Залучення мешканців до формування місцевих політик та рішень у Рівненській громаді: Презентація звіту 

Громадянська мережа ОПОРА презентувала звіт про залучення мешканців Рівненської громади до формування місцевих політик та рішень. Учасники заходу, серед яких були представники громади, активісти, депутати та посадовці, ознайомилися з результатами дослідження щодо функціонування інструментів участі та отримали рекомендації з їх покращення.

Залучення мешканців до формування місцевих політик та рішень є важливою частиною демократичного суспільства. Спираючись на цей принцип, ОПОРА проаналізувала практику того, як жителі Рівного та Квасилова можуть впливати на місцеві проблеми через громадські слухання, збори громадян, місцеві ініціативи, електронні петиції, бюджет участі та публічні консультації. 

«Ми досліджували період з 2021 по 2023 рік, а також дані про бюджет участі та публічні консультації з 2019 по 2021 рік. Ми вивчали закони та нормативні документи, які визначають, як використовувати ці інструменти, а також реальні приклади їх застосування у громаді. Це дало можливість оцінити ефективність і вплив на розв’язання місцевих проблем», – зазначив Михайло Балик, координатор проєкту Громадянської мережі ОПОРА у Рівненській області. 

На презентації обговорювалися досягнення та виклики у сфері громадської участі. Зокрема, раніше було проведено соціологічне дослідження, яке показало готовність жителів Рівненської МТГ брати участь у формуванні місцевих рішень: 71% респондентів вважають, що звичайні люди можуть впливати на зміни у громаді, а 73% погоджуються, що у громаді є можливість доносити власні погляди до місцевої влади.

Однак, звіт також показав, що застарілі правила ускладнюють участь громади. Спільні зусилля влади та мешканців можуть значно покращити цю ситуацію.

«Під час дослідження функціонування конкретних інструментів участі ми виявили, що однією із причин труднощів із залученням мешканців є складні процедури в застарілому Статуті Рівного. Документ був затверджений у 2008 році й не враховує нових реалій та інтересів селища Квасилів, що приєдналося у 2020 році»,  — зазначив Михайло Балик.

«В контексті цієї презентації й всього, що ми обговорили, дійсно є певна проблема в організації механізмів залучення громадян. Є різні рівні питань і відповідно є складність реалізації того чи того механізму, — зазначив заступник міського голови Артем Ганущак. — Потрібно однозначно спростити доступ мешканців до прийняття тих чи тих рішень, починаючи від шкільного громадського бюджету і закінчуючи ключовими питаннями з внесенням пропозицій до місцевої політики».

За словами секретаря Рівнеради та в.о. голови Рівненської МТГ Віктора Шакирзяна, робоча група вже почала працювати над оновленням Статуту громади. У новому документі будуть враховані рекомендації, які були розроблені на основі дослідження.  

«Нам показали наскільки громада відкрита, тобто це дає можливість думати на майбутнє, що нам потрібно доопрацювати. Хоча я вважаю, що динаміка стосовно електронних петицій та звернень громадян є позитивною. Важливим моментом залишається напрацювання інших відкритих механізмів залучення громадян будь-якої вікової категорії»,  — прокоментував секретар Рівнеради, в.о. голови Рівненської МТГ Віктор Шакирзян.

Під час аналізу залучення громадян до формування місцевої політики та рішень експерти виявили такі факти:

• Громадські слухання в Рівненській громаді мають багато проблем. Головна з них – застарілі правила та складна процедура. Через це слухання стають малоефективними та важкодоступними для мешканців Рівного, а для мешканців Квасилова взагалі не доступними.
• У Рівненській громаді жодного разу не подавали місцеву ініціативу. У Статуті громади немає чіткого регулювання: не визначено як і кому надсилати зібрані підписи та текст ініціативи. Потрібна кількість підписів для подачі ініціативи є завищеною, що відбиває бажання використовувати цей інструмент. 
• Під час дослідження у громаді не проводили загальних зборів громадян. Хоч Статут і передбачає можливість ініціації зборів, детальної процедури ініціації немає. Інша проблема – рішення, прийняті під час загальних зборів, мають лише рекомендаційний характер і не є обов’язковими до виконання.
• Інструмент електронних петицій у Рівненській громаді є дієвим і активно використовується мешканцями для розв’язання локальних проблем. Проте, для ефективного функціонування потрібно вдосконалити процес зворотного зв’язку. 
• Громадський бюджет був ефективним інструментом у Рівненській громаді, який мешканці активно використовували його для втілення своїх ідей. Проте повномасштабне російське вторгнення в Україну зупинило реалізацію проєктів-переможців 2021 року та унеможливило новий цикл громадського бюджету у 2022 році та в подальші роки.
• Публічні консультації можуть бути ефективними та дієвими в громаді, але не використовуються на весь потенціал. Зокрема, через невиконання усіх норм Положення. Здебільшого ініціаторами консультацій були громадські організації, які й супроводжували цей процес за сприяння органу місцевого самоврядування.

ОПОРА також провела фокус-групи з мешканцями Рівненської МТГ. Однією групою були люди без досвіду залучення до таких процесів, іншою – люди з досвідом (представники ОСББ, автори петицій, проєктів громадського бюджету тощо).  Нам було важливо зрозуміти, що мотивує мешканців долучатись до місцевих ініціатив. У фокус-групах взяли участь 20 осіб: 13 жінок та 7 чоловіків.

• Сприйняття взаємодії між місцевою владою та громадянами

Мешканці Рівненської громади вважають комунікацію з владою важливою для розв’язання проблем. Вони пропонують використовувати електронні петиції, пряме спілкування, соцмережі, громадський бюджет та онлайн-обговорення. Нині комунікація потребує більшої прозорості та ініціативи від влади.

• Участь у громадських ініціативах

Майже всі учасники брали участь у різних акціях: протидія забудові, впорядкування територій, просвітницькі заходи. Ініціативи здебільшого виходять від громадян та активістів, а не від державних органів.

• Джерела інформації

Учасники фокус-груп отримують інформацію переважно з інтернет-джерел, таких як Telegram, Facebook, Instagram та Укрнет. Для підтримки петицій, голосування за громадські бюджети й участі в громадських слуханнях, основним джерелом є особисте спілкування. 

• Звернення по допомогу до місцевої влади

Учасники фокус-груп зазначали, що часто звертались по допомогу до місцевої влади, успішні звернення становлять близько половини випадків. Успіх залежить від конкретної ситуації та активності громадян. Мотивація учасників фокус-груп долучатися до ініціатив пов’язана головним чином з проблемами, які стосуються людини особисто й це спонукає її до дії.

• Потенціал участі у розвʼязанні проблем громади

Учасники фокус-груп готові активно долучатися активно долучатися до розвʼязань проблем міста, якщо є особистий інтерес і ініціатори не політично заангажовані. Вони готові використовувати різні форми участі залежно від ситуації та умов.

Звіт Громадянської мережі ОПОРА показав, що мешканцям Рівненської громади важко користуватися інструментами участі через застарілі правила і складні процедури. Хоч електронні петиції та громадський бюджет використовувалися активно, інші інструменти, такі як громадські слухання та місцеві ініціативи, малоефективні через заплутані вимоги та відсутність чітких норм.

Щоб покращити ситуацію, громаді потрібно оновити Статут, зробити процедури простішими та доступнішими. Це допоможе мешканцям активніше брати участь у житті громади та розвʼязувати місцеві проблеми в Рівному та Квасилові.

Більше про функціонування електронних петицій у Рівному: http://surl.li/gemmmi 

Більше про публічні консультації та громадські слухання у Рівному: http://surl.li/jrbmmz 

Звіт “Дослідження практик залучення мешканців до розв’язання проблем місцевого значення. Рівненська міська територіальна громада”: http://surl.li/ctrzgh

Контакти:

Михайло Балик, координатор проєкту Громадянської мережі ОПОРА у Рівненській області
m.balyk@opora.org.ua

Довідково: 

Проєкт «Промоція соціальної згуртованості у громадах та посилення демократичних цінностей» реалізує Громадянська мережа ОПОРА за підтримки Національного фонду підтримки демократії (NED). Його мета на локальному рівні – допомогти місцевому самоврядуванню напрацювати якісні рішення для розв’язання конкретних проблем, які виникли під час та після війни, а також забезпечення належних умов для кожного мешканця громади. Проєкт спрямований на підвищення соціальної єдності, посилення впливу громадянського суспільства на місцевому рівні та залучення неурядового сектору до подолання наслідків війни. На цьому етапі проєкт реалізовується у чотирьох цільових громадах (Івано-Франківськ, Львів, Рівне та Богуслав).