Проміжні результати громадського спостереження за ЗНО-2014

27 червня закінчується основна сесія зовнішнього незалежного оцінювання знань випускників загальноосвітніх навчальних закладів у 2014 р. Громадянська мережа ОПОРА, яка слідкувала за дотриманням процедур стандартизованого тестування з п’яти предметів (іноземні мови, українська мова та література, математика, історія України, біологія) та провела 1058 спостережень, підбиває проміжні висновки за результатами свого моніторингу.

• Тенденції та особливості ЗНО-2014

З часу запровадження незалежного оцінювання, тестування з історії України та математики було організоване в одну сесію. Позитивів у такому рішенні є кілька. По-перше, воно сприяло забезпеченню рівних умов для всіх абітурієнтів, адже їхні знання перевірялися за допомогою одних і тих же завдань. Так, у попередні роки непоодинокими були звинувачення учасників, вчителів та репетиторів щодо різного рівня складності тестів під час двох сесій. Попри те, що суттєвих підстав для таких звинувачень не було, деяка недовіра до системи стандартизованого тестування залишалася. По-друге, проведення ЗНО з історії України та математики в одну сесію сприяло тому, що ризики з’явитися на тестування день наперед, чи навпаки – прийти із запізненням на добу, сплутавши дати проходження – було повністю усунуто. Такі проблеми залишаються актуальними для ЗНО з української мови та літератури, яке через велику кількість абітурієнтів проходить у дві сесії.

Найбільше корективів у перебіг цьогорічного стандартизованого тестування внесли події на сході крани, а також окупації Автономної Республіки Крим. Зокрема, вперше в історії зовнішнього незалежного оцінювання, тестування не відбулося в Криму, а також Донецькій та Луганській областях. Що стосується кримчан, то їм довелося змінювати місце проходження стандартизованого тестування на будь-який інший регіон країни ще в кінці березня.

Через військові дії на Донбасі спочатку там була скасована основна сесія ЗНО, а потім і додаткова. Таке рішення було прийняте через неможливість гарантувати безпеку учасникам ЗНО та персоналу пунктів тестування, а також – через відсутність гарантій збереження конфіденційності змісту тестових матеріалів. Тому вступникам було рекомендовано перереєструватися для проходження додаткової сесії у будь-якому іншому регіоні України. Через зволікання з прийняттям остаточного рішення щодо відміни тестування у Донецькій та Луганській областях, терміни для обов’язкової перереєстрації абітурієнтів були обмежені – 4 дні. Із більше ніж 35 тис. абітурієнтів Донбасу, процедуру перереєстрації пройшли трохи більше 20 тис. Вони перевірятимуть рівень своїх знань з 1 по 15 липня, в основному у сусідніх областях – Харківській, Дніпропетровській, Запорізькій, а також у столиці. В інших областях участь у додатковій сесії ЗНО візьмуть всього по кілька десятків вихідців з Луганської та Донецької областей.

Варто відзначити, що для створення належних умов тим вступникам, які для участі у додатковій сесії ЗНО будуть змушені їхати в інші області, був виданий наказ Міністерства освіти і науки України щодо забезпечення їх безоплатними місцями у гуртожитках вищих навчальних закладів, доступом до бібліотек та Інтернет-ресурсів. Крім того, у кожному регіоні були створені координаційні центри, які повинні надавати інформацію щодо поселення та забезпечувати проживанням. Разом з тим, важко прогнозувати скільки насправді абітурієнтів, з тих, що перереєструвалися, візьмуть участь у тестуванні. Адже безпечний виїзд із зони, де проходить антитерористична операція, вступникам не гарантовано. Ситуацію погіршує і той факт, що розсилання поштою запрошень-перепусток абітурієнтам, які будуть проходити зовнішнє незалежне оцінювання під час додаткової сесії, не передбачене. Інформація про адресу місця тестування розміщена на інформаційних сторінках абітурієнтів, також її можна отримати у телефонному режимі. Чи мають учасники доступ до мережі Інтернет та можливість роздрукувати запрошення-перепустки, щоб з’явитися на конкретний пункт тестування – досі залишається питанням.

Конфлікти на сході країни також внесли зміни і в розклад вступної кампанії. Цьогоріч вона розпочнеться не як зазвичай – 1 липня, а 11, оскільки продовжені терміти додаткової сесії ЗНО, а відповідно і оприлюднення результатів відбуватиметься пізніше. Для тих абітурієнтів, які не перереєструвалися для участі у додатковій сесії, обіцяють організувати третю. Проте, коли саме вона проходитиме, ще не узгоджено. Єдине, що відомо – зарахування студентів у вищих навчальних закладах Луганської та Донецької областей відбуватиметься у вересні 2014 року, тоді як у інших регіонах – у серпні.    

• Оцінка процесу організації та проведення тестування

Незважаючи на загалом несприятливий суспільно-політичний контекст, зовнішнє незалежне оцінювання пройшло у звичній робочій атмосфері. Спостерігачі наголошують на тому, що останні події в державі жодним чином не відобразилися на поведінці чи ставленні основних суб’єктів до стандартизованого тестування, дотримання процедур чи намаганні їх обійти. Жодного разу не було зафіксовано спроби навмисно зірвати чи перешкодити проведенню зовнішнього незалежного оцінювання. Крім того, спостерігачі констатували відсутність додаткових заходів безпеки під час проведення тестування, які б відрізнялися від тих, що застосовувалися у попередні роки.

Основною умовою чесності та рівності проведення стандартизованого тестування в Україні є нерозголошення змісту завдань до початку тестування. У цьому році, попри загалом мало сприятливі для цього умови, конфіденційність тестових завдань була збережена. В усіх пунктах тестування, де були присутні представники ОПОРИ, контейнери із завданнями залишалися запакованими та неушкодженими. Окрім того, вкотре не були підтвердженні пропозиції щодо продажу тестових завдань, чи готових відповідей на них. Попри те, що оголошення про можливість придбати тести ЗНО 2014 р. масово зустрічалися у соціальних мережах, на форумах та спеціалізованих сайтах – випадків придбання справжніх завдань з будь-якого предмету не зафіксовано.

У 2014 р. спостерігачі відмічають випадки браку друку у зошитах із тестовими матеріалами, а також у бланках відповідей «А» та «Б». В основному дефекти були пов’язані із неможливість прочитати зміст завдання чи зафіксувати відповідь у бланку. Також траплялися випадки відсутності повного комплекту матеріалів для усіх учасників в аудиторному пакеті, фізичне пошкодження зошита чи бланку – наполовину відірвана сторінка, не скріплення тестових зошитів скобою. Проблем у всіх випадках вдалося уникнути, замінивши браковані матеріали матеріалами з іншої аудиторії, де був відсутній абітурієнт під тим самим номером. Припускаємо, що дефекти в підготовці комплектів тестових матеріалів були допущені через відсутність належного фінансування для організації ЗНО, а в подальшому – стислі терміни друку. Наприкінці березня, через брак коштів для придбання витратних матеріалів друк тестів для зовнішнього оцінювання був призупинений та відновлений лише 15 квітня.

• Робота пунктів тестування та його персоналу

Іншою важливою складовою процесу стандартизованого оцінювання є забезпечення мережі пунктів тестування кваліфікованим персоналом, який професійно та об’єктивно виконає передбачені процедурою завдання. Зважаючи на загальну кількість працівників сфери освіти, які залучаються до проведення ЗНО, рівень їхньої підготовки є достатнім для того, щоб тестування відбулося. Порівняно із попередніми роками, рівень підготовки персоналу пунктів тестування фактично не змінюється. Разом з тим, спостерігачі фіксують, що окремі інструктори не мають належної підготовки щодо особливостей процедур проведення тестування. Часто помітно, що вони губляться у випадку нестандартних ситуацій, не бажають помічати порушень процедури учасниками, легковажно ставляться до її виконання особисто. Як наслідок, спостерігаємо випадки недотримання процедур і вимог, що часто порушує принцип рівності умов написання тестів різними абітурієнтами. В НВК «ДНЗ-ЗНЗ» м. Самбора Львівської області під час тестування з історії України, інструктор, яка наклеювала штрих-коди на бланки відповідей, помітила, що прізвища одного з абітурієнтів та старшого інструктора однакові, а тому повідомила про це уповноваженому від УЦОЯО та відповідальному за ПТ. Виявилося, що ці особи мають родинні зв’язки. В результаті, старшого інструктора, яка виявилася мамою абітурієнтки, замінили.

Дедалі помітним стає небажання педагогічних працівників бути залученими до процесу перевірки знань – часто не вистачає інструкторів для роботи у пункті тестування, тому їх доводиться залучати з числа тих, хто мав виконувати функцію чергових, а відповідно не проходив належної підготовки. Конфліктна ситуація між персоналом мала місце під час тестування з української мови та літератури у пункті тестування Київський університет права НАНУ. Тут інструктор виходив з аудиторії без попередження, сперечався з Уповноваженою особою та відповідальним за пункт тестування, мав при собі увімкнений телефон. Така поведінка стала причиною для складення акту про порушення процедури тестування.

Також вже типовою стає проблема використання мобільних телефонів персоналом пунктів тестування. Навіть був зафіксований випадок складання акту про порушення процедури тестування інструктором та вилучення його з пункту. У Дніпропетровську, на іспиті з історії України, в Академії митної служби України (корпус №3) в аудиторії №5 інструктор користувався мобільним телефоном, швидше за все – для виходу в Інтернет. Після виявлення порушення у пункт тестування приїхав представник Дніпропетровського РЦОЯО, після надання пояснень та оформлення відповідних документів, інструктор залишив приміщення.

Попри те, загальний рівень підготовки та професійності інструкторів є достатньо високим. У 86% пунктів тестування спостерігачі позитивно оцінили їхню роботу та компетентність. 

Щодо іншого персоналу, то як і в попередні роки, кращу підготовленість для виконання своїх обов’язків спостерігачі відмічають в уповноважених осіб та відповідальних за пункт тестування. Натомість більш вразливим місцем організації тестування лишається рівень підготовки чергових. Оскільки вони не проходять спеціальної підготовки, то дозволяють на власний розсуд трактувати виконання окремих функцій. Наприклад, не вважають за потрібне перевіряти вбиральні на наявність там шпаргалок, посібників, технічних пристроїв. Не завжди слідкують за дотриманням тиші та дисципліни в рекреаційних зонах, не супроводжують учасників до виходу.

• Застосування металодетекторів

Процедура застосування металодетекторів у 2014 році виглядає більш уніфікованою та злагодженою, ніж у попередні. Передусім, спостерігачі відзначають фактично єдину технологію їх застосування, а саме – під час проставляння уповноваженою особою УЦОЯО штампу у сертифікаті учасників. Використання метало детекторів на вході у пункт тестування фактично не спостерігалося. Як ОПОРА констатувала минулого року, застосування цих пристроїв у такий спосіб є малоефективним. Адже на вході у пункт тестування учасники не здають особистих речей, а далі проходять з ними в аудиторію. Тому виявлення мобільного телефону чи іншого пристрою фіксації та передачі інформації не несе за собою жодних наслідків.

Також у цьому році спостерігаємо використання металодететкорів практично у всіх пунктах тестування, тоді як минулого року в окремих областях не було жодного пристрою, які б могли зафіксувати технічні засоби зв’язку чи передачі інформації. Були зафіксовані лиш поодинокі випадки відсутності пристроїв в Запорізькій області, Одеській, м. Києві. Час від часу спостерігачі фіксували несправність метало детекторів, а відповідно і неможливість їх застосувати для перевірки наявності заборонених пристроїв у абітурієнтів.

Утім, якщо металодетектори і далі будуть застосовуватися для перевірки дотримання процедур ЗНО його учасниками, необхідно напрацювати уніфікований підхід до використання приладу. Серед нетипових випадків, однак які порушують рівність умов для проходження ЗНО абітурієнтами, було зафіксовано вибірковий підхід у застосуванні метало детекторів. Наприклад, у Харківській області представники Державної служби охорони не перевіряли металодетектором усіх абітурієнтів. На зауваження громадського спостерігача щодо порушення процедури не було вжито жодних заходів. Крім того, потребує стандартизації і процедура несення відповідальності за виявленні заборонені пристрої у абітурієнтів за допомогою металодетекторів. Хоч у більшості випадків такі учасники позбавляються права продовжувати роботу над тестом, остаточне рішення залежить від Уповноваженої особи та її власного трактування умисного чи неумисного порушення процедури та можливості застосування мобільного телефону, навушників тощо. Наприклад, у пункті тестування Криворізький економічний інститут при виявленні мобільного телефону під час технологічної перерви ні іспиті з іноземної мови учасника тестування було позбавлено права подальшої роботи над тестом.  А при виявленні в інших абітурієнтів таких технічних пристроїв як навушники та флеш-карта  – було лише зроблено попередження й вступники продовжили роботу над тестом.

• Дотримання процедури ЗНО учасниками тестування

Під час цьогорічного тестування спостерігачі відмічають дві протилежні тенденції у поведінці та ставленні абітурієнтів до процедури проходження ЗНО. Частина абітурієнтів надто серйозно сприймає тестування, а тому, в результаті надмірних переживань змушена звертатися за допомогою до медпрацівників.

Інша частина абітурієнтів, прагнучи отримати високі результати, порушує правила проходження ЗНО, а тому достроково припиняє роботу над тестом. Спостерігачі ОПОРИ зафіксували більше 119 випадків порушення процедури стандартизованого тестування, коли в абітурієнтів були вилучені мобільні телефони, навушники, інші пристрої накопичення та передачі інформації.

Також почастішали випадки списування у сусідів, використання шпаргалок – у більшості випадків за виявлені порушення учасників позбавляли права подальшої участі у ЗНО. На тестуванні з історії України про підказку просили і в спостерігача від ОПОРИ. Так, у м. Южноукраїнськ Миколаївської області у середній загальноосвітній школі №4 учасник намагався одержати допомогу у громадського спостерігача. Останній пояснив ситуацію надмірним хвилюванням абітурієнтів.

Традиційно зафіксовано появу вступників на пунктах тестування без належних документів (паспорта чи сертифіката), що унеможливило їхню участь у тестуванні. Таких випадків цього року було зафіксовано на 136 пунктах з тих, де перебували спостерігачі ОПОРИ.

До найбільш резонансних порушень правил та процедур ЗНО, зафіксованих спостерігачами, належить намагання пройти тестування за іншу особу. Так, на іспиті з історії України у м. Коломия Івано-Франківської області ще до початку тестування був виявлений абітурієнт, який намагався скласти тест за свого брата. Для цього він переклеїв своє фото у паспорт брата. Як пояснив порушник, брат ошпарив ногу і не міг прийти на пункт тестування, тож вони таким чином думали вийти з ситуації. Хлопця було негайно виведено за межі пункту тестування. Порушника виявила інструктор, яка вчила в школі обох братів.

Схожа ситуація, але вже у Києві трапилася під час другої сесії ЗНО з української мови та літератури. З пункту тестування, що розташовувався у Національному транспортному університеті на вул. Кіквідзе, 42, вже під час роботи над завданнями був вилучений учасник, який намагався себе видати за особу, яка зареєструвалася для проходження ЗНО. Підміна була виявлена вже під час проставляння штампу у сертифікаті Уповноваженою особою – попри те, що прізвище, ім’я та по батькові абітурієнта збігалися як у паспорті, так і в Сертифікаті, фотокартки у документах відрізнялися, а сам учасник не був схожий на жодну особу на фото. Після кількох хвилин з’ясування ситуації хлопець зізнався, що прийшов складати тест за брата. Після того, як «учасник» залишив пункт тестування, відповідальна особа повідомила про факт у міліцію. 

Детальніше:
Ольга Стрелюк, керівник освітніх програм, Громадянська мережа ОПОРА – 063628 68 36.

Додаткова інформація:
Громадське спостереження за ЗНО відбувається в рамках Альянсу Програми сприяння незалежному тестуванню в Україні (USETILegacyAlliance).