У Рівному обговорили досягнення та проблеми у роботі депутатів міської ради

Повномасштабна війна – це не лише період викликів для громади, але й період можливостей для розвитку. Хоч далеко не все можна реалізувати через обмежені можливості фінансування, та не слід зупиняти напрацювання важливих і комплексних програм. Такими думками поділилися на зустрічі із ОПОРОЮ та представниками неурядового сектору місцеві обранці. Також детальніше розповіли про те, чого не вдалося зробити і над чим ще треба попрацювати у громаді. 

“Найбільшим викликом у тиловій Рівненській громаді стала організація роботи із внутрішньо переміщеними людьми, відкритість міської ради та якісне інформування мешканців. Такими є результати дослідження суспільного запиту мешканців територіальної громади щодо подолання наслідків воєнних дій. Тож включеність людей у життя громади має допомогти подолати виклики, зумовлені війною. Мешканці мають бути обізнані про інструменти, як впливати на покращення стану справ у громаді, як долучатися до прийняття рішень, чим займаються місцеві обранці”, – зазначив Андрій Токарський, керівник Громадянської мережі ОПОРА у Рівненській області.

Також додав, що організація планує допомогти владі пропрацювати необхідні рішення у цьому напрямку, але для цього потрібне розуміння, що до цього процесу готовий долучатися і депутатський корпус, і виконавчі органи, і самі мешканці.

Наталія Токарська, представниця громадської кампанії “Атестація депутатів місцевих рад” зауважила, що справді, є чимало речей, над якими влада вже може почати працювати, не очікуючи на перемогу, а наближаючи її. Наталія запитала у депутатів, яким був для них 2022 рік, що вдалося і не вдалося зробити, над чим планують працювати надалі.

Тож місцеві обранці отримали додаткову можливість прозвітувати про свою роботу. Зазначимо, що відповідно до Регламенту Рівнеради, 15 березня завершується термін для звітування депутатів про свою роботу за попередній період. Ознайомитися із вже поданими звітами можна у відповідному розділі на сайті ради.

Оксана Майборода, депутатка фракції “Європейська Солідарність” зазначила, що повномасштабна війна змусила людей потурбуватися і про безпеку власної родини, і багатьох людей мотивувала долучитися до волонтерської роботи. За словами Оксани, як і в попередній рік повноважень, вона займалася реформами місцевого озеленення, питаннями прозорості комунальної сфери. Каже, що ті завдання, з якими йшла як депутатка Рівнеради, загальмувалися із об’єктивних причин, адже є певні нюанси із законодавством, як у випадку із громадським бюджетом. Також місцева обраниця зазначила, що є ще один виклик – дуже часто ініціативи зустрічаються із опором – ніби “не на часі”. Наприклад, розроблена візія парку на Басівкуті, але цю роботу знецінюють. Саме тому чимало роботи перестала висвітлювати публічно, хоча й продовжила її. Депутатка каже:

“Можна і в цей час планувати, якщо не можемо втілювати певні проекти”.

Оксана Майборода називає ряд стратегічних документів, над якими зараз можна працювати або доопрацьовувати їх: Концепція розвитку зелених коридорів, План сталої міської мобільності, Інтегрована концепція розвитку, План дій сталого енергетичного розвитку та клімату.

Зі здобутків своєї депутатської діяльності називає участь у підготовці стандарту поводження із зеленими насадженнями (адаптований для Рівненської громади на основі Люблінського стандарту) та звернення щодо плану “енергоефективного відновлення”, який би враховував потребу зеленої відбудови держави. Також зазначає про запуск просвітницької кампанії щодо сортування відходів. Щодо проблемних моментів називає громадський бюджет озеленення. Його неможливо було профінансувати, хоч і вдалося реалізувати деякі точкові ініціативи, але вже не тим ресурсом. Оксана Майборода зазначає, що хоче у майбутньому продовжити роботу над ревітацією парків – як на Грабнику, так і на Басовому Куті. Каже, що депутатам важливо відчувати підтримку виборців, аби вони долучалися до заходів, тоді робота місцевого обранця стає більш ефективною.

Роман Денисюк, керівник фракції “Голос” каже, що повномасштабна війна  показала, що треба менше планувати, а більше реалізовувати і встановлювати собі досяжні цілі. Ще – важливо бути спроможним пропонувати рішення, які здатні щось змінювати у громаді.

Депутат наголошує:

“Не всі розуміють, що воєнний час – це не лише час викликів, але й можливостей”.

Однак у громади має бути план руху, тоді вона розумітиме, що приїзд нових людей – це теж можливість для розвитку.

Щодо досягнень у роботі протягом 2022 року каже про підтримку місцевого бізнесу, зокрема, звільнення від сплати за оренду приміщень комунальної власності та роботу над візуальним виглядом міста – затвердження вимог щодо вигляду та розміщення адресних покажчиків – завдяки проєкту рішення, ініційованому спільно з колегою по фракції Анастасією Кулакевич. Серед того, що не вдалося зробити називає “війну з тарифами”, коли депутати могли зекономити громаді гроші. Щодо викликів – кадрова проблема та обмеження фінансування багатьох речей, наприклад, хотів би зайнятися ревітацією Гідропарку. Щодо планів роботи – подальша підтримка місцевого бізнесу, участь у роботі комісії щодо напрацювання справедливого механізму преміювання працівників Рівнеради, який базуватиметься на комплексі якісних та кількісних показників.

Місцевий обранець каже, що перемогти бездіяльність може лише велика кількість людей.

Зураб Кантарія, депутат фракції “Голос” каже, що воєнний стан справді став  викликом у роботі. Чимало напрацювань, з якими “заходили” у 2022 рік, не змогли розвивати у подальшому. Зокрема, він із колегами-депутатами напрацював певні правила щодо розміщення у місті малих архітектурних форм, паралельно з тим їх Комісія з питань звільнення території міста Рівного від незаконно встановлених тимчасових споруд виїзджала на огляди та приймала рішення про  демонтаж. І хоч робота комісії вже була налагоджена і чимало вдалося зробити, але згодом вимушені були призупинити діяльність, аби це не сприймалося як заборона малому бізнесу працювати у воєнний час.

Щодо громадської участі мешканців, місцевий обранець каже, що цей процес – не може бути одномоментним. Наприклад, у якомусь будинку мешканці створять ОСББ, хтось стане головою, хтось заступником, хтось згодом спробує написати звернення, зареєструвати петицію чи долучиться до її підписання – то вже буде добре. Адже насправді, каже депутат, люди в цей воєнний час обтяжені власними проблемами і складнощами і це зрозуміло.

Святослав Клічук, депутат фракції “Голос” зазначає, що у 2022 році депутатський корпус Рівнеради віддав владу “у руки виконкому” і лише із серпня місяця більше почав впливати на рішення у громаді. У цей воєнний період у депутатів було багато не депутатської діяльності, а волонтерської, координаційної і згодом багато хто про це говоритиме на виборах.

Щодо організації саме депутатської роботи каже, що профільні комісії зараз перестають бути тим комунікаційним майданчиком, на якому ведеться фахова дискусія щодо проєктів рішень. Також наголошує, що приймаючи будь-яке рішення чи програму треба враховувати те, чи може цей документ і як змінити стан речей.

Що не вдалося реалізувати як депутату – очистка Басівкутського озера, вирішити проблему із сквером біля “Сільпо” та зекономити для громади 36 мільйонів гривень ПДВ – пропозиція не отримала достатньо голосів для підтримки у раді. Що вдалося реалізувати і до роботи над якими проєктами рішень долучався – зазначено у депутатському звіті. Також місцевий обранець каже, що було б буде добре, аби депутатська діяльність більш широко висвітлювалася на комунікаційних майданчиках міської ради – на сайті та соціальних мережах. Це дозволило б виборцям бути більш обізнаними не лише про діяльність виконавчих органів ради, але й про роботу депутатів.

Місцеві обранці зазначали, що комунікація з людьми про передумови, причини та результати прийнятих рішень, висвітлення діяльності усіх “творців” місцевої політики на рівних умовах, належне звітування про реалізацію рішень може попередити появу багатьох непорозумінь у громаді та виражатиме повагу до громадянина як платника податків.

Також погодилися, що і в цей складний час тилова Рівненська громада має можливість працювати над концептуальними документами.

Одним із них може стати Статут громади, який пройшов етап публічних консультацій і готовий до внесення на розгляд депутатів. Однак і досі він не прийнятий. У проєкті основного документу громади передбачений інструмент публічних консультацій. Згодом він може стати загальнообов’язковим для всіх органів місцевого самоврядування – відповідний проєкт Закону України вже очікує на фінальний розгляд у стінах парламенту.

Звісно, окрім нормативного закріплення публічних консультацій у “Конституції громади”, тобто Статуті, треба ще створити й відповідні умови для проведення таких консультацій. Міська рада повинна мати працівників, які будуть займатися консультуванням із мешканцями, якісно інформуватимуть їх про можливості участі та будуть відповідальні за опрацювання результатів консультацій і подальшу долю напрацювань. Важливо, аби цими процесами займалися не лише представники громадського сектору, але насамперед влада, яка теж може бути ініціатором консультацій. Лише так можна побудувати культуру залучення мешканців до прийняття рішень у громаді.

Контакти: Громадянська мережа ОПОРА у Рівненській області, тел. 0631665859, rivne@opora.org.ua.
Наразі за постійними оновленнями кампанії можна слідкувати в соціальній мережі Facebook на сторінці «Місцеві депутати. Атестація».
На платформі Атестація депутатів місцевих рад.

Громадська кампанія «Атестація депутатів місцевих рад» спрямована на сприяння підвищенню рівня відкритості, прозорості та підзвітності виборцям депутатів 15 міських рад обласних центрів України та міста Києва, а також підвищення поінформованості громадян про діяльність місцевих депутатів. Проєкт Одеської обласної організації ВГО «Комітет виборців України» «Атестація депутатів місцевих рад» реалізується за підтримки Національного фонду демократії (NED, США) та Міжнародного фонду «Відродження».  За реалізацію заходів проєкту в 16-ти регіонах відповідають представники партнерських громадських організацій.