Перспективи вступу до ВНЗ за новим законом «Про вищу освіту»

8 квітня 2014 р. депутати Верховної Ради України прийняли у першому читанні проект закону «Про вищу освіту». Нагадаємо, що законопроект №1187-2 був зареєстрований у Парламенті позафракційним депутатом Віктором Балогою більше року тому, а саме – ще 21 січня 2013 р. Сам документ напрацьовувався групою експертів та фахівців у галузі освіти під керівництвом ректора НТУУ «Київський політехнічний інститут» Михайла Згуровського. Пропонуємо Вашій увазі основні відмінності пропонованого законопроекту від діючого закону в частині визначення умов вступу до навчальних закладів для здобуття вищої освіти.

1. Попри те, що принцип прийому на навчання до вищого навчального закладу не змінився, він здійснюватиметься на конкурсній основі, забезпечуючи дотримання прав особи у сфері освіти, однак запропонований законопроект значно деталізує процедуру конкурсного відбору до ВНЗ.

Зокрема, прийом на навчання для здобуття ступеня молодшого спеціаліста чи бакалавра здійснюється за результатами зовнішнього незалежного оцінювання знань і вмінь вступників та рівня їх творчих та/або фізичних здібностей з урахуванням середнього бала документа про повну середню освіту. Фактично, таким чином легалізується процедура, яка існує при вступі до ВНЗ вже кілька років. Єдина суттєва новація – вперше на законодавчому рівні закріплюється процедура зовнішнього незалежного оцінювання, а його результати – як складові конкурсного балу.

Щодо формування конкурсного балу, то він обчислюватиметься як сума балів:

• кожного сертифікату,
• середнього бала документа про повну загальну (базову) середню освіту,
• бала за конкурс творчих або фізичних здібностей (у разі його проведення).

Кожному з цих складових має бути присвоєний ваговий коефіцієнт, який визначається Правилами прийому до вищого навчального закладу, та в сумі дорівнює одиниці. Причому, вага кожного з сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання повинна становити не менш як 20 відсотків конкурсного бала; вага середнього бала документа про повну (базову) середню освіту – не більш як 10 відсотків конкурсного бала; вага бала за конкурс творчих або фізичних здібностей (у разі його проведення), – не більш як 50 відсотків конкурсного бала.

Така зміна є новою для системи відбору до ВНЗ України. Як би вона мала діяти, спробуємо пояснити на прикладі.

Припустимо, мова йде про вступ за напрямком підготовки «журналістика». Максимальний бал, який може отримати абітурієнт, це 1000. Сюди входять по 200 можливих балів за сертифікат ЗНО з української мови та літератури, а також з історії України, 400 балів за участь у творчому конкурсі, також 200 балів за шкільний атестат. За тих умов, що є зараз, шанси вступити до ВНЗ має той абітурієнт, чий сумарний бал за всіма складовими є найвищим.

У таблиці, що нижче показано, Абітурієнт Олена стане студентом ВНЗ в першу чергу, адже її конкурсний бал на 9 позицій вищий, ніж у Абітурієнта Олексія.

Якщо ж конкурсний бал обраховуватиметься з урахуванням коефіцієнтів і ВНЗ правилами прийому передбачить, наприклад, що найвищий коефіцієнт присвоюватиметься таким складовим як результати ЗНО з української мови та літератури (0,3), а також одній із сесій творчого конкурсу – письмовому твору (0,3), то студентом стане Олексій, оскільки його конкурсний бал з врахуванням коефіцієнтів – 181,1 є вищим, ніж в Олени – 179,8. Для визначення конкурсного балу, ми множили кожну його складову на відповідний коефіцієнт, враховуючи допустиму вагу.  

Очевидно, що розробники закону виходили з того, що максимальний бал атестату дорівнює 200, а результати творчого конкурсу – 600.    

2.  Зберігається право на поза конкурсний вступ до державних і комунальних вищих навчальних закладів у випадках, передбачених законом. Тобто, пільговики і далі залишатимуться. Щоправда, з 1 січня 2016 р. для цієї категорії абітурієнтів кількість місць для державного замовлення становитиме не більше 5%. Станом на сьогодні маємо не більше 25%. Для здобуття ступеня магістра та доктора філософії жодних пільг не передбачено. Зокрема, п. 2 ст. 45 конкретизує, що не допускається вступ поза конкурсом для здобуття ступеня магістра чи доктора філософії.

3. Законопроектом не передбачені додаткові бали за довузівську підготовку, перемогу в олімпіадах чи конкурсі-захисті наукових робіт системи МАН.

Також законопроект не містить норми про зарахування до ВНЗ на підставі цільових направлень.

4. Щодо здобуття ступеня магістра, то прийом здійснюється за результатами вступних випробувань. Особа може вступити до вищого навчального закладу для здобуття ступеня магістра на основі ступеня бакалавра, здобутого за іншою спеціальністю, за умови успішного проходження додаткових вступних випробувань. Тобто система перехресного вступу існуватиме не лише на правах експерименту в окремих ВНЗ, а поширюватиметься на усі навчальні заклади.   

5. Усунуто колізію щодо права на здобуття певного ступеня вищої освіти за кошти державного або місцевого бюджету, якщо такий ступінь вже здобувався за кошти фізичних чи юридичних осіб.

Досі існувала практика, що особа, яка здобула певний освітньо-кваліфікаційний рівень за власний кошт, вдруге не могла здобувати інший фах за кошти держбюджету, оскільки навчалася за тим самим ОКР. Тепер у законопроекті передбачено, що громадяни України мають право безоплатно здобувати вищу освіту в державних і комунальних вищих навчальних закладах на конкурсній основі відповідно до стандартів вищої освіти, якщо певний ступінь вищої освіти громадянин здобуває вперше за кошти державного або місцевого бюджету. Отже, ступінь бакалавра з журналістики особа може здобути за кошти державного бюджету, навіть якщо до того вже отримала ступінь бакалавра з історії, але за кошти фізичних чи юридичних осіб.

6. Починаючи з 2016 р., ще під час реєстрації на ЗНО абітурієнти повинні будуть визначатися не лише із фахом, який хочуть здобути, а також і з вищим навчальним закладом, де його опановуватимуть. Тим самим, фактично вступники формуватимуть державне замовлення у ВНЗ. Причому, з 2016 р. підготовка фахівців за кошти державного бюджету буде можливою і в приватних вищих навчальних закладах, за умови, що їх обиратимуть для навчання абітурієнти.

На завершення, звертаємо увагу на те, що проект Закону України «Про вищу освіту» був проголосований лише в першому читанні і надалі буде доопрацьовуватися. У разі наявності пропозицій чи рекомендацій до документу, рекомендуємо надсилати їх до суб’єктів законодавчої ініціативи. 

Детальніше:
Ольга Стрелюк, координатор освітніх програм Громадянської мережі ОПОРА – 063 628 68 36.