLS-UA: Ремонт/модернізація шкіл у постраждалих від війни регіонах» Програми розвитку ООН.

Внаслідок численних ворожих ракетних ударів по об’єктах енергетичної інфраструктури України, впродовж 2022 і 2023 років було пошкоджено багато електростанцій, підстанцій та електричних мереж. Тому певний час в області діяли графіки відключення світла.

Це було необхідно, щоб знизити навантаження на електромережі та оптимізувати використання часу для ремонту пошкодженого обладнання. Обмеження діяли в Рівненській області до 12.02.2023. Після цієї дати та до березня 2024-го, графіки відключень не застосовували.

Впродовж 2023-го року, внаслідок агресії росії аварійних відключень споживачів від газопостачання не було. Так само в області не було перебоїв із постачанням води.

Стосовно опалення, то протягом опалювального сезону 2023 – 2024 років безперебійно працювали 938 котелень, теплопостачання подавалося у 303 дитячих садки, 569 шкіл, 99 закладів охорони здоров’я та 1156 житлових будинків.

Підтримка бізнесу

Для підтримки бізнесу в області реалізується державна програма «Доступні кредити 5-7-9». В рамках програми суб’єкти підприємницької діяльності, серед іншого, можуть отримати державну підтримку у вигляді: часткової компенсації відсотків за кредитами, які надаються на інвестиційні цілі; фінансування оборотного капіталу.

Залежно від категорії підприємства, пріоритетних напрямків кредитування та кількості створених нових робочих місць відсоткова ставка застосовується від 5 до 11% річних. У телеграмі ОВА повідомляли, що за цією програмою, область під час повномасштабної війни отримала 6 мільярдів гривень.

На Рівненщині також реалізується урядовий проєкт безповоротних грантів для створення та розвитку власного бізнесу «єРобота». В рамках проєкту діє 4 державні програми («Своя справа», «Новий рівень», «Свій сад», «Своя теплиця»), які передбачають мікрогранти на відкриття власної справи та гранти на розвиток переробних підприємств, часткову компенсацію вартості нових теплиць, допомогу на закладку фруктових і ягідних садів.

За інформацією у телеграм-каналі Рівненської ОВА, загалом на Рівненщині з 1 лютого 2023-го до кінця року 649 підприємців отримали гранти. Схвалені бізнес-проєкти передбачають створення 1228 нових робочих місць.

На обласному рівні діє Програма розвитку малого і середнього підприємництва у Рівненській області на 2024 – 2027 роки. Серед основних заходів Програми – забезпечення часткового відшкодування відсоткових ставок за кредитами (позиками), що надаються для реалізації проєктів суб’єктів малого і середнього підприємництва та часткова компенсація витрат на обладнання, в тому числі для виготовлення товарів оборонного призначення. У вересні 2023-го у телеграмі ОВА повідомляли, що на це з обласного бюджету виділили 1 мільйон гривень. На конкурс надійшло 50 заявок, з яких обрали 16.

Рівненська обласна військова адміністрація забезпечує координацію релокацїї бізнесу. В області працює кол-центр (0 800 500 078). Загалом, на Рівненщині працює 39 релокованих підприємств, переважно з Харківської та Київської областей.

Окрім цього, наприкінці 2023-го року в області стартував проєкт «Empowering women in the Rivne region», що спрямований на підтримку жіночого бізнесу. За ним 13 жінок отримають фінансування у розмірі до 1500 доларів на реалізацію своєї бізнес-ідеї. Це перший схожий проєкт, спрямований на підтримку жіночого бізнесу у регіоні.

Також у підприємців Рівненщини є можливість отримати гранти від міжнародних фондів. Таких, як USAID, уряд ЄС та уряд Німеччини.

Попри воєнний стан, на Рівненщині зростає кількість зареєстрованих фізичних осіб-підприємців. Якщо у 2022-му їх зареєстрували 3146 людей, то у 2023-му – 5169 людей, вказано у відповіді на запит до Державної податкової служби у Рівненській області.

Найбільшими платниками податків в регіоні є Рівненська атомна електростанція (Вараш), військові частини А4240, А4152, А0237 та Рівненський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки.

Підтримка переселенців

За інформацією у відповіді на запит до ОВА, станом на кінець 2023-го року в області офіційно зареєстровано 49 290 внутрішньо переселених людей. Минулого року їх було більше – 54 686 людей. Очевидно, хтось або повернувся на деокуповані території, або виїхав за кордон.

Влада регіону намагається підтримувати внутрішньо переміщених людей, зокрема, житлом. У 2022-му році у Радивилові почали зводити 12 модульних будинків. Витратили на це житло 11 мільйонів бюджетних гривень. Містечко відкрили у 2023-му. Повідомляли, що там житимуть працевлаштовані переселенці, люди з інвалідністю та родини, в яких є військові.

Також долучаються до підтримки ВПО міжнародні донори. У Дубні за фінансування Європейського Союзу за підтримки Північної екологічної фінансової корпорації (НЕФКО) будують 5-поверховий будинок для ВПО. На проєкт виділили 5 мільйонів євро. За ці кошти збудують п’ятиповерховий будинок. У його підвалі буде укриття. Також планують зробити мінімальний ремонт у квартирах та облаштувати меблями.

Загалом, за інформацією ОВА, на Рівненщині на обліку перебуває 668 переселенців, що потребують житла для тимчасового проживання. В місцях компактного проживання, станом на жовтень 2023-го, мешкало 2 тисячі переселенців, повідомляли у телеграм-каналі ОВА.

Також переселенці, які проживають на Рівненщині, можуть зареєструватися на отримання грошової допомоги від Управління Верховного комісара ООН у справах біженців. Ідеться про 3,6 тисячі гривень на одну людину упродовж трьох місяців.

Також на Рівненщині прийнята комплексна програма підтримки внутрішньо переміщених людей у Рівненській області на 2023-2025 роки. Вона включає 5 розділів, зокрема: “Забезпечення працевлаштування внутрішньо переміщених осіб, які перебувають на території Рівненської області”.
У 2023 році 1200 внутрішньо переміщених людей звернулись до Рівненської обласної служби зайнятості, за інформацією із відповіді на запит.

Статус безробітного мали 972 людини, з них 708 людей отримували допомогу по безробіттю та 777 безробітних скористалися профорієнтаційними послугами.

У області діє державна програма, за якою роботодавці можуть отримати компенсації за працевлаштування переселенців – від 8 до 16 тисяч до одну людину. У 2023 році компенсацію отримали 110 роботодавців, які працевлаштували 223 людини.

Загалом, протягом 2023 року службою зайнятості працевлаштовано 639 осіб з-поміж ВПО. Також до професійного навчання залучено 98 безробітних та видано 49 ваучерів на навчання для осіб з-поміж ВПО. В рамках проєкту «Армія відновлення», здійснено 187 скерувань безробітних з-поміж ВПО до участі у суспільно корисних роботах.

У області працює урядовий проєкт “Армія відновлення”. Керівництво області визначає, які роботи потрібні в регіоні, повідомляє про це Центр зайнятості, який пропонує безробітним, що стоять на обліку в центрі, долучитись до виконання таких робіт. З цими людьми укладається строковий трудовий договір на період виконання робіт.

На Рівненщині безробітні беруть участь у ремонтно-відновлювальних роботах, підготовки населених пунктів до оборони, допомагають громадянам, які постраждали внаслідок бойових дій, надають допомогу у медичних закладах тощо.

У рамках реалізації урядового проєкту “єРобота” служба зайнятості супроводжує грантову програму «Власна справа», якою можуть скористатись і внутрішньо переміщені особи (розмір мікрогрантів становить від 50 до 250 тисяч гривень).

З початку дії Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу за програмою “єРобота” станом на 1 січня 2024 року 18 осіб з-поміж ВПО отримали мікрогранти на загальну суму 4,3 млн грн. Загалом грантоотримувачами працевлаштовано на нові робочі місця 38 осіб з-поміж ВПО.

Ціни та зарплати

Стосовно цін на тарифи, то суттєво збільшилась ціна за електроенергію. До травня 2023-го ціна становила 1,68 грн за кВт/год для населення. З червня 2023-го ціна становила 2,64 грн. З червня 2024 ціна зросте ще на дві гривні.

Ціни на пальне в області знизились в середньому на 2-3 гривні протягом року, за даними Мінфіну. Загалом, індекс інфляції скоротився, по області у 2022-му він становив 125,4%, у 2023-му – 104,9%. Прискорені темпи інфляції спостерігалися з початку повномасштабного через порушення ланцюгів постачання, руйнування виробництв, скорочення пропозиції товарів та послуг, збільшення витрат бізнесу. У 2023 році темпи зростання споживчих цін на товари та послуги уповільнились, зазначають експерти ресурсу “Ціна держави”.

Також Суспільне повідомляло, що в області у 2023-му році впали ціни на “борщовий” набір продуктів. Зокрема, тому що у порівнянні із 2022-м, збільшилась площа посівних (на звільнених територіях) та зросли масштаби урожаю. Також помітно подешевшали яйця. Наприкінці 2022-го ціна за десяток становила 75 гривень. З липня 2023-го ціна була вже 55 і нижче, за даними Мінфіну.

Середня зарплата в Україні за інформацією Пенсійного фонду, у 2023 році становила 14 308 гривень. За інформацією з сайту work.ua, на Рівненщині середня зарплата по вакансіях становила від 13 до 16 тисяч гривень. Середня зарплата, яку вказували шукачі роботи в резюме, становила від 16 до 19 тисяч.

За інформацією Рівненської обласної служби зайнятості, у липні 2023-го середня заробітна плата у заявлених роботодавцями вакансіях становила 9,6 тисяч гривень. Зокрема, серед видів економічної діяльності найвищою заробітна плата була у сфері постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря (11,7 тис. грн), у переробній промисловості (11,5 тис. грн), в охороні здоров’я та наданні соціальної допомоги (10,4 тис. грн), у сфері професійної, наукової та технічної діяльності (10,0 тис. грн).

З початком повномасштабного вторгнення Державна служба статистики не збирає даних про безробіття, тому його рівень невідомий наразі на Рівненщині.

Міграція та зайнятість

За попередніми даними Державної служби статистики, у січні 2022 року в Рівненській області мешкало 1 141 343 людини.

Громадянська мережа ОПОРА у 2023-му оприлюднила дослідження щодо міграції. За даними мобільних операторів, на Рівненщині налічується 1,12 млн активних карток. Якщо припустити, що картка – це один мешканець, то можна порахувати приблизну кількість населення.
Тож якщо керуватись такими даними, то у період великої війни область покинуло близько 20 тисяч людей.

У звіті Рівненської обласної служби зайнятості вказано, що її послугами у січні – червні 2023 року скористалися 15,4 тис. громадян, які шукали роботу. З них майже 13 тисяч людей мали статус безробітного. Допомогу по безробіттю отримували понад 8 тисяч людей.

Упродовж 2023 року у базі даних Рівненської обласної служби зайнятості налічувалося 14,2 тис. вакансій. Найбільше вакансій було подано для працевлаштування:

  Разом з тим, у 2023 році спостерігався значний дефіцит на працівників наступних професій:

За статистикою ресурсу work.ua найбільш популярні вакансії, які шукають у Рівному – це продавець, водій, менеджер з продажу, кухар, адміністратор, вантажник, бухгалтер, касир. Найбільшу середню зарплату у 45 тисяч гривень пропонують водієві-міжнароднику. Фінансовий аналітик, керівник відділу продажів, аналітик, автослюсар, інженер, головний бухгалтер, автоелектрик, логіст, керівник відділу, рієлтор, регіональний менеджер за даними сайту будуть отримувати від 30 до 35 тисяч гривень.   

Бюджет громади в дефіциті та оборонні витрати

Дохідна частина бюджету Рівненської міської територіальної громади у 2023-му році становила 3, 5 млрд грн,  видатки –  3, 6 млрд. Дефіцит бюджету склав близько 14 мільйонів.  

У порівнянні із 2022 роком, доходи бюджету зросли на майже 197 мільйонів. Разом з тим, значно зросли видатки – на близько 404 мільйони. 

За інформацією міської ради, більшу частину доходів бюджету, як і минулого року, становить ПДФО. У 2023-му році на податках з доходів бюджет заробив 1 мільярд 814 мільйонів. Ще 432 мільйони доходу отримав бюджет зі сплати єдиного податку. Інші статті приносять в бюджет менші суми.

Стосовно видатків, то найбільше з бюджету отримала освітня сфера – 1,7 млрд та житлово-комунальне господарство – 462 мільйони. Сфера охорони здоров’я отримала майже на  38 мільйонів менше, ніж у 2022-му – 200 мільйонів. Натомість значно зросли видатки у 2023-му на соціальний захист, інші субвенції та реверсну дотацію. Кожна стаття отримала щонайменше на 100 мільйонів більше, ніж минулого року. 

За рішенням уряду, із 2024-го року ПДФО військових перерозподілять із громад до державного бюджету. В.о голови Рівнеради Віктор Шакирзян заявляв, що таким чином бюджет громади втратить півмільярда гривень. 

На початку 2023 року в Рівному спалахнув скандал між головою ОВА та міською радою Рівного щодо виділення з міського бюджету 200 млн грн на обласну програму фінансування оборони. Кошти на неї мали виділити з дотацій бюджетів місцевих громад обласному. 

Міські депутати не відразу виділили ці кошти, адже мали питання до звітності. Це обурило тодішнього начальника обласної військової адміністрації Віталія Коваля, який одночасно є депутатом Рівнеради. На сесії посадовець сказав, що у 2022 році місто Рівне отримало 637 млн грн податків від військовослужбовців – на 534 млн грн більше, ніж у 2021-му. Про це ми вже згадували у минулій політичній карті. 

Згодом депутати все ж скерували 150 млн грн Рівненській обласній військовий адміністрації на виконання оборонної програми області. 50 млн грн спрямували на підтримку військових частин та формувань, які базуються на території Рівненської громади та ще 100 мільйонів виділили на купівлю військових облігацій. 

Наприкінці 2022-го та початку 2023-го міська рада, а особливо голова Рівного Олександр Третяк отримали хвилю хейту від рівнян, через вкладання бруківки та ремонт пішохідних доріжок. Рівняни вважали, що це на часі через війну. Ще й бюджету це коштувало 50 мільйонів гривень. Ми писали про це в політичній карті минулого року. Окрім цього, Третяка хейтили ще й через призначення собі та заступникам премій, які під час війни також були “не на часі”. 

В.о. міського голови Рівного Віктор Шакирзян же старанно уникає критики рівнян. Незадовго після відсторонення Третяка, він запропонував купувати дрони для ЗСУ із бюджету громади та відправляти їх на фронт. Перша партія із 80 квадрокоптерів за 16 мільйонів гривень відправилась до військових у грудні 2023-го. Загалом, на дрони із бюджету громади передбачили півмільярда гривень. 

У відповіді на запит міська рада повідомила, що оборона – один із пріоритетних напрямків видатків бюджету громади. Також у пріоритеті видатки на забезпечення життєдіяльності міста, соціальний захист населення. 

Бюджет області перевиконали

Обласний бюджет поступається місцевому за сумами доходів та видатків. Окрім того, він щороку зменшується на майже мільярд гривень. На 2023 рік в ОВА запланували 2,3 млрд грн доходів та на 40 тисяч більше витрат. У 2022-му сума бюджету становила 3,2 млрд грн. У 2021-му вона була ще майже на мільярд більшою. 

Проте, заплановані показники відрізняються від фактичних. З виконання бюджету видно, що його перевиконали. Доходи становили 3,8 млрд грн, майже стільки ж, як і видатки. Тобто, це на майже півтора мільярда більше запланованого на 2023-й рік. Зокрема, на 419 мільйонів побільшала сума субвенцій із місцевих бюджетів. Вочевидь, це стосується тієї ж програми фінансування оборони, через яку зокрема начальник ОВА сперечався із Рівнерадою. Окрім Рівненської, інша 51 громада долучилась до фінансування програми. Проте суми виділяли різні, залежно від  бюджету (від 2 до 150 млн).

Також у телеграм-каналі ОВА повідомляли про збільшення доходів від легального видобутку бурштину. За 3 роки легальний видобуток бурштину зріс у 17 разів. Стрімке збільшення відбулося у воєнні роки та вже сягнуло обсягу промислового виробництва. Так, у 2022 році в бюджет було сплачено 10,4 млн грн, з них 3,1 млн грн – до місцевих громад. А за пів року 2023 сума оподаткування вже склала 10,7 млн грн.

Окрім цього, на півмільярда більше, ніж у 2022-му обласний бюджет отримав субвенції з державного бюджету. Ще на майже 285 млн грн зросли власні доходи бюджету. Зокрема, за рахунок ПДФО, ПДВ та власних надходжень бюджетних установ.

За 2022-й рік обласний бюджет також перевиконали. На 130 млн, що становило 10%, повідомляли в ОВА. 

Пріоритетними напрямками видатків начальник ОВА Віталій Коваль називав два – оборонний та соціальний. Зокрема, на військово-оборонні потреби в області планували витратити не менше, ніж у 2022-му (75,2 млн грн). Це закупівля касок та бронежилетів, засобів зв’язку для військових, заходи правоохоронної діяльності тощо. Також на Рівненщині продовжуватимуть піклування про переселенців та розвиватимуть програми із підтримки місцевого бізнесу для створення нових робочих місць.

Проте, видатки обласного бюджету за 2023-й рік на сайті ОВА не деталізовані. Лише вказано, що в загальному вони збільшились на 1,2 млрд у порівнянні із 2022-м роком. Але час від часу ОВА повідомляла про деякі видатки у своєму телеграм-каналі. Наприклад, на Програму забезпечення мобілізаційної підготовки та оборонної роботи в Рівненській області витратили 442 млн грн. 

За даними ресурсу openbudget, три найбільші напрямки витрат становлять освіта – 1,3 млрд грн, економічна діяльність – 709,6 млн грн та загальнодержавні функції – 612 млн. 

Політична ситуація в області та обласному центрі

На місцевих виборах 2020 року “Європейська солідарність” стала лідером на Рівненщині. Її представники отримали найбільше мандатів у Рівненській обласній та міській радах. Детально про це ми розповідали у політичній карті минулого року. Проте, з початком воєнного стану, “ЄС” поступово втрачає свій вплив у області. Зокрема, це помітно через заміну голови облради та відсторонення голови Рівнеради, які представляли “ЄС”. Лідер “ЄС” Віталій Гайдукевич все менше реагував на місцеві новини і майже не відвідував сесії облради у 2023-му році. На початку  2024-го він склав мандат депутата та припинив очолювати осередок партії.   

Загалом, через воєнний стан, військові адміністрації у областях та їх голови – “Слуги народу” – набирають медійної популярності, а разом з тим і збільшують свій вплив. Адже начальники ОВА першими повідомляють воєнні новини, які стосуються області, затверджують обласні бюджети тощо. Це відбувається і на Рівненщині. Нині голова обласної ради та начальник ОВА вихідці із президентської партії. 

Військові адміністрації

Суттєва зміна, що стосується керівництва області відбулась у листопаді 2023-го. Тоді очільника Рівненської ОВА Віталія Коваля призначили головою Фонду держмайна. Таке рішення підтримали 279 народних депутатів. “Держава покликала – я йду”, написав тоді Коваль у телеграмі та пішов з посади. Згодом, ще забрав із собою заступників – Ігоря Тимошенка та Іванну Смачило. 

Віталій Коваль також є депутатом Рівнеради (Слуга народу). З переходом на нову посаду, він став менше цікавитися місцевими проблемами і відвідувати засідання сесії. Тож наразі  прямої комунікації між ОВА та міською радою поменшало, як і публічних конфліктів. 

27 грудня 2023-го начальником ОВА став інший “Слуга народу” Олександр Коваль. До цього він очолював Рівненську районну військову адміністрацію. Він також чинний депутат обласної ради від президентської партії. 

Його заступниками із часів Коваля-старшого залишились Сергій Подолін та Людмила Шатковська. Сергій Гемберг, який при Віталію Ковалю курував економічний напрямок, наразі не є заступником, судячи з інформації на сайті адміністрації. Проте третім заступником став Олександр Кохан – ексочільник Сарненської районної адміністрації. Його призначили на початку 2024-го року. Ще один заступник, якого погодив Кабмін – Олександр Терещенко, але досі немає інформації про його призначення. 

На початку 2024 року Указом Президента на Рівненщині утворена міська військова адміністрація – у Вараші, місті-супутнику АЕС. Її очолила членкиня “Слуги народу” та ексдепутатка облради Людмила Мариніна. До цього вона очолювала адміністрацію цього ж району.  

Тож за рік в області змінилось три голови РВА, які пішли на інші посади. Наразі Дубенську РВА очолює Всеволод Пекарський, Рівненську – в.о. Володимир Леонов, Вараську – в.о. Олександр Гузич, Сарненську – в.о. Любов Мацигон. 

У 2023-му році Рівненщину відвідав президент. Одне зі своїх звернень він записав на фоні Рівненської АЕС та повідомив, що провів там ставку. 

Обласна рада та незаконні гроші

За результатами виборів 2020-го року, “Європейська солідарність” отримала найбільше мандатів у облраді. Так, із 64 депутатів “ЄС” мала 14 мандатів, “Слуга народу” — 12, “За майбутнє” — 9, “Батьківщина” — 9, “Сила і честь” — 8, “Радикальна партія” — 6 і “Свобода” — 6.

Головою Рівненської обласної ради після виборів також став представник “Європейської солідарності” Сергій Кондрачук. Втім, під час повномасштабного вторгнення рада його замінила на “Слугу народу” Андрія Карауша.

Ексголова Рівненської облради Сергій Кондрачук вступив до лав ЗСУ, але сесійні засідання відвідував.

Пальму першості у прогулах сесій та комісій вже кілька років тримають Василь Яніцький із фракції “ЄС”, Олександр Данильчук та Віталій Сухович із фракції “Сила і честь”. Також у відповіді на запит ОПОРИ до облради повідомили, що пропустив усі сесії у 2023-му Віталій Гайдукевич лідер “Європейської солідарності” на Рівненщині. Проте станом на квітень 2024-го вже не лідер і не депутат. Детально відвідуваність депутатів облради у перші півтора року воєнного стану ОПОРА досліджувала у іншій публікації.

У 2023-му році повноваження депутата у облраді склав Сергій Шевчук (“Сила і честь”). Він колишній головний лікар Рівненського обласного диспансеру радіаційного захисту населення. У червні його затримали з хабарем у 1200 доларів. За версією НАБУ, їх він вимагав у жінки за оформлення документів, необхідних для ухвалення рішення про інвалідність, пов’язану з наслідками аварії на ЧАЕС.

У липні Вищий антикорупційний суд призначив йому 68 тисяч гривень штрафу та заборону обіймати посаду протягом року. У вересні він написав заяву про складення мандату, яку підтримали депутати на сесії.

Шевчука у раді замінив інший лікар – Віталій Бойко. Він очолює Рівненську обласну дитячу лікарню. У списку партії він був наступним після Шевчука.

Ще одним депутатом, якого спіймали з ймовірно незаконними грошима у 2023-му став Віталій Сухович від “Сили і честі”. У листопаді Державне бюро розслідувань обшукало будинок та робоче місце депутата та членів його сім’ї. Під час слідчих дій лише готівкою виявили та вилучили понад чотири мільйони доларів США у різній валюті.

Також правоохоронці знайшли три елітні автомобілі «AUDI Q8», «MERCEDES-BENZ GLE 350E», «BMW X5», коштовності та дорогі годинники, зокрема елітної марки Patek philippe. Виявлено золоті монети, злитки золота, 2 пістолети, автомат Калашникова з 16 магазинами до нього із патронами.

Віталій Сухович – лісівник. Він заступник голови Поліського лісового офісу Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України». Суховича підозрювали у незаконному збагаченні на суму майже 100 мільйонів.

У лютому його випустили під заставу у 15 мільйонів і зобов’язали носити електронний браслет. Він пішов на угоду зі слідством і отримав три роки умовно. Гроші, походження яких він не зміг пояснити, а саме 98 мільйонів 441 тисячу 633 гривні, конфіскували. Він не склав мандат депутата.

На початку 2023-го року голова обласної ради, заступники  та кілька депутатів потрапили до новин через казус з авто для військових. “Четверта влада” опублікувала відео, де Андрій Карауш, Віталій Ундір, Олексій Бучинський, Ігор Ясенюк, Микола Кучерук, Сергій Свисталюк по черзі їдуть за кермом та записують відео про те, що везуть авто на фронт. Журналісти зібрали частини відео з особистих сторінок посадовців та депутатів у фейсбуку. 

Рівнерада: відсторонення голови та звільнення заступників

Влітку 2023 року стало відомо, що НАЗК склала три протоколи на міського голову Рівного Олександра Третяка, обраного від партії “Європейська Солідарність”. Йому інкримінували нарахування собі премій, голосування за призначення Марії Корнійчук керуючою справами виконкому та призначення їй премій і надбавок. Перші два протоколи – щодо премії та призначення Корнійчук – закрили за строками давності, а останній потрапив до суду. 

Суть справи полягала в тому, що під час виборчої кампанії Корнійчук внесла до кандидатського фонду Третяка 45 тис. грн. Згодом вона посіла місце керуючої справами виконкому міста і отримувала премії, підписані міським головою. У цьому НАЗК помітило конфлікт інтересів. 

Оскільки міський голова не приходив на суд, посилаючись на зайнятість та відрядження, суддя вирішив ухвалювати рішення без участі мера, повідомляло “Суспільне”. 10 липня суд визнав Третяка винним у корупційному правопорушенні та призначив покарання у вигляді штрафу 6 800 гривень та позбавлення права обіймати посаду терміном в один рік. 

Чоловік подав апеляцію, але 25 серпня Рівненський апеляційний суд відхилив його скаргу. Ще до засідання у своєму телеграм-каналі Третяк написав: “таке рішення (суду першої інстанції — авт.) могло бути прийнятим лише на виконання корупційного замовлення або політичного тиску, або ж і того, і того водночас”. 

Керівник Рівненської обласної організації Громадянської мережі ОПОРА Андрій Токарський у ефірі “Суспільного” сказав, що за Законом Третяк не зможе повернутися на посаду без виборів. 

Апеляційний суд підтримав рішення першої інстанції, тож нині виконує обов’язки міського голови секретар Рівнеради Віктор Шакирзян. 

Олександр Третяк продовжує відстоювати свою позицію. У листопаді 2023-го у телеграмі він повідомляв, що його справу про відсторонення слухають у Конституційному суді. 

Віктор Шакирзян був суперником Олександра Третяка на виборах у 2020-му. Але, попри це, після виборів, його обрали секретарем ради. На вибори він йшов від партії “Рівне разом”, яка пов’язана із забудовником Романом Курисом. Про це ми писали у політичній мапі минулого року.  

Заступників у в.о. голови п’ятеро. Двоє з них – Юрій Поліщук та Олександр Миронюк – служать у Збройних силах.  Тож по суті працюють троє: Артем Ганущак, Євгеній Іванішин та Микола Дядюсь. 

Двоє заступників – Ігор Кречкевич та Марина Кузмічова – звільнились у 2023-му. Перший став технічним директором Фонду енергоефективності та переїхав до Києва. Марина Кузмічова звільнилась із посади із супроводжуючим дописом на фейсбуку. Пояснила, що боротьба за крісло досягла “вищого ступеня абсурду” й зачепила проєкти, які вона втілювала, зокрема, й з допомогою міжнародних донорів. Хоч наприкінці допису саркастично зазначила, що офіційною причиною просить вважати “низьку заробітну плату”. Наразі вона очолює відділ культури, молоді, спорту та туризму Гощанської селищної ради. 

Зміна коаліції та резонансні питання Рівнеради

У Рівненській міській раді за результатами виборів 2020-го також лідирувала “ЄС”. Ця партія має 10 із 42 мандатів, місцева партія “Рівне разом” — 7, “Слуга народу” — 7, “Батьківщина” — 5, “Голос” — 5, “Свобода” — 4, “За майбутнє” — 4.

Шестеро депутатів із 2022-го служать у Збройних Силах – це  Павло Алексєвич та Дмитро Котляров, а також Тарас Обоїста із “ЄС”, Олександр Курсик із ВО “Батьківщина”, Олег Осуховський із ВО “Свобода” та позафракційний (із 2022-го) Федір Мисюра. Стали на захист України й заступники міського голови Юрій Поліщук (“ЄС”) та Олександр Миронюк.

У 2023-му суттєвих змін у роботі депутатського корпусу Рівнеради не відбувалося. Фракції ніхто не змінював і з них не виходив. На відміну від 2022-го, коли Федора Мисюру виключили із “ЄС”. 

Проте, голосуваннях ради помітні певні тенденції. Схоже на те, що із відстороненням Олександра Третяка змінюється коаліція. Місцеве медіа “Четверта влада” писало, що представники «старої» гвардії (а це троє депутатів від «ЄС», депутати «Рівне Разом», «Свободи» та «За майбутнє») об’єдналися з депутатами від партії «Батьківщина» і підсилились голосами «Слуги народу». Детально це можна прослідкувати у результатах голосування щодо закупівлі 20 маршруток.  

Це питання було для міста резонансним. Адже дизельні маршрутки шкодять екології, а щоб їх експлуатувати у міста не вистачає водіїв. Окрім того, коштуватиме це бюджету 85 мільйонів, якими гаситимуть кредит. Місцеві активісти навіть зареєстрували петицію, якою хотіли зупинити це рішення влади. Її підтримали 250 рівнян. Проте рада проігнорувала це прохання містян і таки виділила кошти на це. Не усі депутати підтримали рішення, представники фракції «Голос» та семеро представників «Європейської солідарності» або були відсутні, або не голосували за це питання.

Також втрата впливу “ЄС” у раді знаменується заміною голови бюджетної комісії. Раніше її очолював депутат від “ЄС” Павло Алексєвич. Він служить у ЗСУ із 2022-го року. У жовтні 2023-го на сесії ради його замінили на “Слугу народу” Романа Яворського. Таке рішення підтримала мінімальна більшість (22 депутати). 

Журналісти “Четвертої влади” помітили цікавий факт під час цього голосування. На засідання сесії прийшли депутати-військовослужбовці Олександр Курсик з ВО «Батьківщина» та Олег Осуховський із ВО «Свобода». Їхні два голоси стали вирішальними у обранні Яворського. Олександр Курсик голосував тільки за це питання на сесії, а потім покинув сесійну залу. 

Відсторонений Алексєвич у коментарі журналістам сказав, що «Слуга народу», за сприяння інших партій, починає забирати контроль над всіма процесами у місті. Теж саме відбулося із контролем у області (голову облради від “ЄС”  теж замінили на “Слугу народу” – авт.).  

Окрім цих, до резонансних питань, які Рівнерада голосувала у 2023-му можна віднести 150 мільйонів на оборону області, припинення оренди для УПЦ (МП), роздачу землі та інше. 

У квітні 2023-го, Рівненська міська рада на позачерговій сесії вирішила позбавити УПЦ (МП) права користування чи оренди храмів і землі на території громади. Проголосували також за звернення до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Управління Служби безпеки України у Рівненській області щодо недопустимості подальшого існування та діяльності УПЦ (МП).

Одним із депутатів, який не підтримав це рішення був депутат фракції “Рівне разом” Михайло Жаровський. Він священник та настоятель парафії храму Всіх Волинських святих УПЦ (МП), що розташований на вулиці Євгена Коновальця у Рівному. Цей храм – один із тих, у кого депутати забрали право користування землею. Під час голосування за таке рішення, він був відсутній, бо проводив службу, пояснював тоді Олександр Третяк журналістам.  

Якщо аналізувати роботу ради загалом, то депутати активно ходять на сесії та голосують. Засідання є відкритими, будь-хто може на них потрапити. За 2023 рік проведено 5 сесій та 12 пленарних засідань Рівненської міської ради, під час яких відбулося 1208 голосувань, у них у середньому брали участь 81,29% депутатів. Такі дані ОПОРА зібрала за допомогою ресурсу rivne.rada4you.org. Якщо депутат присутній на сесії, але не голосував, то сервіс показує це як його відсутність. 

За результатами моніторингу 100% участі в голосуваннях мають чотири депутати: Олена Нездюр (фракція “Батьківщина”), Людмила Туровська (фракція “Європейська Солідарність”), Святослав Стельмащук та Василь Харковець від фракції “Рівне Разом”.

Девʼять депутатів показали 99% активності на голосуваннях. Менше, ніж до половини голосувань, приєднались Олександр Іванов (фракція “Слуга Народу”) – 39%, Олександра Коваленко (фракція “Слуга Народу”) – 42%, Олена Хотенко (фракція “Слуга Народу”) – 48% та Людмила Радчук (фракція “Європейська Солідарність”) – 48%.

Серед аутсайдерів голосувань – голова фракції “Слуга Народу” Віталій Коваль. Він долучився тільки до 30%. Микола Бляшин із фракції “Голос” взагалі не відвідував засідання сесії у 2023-му році. Він навчається в Лондоні, тому така відвідуваність в нього вже не перший рік. 

Народні депутати 

Рівненщину у Верховній Раді представляють десятеро депутатів: Олександр Ковальчук «Слуга народу» (мажоритарник), Роман Іванісов позафракційний (мажоритарник), Олександр Аліксійчук «Слуга народу» (мажоритарник), Сергій Литвиненко «Слуга народу» (мажоритарник), Віктор М’ялик «За майбутнє» (мажоритарник), а також Дмитро Соломчук та Олександр Салійчук обрані за списками партії «Слуга народу», Соломія Бобровська та Сергій Євтушок за списками партії “Голос” та ВО “Батьківщина” відповідно. 

Олександр Ковальчук обраний від округу №152 (Рівне). Він активно публікує новини на своїй сторінці у фейсбуку, які стосуються роботи податкового комітету, до якого він входить. У 2022-му році він заснував фонд Ukraine for Heroes. Він займається волонтерством, збирає та передає речі для військових та цивільних. Депутатка Рівненради Олександра Коваленко також працює у фонді та розповідає про його роботу у соцмережах. Проєкт ArtArmor, який також заснував Ковальчук, оформлює плити із бронежилетів у артоб’єкти та проводить виставки. Ковальчук малопомітний на місцевому рівні. Він рідко з’являється у місцевих новинах. 

Олександр Аліксійчук обраний від округу №154 (Дубно та район). Він більш активно комунікує на фейсбуку про регіональні новини. Проте, не лише Рівненщини. Це пов’язано із його членством у Комітеті з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. Як член комітету він часто у відрядженнях у різних регіонах та інколи за кордоном. Про роботу на своєму окрузі став публікувати менше, ніж у 2022-му році. 

Соломія Бобровська пройшла у ВР за списком партії “Голос”. Вона часто реагує на місцеві новини Рівненщини, пишучи дописи на фейсбуку. Намагається не пропускати резонансних новин. Вона членкиня Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, тому часто публікує дописи про його роботу, мобілізацію і загалом про війну. На Рівненщині депутатка майже не з’являється публічно.  

Дмитро Соломчук пройшов у Раду за списком “Слуги народу”. Він живе у Рівному, його бізнес також працює тут. Тому він часто з’являється у місцевих новинах. За останній рік він прославився постійною роздачею продуктів у своїй приймальні для виборців. Він член Комітету з питань аграрної та земельної політики, його бізнес також пов’язаний із фермерством, тому на його фейсбуку багато новин про це. Також він часто виставляє пости про свою сім’ю. Під час війни він заснував благодійний фонд “Жнива перемоги”. Він безкоштовно надає фермерам техніку для збору врожаю, а також допомагає ремонтувати її, вказано на сайті організації. 

У 2020 році Сергій Євтушок від партії “Батьківщина” увійшов до парламенту після складання депутатського мандату його однопартійницею Ольгою Бєльковою, пише “Чесно”. Він був народним депутатом у 8 скликанні Ради від цієї ж партії. Пройшов як мажоритарник від 156-го округу на Рівненщині (Сарни та район). У 9 скликанні він перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України.
Сергій Євтушок часто з’являться у новинах на національних каналах, коментуючи голосування щодо обігу канабісу, вступу України до ЄС тощо. Частий гість у ефірах на телеканалі “Прямий”, що належав Порошенку. Чоловік активний користувач фейсбуку, але про новини області публікує не багато. В основному ті, що стосується підтримки військових із Полісся, чи Сарненщини. Також на фейсбуку розповів про загибель на війні свого брата.  

Роман Іванісов, Віктор М’ялик, Олександр Салійчук та Сергій Литвиненко малопомітні на місцевій політичній арені. Новин про них майже не з’являється. Окрім Віктора М’ялика, він в цій четвірці найпомітніший. Минулого року журналісти писали, що він включився на засідання Комітету з питань організації держвлади та місцевого самоврядування із салону перукарні. Також М’ялик відомий тим, що був підозрюваним у несплаті 100 мільйонів гривень податків через продаж квартир у комплексі від свого імені, а не від фірми. Наприкінці 2023-го суд його виправдав. 

Активні політики та партії 

Рівненські політики та посадовці публічно не відгукувались про ідею провести вибори у воєнний час. Проте, схоже на те, що поступово дехто до них готується. Адже проявляє активність, або просто не полишає політичної арени. 

Наприклад, відсторонений голова Рівнеради Олександр Третяк продовжує комунікувати в соцмережах як діючий голова. Його телеграм-сторінка t.me/tretyakoleksandr має 26,6 тисяч підписників, а у її описі вказано, що це “офіційний канал міського голови Рівного”. Він намагається реагувати на новини у громаді та публікує інформацію місцевого, чи національного рівня. Зокрема, повідомлення про повітряну тривогу та відбій, інформацію про полеглих рівнян, відео про передачу волонтерської допомоги та інше. Вочевидь, він не хоче відмовлятися від статусу голови. Принаймні, допоки суд не поставив крапку у розгляді його справи. 

Тим часом виконуючий обов’язки голови та секретар Рівнеради Віктор Шакирзян набирає популярності. Інформацію про нього активно публікують на сайті та фейсбуку Рівнеради, як і на сторінках партії “Рівне разом”, список якої він очолював на місцевих виборах. Віктор Шакирзян намагається бути відкритим та публічним. Він коментує майже усі місцеві новини та часто в них з’являється. Зокрема, на місцевому телеканалі “ITV”. Його власник Роман Курис – кум та бізнес-партнер Шакирзяна. Про це та інше ми розповідали у минулорічній політичній карті.  

Репутаційні втрати в.о. голови пов’язані із публікаціями місцевого незалежного медіа “Четверта влада”. Журналісти час від часу публікують розслідування про бізнес Віктора Шакирзяна, який заробляє на громаді. У поданій декларації за 2023-й рік в.о. голови вказав, що отримав 15 мільйонів гривень боргу, що обурило містян.   

Прихильність мешканців Віктор Шакирзян намагається заслужити завдяки підтримці армії. У вересні рівняни вийшли на акцію протесту. Вони вимагали від місцевої влади перерозподілу бюджету таким чином, щоб якомога більше грошей йшло на підтримку військових, а не на роботи, які не мають стосунку до забезпечення обороноздатності, повідомляло “Суспільне”. Такі акції відбулись під обласною та міською радою. 

Згодом Шакирзян  на сесії ради запропонував фінансувати програму забезпечення військових із Рівного дронами, чого не було при Третяку. Загалом, фракція “Рівне разом” (Шакирзян звідти вихідець – авт.) активно волонтерить. Про це вони часто пишуть на фейсбуку, а депутати показують у своїх звітах. Окрім Віктора Шакирзяна, це роблять депутатки – Світлана та Катерина Марчук. Завдяки волонтерству, партія залишається помітною на місцевому рівні. 

Все помітнішим стає депутат Рівнеради від ВО “Батьківщина” та військовий ЗСУ Олександр Курсик. Попри те, що він служить, він з’являється на сесіях Рівнеради та інколи виступає. У червні 2022-го його бригаді на фронт доставили авто та гуманітарну допомогу. Волонтерами виявились Віктор Шакирзян, Роман Курис, Андрій Давидюк (адвокат та бізнес-партнер Куриса-Шакирзяна) та кум Курсика Олексій Кривошеєв. Незадовго після цього, дружину Олександра Курсика Євгенію призначили керівницею ЦНАПу. 

На обласному рівні важко відзначити більш помітних посадовців, ніж начальник ОВА та голова облради. Олександр Коваль та Андрій Карауш публічні, мають свої телеграм-канали. Останній також часто з’являється на телеканалі “ITV” у програмі “Про політику”. Олександр Коваль більш віддалений від рівненської політики, на відміну від попередника. Він показує свою роботу на рівні області. 

Щодо народних депутатів, то найбільш видний Олександр Аліксійчук. Він цікавиться справами громад, адже є членом відповідного комітету. Під час війни він за своїм кумом та однопартійцем Юрієм Чабораєм створив благодійний фонд “ДРУГ”, який допомагає військовим. У 2023-му році він був активнішим, на початок 2024-го року його активність зменшилась. Волонтерить і сам Аліксійчук. Зокрема, на своєму окрузі. 

Ще один активний фонд у області – “Наш край”, депутата облради та екснародного депутата Василя Яніцького. У 2022-му році він допомагав армії та жителям постраждалих регіонів. У 2023-му зосередився на футболі, як видно зі сторінки фонду у фейсбуку. Зокрема, політик підтримує місцевий клуб “Верес”, а особливо молодіжну збірну та змагання. Сам Василь Яніцький у місцевих новинах з’являється рідко і як депутат він не надто дисциплінований, адже майже не відвідує засідання сесії.