Зовнішнє незалежне оцінювання-2011: підсумки громадського спостереження у Рівненській області

Normal 0 false false false RU X-NONE X-NONE MicrosoftInternetExplorer4

Всього в Рівненській області ОПОРА зареєструвала 32 громадських спостерігачі, які покрили від 25 до 75% пунктів тестування з кожного предмету. Зокрема, спостерігачі ОПОРИ слідкували за прозорістю та чесністю проведення ЗНО у Рівному, Дубному, Кузнецовську, Сарнах та Дубровиці. Відсоток покриття залежав від кількості пунктів тестування, у яких відбувалося ЗНО. Найбільша увага приділялася найбільш масовим тестуванням, зокрема українській мові та літературі, історії України, а також математиці.

Однією з найбільших проблем цьогорічного ЗНО, яка безпосередньо проявилася при відкритті пунктів тестування, стала відсутність сертифікатів у кількох десятків абітурієнтів. Проблема з наявністю сертифікатів у абітурієнтів була і минулого року. Проте цього року причини відсутності документу, без якого абітурієнта не мають права допустити до складення тестів, були дещо іншими. До традиційного забування сертифікатів вдома у поточному році додалася проблема, пов’язана з доставкою абітурієнтам сертифікатів ЗНО.

Відкриття пунктів тестування: проблеми та курйозні випадки

Цього року дещо змінилася процедура отримання абітурієнтами реєстрації учасників для проходження ЗНО та отримання сертифікатів. У порівнянні з минулим роком, абітурієнтам не потрібно було їхати до Львівського регіонального центру оцінювання якості освіти, стояти у чергах, щоб зареєструватися та отримати сертифікат. Натомість цьогоріч абітурієнти реєструвалися за допомогою Інтернету, а сертифікат від Регіонального центру отримували поштою. На перший погляд все в інтересах абітурієнтів. Проте як це пояснити тим абітурієнтам, які через вину Львівського РЦОЯО чи Укрпошти не отримали сертифікат учасника ЗНО, а відповідно втратили можливість здати тестування в основну сесію.

Цікаво, що переважна більшість абітурієнтів, які не були допущені до складення тестів через відсутність сертифікату, не здогадувалися про існування такого документу. Вони були переконані, що паспорту і запрошення-перепустки вистачить, щоб бути допущеними до тестування. Наприклад, у Кузнецовській ЗОШ №1 під час тестування з української мови та літератури абітурієнт, який не зміг взяти участь у тестуванні через відсутність сертифікату, був дуже здивований, коли дізнався про існування такого документу та його обов’язкову наявність для проходження тестування. Також можна припустити, що абітурієнти могли сплутати запрошення-перепустку з сертифікатом, і тому у них не виникло ніяких підозр, що вони не отримали необхідний документ.

В Львівському регіональному центрі оцінювання якості освіти, коментуючи дану ситуацію зазначили, що документи відправлялися абітурієнтам заздалегідь, і у них було достатньо часу, щоб вирішити всі непорозуміння до тестування. Проте, на думку ОПОРИ, якщо б абітурієнтів більш якісно проінформували не лише про перелік необхідних документів, які треба мати з собою для допуску на пункт тестування, а й про те, як діяти у випадку, коли випускник не отримав сертифікат, то кількість подібних випадків могла би бути набагато меншою. Тому відсутність широкомасштабної інформаційної кампанії щодо інновацій організації ЗНО у 2011 році та механізмів захисту прав абітурієнтів стала основною причиною того, що більше 600 абітурієнтів з причини відсутності сертифікатів не були допущені до тестування, зокрема на Рівненщині – близько 40 осіб. Зважаючи на це, ОПОРА рекомендує Українському центру якості освіти спільно з Міністерством освіти та науки України, місцевими органами виконавчої влади, а також зацікавленими неурядовими громадськими організаціями напередодні старту ЗНО у наступному році провести широкомасштабну інформаційну кампанію щодо інновацій в організації ЗНО та механізмів захисту прав абітурієнтів.

Зазначимо, що Львівський РЦОЯО піде на зустріч тим випускникам, які з об’єктивних причин не змогли потрапити на пункт тестування. Усіх їх зареєструють на додаткову сесію, що відбудеться у Львові з 27 червня по 3 липня. Також спостерігачі ОПОРИ зафіксували чимало випадків, особливо під час тестування з української мови та літератури, коли абітурієнти забували з собою взяти на пункт тестування один з необхідних документів. У переважній більшості випадків цим документом був сертифікат, в окремих випадках – паспорт. Якщо говорити про статистику, то практично на кожному пункті тестування було від 3 до 5 абітурієнтів, які забули один з документів. Такі абітурієнти не були допущені до тестування. У тих випадках, коли абітурієнтам довозили необхідний документ до початку тестування, їх допускали до складення тестів. Хоча такі випадки, як правило, були поодинокими.

Зазначимо, що на окремих пунктах тестування були зафіксовані випадки, коли персонал пунктів тестування радив тим абітурієнтам, які не були допущені до тестування, звернутися до лікарень за місцем проживання та офіційно «захворіти» на цей день, щоб претендувати на складення тестів під час додаткової сесії. Таким чином, мабуть, із співчуття та благородних мотивів персонал пунктів тестування фактично радив абітурієнтам зробити «липові» довідки, щоб мати можливість цього року скласти тестування. ОПОРА категорично засуджує такі дії, якщо вони навіть були здійснені з мотивів допомогти абітурієнтам, які не лише суперечать принципам рівного доступу до освіти, але і сприяють корупції у галузі охорони здоров’я.

Що стосується курйозних випадків, то один з них спостерігачі зафіксували під час тестування з історії України у Рівненській ЗОШ №28, коли через неуважність персоналу допуск абітурієнтів на пункт тестування розпочався із запізнення. У зв’язку з тим, що персонал пункту тестування не зміг вчасно знайти Адміністративний пакет (у якому містяться алфавітний список абітурієнтів, аудиторні списки абітурієнтів, індивідуальні паперові наліпки та інші документи), допуск абітурієнтів до приміщення школи розпочався з запізненням на 20 хвилин. Проте, незважаючи на затримку, усі абітурієнти потрапили до пункту тестування вчасно.

Ще один цікавий випадок мав місце під час тестування з української мови та літератури у Кузнецовській ЗОШ №1. Там абітурієнт був допущений до складення ЗНО без наявності паспорта. Як виявилося, його допустили до складення тестів, зважаючи на те, що у нього напередодні викрали паспорт. Зауважимо, що після того, як абітурієнт написав заяву на ім’я директора Львівського РЦОЯО Середяк Л.В., у якій він зазначив про викрадення документу, його допустили до тестування.

Також дозволили складати ЗНО абітурієнтці, яка прийшла на пункт тестування з паспортом, у якому прізвище не відповідало тому, що у сертифікаті. Даний випадок був зафіксований у Рівненській ЗОШ №13. Як з’ясувалося, абітурієнтка напередодні вийшла заміж, а на ЗНО реєструвалася під дівочим прізвищем. Після консультацій з Львівським РЦОЯО її допустили до тестування.

Найбільші недоліки при відкритті пунктів тестування спостерігачі ОПОРИ виявили у Кузнецовській ЗОШ №1 під час тестування з української мови та літератури. Спершу чергові, пропускаючи абітурієнтів на пункт тестування, ретельно перевіряли у них документи, а коли до початку тестування залишилося 15 хвилин, з дозволу уповноваженої особи абітурієнтів розпочали пускати без жодної перевірки документів.

Явка абітурієнтів на ЗНО у Рівненській області

Загалом для складення ЗНО в Рівненській області зареєструвалося 10 260 абітурієнтів. З них 9707 осіб зареєструвалися для складення української мови та літератури. Історію України обрало 7791 абітурієнт, математику – 6480, біологію – 4704, іноземні мови – 2181 (включно з російською), фізику – 2013, географію – 3463 та хімію – 1418 абітурієнтів. Нагадаємо, що абітурієнт може складати тестування з 3 до 5 предметів. Обов’язковим для усіх абітурієнтів є тестування з української мови та літератури, інші предмети випускник обирає на свій розсуд в залежності від того, у якому ВНЗ та за яким фахом він хоче навчатися.

Проаналізувавши відвідуваність абітурієнтів ЗНО у 2011 році, ОПОРА з’ясувала, що найбільший відсоток абітурієнтів для складення тестів виявився з української мови та літератури – 92,26%. Для складення тестів з математики на пункти тестування з’явилося 91,51%, біології – 89,41%, історії України – 89,37%, фізики – 88,72%, хімії – 87,59%, іноземної мови – 87,07%, географії – 85,79% абітурієнтів.

Що стосується аналізу кількісних показників явки та неявки абітурієнтів на складення ЗНО, то найбільше абітурієнтів не з’явилося на тестування з історії України – 788. Тестування з української мови та літератури, що з об’єктивних причин було наймасовішим, проігнорував 751 абітурієнт, з математики – 550, з біології – 498, з географії – 492, з іноземних мов – 282, з фізики – 227, з хімії – 176.

Поведінка учасників тестування

У порівнянні з попередніми роками цього року під час проведення зовнішнього незалежного оцінювання значно покращилася дисципліна його учасників. Громадськими спостерігачами практично не було зафіксовано жодного порушення з боку учасників в аудиторіях та рекреаційних зонах пункту тестування. Інструктори та громадські спостерігачі відзначають, що абітурієнти цього року досить спокійні, подекуди навіть перелякані. Однак, на жаль, це стосується не всіх учасників тестування. Так у Рівненській ЗОШ №13 спостерігачі ОПОРИ зафіксували випадок неадекватної поведінки абітурієнта. На зауваження чергового про те, що повернутися на пункт тестування і забрати тестовий зошит з аудиторії можна буде лише після завершення процедури тестування, юнак відреагував бурхливою лайкою, після чого покинув приміщення школи.

Менше учасників тестування намагалися списати правильну відповідь у своїх сусідів, отримати від них допомогу чи скористатися допоміжними матеріалами (шпаргалками та мобільними телефонами). Були зафіксовані окремі випадки, коли абітурієнти в аудиторії перешіптувалися, оглядалися, однак після усних зауважень інструкторів вони собі більше такого не дозволяли. Зазначимо, що не всі учасники при складенні тестів покладаються на власні знання. Так в Рівному (ЗОШ №13) під час тестування з історії України абітурієнт безпосередньо в аудиторії намагався скористатися мобільним телефоном. Це стало причиною складення протоколу про порушення процедури ЗНО та вилучення абітурієнта з пункту тестування.

Зауважимо, що цього року спостерігачі не виявили жодної спроби, коли абітурієнти за межами аудиторії (туалеті чи коридорі) спробували за допомогою мобільного зв’язку отримати консультацію щодо змісту тестів. Ще однією позитивною тенденцією проведення ЗНО на Рівненщині є те, що спостерігачами ОПОРИ не було зафіксовано жодної спроби скласти тест за іншого учасника тестування чи спроб винесення тестових завдань з аудиторії. Проте без курйозних випадків таки не обійшлося. Так у Рівненській ЗОШ №9, коли у вбиральні знаходився громадський спостерігач, абітурієнт намагався випитати у нього правильні відповіді на завдання ЗНО.

Незважаючи на те, що в цілому дисципліна учасників тестування значно покращилася, організаційна підготовка окремих абітурієнтів до тестування залишається на низькому рівні. Громадськими спостерігачами було зафіксовано декілька десятків випадків, коли абітурієнти запізнювалися або забували вдома необхідний для допуску на пункт тестування документ. Найчастіше абітурієнти забували взяти з собою сертифікат, а у окремих випадках – паспорт. Зокрема, найбільше випадків, коли абітурієнти забували сертифікат чи паспорт, було зафіксовано під час тестування з української мови та літератури, яке здавалося першим.

Практично в кожному пункті тестування було 3-5 абітурієнтів, які забули один з документів вдома. У переважній більшості випадків таких абітурієнтів не допускали до здачі ЗНО. Зокрема, у Рівненській ЗОШ № 22 під час тестування з української мови та літератури за дозволом Уповноваженої особи Львівського РЦОЯО абітурієнтку, що прибула на пункт тестування з запізненням на 2 хвилини, допустили до складення ЗНО. Проте незважаючи на те, що в аудиторії до того часу її відмітили як відсутню, дівчина була позбавлена можливості скласти тести. Відзначимо, що тих абітурієнтів, яким в останній момент довезли необхідні документи, було допущено до складення тестів.

Спостерігачі ОПОРИ також зафіксували ряд цікавих випадків. Так у Рівненській ЗОШ №9 дві абітурієнтки після закінчення тестування з англійської мови, окрім свого зошита з іншої аудиторії, забрала ще по одному чужому. Інструктору вдалося затримати одну з них на коридорі і при перевірці підтвердилося, що один з тестових зошитів не належав цій абітурієнтці. Після того їй запропонували зателефонувати до подруги та пояснити, що вона повинна повернути на пункт тестування не свій зошит. Також спостерігалася тенденція, що абітурієнти, завершивши роботу над тестами, після того, як вийшли з аудиторії, одразу вмикали мобільні телефони. У більшості випадків вони телефонували своїм знайомим, родичам, друзям, щоб поділитися з ними враженнями про тестування. Цікаво, що в основному цей процес відбувався ще у самому пункті тестування. Чергові у таких випадках робили зауваження та просили вимкнути мобільні телефони.

Робота персоналу пунктів тестування

Підготовка інструкторів для проведення цьогорічного ЗНО була здійснена на значно вищому рівні, ніж у попередні роки. Системних порушень у роботі інструкторів спостерігачі ОПОРИ не виявили. Були окремі випадки неправильно наклеєних штрих-кодів, завчасного початку пояснення процедури ЗНО абітурієнтам, коли дозволяли виходити з аудиторії абітурієнтам до вбиральні тоді, як до неї ще не повернувся попередній учасник тестування. Також були зафіксовані окремі випадки, коли інструктори дозволяли покидати аудиторію з тестовими зошитами тим абітурієнтам, які раніше визначеного часу завершували роботу над тестами. Оцінюючи роботу інструкторів, зазначимо, що в Рівненській області не було жодного випадку, коли інструктори не пояснили абітурієнтам процедуру проходження ЗНО, не ознайомили з їхніми правами та обов’язками чи спробували надати допомогу при написанні тестів.

ОПОРА констатує, що набагато краще цього року працювали чергові пунктів тестування, які практично завжди супроводжували (тримали у полі зору) учасників ЗНО, які виходили з аудиторії до вбиральні чи медичного працівника. Також у більшості випадків чергові забезпечували супровід до виходу з пункту тестування учасників, які достроково закінчили роботу над тестом або були видалені з аудиторії. Зауважимо, що поодинокими були випадки, коли на пункті тестування персонал користувався мобільними телефонами.

Що стосується роботи відповідального за пункт тестування та уповноваженої особи УЦОЯО, зауважимо, що їхня робота була досить злагодженою, зокрема у випадках виникнення нестандартних ситуацій на пункті тестування. Так, коли у Рівненській ЗОШ №28 не могли знайти Адміністративний пакет, персонал пункту тестування звернувся до Львівського РЦОЯО з проханням надіслати їм електронну копію документів, необхідних для пропуску абітурієнтів на пункт тестування. Після того, як пакет знайшовся, завдяки старанням персоналу всі абітурієнти розпочали роботу над тестами вчасно. Навіть незважаючи на те, що допуск до пункту оцінювання розпочався з запізненням на 20 хвилин.

Винятком із правил та всупереч тенденції проведення цьогорічного зовнішнього незалежного оцінювання у Рівненській області стала спроба тиску на громадських спостерігачів, коли їх намагалися переконати не заносити зафіксовані порушення чи організаційні недоліки в роботі пункту тестування до підсумкового протоколу. Зокрема, порушення процедури було зафіксовано у Кузнецовській ЗОШ №1 під час тестування з української мови та літератури. Чергові пункту тестування у визначений час не спромоглися вчасно розпочати допуск абітурієнтів до приміщення школи. Тож їм довелося це робити в останні хвилини перед початком тестування без перевірки документів. Уповноважена особа, присутня на цьому пункті тестування, не дала можливості спостерігачам виконати їхню законну вимогу та занести цю інформацію до протоколу. Рівненське представництво Громадянської мережі «ОПОРА» підготувало звернення на ім’я директора Львівського РЦОЯО Середяк Л.В. щодо перешкоджання роботі громадських спостерігачів.

Проте, незважаючи на наявність такої прикрої ситуації спостерігачі ОПОРИ в цілому позитивно оцінюють роботу персоналу пунктів тестування. Зазначимо, що окремі порушення та організаційні недоліки на пунктах тестування не мали системного або систематичного характеру. Найбільше організаційних недоліків роботи персоналу пункту тестування спостерігачі ОПОРИ зафіксували під час тестування з української мови та літератури. Це можна пояснити тим, що дане тестування відбувається першим у серії зовнішнього незалежного оцінювання. Тому, за звичай, персонал не має практичного досвіду організації роботи пункту тестування, а лише теоретичні знання того, як все має відбуватися.

Щоправда, також існують винятки, коли під час першого тестування персонал лише вникає в тонкощі організації роботи пункту тестування. Прикладом цього слугує випадок у Рівненській ЗОШ №22, де помічник відповідальної особи відмовлялася впустити спостерігачів на пункт оцінювання через незнання норм Регламенту. Вона аргументувала свою позицію тим, що спостерігачі повинні були прибути до пункту тестування до 9 години, а не після. Після того, як їй пояснили, що допуск осіб, які здійснюють громадський контроль, на пункт тестування розпочинається за дві години до тестування (починаючи з 9 години), спостерігачів допустили до приміщення школи. Подібні випадки також мали місце у інших пунктах тестування області. Хоча проблему було вирішено на користь спостерігачів, прикро, що поодинокі організатори тестування досі недостатньо обізнані у процедурах його проведення.

Ще один цікавий випадок стався у Рівненській ЗОШ №13, де у одній з аудиторій інструктори розпочали ознайомлення абітурієнтів з процедурою складення ЗНО на декілька хвилин раніше, ніж того вимагає Регламент. Абітурієнтка потрапила на пункт тестування вчасно, але до аудиторії зайшла об 11 год. 01 хв., проте до того часу її відмітили як відсутню. Після складення відповідного акту її допустили до тестування (спостерігачі ОПОРИ зафіксували, що інструктори розпочали ознайомлення абітурієнтів з процедурою складення ЗНО в відповідній аудиторії на 2-3 хвилини раніше). Таким чином, незначна помилка інструкторів могла позбавити абітурієнтку права здавати тести. Тому ОПОРА рекомендує інструкторам бути уважнішими та звіряти власні годинники з годинником пункту тестування.

Також під час тестування з української мови та літератури у місті Сарни (ЗОШ №2) чергові не справлялися з напливом абітурієнтів, які заздалегідь завершували роботу з тестами. На поверхах було по одному черговому, що унеможливило одночасно проводити одних абітурієнтів до вбиральні, а тих, що завершили роботу над тестами, – до виходу.

Ще один цікавий випадок спостерігачі зафіксували під час тестування з математики у тій же Сарненській ЗОШ №2. У той момент, коли абітурієнти працювали над тестами, спостерігач від Львівського РЦОЯО декілька разів у коридорі розмовляла по мобільному телефону. Уповноважена особа, присутня на даному пункту тестування, намагалася переконати спостерігача ОПОРИ не заносити дану інформацію в протокол. Проте спостерігач наполіг, щоб даний інцидент був зафіксований в протоколі, інакше він його не підпише. Як відомо, на пункті тестування користуватися мобільним телефоном дозволено лише відповідальному за пункт тестування та Уповноваженій особі Регіонального центру оцінювання якості освіти.

Також у місті Сарни, але вже під час тестування з географії, у ЗОШ №4 спостерігачем був зафіксований факт користування мобільним телефоном помічником відповідального за пункт тестування. Спостерігач зробив зауваження їй за розмову по телефону під час ЗНО, проте через деякий час інцидент повторився з тією ж особою. Виявилося, що у неї день народження, але порушення було зафіксовано в протоколі.

Технічні умови проведення тестування

Відмітимо, що в цілому суттєвих зауважень до умов проведення тестування на Рівненщині немає. Проте, спостерігачі зафіксували ряд недоліків технічного забезпечення пунктів тестування. Зокрема, в окремих аудиторіях не були відведені спеціальні місця для громадських спостерігачів, що у певній мірі ускладнило процес спостереження. Така ситуація спостерігалася в Дубенській гімназії №2, Рівненській ЗОШ №11, а також Сарненській ЗОШ №4.

Спостерігачі також виявили, що на окремих пунктах тестування були відсутні вказівники напрямку руху до аудиторій. Тому абітурієнти змушені були самостійно ходити школою та шукати аудиторію, у якій вони мають проходити тестування. Прикладом цього є ЗОШ №3 міста Сарн.

Не у всіх аудиторіях знаходилися годинники, які необхідні для того, щоб абітурієнти могли слідкувати за часом написання роботи та краще орієнтуватися в тому, скільки часу залишається до завершення тестування. Зокрема, годинники в аудиторіях були відсутні у Дубровицькій ЗОШ №2. Як пояснила це інструктор, їм на навчаннях сказали, що в аудиторії не обов’язково мати годинник, головне, щоб в них на ручному годиннику або телефоні, був звірений час, який вони повинні фіксувати на дошці через кожні 20 хвилин.

Окремі пункти тестування не були забезпечені достатньою кількістю стільців для інструкторів. На пункті тестування ЗОШ №28 (м. Рівне) в одній аудиторії на двох інструкторів був виділений всього один стілець. Також не на всіх пунктах тестування відстань між учасниками тестування становила рекомендованих 1,2 метри.

Координатор кампанії громадського спостереження зовнішнього незалежного оцінювання в Рівненській області
Анатолій Бондарчук
096 9187408
430718