Нотатник «Діємо відповідально» #2 Громадський бюджет. Рецепт успіху від рівненського вогнеборця Влада Соколова

Громадський бюджет – це класна можливість для тих, хто хоче змінювати місто. Маєш ідею – готуєш проєкт – заручаєшся підтримкою однодумців – перемагаєш і очікуєш реалізації, або й сам до неї долучаєшся. Та чи все так просто? Як підготувати проект, зробити його впізнаваним для містян, здобути їх прихильність та перемогти? Про все це і навіть більше у нашому подкасті «Діємо відповідально» поспілкувалися із Владом Соколовим – рівненським вогнеборцем, який вирішив спробувати реалізувати свою ідею через Громадський бюджет і здобув перемогу.

Громадський бюджет як шанс на зміни

Громадський бюджет у Рівному з’явився у 2016 році. Для містян цей інструмент був новим, тож людям треба було розповідати, що це таке і як воно може покращити життя громади. У 2018 році таку просвітницьку наметову кампанію проводила наша організація і залучала для цього волонтерів. Одним із них був Влад.  Тоді хлопець й сам зацікавився Громадським бюджетом – йому сподобалося, що є механізм, за допомогою якого люди можуть впливати на місто.

Першою його спробою участі у Громадському бюджеті стала ідея встановлення світлофору поблизу Лагуни у районі рівненського Пивзаводу. На стадії підготовки проекту, поспілкувавшись із представниками поліції Влад зрозумів, що ідея не матиме успіху. Проте згодом такий світлофор місцевою владою було встановлено самостійно і для пішоходів це насправді зручно.

Цьогоріч Влад вирішив подати на Громадський бюджет проект про встановлення наземних пожежних гідрантів у громаді. Такі гідранти – це нормальна практика як у США, так і в багатьох країнах Європи. Ідея хлопцю прийшла сама по собі, коли виїздив разом з колегами-пожежниками на виклики. Тоді він бачив проблему з водою – радянський підземний гідрант чисто теоретично є, але по факту він не працює і треба шукати інший у радіусі 200 метрів, а це – час. Для пожежників навіть 3 хвилини часу це дуже критично. У 2019 році Влад розповів своєму керівництву про можливість через Громадський бюджет вирішити проблему з гідрантами. Тоді була ідея хоча б  полагодити старі радянські гідранти. Проте після консультації із представниками Водоканалу та прецеденту, коли була пожежа у Драмтеатрі, а виникла проблема добратися до води через припарковані на гідрантах автомобілі, було вирішено брати досвід іноземних колег та колег із інших областей і не ремонтувати підземні гідранти, а все ж подати ідею про встановлення наземних гідрантів. В Україні наземні гідранти вже є у Тернополі, Чернівцях, Черкасах і здається, у Львові, і ще +/- по одному зараз ставлять у областях.

Як ідеї стати проектом

При написанні проекту варто відштовхуватися від бланку проекту. Він містить основні відомості, які треба розповісти мешканцям та міській владі про свій проект. Але самому написанню передує етап підготовки проекту. Тут треба зібрати максимальну кількість інформації про проблему, яку автор намагається вирішити за допомогою реалізації своєї ідеї. Варто зрозуміти, чи проблема справді актуальна для міста, чи можна її реально вирішити такими методами і чи зможе ідея знайти відгук у мешканців. Наприклад, Влад збирав інформацію про кількість гідрантів, справних/несправних, які де тиски, де оптимально можна було б поставити гідранти. Тоді він звертався до Водоканалу стосовно комунікацій, бо не всюди можна вивести і поставити наземні гідранти. Тобто фактично підготовка до подачі проекту зайняла у хлопця триваліший час, з 2019 року з’явилися думки про його подачу і поволі почав збирати для цього потрібні відомості. У підготовці проекту йому допомагали фахівці Державної служби надзвичайних ситуацій, які займаються напрямком водопостачання, співавтор проекту Роман Медведь, який надавав 90% необхідної інформації, загалом над проектом працювала команда приблизно із 10 людей і кожен чимось допомагав.

Невеличкий лайфхак для авторів проекту – краще залучати ще когось співавтором, ця людина зможе надати необхідну інформацію, допомогти у агітації за проект та й просто підтримати Вас у цьому процесі.

Влад розповідає, що консультувався по оформленню із Іриною Стасюк та Андрієм Токарським, за що вдячний їм. Проект подавав онлайн, що особливо зручно у період карантину.

Тоді на старті подачі проекту Влад ще не уявляв, скільки сили та часу йому треба буде вкласти у проект. Хоча емоційно та фізично він виклався «на повну», аби все вдалося, проте по факту вважає, що воно того вартувало. Думав, що буде не так складно із проектом, адже проблематика із відсутністю наземних гідрантів очевидна, проект спрямований на створення безпечних умов. Місто передусім має бути безпечним, а вже тоді комфортним – розбудовувати парки та велодоріжки. Загрозу життю і безпеці громадян треба вирішувати першочергово.

Влад зазначає, що пожежники по своїй роботі співпрацюють із владою міста та Водоканалом у питаннях комунікацій, адже вони не можуть самостійно прийти і сказати, що поставимо гідранти там і там і всім буде класно. Без аналітики під час написання проекту не обійтися, а комунікація із владою точно не буде зайвою. Не у всіх проектах комунікація з владою буде обов’язковою, але не зайвою. Бо трапляється так, що може бути якась фундаментальна помилка чи проблеми з реалізацією проекту і якщо цього не знати, то велика кількість ресурсів буде витрачена дарма, бо не матиме ніякого результату. Можливо, діалог допоможе побачити якісь недоліки і врахувати їх, або ти зможеш побачити якийсь альтернативний варіант вирішення проблеми. Для кращого результату треба використовувати максимум каналів інформації. Вогнеборець розповідає, що комунікація між ДСНС та місцевою владою вибудувана, тому взаємодіяти з посадовцями йому не було проблемою. Для звичайного мешканця, не держслужбовця це може бути трохи складніше, вважає автор проекту, але 10 хвилин і Facebook можуть і це питання вирішити.

Як зробити проект впізнаваним?

Влад пригадує, що йому було нелегко на презентації проектів у міській раді, бо не звик бути в центрі уваги такої кількості людей. Та й до камер не звик. Забув флешку із презентацією, пів години очікував свого виступу, розповів про проект за 30 секунд і буквально втік😊 дуже довго мучила совість, що так перехвилювався.

Все ж, він вважає, що етап презентації проектів таки важливий для авторів і не тільки для того, щоб розповісти про свою ідею, але й побачити проекти-конкуренти і оцінити свої шанси на перемогу.

Влад зазначає, що не думав, що етап голосування буде таким складним, що треба буде особисто кожному розповідати не тільки про важливість проекту, але й що це таке громадський бюджет і для чого він. Як правило, добре поінформовані про цей інструмент лікарі та батьки у школах.

Найперше, що автор проекту зробив – це виходив на соцмедіа, розраховував, що молодь сидить у інстаграмі та фейсбуці, тож побачить пост від пабліку чи рекламний пост і проголосує, так як це не складно. Але результат був не таким, який очікувався. Загалом за рахунок соціальних мереж було зібрано орієнтовно 300 голосів. Це четверта частина, це також багато, та все ж.

Також підтримували пожежники. Проте «гра була по правилах», жодного адмінресурсу задіяно не було, голосували лише ті, хто бажав, а були й ті, хто не голосував. Проте не дивно, що чимало пожежників підтримали ідею, бо розуміли, наскільки реалізація проекту важлива для збереження людського життя під час критичної ситуації.

Попри соціальну значущість проекту для усієї громади за дві доби до завершення голосування його підтримали лише 635 рівнян. Конкурувати з багатьма іншими проектами було дуже складно, проте в результаті проект по встановленню пожежних гідрантів набрав аж 1288 голосів. Як же вдалося згуртувати таку кількість людей довкола ідеї? Влад каже, що універсального ключика до успіху він не знає,  в його ситуації за дві доби до завершення голосування була така вже часткова безнадія, було розуміння, що шансів з тими інструментами, які є, практично не залишилося і треба було знаходити можливість комунікувати з людьми безпосередньо і зібрати 600 голосів за 1,5 доби. Тоді будучи на чергуванні і у формі, Влад просто пішов на вулицю. Роздавав QR-коди, розказував про проект. Це було досить важко, перших чоловік із 100, дуже била часткова байдужість, каже автор проекту. Він підходив до людей, вітався, розповідав про ситуацію і проблему із гідрантами і згодом чимало людей почали відгукуватись. Алгоритм голосування та автентифікація на сайті не складні, тож пояснити людям, як підтримати ідею не було складно. За 12 годин до закінчення голосування Влад із співавтором говорили про те, що просто не витягнуть таку кількість голосів. Після цього вони все ж не розчарувалися, а просто таки «пішли по людях» – телефонували всім, хто міг бути зацікавлений – це начальники караулів всіх пожежних частин, які відповідають за водопостачання і вони як ніхто знають проблематику проекту, адже раз у пів року перевіряють усі гідранти у місті, роздруковували QR-коди, телефонували друзям та знайомим, ходили і розповідали людям самі і залучали до цього близьких.

Вирішальним напевно було живе спілкування, коли людей не просто просили проголосувати за проект, але розповідали про його важливість.

Як це, відчувати перемогу?

Були залучені колосальні ресурси, згадує автор проекту. Процес був емоційно виснажливим, але обрана стратегія перемоги спрацювала. Тому було відчуття екстазу і почуття, що все реально, але треба знайти шлях. Це не критично важко, мішків із цементом не треба було носити, чесно😊

Поради від Влада для тих, хто буде готувати проекти Громадського бюджету:

• звертати увагу на потреби мешканців міста, проблематика точно «вистрелить» у фейсбуці,
• обрана проблема має бути актуальною для великої кількості людей, тоді не треба буде витрачати багато ресурсів для пошуку прихильників ідеї,
• піар-кампанія має бути хорошою, але не у всіх варіантах варто виходити на вулицю, адже одна справа виходити і просити підтримати проект який рятує життя, а інша – на майданчик для дитячого садочку, тому тут треба зважати наскільки актуально це буде з певним проектом.

Хлопець каже, що мабуть писатиме проект на Громадський бюджет знову, але він буде більш глобальним у плані проблематики. Декілька варіантів уже є, але ще не сформулював їх для себе, тож ще рано про це говорити людям.

Що ж, будемо чекати на появу нових проектів Громадського бюджету, які розвивають місто і на реалізацію тих, які цього року перемогли. Слідкувати за процесом Громадського бюджету можна на сайті: https://rivne.pb.org.ua/, а переглянути відеоверсію розмови з рівненським вогнеборцем можна тут:

Матеріал підготовлено Рівненською обласною організацією Всеукраїнської громадської організації «Громадянська мережа «ОПОРА»  у межах проєкту «Поінформовані та дієві» за підтримки проєкту «3D Project: Розвиток попри перешкоди. Стійке громадянське суспільство в часи пандемії та в майбутньому», що виконується Фондом Східна Європа і фінансується Європейським Союзом. Думки авторів, викладені у цьому матеріалі, можуть не співпадати з позицією грантонадавачів.