Вступна кампанія-2016: підсумки та пропозиції

 

Підбиваючи підсумки громадського спостереження за вступною кампанією 2016, Громадянська мережа ОПОРА може констатувати тенденцію до позитивних зрушень в частині об’єктивного та рівного доступу до вищої освіти. Попри недоліки, які були виявлені, новації вступної кампанії зарекомендували себе як прогресивні та такі, що сприяють прозорості та справедливості вступу.

 

Перш за все, це відмова від позаконкурсного вступу та цільового направлення. Наявність таких пільг у попередні роки створювала нерівні умови для вступу. Адже для таких осіб навчальні заклади виділяли до 25% місць державного замовлення на кожну спеціальність (позаконкурсники) та до 75 % (цільовики у аграрних вишах). Вступники, які мали такі пільги, або ж отримували цільові направлення, формували свої окремі рейтингові списки та зараховувалися за окремим конкурсом. Зазвичай конкурс на ці місця був незначним, а абітурієнти мали невисокими балами. У таких випадках, інші абітурієнти, які вступали за загальним конкурсом мали менше можливостей бути зарахованими на конкурсній основі, адже кількість місць для них становила менше 75 % від обсягу державного замовлення.

 

По-друге, це адресність державного замовлення. Цьогоріч Міністерство освіти і науки України змінило формат розподілу обсягів державного замовлення від “ручного”, яке визначалося комісією Міністерства на підставі не завжди обґрунтованих критеріїв, до автоматичного — встановлення мінімальних і максимальних показників в межах яких може бути отриманий обсяг державного замовлення. І хоча цьогорічні обсяги державного замовлення базуються на минулорічних, у 2016 році вони могли збільшитися на 25 % завдяки вибору абітурієнтів. Тобто більше державних місць могли отримати ті виші, до яких подавали заяви вступники з високими балами. Попри недоліки, які були зафіксовані після роботи алгоритму (про які мова піде нижче), така система дала змогу цільово направити держзамовлення туди, де хочуть навчатися абітурієнти та зрівняти мінімальний прохідний бал в межах спеціальності.

 

Така система розподілу місць державного замовлення повинна породжувати здорову конкуренцію між навчальними закладами та сприяти виокремленню профільних та непрофільних спеціальностей у вишах (від визначення яких цьогоріч відмовилося Міністерство).

 

По-третє, це запровадження обов’язкової подачі заяв лише в електронній формі. За результатами досліджень динаміки використання інтернету в Україні частка користувачів Інтернет складає 91% (серед осіб 18-39 років). Тож кожен вступник може знайти можливість подати такі електронні заяви не витрачаючи значних матеріальних та часових  витрат. Навіть ті вступники, які не мають доступу до інтернету за місцем проживання, мають можливість подати електронні заяви в найближчому ВНЗ. Тож вважаємо, що така система подачі документів має бути збережена. Крім того, такий спосіб подання заяв позбавляє (не завжди чесного) впливу працівників приймальних комісій на вибір абітурієнта щодо спеціальності/спеціалізації/факультету. Так, в попередні роки мережа ОПОРА отримувала значну частину скарг щодо неправильного роз’яснення особливостей вступу працівниками приймальних комісій (наприклад, що всі заяви, подані в один виш мають мати послідовну пріоритетність № 1/2/3) в результаті яких абітурієнт подавав заяви не на ті спеціальності, які планував першочергово (таким чином виші намагалися створити конкурс на непопулярні спеціальності).

 

По-четверте, це запровадження вступних іспитів у магістратуру із застосуванням технологій ЗНО. Попри те, що першочергово виявили бажання брати участь у експерименті близько 30 вишів, фактично участь у експерименті взяли лише 9 ВНЗ. Запровадження вступних іспитів у форматі ЗНО надало можливість об’єктивно оцінити знання вступників та брати участь у конкурсі одночасно у всі ці виші.

 

Разом з тим, варто зауважити, що не всі учасники такого тестування дотримувалися правил їх проведення та намагалися скористатися допоміжними засобами (телефонами), за що були позбавлені права закінчити роботу та отримати оцінку.

 

Вступна кампанія 2016 року мала також і свої недоліки та проблеми, над усуненням яких варто попрацювати до наступної вступної кампанії. Фактично усі проблеми, які виникали, можна умовно поділити на такі типи:

 

1. Нестабільність умов. Ця проблема, на жаль, є не лише цьогорічною. Кожного року після першочергового затвердження умов прийому (у листопаді-грудні року, що передує року вступу) до них в різні терміни до початку вступу вносяться зміни. Щороку експерти ОПОРИ наголошують на тому, що умови вступу повинні бути відомі вступнику задовго до початку вступу (як цього вимагає Закон України “Про вищу освіту”) та повинні бути стабільними. Внесення змін до умов прийому за кілька місяців чи, тим паче, за кілька тижнів є неприпустимими.

 

Міністерство повинно гарантувати вступнику стабільність умов та правил. Це ж стосується і роз’яснень щодо неоднозначних трактувань певних положень Умов прийому, які мають здійснюватися у відповідній формі. Так, цьогоріч деякі листи-роз’яснення фактично змінювали положення умов. Наприклад, надання дозволу вишам, які підпорядковані Міністерству культури приймати заяви вступників у паперовій формі з подальшим електронним опрацюванням у межах п’яти днів.

 

2. Необізнаність вступників щодо особливостей вступної кампанії. Попри достатню кількість джерел із роз’ясненнями особливостей вступної кампанії, значна частина вступників не ознайомлювалася з ними. На жаль, основними джерелами інформації для вступників залишаються блоги чи коментарі  минулорічних вступників, які не завжди добре розбираються в новаціях. Значна частина звернень вступників, стосувалися відміни певних дій, які здійснили вступники “не до кінця ознайомившись з умовами прийому”. В певній мірі, ситуація із необізнаністю залежить також і від стабільності умов протягом певного періоду перед початком вступу, про що йшлося в попередньому пункті.

 

3. Технічні, які в свою чергу можна поділити на проблеми роботи із сайтом ez.osvitavsim.org.ua та опрацюванням поданих заяв у ЄДЕБО.

 

3.1. Найбільш поширеним зверненням до мережі ОПОРА у перший тиждень були скарги щодо роботи сайту для подачі електронних заяв (ez.osvitavsim.org.ua ). На жаль, система не справлялася з тією кількістю запитів, яка надходила від вступників і, відповідно, довго обробляла користувацькі запити. Це спричиняло незручності тим вступникам, які не маючи доступу до мережі вдома, повинні були кілька разів виїжджати до найближчого ВНЗ, щоб подати заяви там. Разом з тим, під кінець першого тижня подачі документів, робота системи стабілізувалася, що дало можливість подавати заяви у нормальному режимі.

 

Оскільки даний ресурс працював з 2012 року, ситуацію з перевантаженням цього року, ймовірно, спричинила обов’язковість завантаження сканованої копії додатка до атестату. Тож наступного року необхідно передбачити можливість завантаження цього документа (або вступником самостійно, або школами) до початку вступу. Вступникам потрібно створити умови, за яких вони мають лише подавати заяви у відведений строк вступної кампанії. Всі інші дії — як то створення кабінету вступника, заповнення особистих даних, перевірку правильності номеру та серії атестату в базі вступники повинні мати можливість здійснити до початку терміну подачі заяв.

 

3.2. Робота приймальної комісії з ЄДЕБО у перший тиждень була аналогічною. Не рідко, працівники приймальних комісій змушені були виконувати свої обов’зяки в позаробочий час, адже визначений термін опрацювання поданих електронних заяв складав не пізніше наступного робочого дня після їх подачі.

 

Для вирішення цієї проблеми в наступному році може бути повторена цьогорічна практика визначення окремого часу роботи з ЄДЕБО приймальними комісіями (в цей час абітурієнти не могли подавати заяви). Вважаємо, що розумно відокремлені строки роботи окремих цільових груп є допустимими. Крім того, термін опрацювання електронних заяв працівниками приймальних комісій може бути збільшений до двох днів.

 

4. Проблемними під час вступної кампанії досі залишаються питання проведення вступних екзаменів, творчих конкурсів та фізичних випробувань (далі — вступні випробування). По-перше, проблема полягає в тому, що зазвичай такі вступні випробування співпадають у часі у різних ВНЗ (або навіть на різні спеціальності у одному ВНЗ). Тобто вступник вже на етапі проходження таких випробувань повинен обрати лише один виш і у випадку складання  на невисокі бали (яких може не вистачити для навчання за державним замовленням) може претендувати на навчання на контрактній формі навчання  лише у цьому ВНЗ.

 

На жаль, така ситуація не може бути вирішена на рівні Умов прийому. Її вирішення залежить лише від доброї волі навчальних закладів, які мали би проводити такі випробування у кілька етапів. Однак зважаючи на боротьбу навчальних закладів за студента є сумнів у тому, що виші надаватимуть вступнику право вибору.

 

Іншою проблемою тут залишається суб’єктивізм при оцінюванні таких іспитів. Вступники не рідко звертаються зі скаргами на необ’єктивність оцінювання, однак  зважаючи на відсутність доказової бази, аргументовано довести таку необ’єктивність неможливо. Тож ця частина вступу до ВНЗ залишається досі вразливою для корупційних зловживань.

 

ОПОРА впродовж кількох років поспіль пропонувала зобов’язати ВНЗ вести відеозаписи під час проведення іспитів, які проходять в усній формі. Проте такі пропозиції були відхилені з підстав відсутності відповідного технічного забезпечення у навчальних закладах. Іншого способу попередити суб’єктивізм при оцінюванні та забезпечити можливість обґрунтованої апеляції вступника на результати таких випробувань наразі немає.

 

5. Недосконалий Алгоритм адресного розміщення державного замовлення. Оскільки цьогоріч такий розподіл місць державного замовлення відбувався вперше, було виявлено деякі невраховані в ньому аспекти. В першу чергу йдеться про творчі ВНЗ, де після надання рекомендацій до зарахування навчальні заклади перерозподіляли вступників за спеціалізаціями. Ця ситуація була спричинена неврахуванням під час розробки технічного завдання важливості розподілу між спеціалізаціями на певні спеціальності. Так, Умовами прийому у 2016 році спеціалізації враховувалися лише для спеціальностей “середня освіта”, “філологія” та “транспортні технології”. Вочевидь ні Міністерство культури, ні жоден з навчальних закладів не підняв питання необхідності передбачати спеціалізації на такі спеціальності як, наприклад, “музичне мистецтво”, а Міністерство освіти не передбачило це з власної ініціативи. На жаль, більшість вишів не беруть участь у обговореннях умов прийому та дуже формально підходять до затвердження власних правил прийому вступної кампанії, відповідно мало вникаючи у новації. Так, опис технічного завдання для Алгоритму був доступним на сайті МОНу від початку вступної кампанії, та жоден з навчальних закладів не подав пропозиції до його вдосконалення.

 

Тож для вступу-2017 потрібно вдосконалити цьогорічний механізм в частині розширення спеціальностей, надання рекомендацій за якими повинно здійснюватися з врахуванням спеціалізацій, факультетів.

 

6. Зарахування на контрактну форму навчання. Оскільки в Умовах прийому визначені лише детальні процедури надання рекомендацій та зарахування на навчання за бюджетні кошти, процедури зарахування на контракт повинні визначатися кожним навчальним закладом самостійно. Однак не багато ВНЗ детально описують процедури надання рекомендацій та зарахування, тож під час цього етапу і відбувається найбільше порушень. Списки рекомендованих на контракту форму навчання дуже часто формуються не в ЄДЕБО, аналогічно проходить і їх коригування. Тож вступнику важко отримати повну та об’єктивну інформацію щодо наявності рекомендації, терміну виконання вимог до зарахування і т.д.

 

Разом з тим, зважаючи на автономію навчальних закладів, Міністерство освіти і науки України не має права детально регулювати процедури зарахування на контрактну форму навчання. Тож єдиним виходом тут є звернення до навчальних закладів бути відкритими та прозорими та детально прописувати всі процедурні аспекти і неухильно їх дотримуватися.

 

Детальніші пропозиції щодо Умов прийому на 2017 рік, будуть описані в наступних матеріалах.