Вступна кампанія очима абітурієнта

Дата: 17.08.2010
Для того, щоб стати студентами Рівненського державного гуманітарного університету одним студентам довелося днями стояти у чергах приймальних комісій, іншим купувати медичні довідки, а дехто зміг за пів години часу податися на декілька спеціальностей. Про те, як проходила вступна кампанія до одного з найпопулярніших вузів регіону розповідають абітурієнти 2010 року.

 

 

 

Корупція в системі вступу

У цьому році рівнянин Тарас В. намагався стати студентом Рівненського державного гуманітарного університету. Хлопець подав документи на два напрямки: фізичне виховання та декоративно-прикладне мистецтво. Поступаючи на ці спеціальності він розумів, що чекати на престижну роботу та хорошу зарплату з дипломом вчителя фізкультури чи майстра декоративно-прикладного мистецтва не варто. Однак, саме непопулярність цих професій давала йому надію на те, що він зможе пройти на державну форму навчання без суттєвих фінансових витрат. Можливість навчатися на платному чи державному факультеті престижної спеціальності хлопцем не розглядалися через відсутність грошей та зв’язків.

Поступити на державний престижного факультету без зв’язків чи грошей досить складно,кількість місць обмежена, а бажаючих навчатися дуже багато. Хто має можливість, вдається до різних махінацій. Наприклад, я знаю, що можна купити медичну довідку і пройти поза конкурсом, як інвалід. Ще мені знайомий розказував, що його батьки дали хабар за те, щоб на додатковому випробувані йому поставили максимум балів.

Тарас переконаний, що у порівнянні з попередніми роками, вступна кампанія 2010 року пройшла з більш суттєвими порушеннями. На його думку, це зумовлено декількома факторами, першим серед яких є корупція.

Я маю на увазі те, що корупція присутня не тільки в університеті, де беруть хабарі за гарантію вступу, а у системі зарахування до навчального закладу загалом, наприклад, у мене золота медаль та високі результати зовнішнього оцінювання. Я знаю, що мене зарахують у ВУЗ і, що там я не буду давати «на лапу». Але ж вступна кампанія не обмежується приймальною комісією. Є ще, наприклад, поліклініки в яких потрібно брати довідки.

Довідку форми У-086, яка є обов’язковою для подання до приймальних комісій, Тарас купив у міській поліклініці за п’ятдесят гривень. Зі слів хлопця, для цього йому навіть не знадобилося шукати знайомих лікарів. Продаж подібних документів у лікарні поставлено на конвеєр і їх може придбати будь-хто, були б гроші.

Крім Тараса ще понад пів сотні рівненських абітурієнтів підтвердили, що медичну довідку форми У-086 вони купили у поліклініці без проходження медичного огляду. Варто зауважити, що це не тільки вступники Рівненського державного гуманітарного університету, а й майбутні студенти Національного університетету водного господарства та природокористування,Рівненський інститут слов”янознавства Київського славістичного університету, Міжнародний економіко-гуманітарний університет ім Степана Дем”янчука.

– Для чого вимагати з абітурієнтів ці довідки, якщо медичного обстеження все рівно ніхто не проходить, – не розуміє хлопець. – Я купив цю довідку і ніхто не цікавився в мене чи я чимось хворий. Так само її купили всі мої знайомі. Звичайно, можна було б витратити два дні на те, щоб безкоштовно зібрати потрібні підписи та печатки, однак навіщо втрачати час на таку дурницю, якщо самі лікарі пропонують вирішити цю проблему за символічну плату.

Були серед рівненських абітурієнті і такі, що дійсно проходили медичне обстеження.

– На те, що обійти всіх лікарів мені знадобилося три дні, – розповідає Іванка. – Великою проблемою було те, що їх графік прийому часто накладався. Наприклад, кардіолог і невропатолог приймали зранку, тому доводилося йти до них у різні дні. Крім цього дуже дратували постійні черги. Для мене цей медогляд став негативним досвідом. Я знала, що довідку можна купити, але принципово не хотіла давати хабарі. Не впевнена, що після цього досвіду я буду такою ж принциповою у майбутньому.

Поспішили в МОН – постраждали абітурієнти

На думку абітурієнтів, крім корупції негативно вплинуло на перебіг вступної кампанії 2010 року і скорочення термінів подачі документів. З подачі Міністерства освіти та науки цьогорічна вступна кампанія мала відбутися з 15 до 31 серпня. Це нововведення призвело до паніки серед вступників та працівників вищих навчальних закладів.

– Я здавав документи у перший тиждень, – пригадує Тарас В. – Це було дуже важко. Багато людей боялися не встигнути подати папери і через те утворювалися довжелезні черги. Щоб подати документи на декоративно-прикладне мистецтво я стояв у черзі понад десять годин, з дев’ятої ранку до 19 вечора.

Такі ж чергу були біля дверей приймальних комісій більшості вищих навчальних закладів регіону. З розповідей абітурієнтів, у перші два тижні у чергах до комісій вони проводили в середньому по чотири години. Ті ж хто не піддалися паніці та задавали документи у останні дні вступної кампанії на всю процедуру витрачали не більше години.

– На три спеціальності я подав документи десь за сорок хвилин, – розповідає абітурієнт РДГУ Петро. – Це було в останні дні подачі документів. Вже тоді черг не було взагалі. Я здавав один і більшу частину часу витратив на те, щоб зробити ксерокси з оригіналів. На оформлення, перерахунок балів пішло не більше 15 хвилин.

 

Наприкінці виділеного під вступну кампанію терміну Міністерство освіти продовжило дати подання документів до п’ятого серпня. Таким чином, його керівництво ніби визнало, що скорочення часових рамок не сприяло цивілізованому та якісному проходженню вступної кампанії. Однак, для Рівного таке рішення виявилося запізнілим. Зі слів ректора РДГУ Руслана Постоловського, всі бажаючі навчатися у РДГУ здали документи у визначені дати. Щоправда, це коштувало їм здоров’я та нервів витрачених у чергах.

 

Крім паніки серед абітурієнтів, скорочення термінів а потім їх збільшення значно знизило і якість роботи членів приймальних комісій. Велика кількість заяв, які щодня доводилось опрацьовувати працівникам вишів у стресових умовах відбитися на якості їх роботи.Вони працювали до останнього абітурієнта і у вихідні дні.

За день членам ПК доводилося приймати до тисячі заяв від абітурієнтів, що не могло не вплинути на якість їхньої роботи.

 

Ось і закінечилася вступна кампанія у ВНЗ, і всі здихають з полегшенням батьки радію за дітей, приймальні комісії завершили свою роботу і втікли у відпустки, деканати рахують списки новоприбулих студентів, а ректори радіють що заповнили квоти Міністерства і ліцензійні обсяги замовленнями.