Учасницька демократія на Рівненщині: цифри, досвід, перспективи

Успішність та розвиток громади залежить не лише від інституційної спроможності та політичної волі місцевих посадовців та депутатів, але і від рівня безпосередньої активності та участі мешканців в процесі прийняття рішень. Тож 1 лютого представники громад, активісти, експерти та посадовці під час онлайн-марафону «Демократія участі в умовах сьогодення» обговорили, як функціонують інструменти участі у громадах Рівненщини зараз і як зробити так, аби вони працювали краще: відповідали викликам часу і потребам мешканців.

«Як влада, так і мешканці мають чітко розуміти, для чого запроваджувати інструменти участі, які переваги вони надають для розвитку громади. Тільки тоді прийде розуміння, що демократія участі – це не тільки мейнстрім, але й реальна потреба кожного бути почутим», – зазначив Андрій Токарський, керівник Громадянської мережі ОПОРА у Рівненській області, експерт з питань демократії участі.

Про що кажуть цифри?

ОПОРА дослідила 15 територіальних громад Рівненської області на предмет рівня залученості мешканців до процесу прийняття рішень. Експерти організації проаналізували нормативну базу, яка врегульовує інструменти участі у громаді та практику їх застосування. У фокус уваги потрапили такі інструменти як громадські слухання, загальні збори громадян, місцеві ініціативи, громадська експертиза, громадський бюджет, електронні петиції, публічні або громадські консультації».

«Зараз чимало територіальних громад оновлюють свою правову базу, але інструменти громадської участі в локальних актах досі залишаються не в пріоритеті. Так, статути громад здебільшого містять переліки принципів або дублюють загальні положення національного законодавства. Проте саме статут і прийняті на його основі акти здатні врахувати особливості конкретної громади. Було б чудово, аби такі документи розроблялися у громаді спільно із жителями, що дозволило б взяти до уваги їх потреби та інтереси. Також важливо, аби новостворені громади оновили свої програмні документи після об’єднання», – зазначив Михайло Балик, аналітик Громадянської мережі ОПОРА у Рівненській області.

Під час аналізу функціонування конкретних інструментів участі у обраних громадах експерти виявили такі факти:

• 73% громад врегулювали інструмент громадських слухань у своєму Статуті, інших НПА або передбачили у проєкті Статуту, натомість 27% громад орієнтуються на національне законодавство та проводять слухання лише щодо тих тематик, які визначені у законодавстві. Більшість громад не ініціювали громадські слухання протягом останніх двох років, що зумовлено пандемією COVID-19. 
• Місцеві ініціативи як інструмент участі закріплений у статутах, інших НПА або передбачений у проєктах статутів 53% громад. У решті – місцеві ініціативи не регулюються жодним чином. 
• 53% оцінених нами громад врегулювали у своїх локальних актах загальні збори громадян, інші – покладаються на національне законодавство. Жодна громада не застосовувала цей інструмент впродовж останніх двох років. 
• У 87% громад відсутнє нормативне регулювання порядку проведення публічних/громадських консультацій. 
• Лише 40% громад врегулювали інструмент електронних петицій.
• В 47% громад бюджет участі відображений в окремому положенні ради та функціонує декілька років. У двох громадах області інструмент було запроваджено у 2021 році. Частина громад призупинила цей інструмент з початком пандемії Covid-19, а у деяких громадах цей процес було зупинено взагалі. 
• У 99% громад не врегульований інструмент громадської експертизи. У громаді, яка все ж визначила цей інструмент, передбачені “неживі” норми, а мешканцям необхідні додаткові юридичні компетенції для ініціювання та подачі запиту на проведення громадської експертизи. 

Повну версію звіту можете переглянути за посиланням: https://bit.ly/32POUZ1, скорочену тут:  https://bit.ly/35I79R9.

З метою покращення функціонування інструментів участі у громадах експерти ОПОРИ рекомендують:

• Врегулювати механізми громадської участі у місцевих нормативно-правових актах (далі НПА), зокрема у статутах територіальних громад.
• Під час напрацювання НПА передбачати можливість використання онлайн-інструментів участі, що дозволить залучати мешканців до спільного прийняття рішень у разі подальших карантинних обмежень через пандемію COVID-19.
• Зважати на те, що напрацьовані НПА повинні мати «живі» та робочі норми, щоб мешканцям не потрібно було звертатися за кваліфікованою юридичною допомогою для участі, а також було максимально комфортно долучатися до прийняття рішень у громаді.
• Системно інформувати мешканців про інструменти участі та системно їх використовувати під час прийняття рішень, використовувати різні канали комунікації та джерела поширення інформації.
• Практикувати використання онлайн-інструментів участі, які економлять час, зусилля і ресурси для діалогу влади і громади.

Який цікавий досвід залучення мешканців маємо?

Громадське Партнерство «За прозорі місцеві бюджети»

Комунікація влади і мешканців дуже часто стосується покращення умов проживання у населеному пункті. При цьому питання бюджету і коштів, якими оперує громада для вирішення запитів мешканців – ключове. Правильно доносити інформацію про бюджет громади, запитувати жителів, як краще його використати – це показник готовності влади бути відкритою та прозорою.

Представники деяких із громад Рівненщини, зокрема, Здолбунівської, поряд із сотнею інших територіальних громад країни є учасниками Громадського партнерства «За прозорі місцеві бюджети». Партнерство займається тим, що залучає людей до бюджетного процесу.

«Процес участі має бути абсолютно демократичним, – наголошує  Микола Орлов, експерт такого партнерства. Він поділяє функції усіх учасників цього процесу так: орган місцевого самоврядування створює можливості, а люди обирають, як ними користуватися. Напрацювання цих можливостей, цього інструментарію – це є покликанням тих, хто розуміється на цьому».

Експерт зазначає, що просвітницька місія у бюджетній партисипації ще не виконана, адже досі трапляються ситуації, коли люди вважають, що бюджет знаходиться у сейфі сільського голови. Тому варто показувати для людей реальну картину бюджетного процесу шляхом наочності, наприклад, підготовки інфографіки та проведення різноманітних акцій. Наприклад, Партнерство «За прозорі місцеві бюджети» ініціювало кампанію «Впливай на бюджет своєї громади!» і деякі із громад варили бюджетний борщ, роздавали «бюджетні» лимони, ділили «бюджетний» коровай», проводили квести «Зароби мільйон для своєї громади». Часто на таких акціях запитували людей про те, на що ліпше виділяти кошти бюджету. Як наголошує Микола Орлов, завжди такі пропозиції слід належно обробляти, щоб зрозуміти, яких тематик вони стосуються, скільком людям вони важливі, чи відповідають вони стратегічному баченню розвитку громади.

Презентацію Миколи Орлова можна переглянути тут: https://bit.ly/3riGwKN. 

Смизька територіальна громада та Агенція розвитку громад «Інтонація ЗМІН»

Часто у громадах так трапляється, що саме громадські організації допомагають владі комунікувати з мешканцями. Вони стають таким собі містком, який формує зв’язки між посадовцями і жителями.

«Величезний плюс, коли у громаді є «жива» активна громадська організація», – зазначає Вікторія Костюк, голова ГО «Агенція розвитку громад «Інтонація ЗМІН», керівниця молодіжної ради Смизької громади.

Смизька громада почала використовувати інструменти залучення з 2018 року, коли розпочала роботу молодіжна рада. Ключем до успіху у цій діяльності Вікторія Костюк вважає наполегливість. Також додає:

«З чого ми розпочинали? Якщо чогось не знаємо, тобто не вистачає вміння і компетенції, дуже важливо або здобувати ці компетенції, або залучати спеціалістів, експертів, які мають у тому досвід. І головне правило: після теорії треба завжди багато практики, спроб і не обійдеться звісно і без помилок… Далі нам треба зрозуміти, як залучати людей до своїх ідей. Ми можемо наприймати чимало рішень, затвердити положення, можемо розробити класний статут, але якщо ми не будемо залучати до цього процесу людей, то ми отримаємо “мертві” документи…Перш ніж залучати людей потрібно зрозуміти їх роль у цьому процесі…Кожен інструмент участі, який ми застосовуємо – це продукт селищної ради і нам потрібно по іншому формулювати результати нашої діяльності. Кожен аналіз нашого продукту – це як аналіз крові. Тому маємо бути чесними перед собою, для чого ми це робимо і наскільки якісно це робимо».

Як інструмент формування активної громадськості у Смизі використовують благодійні та волонтерські акції. Вікторія каже, що залучення людей – це постійний поштовх до активної взаємодії. Варто думати, як взаємодіяти з людьми і після проведеного заходу чи реалізованого проєкту. 

Важливими умовами для запровадження інструментів участі керівниця молодіжної ради називає прозору і чітку комунікацію, ретельне планування і команду однодумців. Вона наголошує, що у центрі комунікації завжди люди.

Переглянути презентацію Вікторії Костюк можна тут: https://bit.ly/3HnwnlH. 

Вараська міська громада (#ГромадськийБюджетВараш)

У 2021 році у Вараші запровадили громадський бюджет. Тож міська рада проводила активну промоційну кампанію і знайомила мешканців із новим для них інструментом участі. Для цього місто використовувало різноманітні канали і способи комунікації. На місцевому телебаченні було створено окрему телепрограму, розроблено і підготовлену брендовану продукцію (футболки, кружки, підставки під них, брелки, шопери), зовнішню рекламу. Проводили навчання для мешканців по написанню проєктів, онлайн-консультації, їздили по навчальних закладах і організовували живе спілкування у селах. Було дуже важливо розповісти людям, що такий інструмент запущений і чим він може бути корисний для мешканців. У результаті було подано 52 проєкти, з них 48 затверджені для голосування. Більше 5000 жителів громади проголосували, було віддано близько 9000 голосів. Кожен мешканець громади мав по 6 голосів.

«Голосування за проєкти громадського бюджету свідомо зробили тільки онлайн. Ми сприйняли це як процес цифровізації громади» – розповідає Сергій Денега, керуючий справами виконавчого комітету, відповідальний за цифрову трансформацію Вараської міської територіальної громади (CDTO). 

Сергій Денега зазначає, що громадський бюджет – це не просто петиція, яку подав, зібрав 100 голосів, її розглянути/не розглянули, підтримали/не підтримали. Тут уже якщо мешканець подав проект і якщо такий проект виграв, то влада має закласти кошти і реалізувати його. 

Зазначає, що дуже цікаво, коли люди завдяки громадському бюджету потрапляють на так звану «кухню місцевого самоврядування». Завдяки цьому вони розуміють, що бюджет не лежить у сейфі міського голови і він дістає звідти кошти на певні потреби. Це допомагає усвідомити, що бюджетний процес – це певний алгоритм, який має певні ризики і виклики.

Куди рухатися громадам?

Міжнародні стандарти

Дотримання стандартів Ради Європи при залученні владою мешканців є обов’язковим, адже це випливає з міжнародних зобов’язань України. На цьому наголошує Максим Лукінюк, консультант Ради Європи з питань розвитку інструментів громадської участі.

Він зазначає, що саме орган місцевого самоврядування має підвищувати обізнаність мешканців про інструменти громадської участі та заохочувати користуватися ними. Саме залучення має відбуватися на якомога ранніх етапах. До формування політики мають бути залучені усі зацікавлені групи без жодної дискримінації. 

Важливий момент, на якому зосереджує свою увагу консультант Ради Європи – це врегулювання інструментів участі у локальних актах, зокрема, статутах громад. Так, українське законодавство зобов’язує органи місцевого самоврядування описати процедуру використання ряду інструментів залучення мешканців у своїх статутах. Натомість, як зазначає Максим, у 4/5 громад України заблоковано використання цих інструментів участі лише через те, що вони не визначені у статутах. 

Серед нових тенденцій у запровадженні інструментів участі Максим Лукінюк називає шкільний громадський бюджет: «Яка головна мета шкільного громадського бюджету? Це не стільки задоволення потреб учнів та учениць навчального закладу, скільки дати дітям можливість на рівні школи реалізувати свої ідеї, дати впевненість і відповідальність… Написання проектів, комунікація під час їх підготовки, обговорення цих проектів, реалізація – це все дає дитині перший позитивний приклад, коли вона своїми діями змінює реальність навколо себе».

Переглянути інформацію про кращі практики регулювання інструментів участі на місцевому рівні, щоб отримати корисні поради, можна тут: https://bit.ly/3ARF99l. 

Електронна демократія як крок до якісного діалогу

Цифровізація управлінських процесів зараз «в тренді» – про це говорять, до цього прагнуть, на це покладають великі надії. Чим корисний цей процес? 

Богдана Музичко, політологиня, секретар робочої групи з питань цифрової трансформації Рівненської міської територіальної громади зазначає: «Цифровізація забезпечує органам влади швидкість та ефективність у прийнятті рішень, покращує надання послуг громадянам, розвиває прозору та відкриту комунікацію між владою та громадою, мінімізує корупційну складову та сприяє розвитку громади».

Богдана рекомендує громадам протестувати розроблений Міністерством цифрової трансформації портал Дія.Цифрова громада – там є чимало шаблонів, які можна використовувати у роботі.

Також наголошує, що громадам варто звернути увагу на такі форми цифрової взаємодії влади і мешканців як сайт громади/чат-бот, інструменти е-демократії (е-петиції, публічні консультації, громадський бюджет), цифрова грамотність мешканців, цифровий менеджмент освітніх, медичних та культурних послуг.

«Територіальні громади дуже недооцінені у плані цифрової трансформації. Одні кажуть: «Ми маленькі, нам того не треба». Це один із найпопулярніших міфів. Насправді, імплементувати рішення, якщо у тебе громада до 20 тисяч мешканців значно швидше і простіше, коли є відповідна політична воля, ніж коли у громаді проживає 200 тисяч мешканців», – каже Богдана Музичко.

Наприклад, для Рівненської громади Громадянська мережа ОПОРА розробила ряд інструментів. Наприклад, портал для відслідковування голосування депутатів Рівненської міської ради – https://rivne.rada4you.org/ та RivneRadabot – https://t.me/RivneRadaBot, який дозволяє мешканцям тримати у фокусі уваги всі дії міської влади.

Переглянути відео з марафону «Демократія участі в умовах сьогодення» можна за посиланням: https://bit.ly/341GEpu. 

Щоб не пропустити актуальні можливості та новини, які стосуються демократії участі підписуйтеся на Facebook-сторінку Громадянська мережа ОПОРА/Рівне.

Свої пропозиції, побажання або наміри про співпрацю можете надсилати нам на пошту rivne@opora.org.ua.

Онлайн-марафон «Демократія участі в умовах сьогодення» проводився у рамках реалізації проєкту «Демократія участі – від моди до принципів», який реалізовується Рівненською обласною організацією Всеукраїнської громадської організації «Громадянська мережа ОПОРА» завдяки підтримці Рівненської обласної державної адміністрації.

За детальнішою інформацією звертайтеся:

Андрій Токарський, керівник Громадянської мережі ОПОРА у Рівненській області, 
тел. 063 617 96 93, a.tokarskyj@opora.org.ua

Клічук Мирослава, комунікаційниця Громадянської мережі ОПОРА у Рівненській області, 
e-mail: rivne@opora.org.ua