Як депутати комунікують з виборцями дізнавалися майбутні аналітики Рівненщини

5 квітня учасники Академії практичної аналітики поспілкувалися із Олександром Аліксійчуком, депутатом Верховної Ради України, членом фракції “Слуга Народу”. Він розповів, що допомагає “тримати руку на пульсі” місцевих проблем, поділився думками про інструменти взаємодії з виборцями та роботу парламенту IX скликання.

Традиційною формою спілкування парламентаря з виборцями є прийом. У перший період свого депутатства, розповідає Олександр Аліксійчук, доводилося часто пояснювати людям, що він не має спроможності виділяти людям кошти.

Ще одна можливість комунікації – фейсбук, який увірвався у політичне життя країни напередодні виборів 2019 року. На період каденції цей  інструмент – незмінний, люди часто пишуть. Депутат звертає увагу на те, що, він завжди самостійно відповідає на звернення і люди дивуються цьому. Відверто, перші 2 роки відповідав на все. Зараз, у період війни, стало менше часу в силу того, що окрім депутатської роботи, займається ще й волонтерською і вона займає багато часу. Особливо якщо це відрядження – по роботі чи волонтерське. Поїздки на південь чи на схід тривають кілька днів і за цей час нагромаджується  величезна кількість повідомлень, які депутат не встигає опрацювати, а помічники самостійно не завжди можуть дати відповідь на ті запити, які надходять до народного депутата, бо не знають, що відповісти. 

Наступне джерело інформації для Олександра Аліксійчука – голови громад. На виборчому окрузі № 154 їх нараховується 22. Як зазначає парламентар, з усіма комунікує. До них приходять люди і передають депутату прохання і звернення  – як ті, які він може вирішити, так і ті, які не в його компетенції.

Депутат пригадує, що робили експеримент у громадах – встановлювали прозорі скриньки звернень до депутата у селищних радах. Однак, це не спрацювало, були лише одиничні звернення, а переважна кількість надходила через зустрічі та особисті повідомлення у месенджері, іноді – через коментарі.

Нещодавно команда депутата підготувала і запустила гугл-форму, за допомогою якої кожна людина може у зручній формі залишити звернення до депутата. Одразу у формі людині пропонується описати, куди вона вже зверталася із цією проблемою, чи отримала вона відповідь, якщо так  – то яку. Парламентар каже, що люди вже почали користуватися цим інструмент, тож команда буде опрацьовувати звернення.

Олександр Аліксійчук згадує, що  впродовж  першого-другого року своєї  каденції часто обмірковував, як делікатніше відповідати на звернення такого зразка : “У нас на вулиці Вишеньки яма на дорозі і її ніхто не ремонтує”. Тепер каже, що відповідає чітко: “У вас є голова громади, староста, звертайтеся до них. Ця дорога належить селу, тож це відповідальність громади. Ми нічого не можемо зробити, якщо у громади немає коштів на ямковий ремонт, бо, по-перше, немає механізму, по-друге – це відповідальність громади, її менеджмент, як громада залучає інвестиції, куди витрачає кошти із податкових надходжень, як працює із підприємствами”.

Багато повідомлень, які надходили депутату у період воєнного стану, стосувалися пошуку рідних, які зникли безвісти. Парламентар  зауважує, що найскладніше комунікувати саме ці питання, бо люди пройшли вже “-енну кількість дверей” і думають, що народний депутат  обов’язково зможе допомогти. Насправді, це нелегке питання, але воно й першочергове. Тому там, де це вдається, намагаються допомогти.

Також періодично депутат проводить заходи, куди кличе медиків, освітян, працівників культури для спілкування. Олександр Аліксійчук вважає, що  такий формат корисний, бо еліта громади, яка комунікує із людьми у різних сферах, може добре розповісти про проблематику.

Депутат розповідає, що коли парламент IX скликання прийняв присягу, то  в залі домовилися, що не будуть порушувати Регламент – основоположний документ Верховної Ради України. Про роботу свого комітету каже, що розглядаючи той чи інший акт, він відповідально і чесно підходить до процесу, враховуючи інтереси усіх громадян України. Якщо він як депутат є ініціатором якогось законопроєкту, який хоче гарно прокомунікувати, аби він був підтриманий суспільством, то він проведе публічні консультації із громадськістю і йому не потрібен закон, щоб змусити це зробити. Якщо є бажання зробити хорошу кампанію для свого законопроєкту і є переконання, що він – не лобістський, а для суспільства – то депутат сам проведе консультації – піде до громадського сектору, до представників освіти, до керівників громад.  Наприклад, щодо закону про ринок землі, пригадує парламентар, то він переконував місцевих фермерів, що це добре для України. Та не завжди громадськості треба долучатися до розгляду усіх законопроєктів, іноді буває по 15 актів щодо однієї тематики. Законопроєктів у парламенті багато, а часу, щоб проводити консультації, немає. Тому народних депутатів і не зобов’яжуть це робити Законом України “Про публічні консультації”. Кабінет Міністрів – так, бо вони значно менше випускають актів. Також депутат додає, що готовий провести публічні консультації спільно із майбутніми аналітиками, якщо зможуть знайти цікавий для обох сторін законопроєкт чи тему.

Щодо можливості долучитися до команди депутата і стати  помічником, депутат розповідає, що немає достатньо фінансового ресурсу, щоб мати  велику команду. Якщо ж людина має бажання працювати на громадських засадах зі своїми ідеями, проєктами, допомагати у реалізації проєктів команді депутата, то можна про це говорити.

Також депутат поділився з присутніми думками про інтеграцію внутрішньо переміщених людей, забезпечення їх житлом, працевлаштування та підтримку військових:

• У парламенті разом з колегами почали піднімати питання про те, що не можна “замикати” внутрішньо переміщених людей у відособлених просторах, тож коли держава чи міжнародні партнери будуть виділяти кошти для забезпечення людей житлом, то треба давати людям не житло, а власне кошти із цільовим призначенням “на житло”.

• Чимало людей із числа вимушено переміщених людей залишаться проживати у теперішніх громадах. Тож громади мають думати, як залучати цих людей до життя в громаді. 
• Щодо робочих місць, то тут варто користуватися грантовими інструментами та програмами державної підтримки бізнесу. Держава не буде створювати робочі місця у вигляді державних підприємств. Бо якщо людина приходить керувати таким підприємством, то вона сприймає його не як державне, на якому вона працює, отримуючи заробітну плату, а як своє власне. 

• Депутат мріє зробити на Рівненщині центр психологічної підтримки військових.

Підписуйтеся на сторінки ОПОРИ у соціальних мережах Facebook та Instagram, там ми ділимося інсайтами із наших освітніх заходів та зустрічей.

Довідково: Проєкт «Практична аналітика для парламенту» реалізується Рівненською обласною організацією Всеукраїнської громадської організації «Громадянська мережа «ОПОРА» в межах Програми USAID «РАДА: наступне покоління», що виконується ГО «Інтерньюз Україна».

Ця подія стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Зміст не обов’язково відображає погляди USAID чи уряду Сполучених Штатів.

Подія здійснюється в рамках Програми USAID «РАДА: наступне покоління», яка є п’ятирічною ініціативою (2021-2026), що впроваджується ГО «Інтерньюз-Україна». 

Детальніше про Програму: https://internews.ua/rang, https://www.facebook.com/usaidradaprogram/