Як жителі Здолбунівської громади можуть впливати на місцеві рішення

Останнім часом питання участі громадян у прийнятті рішень, зокрема на місцевому рівні, стає все більш важливим. Громадянська мережа ОПОРА дослідила, як жителі Здолбунівської громади можуть брати участь у формуванні рішень, які впливають на їхнє життя та середовище.

У Здолбунівській громаді взаємодія між представниками влади і мешканцями відбувається формально і неформально. Перший варіант базується на офіційних процедурах і механізмах, регульованих законодавством. Це наприклад, громадські слухання, публічні консультації й інші форми в межах офіційно встановлених правил. До неформальних взаємодій належить, скажімо, особисте спілкування з міським головою під час зустрічей чи в соціальних мережах. Однак місцева влада надає перевагу формальній співпраці.

Після реформи децентралізації до Здолбунівської територіальної громади (ТГ) приєдналися 12 сіл. Тепер дл неї належать Здолбунів та два старостинські округи — П’ятигірський і Копитківський. Для мешканців цих округів виникли труднощі в долученні до прийняття рішень, оскільки Статут громади стосувався лише міста. З огляду на це міській владі необхідно було прийняти нову редакцію Статуту, яка б регулювала взаємодію органів влади та мешканців всієї громади, зокрема й тих, хто переїхав у неї під час повномасштабного вторгнення. Врешті, 27 березня 2024 року депутати затвердили новий Статут. Він визначає основні інструменти участі, а їх деталі регулюють окремі положення.

У попередній редакції Статуту йшлося про 6 форм участі громадян у місцевому самоврядуванні, натомість у новому Статуті їх передбачено аж 12. 

У документі зазначені різні форми безпосередньої участі громадян у розв’язанні питань місцевого значення, які, хоча й зазначені в документі, не регулюються ним окремо. Ідеться місцеві вибори та місцевий референдум, що відбуваються відповідно до законодавства України, загальні збори громадян за місцем проживання, органи самоорганізації й інші форми участі.

Загальні збори громадян — це зустрічі мешканців певного району або громади, на яких обговорюють та приймають рішення з важливих місцевих питань. Водночас органи самоорганізації населення (ОСН) — це об’єднання громадян, які створюють для спільного розв’язання конкретних місцевих проблем. Вони можуть мати різні форми: квартальні, вуличні чи будинкові комітети тощо. Також ОСН допомагають мешканцям забезпечувати зв’язок з місцевою владою.

Новий Статут створює більше можливостей для активної участі всіх мешканців громади в місцевому самоврядуванні, сприяючи розвитку Здолбунівської територіальної громади. Документ окреслює широкий спектр можливостей для громадян брати участь у місцевому самоврядуванні, хоча детальні регуляції щодо кожної з цих форм можуть вимагати додаткових положень.

Уявіть, що ви хочете щось змінити у своїй громаді. Ви можете зібрати групу однодумців щонайменше з 7 людей, щоб розробити ініціативу, яка стосуватиметься компетенції місцевої ради, і подати її на розгляд. Цей інструмент демократії називається місцеві ініціативи, і в Здолбунівській громаді його регулює нове, окремо прийняте Положення. Місцеві ініціативи дозволяють групам громадян стати “депутатами без посвідчення”, які розробляють і подають на розгляд ради конкретні пропозиції або проєкти. Це можуть бути ініціативи з благоустрою території, покращення інфраструктури, проведення культурних чи освітніх заходів. Для подання ініціативи від міста потрібно зібрати мінімум 100 підписів здолбунівчан, а від П’ятигірського та Копитківського старостинського округів — мінімум 50 підписів мешканців. Подавати підписи можуть люди, які досягли 14 років і зареєстровані в межах відповідного населеного пункту.

Після обговорення проєкту рішення, поданого як місцева ініціатива, його обов’язково розглядають на наступному пленарному засіданні ради. Рада має кілька варіантів дій:

1. Прийняти ініціативу — вказуються конкретні заходи для її реалізації, календарний план і відповідальні особи.
2. Відхилити ініціативу — пояснюються причини відмови.
3. Частково прийняти ініціативу — пояснюють причини і наводять заходи для реалізації прийнятої частини, додають календарний план і відповідальних осіб.
4. Відправити на доопрацювання — ініціативу повертають на доопрацювання з зазначенням причин.

Депутати можуть розглянути альтернативний проєкт рішення тільки після розгляду ініціативи. За підсумками міськрада приймає остаточне рішення.

Ще один спосіб долучитися до змін у громаді — ініціювати зустріч з іншими мешканцями, які також прагнуть покращень. Така зустріч можу відбуватися у форматі громадських слухань. 

Раніше цей інструмент регулювала попередня редакція Статуту. Громадські слухання розглядали як зустрічі з місцевими депутатами і посадовцями, де громадяни могли заслухати звіти про виконання ними службових обов’язків або обговорити питання, які зачіпають інтереси громади. Також міський голова міг організувати слухання за наявності колективного звернення, підписаного щонайменше трьомастами жителів Здолбунова. Основною метою громадських слухань, згідно з минулою редакцією Статуту, є контроль за роботою депутатів і посадовців. 

Протягом 2020–2022 років відбулося 14 громадських слухань, які переважно стосувалися сфери містобудування та перейменування вулиць. На третині з них були присутні тільки працівники ради.

Вже у березні 2024 року Здолбунівська міська рада затвердила нове Положення про громадські слухання. Тепер цей документ передбачає, що організувати слухання можуть не лише представники влади, а й об’єднання мешканців.

Скільки потрібно людей для організації слухання в Здолбунівській ТГ?

• Якщо проводити слухання по всій громаді, до ініціативи мають долучитися мінімум 100 людей. Аналогічна умова застосовується до слухань, що охоплюють тільки місто Здолбунів. 
• Для слухань в одному старостинському окрузі або одному мікрорайоні міста достатньо залучити 80 жителів.
• У разі слухання на рівні конкретної вулиці, кварталу чи багатоквартирного будинку мінімальна кількість учасників — не менше 30.

Коли ініціатори звертаються до міського голови із запитом про проведення громадських слухань, він має п’ять робочих днів, щоб видати розпорядження про їх підготовку. Ініціаори можуть обрати дату, час і місце їх проведення, а відповідальна особа Здолбунівської міської ради організує їх підготовку. Якщо ж протягом пʼяти днів мер не прийме розпорядження про підготовку слухань, ініціатор може сам організувати захід, а потім повідомити про нього міського голову й інших запрошених осіб. На це виділяють тиждень до дня слухань.

Жителів повідомляють про громадські слухання одразу після ухвалення рішення, але не пізніше, ніж за тиждень до події. Всі матеріали публікують на офіційному сайті ради і поширюють через медіа та соціальні мережі, щоб охопити якомога більше людей. Оголошення про слухання також вивішують на дошках оголошень, якщо вони є.

На самому заході висловити свої думки та ідеї може кожен. Протокол обговорень потім розміщують на вебсайті ради у розділі “Громадська участь”.

Всі ідеї, спільно затверджені в протокольному рішенні, розглядають на наступних засіданнях міської ради чи її виконавчого комітету. Наприклад, це може бути зміна назви вулиці, встановлення зупинки громадського транспорту тощо. 

Міський голова й інші відповідальні особи мають 30 днів, щоб розглянути результати громадських слухань. Якщо відповідне рішення підтримують, влада визначає, як саме воно буде реалізоване, хто і коли буде цим займатися. Якщо пропозицію громадських слухань відхиляють, то обґрунтовують причини. Іноді запропоновану ідею можуть врахувати частково — тоді ініціаторів повідомляють, що саме і як буде реалізовано.

Інша форма участі — публічні консультації. Як і громадські слухання, вони можуть використовуватися для взаємодії влади з мешканцями. Однак публічні консультації — це тривалий комбінований процес із різними заходами, а громадські слухання — одноразовий захід, який може бути частиною консультацій.

Громадські слухання можна порівняти з великим форумом, де всі мають змогу обговорити певне питання і спільно напрацювати рішення. Це відкритий простір для обговорення, де учасники висловлюють свої погляди та слухають інші думки.

Натомість публічні консультації організовують як платформи для обміну думками між громадянами і представниками влади. Це тривалий процес, коли громадськість залучають до масштабних проєктів, формування політик, планування бюджету та різних рішень, які їх стосуються. Люди, які беруть участь у консультаціях, стають своєрідними “радниками”, чиї відгуки збирають з конкретних питань. Це може відбуватися як мінімум у двох формах: наприклад, через організовані зустрічі, письмові звернення, дослідницькі прогулянки, навчання, ігри або онлайн-формати.

Обидва інструменти допомагають створити відкрите й прозоре середовище для діалогу між владою та громадою. Але важливо розуміти, що не всі думки громадян будуть враховані під час формування остаточного рішення. Водночас місцева влада зобов’язана пояснити, чому не врахувала ту чи ту пропозицію. 

Згідно з новим профільним Положенням, для організації публічної консультації в Здолбунівській ТГ потрібно мати підтримку не менше ніж 50 жителів. Також ініціаторами публічних консультацій можуть бути громадська чи благодійна організація, ОСББ, представники бізнесу та комунальні підприємства. 

Проводять консультації щонайменше за 15 робочих днів від моменту оголошення. Пропозиції, зібрані на таких заходах, викладають у звіті та розглядають на найближчому відкритому засіданні відповідного органу влади. Результати обговорень із громадськістю повинні бути враховані у фінальних рішеннях влади та їхній подальшій роботі.

Мешканці Здолбунівської ТГ мають можливість активно впливати на життя своєї громади завдяки праву на колективні й індивідуальні звернення до місцевої влади. Це означає, що кожен житель, незалежно від віку чи громадянства, може скерувати звернення до органів місцевого самоврядування та їхніх посадових осіб з будь-яких питань, які належать до їхньої компетенції.

Колективні звернення — це листи чи петиції, підписані групою мешканців. Якщо звернення підписане більш ніж 50 жителями, його розглядають невідкладно, а якщо підписів більше ніж 300, інформацію про це звернення негайно передають до Здолбунівської міської ради.

Звертатися до ОМС можна і в форматі електронної петиції. Особливості їх функціонування у Здолбунівській територіальній громаді ОПОРА детально описувала раніше. Якщо коротко, то петиції створюють і підписують на платформі електронної демократії е-DEM протягом 60 днів. Для того, щоб проблему розглянула місцева влада, петицію мають підписати мінімум 100 людей. Результати збору підписів публікують на е-DEM і надсилають автору лист. 

Жителі громади можуть бути залученими до спеціально створених обʼєднань — наглядових рад і консультативно-дорадчих органів. Перші забезпечують контроль за прозорістю й ефективністю прийняття рішень, другі — готують пропозиції для рішень місцевого значення. Порядок утворення та роботу цих обʼєднань регулюють норми чинного законодавства України та відповідні положення місцевого самоврядування.

Здолбунівська громада робить важливий крок до створення сприятливого середовища, зокрема для молоді. Один із варіантів долучення до активного життя громади є робота в молодіжній раді — консультативно-дорадчому органі, який функціонує при Здолбунівській міській раді. Її роботу регулює окреме Положення, що забезпечує структурованість та ефективність діяльності.

Молодіжна рада створена для того, щоб молодь могла безпосередньо впливати на рішення, які стосуються життя та розвитку громади. Це майданчик, де молоді люди можуть висловлювати ідеї, пропозиції й бачення розвитку місцевої інфраструктури, організації заходів та впровадження нових ініціатив.

Нині Здолбунівська молодіжна рада працює зі школярами, проводить публічні заходи, займається інформуванням молоді про можливості та участь у місцевому самоврядуванні. 

Жителі громади також можуть впливати на розподіл коштів місцевого бюджету через участь у громадському бюджеті, що регулюється окремим Положенням, яке вступило в дію у 2021 році. Це можливість створювати проєкти для покращення громади. Голосують за ці проєкти на платформі е-DEM у розділі “Громадський бюджет”. Процедура відбувається в пʼять етапів: подання проєкту, розгляд, голосування, визначення переможців та реалізація. 

Для того, щоб проєкт, поданий на громадський бюджет, прийняли до розгляду, він має відповідати певним вимогам. По-перше, він повинен належати до повноважень Здолбунівської міської ради і не суперечити чинному законодавству України. По-друге, створений об’єкт повинен бути загальнодоступним і некомерційним. По-третє, просторові проєкти повинні реалізовуватись на землях та об’єктах комунальної власності територіальної громади.    

Громадський бюджет як інструмент діяв лише у 2021 році. Тоді було подано 18 проєктів, з яких визначили 6 переможців. Більшість цих проєктів стосувалися встановлення дитячих або спортивних майданчиків. Втім, ідстежити їх реалізацію не вдалося через початок повномасштабного вторгнення. Нині ж використання громадського бюджету призупинено через воєнний стан.

Окремо варто виділити інструменти участі, які залучають молодь та дітей та місцевого самоврядування. Зокрема, Статутом Здолбунівської громади передбачено створення молодіжних центрів і просторів комунальної власності — місць, де діти й молодь можуть розвиватися, навчатися та цікаво проводити час.

У таких центрах вони можна:

• Навчатися через неформальну освіту.
• Брати участь у цікавих і корисних заходах.
• Знайти підтримку для ініціатив та проєктів.
• Знайомитися з однодумцями та спільно проводити час.

Молодіжні центри і простори також допомагають молодіжним та дитячим організаціям розвиватися. Вони є важливими майданчиками для інтеграції молоді в життя громади.

У місті Здолбунів є кілька молодіжних просторів: освітній хаб YSpace і простір HOME`як. До команди останнього може потрапити будь-хто, написавши мотиваційний лист. Основні напрямки роботи простору: неформальна освіта, медіаграмотність та кібербезпека, волонтерство, інтелектуально-ігровий клуб, вулична академія, психологічний напрямок та проведення міських заходів, виставок. 

Завдяки інструментам участі мешканці Здолбунівської громади мають можливість безпосередньо спілкуватися з представниками влади, обговорювати важливі теми та впливати на прийняття рішень локального рівня. Це сприяє відкритості й прозорості роботи органів місцевого самоврядування, а також більш ефективному розвʼязанню місцевих проблем, оскільки так враховуються думки й потреби різних верств громади. 

Новий статут Здолбунівської громади помітно розширює можливості для участі мешканців у місцевому самоврядуванні. Завдяки 12 формам участі жителі мають більше способів впливати на життя своєї спільноти. Головне — не боятися брати відповідальність на себе.

Контакти:

Михайло Балик, координатор проєктів Громадянської мережі ОПОРА у Рівненській області
m.balyk@opora.org.ua

Діана Левосюк, комунікаційниця Громадянської мережі ОПОРА у Рівненській області
d.levosiuk@opora.org.ua

Довідково:

Проєкт «Промоція соціальної згуртованості у громадах та посилення демократичних цінностей» реалізує Громадянська мережа ОПОРА за підтримки Національного фонду підтримки демократії (NED). Його мета на локальному рівні — допомогти місцевому самоврядуванню напрацювати якісні рішення для розв’язання конкретних проблем, які виникли під час та після війни, а також забезпечення належних умов для кожного мешканця громади. Проєкт спрямований на підвищення соціальної єдності, посилення впливу громадянського суспільства на місцевому рівні та залучення неурядового сектору до подолання наслідків війни. На цьому етапі проєкт реалізовується у трьох цільових громадах (Івано-Франківськ, Львів, Рівне).